Ухвала

від 28.11.2024 по справі 367/5209/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5209/24

Провадження №1-кс/367/715/2024

УХВАЛА

Іменем України

28 листопада 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

встановив :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання, згідно якого заявник просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 02.03.2023 по справі №752/1205/23 арешт вилученого майна, який належить ОСОБА_4 , а саме: 6 пакетів різного об`єму та розмірами із камінням помаранчевого кольору, схожим на бурштин та зобов`язати відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області негайно повернути вказане майно їх власнику ОСОБА_4 .

Клопотання мотивує по тим підставам, що в провадженні сектору дізнання ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, при матеріалах якого знаходяться належні заявнику 6 пакетів різним об`ємом та розмірами із каміння бурштину, в кримінальному провадженні за №12023100000000306 зареєстрованого в ЄРДР 17.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.240-1 КК України, матеріали по якому були виділені з кримінального провадження № 42022100000000588 зареєстрованого в ЄРДР 16.11.2022р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Оскільки, вилучене каміння належить ОСОБА_4 на законних підставах, виникла необхідність у поданні даного клопотання про зняття арешту та повернення вилученого майна.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, причини неявки в судове засідання суду не відомі.

За таких обставин відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути подане клопотання за відсутності особи, яка заявила клопотання.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, а також вивчивши матеріали кримінального провадження № 12023100000000306 від 17.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено,що впровадженні слідчоговідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів слідчогоуправління ГУНПу містіКиєві перебувалиматеріали досудовогорозслідування вкримінальному провадженні,відомості щодоякого внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за №42022100000000588 від 16.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2023р, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку, який є приватною власністю та зареєстрований з ОСОБА_6 та в якому фактично мешкає ОСОБА_7 , під час якого виявлено та вилучено документи та речі, зокрема 6 пакетів різним об`ємом ті розмірами із камінням бурштину.

Постановою слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління у місті Києві ОСОБА_8 від 31.01.2023 виявлені та вилучені речі та документи визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000588 від 16.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У зазначеному провадженні 17.02.2023 прийнято рішення про виділення з нього матеріалів щодо проступку, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України. Виділеному провадженню у Єдиному реєстрі досудових розслідувань присвоєно №12023100000000306.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.03.2023 у справі № 752/1205/23 (провадження №: 1-кс/752/938/23), накладено арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку, зокрема на 6 пакетів різним об`ємом та розмірами із камінням помаранчевого кольору, схожим на бурштин, з метою збереження речових доказів.

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. Слідчим було доведено, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами, оскільки таке могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому згідно з п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Також статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Окрім того, відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до постанови слідчого від 31.01.2023 року, зокрема, 6 пакетів різним об`ємом та розмірами із камінням помаранчевого кольору, схожим на бурштин, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42022100000000588 від 16.11.2022 року.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що є підстави вважати, що вказані в клопотанні про скасування арешту вилученого майна, мають ознаки речового доказу, та мають важливе значення для вирішення кримінального провадження, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що згідно п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, що є підставою для арешту майна.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що кримінальне провадження №12023100000000306 від 17.02.2023 року станом на день розгляду даного клопотання не завершено, обставини, які стали підставами для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, не змінилися, арешт накладено обґрунтовано, доказів того, що відпала потреба в арешті майна, чи такий арешт накладено необґрунтовано слідчому судді не надано, вилучене майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні та в ході досудового розслідування може виникнути необхідність проведення судових експертиз такого, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити у зв`язку з його передчасністю.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 394, 395 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023100000000306 внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 17.02.2023 відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1