Рішення від 23.10.2024 по справі 280/6727/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Справа № 280/6727/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Руденко Д.В.

представників відповідача Гламазди Ю.К., Король Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Комунального підприємства Водоканал (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121)

до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, код ЄДРПОУ 40477689)

про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Водоканал (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу, викладену у листі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 20.06.2024 №040806-15/1738-2024 Про усунення виявлених порушень.

В обґрунтування позову посилається на те, що висновки акту ревізії є необґрунтованими і як наслідок вимога Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 20.06.2024 №040806-15/1738-2024 Про усунення виявлених порушень є протиправною з огляду на таке. Щодо порушенням статті 5, п. 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначає, що на момент укладання спірних Договорів позивачем з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» та ТОВ «Параллель-М ЛТД», внесення до них змін та постачання товару по договорам була сформована певна як судова практика, так і надані відповідні роз`яснення Мінекономрозвитку України, згідно яких «…у залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін…». Більше того, в Акті ревізії був зроблений висновок, що внесення змін до укладених договорів в частині підвищення ціни на паливо більш ніж на 10 % не є правомірним та свідчить про недійсність додаткових угод. Проте, без відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання додаткових угод недійсними, відсутні підстави для тверджень про їх недійсність. Щодо незаконно виплаченої матеріальної допомоги в сумі 124 987,01 грн. зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999р №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств», надано право керівникам органів місцевого самоврядування встановлювати виключні умови оплати праці. Отже, Постанова КМУ №859 не забороняє включати до умов контракту керівника умови виплати щодо надання матеріальної допомоги на оздоровлення у разі надання відпустки, яка відноситься до Фонду оплати праці та, як наслідок, нараховувати та виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення. Вказує, що на сьогоднішній день Типовою формою контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, передбачена виплата Керівникові матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі його середньомісячного заробітку у разі надання відпустки. Також, позивач не погоджується з висновком Управління про те, що ЗДП «Радіоприлад» зайво пред`явлено та сплачено КП «Водоканал» вартість наданих послуг з прийому та перекачування стічних вод на суму 26 523,39 грн. Вказує, що КП «Водоканал» в ході виконання Договорів №2321/21 від 24.03.2022р та №0833/22 від 22.12.2022р. не було і не могло бути відомо про завищення вартості наданих послуг, оскільки згідно умов Договорів Виконавець послуг не зобов`язаний надавати Замовнику докладну калькуляцію обсягів стоків, які надходять у мережі ЗДП «Радіоприлад». Оплата послуг КП «Водоканал» відбувалась згідно наданих рахунків. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Управління Східного офісу Держуадитслужби в Запорізькій області позовні вимоги не визнало. У відзиві від 12.08.2024 вх.№ 37418 відповідач вважає, що вимога від 20.06.2024 №040806-15/1738-2024 «Про усунення виявлених порушень» винесена у межах повноважень органів державного фінансового контролю та у спосіб визначений законодавством. Вказує, що на теперішній час Верховним Судом за результатами розгляду позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимог органів Держаудитслужби сформована правова позиція, згідно якої приписи вимоги, у яких зазначено суми збитків, не мають зобов`язального характеру для об`єкта контролю, оскільки не є виконавчим документом, на підставі якого ці кошти можуть бути стягнуто інакше, ніж за рішенням суду. Отже, вимога контролюючого органу щодо усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, є обов`язковою до виконання лише у частині, яка не передбачає можливості примусового стягнення сум завданих збитків, відшкодування яких здійснюється через суд або у добровільному порядку. Тому така вимога в частині, де зазначено конкретні суми збитків, не є рішенням, що безпосередньо породжує права та/чи обов`язки для підприємства, що було об`єктом перевірки.». По суті виявлених порушень зазначає, що дії Замовника в частині укладання додаткових угод від угод від 03.02.2021 № 1, від 25.02.2021 №2, від 23.03.2021 №3, від 07.04.2021 №4, від 21.04.2021 №5 порушують основні принципи здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону України № 922-VIII та вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України № 922-VIII, щодо максимального підвищення ціни за одиницю товару до 10 % незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), що підтверджується постановою Верховного суду України від 07.09.2022 по справі № 927/1058/21, яка набрала чинності. Внесення змін до укладених договорів в частині підвищення ціни на паливо більш ніж на 10% є не правомірним, та свідчить про недійсність додаткових угод та означає, що зобов`язання сторін за вказаним договором регулюються ті. 2.2 Договору № 1627/20 в якому зазначено, що внесення змін до цього договору 4 здійснюється сторонами з урахуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, збільшення ціни більше ніж на 10% є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, перевіркою розпоряджень міського голови «Про відпустку ОСОБА_1 та покладання обов`язків», розрахункових листків за січень, травень, червень-серпень 2020 року, за січень-лютий 2021 року встановлено, що впродовж 2020-2021 років колишньому генеральному директору КП «Водоканал» ОСОБА_1 проведено нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки на загальну суму 39 119,88 грн, сплачено єдиного внеску до державних соціальних фондів - 8 606,38 гривень. Аналогічна ситуація склалася з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення генеральному директору КП «Водоканал» ОСОБА_2 , якому в серпні, грудні 2021 року та січні 2023 року проведено нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення у загальній сум 85 867,13 грн, сплачено єдиного внеску до державних соціальних фондів - 18 890,77 гри, що є порушенням Постанови № 859, оскільки такий вид виплат як матеріальна допомога па оздоровлення в постанові не передбачено. Отже, серед законодавчо передбачених умов оплати праці керівників підприємств, заснованих па комунальній власності, відсутня можливість виплати у вигляді падання матеріальної допомоги на оздоровлення.

Також, внаслідок порушення пункту 3.2 Договору від 24.03.2022 № 2321/21, Договору від 22.12.2022 № 0833/22 та ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-1V ЗДП «Радіоприлад» при складанні розрахунку фактичної вартості послуг з прийому та перекачуванні стічних вод не враховані обсяги водовідведення ТОВ «Дніпровські затоки» за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року, внаслідок чого зайво пред`явлено КІІ «Водоканал» вартість наданих послуг з прийому та перекачування стічних вод на суму 26 523,39 гривень. Вказане порушення виявлено в ході проведення зустрічної звірки, проведеної в ЗДГІ «Радіоприлад» з метою з метою підтвердження достовірності проведених взаєморозрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку КП «Водоканал», результати якої відображені в акті ревізії КП «Водоканал». Вказане порушення є результатом внесення ЗДП «Радіоприлад» недостовірної інформації при формуванні вартість послуг з прийому та перекачуванню 1 м.куб. стічних вод. Внаслідок вказаного порушення ЗДП «Радіоприлад» нанесені збитки КП «Водоканал», що і відображено в матеріалах ревізії КП «Водоканал». На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 24.07.2024 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/6727/24 та призначено підготовче судове засідання на 19.08.2024.

Протокольною ухвалою суду від 19.08.2024 оголошено перерву до 23.09.2024.

Протокольною ухвалою суду від 23.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.10.2024.

У судовому засіданні представники позивача і відповідача підтримали свої вимоги та заперечення, викладені у позовній заяві та відзиві.

23.10.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області відповідно до п.3.2.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2024 року, на підставі направлень № 127 від 26.04.2024 та №128 від 26.04.2024р. було проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Водоканал» за період з 01.01.2020 по 31.12.2023.

За результатами проведеної ревізії Управлінням було складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Водоканал» за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 від 17.05.2024 №040806-20/9, в якому викладені виявлені Управлінням порушення з боку КП «Водоканал», а саме:

1)в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесення змін до договору про постачання палива від 11.01.2021р. №1627/20, укладеного між KП «Водоканал» та ТОВ «Зог-Ритейл», в частині збільшення ціни за одиниця товару понад 10% від початкової ціни у лютому-серпні 2021 року завищено вартість палива на загальну суму 191700,00грн.;

2)в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок внесення змін до договору про постачання палива від 15.01.2021р. №0017/21, укладеного між КП «Водоканал» та ТОВ «Параллель-М ЛТД», в частині збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від початкової ціни, у лютому-липні 2021 року завищено вартість палива на загальну суму 186 106,40 грн.;

3)в порушення п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці працівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» від 19.05.1999р. №859 (зі змінами), керівникам КП «Водоканал» зайво нараховано та виплачено матеріальної допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки на загальну суму 124 987,01 грн., єдиний внесок на яку склав 27 497,15 грн. (в т.ч. за січень, травень, червень-серпень 2020 року, за січень-лютий 2021 року колишньому генеральному директору КП «Водоканал» ОСОБА_1 нараховано та виплачено матеріальної допомоги на оздоровлення на суму 39 119,88 грн., сплачено єдиного внеску у сумі 8 606,38 грн.; у серпні, грудні 2021 року та січні 2023 року генеральному директору ОСОБА_2 нараховано та виплачено матеріальної допомоги на оздоровлення у загальній сумі 85 867,13 грн, сплачено єдиного внеску 18 890,77 грн.

4)в порушення ст.. 193 Господарського кодексу України, п.3.2 Договорів від 24.03.2022р. №2321/21 та від 22.12.2022р. №0833/22 з прийому та перекачуванню стічних вод з гуртожитку по вул.. Привокзальна, 7, що транспортується мережами КП «Водоканал» до каналізаційної насосної станції ЗДП «Радіоприлад», внаслідок не врахування ЗДП «Радіоприлад» обсягів водовідведення ТОВ «Дніпровські затоки» за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року при складанні розрахунку фактичної вартості послуг з прийому та перекачування стічних вод, зайво пред`явлено та сплачено КП «Водоканал» вартість наданих послуг з прийому та перекачування стічних вод на суму 26 523,39 грн.

КП «Водоканал» було надано заперечення від 28.05.2024р. № 2692/24/04 до акта ревізії.

У відповідь на заперечення до акту ревізії КП «Водоканал», Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надано лист 17.06.2024 №040806-15/1691/2024 «Про результати розгляду заперечень», в якому жодне з заперечень КП «Водоканал» прийнято не було.

24.06.2024 на адресу КП «Водоканал» надійшла вимога, викладена у листі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 20.06.2024 №040806-15/1738-2024 «Про усунення виявлених порушень» (далі - вимога), згідно якого Управління вимагає:

1.Розглянути матеріали проведеної ревізії та видати відповідний розпорядчий документ, яким визначити осіб, відповідальних за виявлені ревізією порушення. Розглянути питання щодо притягнення вказаних осіб до відповідальності.

2.Забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статті 22, частин 1 та 3 статті 215, статей 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «Зог-Ритейл» на користь КП «Водоканал» коштів у сумі 191 700,00 грн.

3.Забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статті 22, частин 1 та 3 статті 215, статей 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «Параллель-М ЛТД» на користь КП «Водоканал» завищеної вартості палива у сумі 186 106,40 грн.

4.Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України на користь КП «Водоканал» незаконно виплаченої матеріальної допомоги в сумі 124 987,01 грн., провести коригування єдиного внеску в сумі 27 497,15 грн.

5.Забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ЗДП «Радіоприлад» на користь КП «Водоканал» коштів у сумі 26 523,39 грн.

Крім того, згідно вимоги зобов`язано КП «Водоканал» надати управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень і недоліків разом із завіреними належним чином копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів до 20.07.2024.

Не погоджуючись із вимогою Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 20.06.2024 №040806-15/1738-2024 «Про усунення виявлених порушень» позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Частина перша статті 2 Закону № 2939-XII встановлює, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону).

За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, щоДержаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

У силу пункту 6 Положення № 43Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 7 Положення № 43 передбачено, щоДержаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом пункту 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550) інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

За правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду (постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16) та Верховного Суду (постанови від 22 жовтня 2020 у справі № 820/3089/17, від 31 травня та 02 листопада 2021 року у справах № 826/18686/16 та № 420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 29 березня 2023 року у справі № 160/17775/21) правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Так, у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20 Верховний Суд зазначив «вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Варто зауважити, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і є обов`язковою до виконання.

Отже, вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.».

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

У зазначеній вище постанові Верховний Суд також дійшов висновків, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

Такий правовий підхід застосований Верховним Судом також у постановах від 06 серпня 2020 року у справі № 826/6254/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 815/4223/16, від 11 жовтня 2018 року у справі № 813/4101/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 825/1481/16.

З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Той факт, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі №826/13003/17, від 21 березня 2023 року у справі № 560/4370/22, а також від 09 березня 2023 року у справі № 500/2489/21, від 29 березня 2023 року у справі № 160/7775/21, від 06 липня 2023 року у справі № 1740/2398/18, від 29 листопада 2024 у справі № 280/10314/23 та інших.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскаржувана вимога не може бути переглянута судом по суті встановлених порушень.

Щодо вимоги забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статті 22, частин 1 та 3 статті 215, статей 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «Зог-Ритейл» на користь КП «Водоканал» коштів у сумі 191 700,00 грн. та відшкодування ТОВ «Параллель-М ЛТД» на користь КП «Водоканал» завищеної вартості палива у сумі 186 106,40 грн.

Судом встановлено, що 11.01.2021 між КП «Водоканал» та ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» було укладено договір постачання №1627/20 (далі - Договір №1627/20), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити Покупцеві бензин А-92, бензин А-95 та дизельне паливо по скетч-картках або талонах (код за ДК 021-2015: 09130000-9 - Нафта та дистиляти), а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 4.1 ціна Договору №1627/20 становить 3 859 200 грн з урахуванням 20% ПДВ (з окремим визначенням ціни окремо за 1 л бензину та дизельного палива).

Пунктом 2.1 Договору №1627/20 визначено, що істотними умовами договору є: предмет договору, обсяг закупівлі, ціна договору, якість товару, ціна за одиницю товару, строк дії договору та строк постачання.

Внесення змін до договору повинно здійснюватися з урахуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 2.2 Договору №1627/20).

До договору №1627/20 протягом року були внесені зміни до ціни за одиницю товару не більше ніж 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін без збільшення суми договору шляхом підписання додаткових угод від 11.02.2021 №1, від 25.02.2021 №2, від 22.03.2021 № 3, від 13.04.2021 №4, від 22.04.2021 №5, від 14.05.2021 № 6. При цьому, при збільшенні ціни за одиницю товару у зв`язку зі збільшенням середньо ринкової ціни на нафтопродукти було зменшено його кількість, що підлягала поставці.

Пунктом 4.5 Договору №1627/20 передбачено, що для підтвердження зростання ціни Постачальник надає довідку Торгово-Промислової палати. Для підтвердження даної інформації Покупець має право замовити довідку Запорізької (регіональної") Торгово-промислової палати.

На виконання вказаного пункту Договору всі зміни, що були внесені до нього у частині збільшення ціни за одиницю товару були підтверджені відповідними висновками ТПП: №ОИ-7211 від 11.02.2021р, №ОИ-7291 від 25.02.2021р., №ОИ-7405 від 22.03.2021р., № ОИ-7551 від 22.04.2021р., № ОИ-7633 від 13.05.2021р.

Загалом за період дії Договору №1627/20, ціна нафтопродуктів за 1л по бензину А-92 поетапно зросла з 20,46 грн до 25,26 грн (на 23,5%), 1л бензину А-95 зросла з 22,32 грн до 27,24 грн (на 22%), за 1л дизельного палива зросла з 21 грн до 24,78 грн (на 18%).

Також, 15.01.2021 між КП «Водоканал» та ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» було укладено договір постачання №0017/21 (далі - Договір №0017/21), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити Покупцеві бензин А-92, бензин А-95 та дизельне паливо по скетч-картках або талонах (код за ДК 021-2015: 09130000-9 - Нафта та дистиляти), а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 4.1 ціна Договору №0017/21 становить 3 918 000 грн з урахуванням 20% ПДВ (з окремим визначенням ціни окремо за 1 л бензину та дизельного палива).

Пунктом 2.1 Договору №0017/21 визначено, що істотними умовами договору є: предмет договору, обсяг закупівлі, ціна договору, якість товару, ціна за одиницю товару, строк дії договору та строк постачання.

Внесення змін до договору повинно здійснюватися з урахуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 2.2 Договору №0017/21).

До договору №0017/21 протягом року були внесені зміни до ціни за одиницю товару не більше ніж 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін шляхом підписання додаткових угод від 03.02.2021 №1, від 25.02.2021 №2, від 23.03.2021 №3, від 07.04.2021 №, від 21.04.2021 №5. При цьому, при збільшенні ціни за одиницю товару у зв`язку зі збільшенням середньо ринкової ціни на нафтопродукти було зменшено його кількість, що підлягала поставці.

Пунктом 4.5 Договору №0017/21 передбачено, що для підтвердження зростання ціни Постачальник надає довідку Торгово-Промислової палати. Для підтвердження даної інформації Покупець має право замовити довідку Запорізької (регіональної") Торгово-промислової палати.

На виконання вказаного пункту Договору всі зміни, що були внесені до нього у частині збільшення ціни за одиницю товару були підтверджені відповідними висновками ТПП: №ОИ-7172 від 03.02.2021, №ОИ-7288 від 25.02.2021, №ОИ-7411 від 23.03.2021, №ОИ-7537 від 21.04.2021.

Загалом за період дії Договору №0017/21, договірна ціна нафтопродуктів за 1л поетапно зросла по бензину А-92 з 21,60 грн до 25,80 грн (на 19,4%), по бензину А-95 з 23,28 грн до 27,03 грн (на 16,1%), дизельного палива з 20,88 грн до 24,60 грн (на 18%).

В акті ревізії зазначено, що в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесення змін до договору про постачання палива від 11.01.2021 №1627/20, укладеного між KП «Водоканал» та ТОВ «Зог-Ритейл», в частині збільшення ціни за одиниця товару понад 10% від початкової ціни у лютому-серпні 2021 року завищено вартість палива на загальну суму 191700,00грн.; в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок внесення змін до договору про постачання палива від 15.01.2021р. №0017/21, укладеного між КП «Водоканал» та ТОВ «Параллель-М ЛТД», в частині збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від початкової ціни, у лютому-липні 2021 року завищено вартість палива на загальну суму 186 106,40 грн.

Так, пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на момент укладання зазначених договорів та внесення змін) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Роз`яснення щодо застосування даної норми було надано у листі Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) вих. №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.

Так, Мінекономрозвитку України в роз`ясненнях зазначало, що «у залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу».

Відповідна позиція також була підтверджена судовою практикою. Зокрема, у постанові від 05 липня 2021 року по справі №826/11063/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з посиланням на роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.04.2014 року №3302-05/11961-07 та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 дійшов до висновку, що пунктом 2 ч.5 ст. 40 Закону «Про публічні закупівлі» №1197-У1І передбачено можливість декілька разів змінювати істотні умови договору про закупівлю у разі коливання ціни товару на ринку. При цьому, кожне наступне збільшення такої вартості не повинно перевищувати 10 відсотків визначеної в договорі про закупівлю ціни за одиницю товару з урахуванням змін, внесених до нього.

Натомість, в акті ревізії було викладено висновок про те, що порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» з боку КП «Водоканал» підтверджується судовою практикою, а саме постановою Верховного Суду від 07.09.2022 по справі №927/1058/21, згідно якої «було прийнято рішення про визнання додаткових угод до договору недійсними, які укладені з перевищенням максимального ліміту щодо зміни ціни, визначеної в договорі. Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак і поставка товару, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору.»

Суд звертає увагу, що постачання товару за Договором № 1627/20 з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» та за Договором №0017/21 з ТОВ «ПАРАЛЕЛЬ-М ЛТД» виконано в період з січня по червень 2021 року.

Щодо вказаного посилання відповідача на зазначену постанову Верховного Суду суд зауважує, що вона була прийнята 07.09.2022, тобто більше ніж через рік після укладання, внесення змін та виконання Договорів, укладених між КП «Водоканал» та ТОВ «Зог-Ритейл», ТОВ «Параллель-М ЛТД», тому не могла бути застосована позивачем.

Також, в Акті ревізії був зроблений висновок, що внесення змін до укладених договорів в частині підвищення ціни на паливо більш ніж на 10 % не є правомірним та свідчить про недійсність додаткових угод.

Однак, нормами чинного законодавства передбачений порядок визнання правочину недійсним. Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст 215 ЦК України). В Акті не наведено норм закону, якими б були встановлені підстави для визнання вказаних додаткових угод нікчемними, тому такі висновки в Акті не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тобто є безпідставними.

В інших випадках недійсність правочинів може встановлюватись лише в судовому порядку за наявності відповідних правових підстав у випадках, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує дійсність правочину (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Судом не встановлено, а відповідачем в даному випадку не доведено наявність відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання додаткових угод недійсними. Відтак, відсутні підстави для тверджень про їх недійсність.

В Акті міститься посилання на ст. 652 ЦК, якою передбачено що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли б це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно частини 1 ст. 652 ЦК України розірвання договору у разі істотної зміни обставин може відбуватись за згодою сторін, тобто передбачено саме право сторін на таке припинення договірних зобов`язань. Тим більше, в даній нормі зазначено, що договір може бути розірваний, «якщо інше не встановлено договором». В договорах постачання містяться умови про внесення змін до істотних умов договору у випадках, передбачених Законом «Про публічні закупівлі», зокрема, в разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. Тобто, у разі настання певних умов, визначених договором, зокрема, в разі коливання ціни такого товару на ринку, істотні умови договору можуть бути змінені у визначеному договором порядку, що не потребує розірвання договору в порядку ч.1 ст. 652 ЦК.

Внесення змін до договору у випадках, які передбачені Законом та умовами договору, має бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений в договорі про закупівлю. Наявність відповідної підстави для зміни ціни договору - коливання ціни товару на ринку є документально підтвердженим згідно експертних висновків Запорізької торгово-промислової палати.

Таким чином, висновки в акті ревізії про порушення позивачем вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не підтврджуються документально, а відтак, п.п.2,3 вимоги від 20.06.2024 №040806-15/1738-2024 «Про усунення виявлених порушень» є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України на користь КП «Водоканал» незаконно виплаченої матеріальної допомоги в сумі 124 987,01 грн., провести коригування єдиного внеску в сумі 27 497,15 грн.

Управлінням в акті ревізії зазначено, зокрема, про те, що «в порушення Постанови Кабінету Міністрів України №859 від 19.05.1999 КП «Водоканал» було проведено нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки колишньому генеральному директору КП «Водоканал» ОСОБА_1 на загальну суму 39 119,88 грн., сплачено єдиного внеску до державних соціальних фондів 8606,38грн., а також виплату матеріальної допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки генеральному директору ОСОБА_2 у загальній сумі 85 867,13грн., сплачено єдиного внеску до державних соціальних фондів - 18 890,77 грн.».

При цьому, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено виключні умови оплати праці, які керівники органів місцевого самоврядування, що укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на комунальній власності, мають право встановлювати, в тому числі: розмір посадового окладу керівника підприємства; умови, диференційовані показники та розміри преміювання за квартал та рік; доплати до посадового окладу за науковий ступінь кандидата або доктора наук, за вчене звання старшого наукового співробітника; щомісячну надбавку за стаж наукової діяльності для працівників, робота яких пов`язана з науковою, науково-технічною діяльністю; грошову допомогу у розмірі не більш як шість посадових окладів у разі виходу на пенсію.

Згідно п. 1 Постанови № 859, інші заохочувальні виплати, що не відносяться до оплати праці, керівнику підприємства не надаються.

Статтею 20 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.

Згідно Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за №114/8713 (зі змінами) (Далі - Інструкція №5), визначено, що Фонд оплати праці (п.2) складається з Фонду основної заробітної плати (п.2.1.), Фонду додаткової заробітної плати (п.2.2.) та Інші заохочувальні та компенсаційні виплати (п.2.3.). В свою чергу до Інших заохочувальних та компенсаційних виплат відноситься матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв`язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) (п.п.2.3.3.).

Згідно з висновками, викладеними у листі ДПС від 15.12.2017 №3018/6/99- 99-15-02-02-15/ІПК, згідно якого «матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат (п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. №5). Так матеріальна допомога є базою для нарахування та утримання єдиного соціального внеску.»

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до Фонду оплати праці, який підлягає нарахуванню працівникам підприємства у грошовій формі за відпрацьований час.

Отже, Постанова КМУ №859 не забороняє включати до контракту керівника умови щодо надання матеріальної допомоги на оздоровлення у разі надання відпустки, яка відноситься до Фонду оплати праці.

Відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Розпорядженням міського голови №1346к/тр від 27.06.2017 «Про порядок призначення на посаду та укладення контрактів з керівниками підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади» (далі Розпорядження) був затверджений відповідний Порядок призначення на посади та укладення контрактів з керівниками підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста та Типова форма контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Відповідно до зазначеного Розпорядження та затвердженої Типової форми контракту, на підставі Розпорядження міського голови від 25.11.2019 №2429 к/тр з ОСОБА_1 був укладений Контракт від 29.06.2016 та на підставі Розпорядження міського голови від 21.04.2021 №680 к/тр з ОСОБА_2 був укладений Контракт від 21.04.2021.

Загальними умовами вищевказаних Контрактів передбачено, що цей контракт є трудовим договором, на підставі якого виникають трудові відносини між територіальною громадою в особі міського голови та Керівником підприємства. Кодекс законів про працю України, інші нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини, поширюються на взаємовідносини сторін за цим контрактом в частині, неурегульованій цим контрактом.

Так, пунктом 2 Розділу III Контрактів «Умови матеріального забезпечення керівника» встановлено, що у разі відпустки Керівникові надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі його середньомісячного заробітку, що відповідає Типовій формі контракту, затвердженій Розпорядженням міського голови №1346к/тр від 27.06.2017.

Таким чином, затверджуючи в Типовій формі контракту п.2 Розділу III Контрактів, міський голова встановив у передбаченому законодавством порядку виключні умови праці для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, згідно п.3.2. «Положення про оплату праці на підприємстві» Колективного договору КП «Водоканал» оплата праці генерального директора регламентується «Контрактом з керівником...», укладеним з міським головою.

Таким чином, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення є правомірною та проведена відповідно до умов контрактів керівників підприємства, колективного договору, та вимог чинного законодавства про працю України, з дотриманням ст.22 Закону України «Про оплату праці».

Отже, КП «Водоканал» здійснювало нарахування та виплату заробітної плати, в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення колишньому генеральному директору КП «Водоканал» ОСОБА_1 та генеральному директору КП «Водоканал» ОСОБА_2 на підставі наявних та діючих розпорядчих документів Запорізької міської ради, контрактів та інших первинних документів щодо нарахування та виплати оплати праці.

Доказів оскарження та скасування Розпорядженням міського голови №1346к/тр від 27.06.2017 «Про порядок призначення на посаду та укладення контрактів з керівниками підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади» суду не надано. Відтак, воно є чинним та підлягало застосуванню у спірний період часу.

Посилання Відповідача на те, що «Запорізькою міською радою було прийнято розпорядження від 30.01.2023р. №203к/тр «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 27.06.2017р. №1346к/тр «Про порядок призначення на посади та укладання контрактів з керівниками підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста», яким виключено з типової форми контракту норму щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки у розмірі середньомісячного заробітку», не є свідченням неправомірних дій позивача.

Так, згідно фактичних обставин справи, колишньому генеральному директору ОСОБА_1 було нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення у січні, травні, червні-серпні 2020року, січні-лютому 2021 року, а генеральному директору ОСОБА_2 - у серпні, грудні 2021 року та в січні 2023 року, тобто значно раніше, ніж Запорізькою міською радою було внесено зміни до Порядку призначення на посади та укладання контрактів з керівниками підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість тверджень відповідача про незаконно виплачену матеріальну допомогу в сумі 124 987,01 грн., а тому п.4 вимоги від 20.06.2024 №040806-15/1738-2024 Про усунення виявлених порушень слід визнати протиправним та скасувати.

Стосовно порушення, викладеного у пункті 5 вимоги від 20.06.2024 № 040806-15/1738-2024 - щодо завищення вартості наданих ЗДП «Радіоприлад» послуг.

Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 12.09.2014 №342 «Про затвердження акту приймання-передачі з державної власності до комунальної власності гуртожитку по вул. Луначарського, 7 літ. А-9 від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області» було вирішено затвердити акт приймання-передачі з державної до комунальної власності гуртожитку по вул.Луначарського, 7 літ. А-9 та прийняти його в господарське відання МКП «Основаніє».

В подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №342 від 28.08.2015р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 12.09.2014 №342 «Про затвердження акту приймання-передачі з державної власності до комунальної власності гуртожитку по вул. Луначарського, 7 літ. А-9 від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області» на праві господарського відання було закріплено приналежні до будівлі гуртожитку по вул. Луначарського, 7, а саме зовнішні мережі водопостачання та водовідведення за КП «Водоканал».

Стічні води від гуртожитку транспортуються каналізаційними мережами КП «Водоканал» через приймальний каналізаційний колектор насосної станції перекачки ЗДП «Радіоприлад» до напірного колектору КП «Водоканал». Так як в даному районі відсутня інша можливість для транспортування стічних вод від гуртожитку до напірного колектору КП «Водоканал», послуга з приймання і перекачування стічних вод може бути надана виключно Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад».

З метою забезпечення належного відведення стічних вод з гуртожитку по вул. Привокзальній (Луначарського), 7, КП «Водоканал» щорічно укладає з ЗДП «Радіоприлад» договори про надання послуг з прийому і перекачуванню стічних вод з гуртожитку, що транспортуються мережами КП «Водоканал», до каналізаційної насосної станції ЗДП «Радіоприлад». Вказана послуга повинна надаватись безперервно, оскільки припинення перекачування стічних вод може призвести до підтоплення підвальних приміщень та санітарних приборів мешканців гуртожитку.

Так, між КП «Водоканал» та ЗДП «Радіоприлад» було укладено договір №2321/21 від 24.03.2022 (на період з 01.09.2022 по 31.12.2022) та договір №0833/22 від 22.12.2022 (на період з 01.01.2023 по 31.12.2023) про надання послуги з прийому і перекачування стічних вод з гуртожитку по вул. Привокзальній, 7, м. Запоріжжя, що транспортуються мережами КП «Водоканал» до каналізаційної насосної станції ЗДП «Радіоприлад».

Згідно п. 1.1 вказаних Договорів Замовник (КП «Водоканал») доручає, а Виконавець (ЗДП «Радіоприлад») зобов`язується надати послуги з прийому і перекачування стічних вод з гуртожитку по вул. Привокзальній, 7, м. Запоріжжя, що транспортуються мережами КП «Водоканал» до каналізаційної насосної станції ЗДП «Радіоприлад», а Замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

Пунктом 3.2 Договорів передбачено, що вартість послуг по прийому і перекачуванню 1 куб.м стічних вод визначається щомісячно шляхом ділення загальних фактичних витрат Виконавця, пов`язаних з прийомом і перекачуванням стічних вод, на загальний обсяг стічних вод прийнятих від всіх споживачів. Фактичні обсяги перекачаних стічних вод з гуртожитку по вул.Привокзальній, 7 передаються Замовником Виконавцю щомісяця до 6 числа наступного місяця. У разі неможливості своєчасного визначення Виконавцем фактичних витрат, пов`язаних з прийомом і перекачуванням стічних вод, вартість послуг по прийому і перекачуванню 1 куб.м. визначається шляхом ділення загальних планових витрат Виконавця за поточний місяць на загальний обсяг стічних вод, з подальшим коригуванням вартості до фактичних витрат у наступному місяці.

Відповідно до п. 3.6 договорів всі розрахунки здійснюються щомісячно за фактом надання послуг на підставі акту наданих послуг та рахунку Виконавця для оплати Замовником. Одночасно з рахунком Виконавець надає Замовнику фактичну калькуляцію витрат по наданню послуг з прийому і перекачуванню стічних вод за розрахунковий період. У разі неможливості своєчасного надання акту наданих послуг та рахунку за поточний місяць Виконавець надає Замовнику акт наданих послуг та рахунок на підставі планової калькуляції.

В ході проведення ревізії з метою перевірки достовірності проведених взаєморозрахунків між КП «Водоканал» та ЗДП «Радіоприлад», Управлінням було проведено зустрічну перевірку та виконано розрахунок фактичної вартості послуг ЗДП «Радіоприлад» з прийому та перекачування стічних вод з урахуванням щомісячних обсягів стоків, в тому числі, ТОВ «Дніпровські затоки» за 2022 - 2023 роки, який є одним з суб`єктів, що здійснює скид стічних вод в систему каналізації ЗДП «Радіоприлад».

Відповідно до наданих в ході зустрічної звірки документів, в 2022-2023 роках ЗДП «Радіоприлад» перекачано стоки КП «Водоканал». Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради. Акціонерного товарства «Українська залізниця», ГОВ «Делфіс» та ТОВ «Дніпровські затоки». При цьому, інформація про обсяги перекачаних стоків ТОВ «Дніпровські затоки» наявна лише за січень-серпень 2022 року.

В той же час, за інформацією, наданою КП «Водоканал», обсяги водовідведення ТОВ «Дніпровські затоки» за вересень 2022 року - грудень 2023 року склали 8 826,0 м.куб., які не були враховані ЗДП «Радіоприлад» при розрахунку щомісячних Фактичних калькуляцій за відповідні періоди.

В ході зустрічної звірки проведено розрахунок фактичної вартості послуг ЗДП «Радіоприлад» з прийому та перекачування стічних вод з урахуванням помісячних обсягів стоків ТОВ «Дніпровські затоки» за вересень 2022 року - грудень 2023 року, за результатами якого встановлено, що ЗДП «Радіоприлад» завищено вартість наданих послуг КП «Водоканал» з прийому та перекачування стічних вод з гуртожитку по вул. Привокзальна, 7 на загальну суму 26 523,39 гри (з ПДВ).

За результатами зустрічної звірки було оформлено довідку від 22.03.2024р. №040806- 22/4-3 в якій встановлено, що ЗДП «Радіоприлад» було завищено вартість наданих послуг КП «Водоканал» на загальну суму 26 523,39 грн.

Таким чином, внаслідок порушення пункту 3.2 Договору від 24.03.2022 № 2321/21, Договору від 22.12.2022 № 0833/22 та ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-1V ЗДП «Радіоприлад» при складанні розрахунку фактичної вартості послуг з прийому та перекачуванні стічних вод не враховані обсяги водовідведення ТОВ «Дніпровські затоки» за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року, внаслідок чого зайво пред`явлено КП «Водоканал» вартість наданих послуг з прийому та перекачування стічних вод на суму 26 523,39 гривень.

Послуги з прийому та перекачування стічних вод на суму 26 523,39 грн. КП «Водоканал» прийняті та оплачені в повному обсязі.

Суд погоджується з тим, що КП «Водоканал» в ході виконання Договорів №2321/21 від 24.03.2022р та №0833/22 від 22.12.2022 не було і не могло бути відомо про завищення вартості наданих послуг, оскільки згідно умов Договорів Виконавець послуг не зобов`язаний надавати Замовнику докладну калькуляцію обсягів стоків, які надходять у мережі ЗДП «Радіоприлад».

Однак, це не спростовує того факту, що вказаним порушенням, вчиненим ЗДП «Радіоприлад», нанесені збитки саме КП «Водоканал» (підконтрольній установі), що і відображено в матеріалах ревізії КП «Водоканал».

Відтак, вимога п.5 забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ЗДП «Радіоприлад» на користь КП «Водоканал» коштів у сумі 26 523,39 грн. є правомірною та законною.

Також, суд зауважує, що на адресу КП «Водоканал» надійшов лист від 28.08.2024 №112-858, згідно якого ЗДП «Радіоприлад» виявило намір виконати перерахунок вартості послуг по прийому та перекачуванню стічних вод з гуртожитку по вул. Привокзальній, 7 за період з вересня 2022р. по грудень 2023 р. на загальну суму 26 523,39 грн, який був встановлений Управлінням Східного офісу Держаудитслужби під час зустрічної звірки.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування п.5 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 20.06.2024 №040806-15/1738-2024 Про усунення виявлених порушень.

Щодо пункту 1 оскаржуваної вимоги, відповідно до якого позивач має «розглянути матеріали проведеної ревізії та видати відповідний розпорядчий документ, яким визначити осіб, відповідальних за виявлені ревізією порушення. Розглянути питання щодо притягнення вказаних осіб до відповідальності», суд зазначає таке.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність порушень законодавства, якими підконтрольній установі КП «Водоканал» заподіяно збитки, то пункт 1 вимоги, який є саме похідним від наявності порушень, скасований бути не може, бо вимагає розгляду матеріалів ревізії та прийняття відповідного розпорядчого документа і вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1ст. 143 КАС України).

Згідно з ч.3ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням частково задоволених позовних вимог, на користь Комунального підприємства Водоканал слід стягнути судовий збір у розмірі 2018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 66 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області .

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства Водоканал (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121) до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправною та скасування вимоги,- задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 4 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 20.06.2024 №040806-15/1738-2024 Про усунення виявлених порушень.

В іншій частині позову, - відмовити.

Стягнути на користь Комунального підприємства Водоканал за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області судовий збір у розмірі 2018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 66 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 03.12.2024.

Суддя Л.Я. Максименко