Рішення

від 28.11.2024 по справі 542/1050/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1050/24

Провадження № 2/542/345/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги, суд -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги на дітей, яким встановлено опіку чи піклування в розмірі 6545,00 грн., посилаючись на таке.

Відповідно до встановлених норм закону, пунктів 25-29 Порядку №1751, на підставі заяви відповідачки від 25.02.2020 року про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, розпорядження голови Новосанжарської районної державної адміністрації від 21.07.2014 року (яким відповідачку було призначено опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), копії свідоцтва про народження дитини, інших необхідних документів, що знаходяться в особовій справі відповідачки, управлінням соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації було прийнято рішення від 03.03.2020 року про призначення відповідачці допомоги на дітей, які знаходяться під опікою або піклуванням (утриманець ОСОБА_2 ) в розмірі 4436,00 грн. щомісячно на період з 01.02.2020 року по 31.01.2021 рік.

На виконання законодавчих норм, на підставі заяви відповідачки від 08.06.2021 року про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, управлінням соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації було прийнято рішення від 11.06.2021 року, яким призначено відповідачці допомогу на дітей, які знаходяться під опікою або піклуванням (утриманець ОСОБА_2 ) в розмірі 5987,5 грн. щомісячно на період з 01.02.2021 року по 31.01.2022 рік.

В подальшому Управлінням продовжено нарахування та виплату призначеної державної допомоги відповідачці з 01.02.2022 року по 31.12.2022 рік. Підставою для такого продовження виплат у 2022 році є вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 року №214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану».

23.11.2022 року виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області прийнято рішення №390, яким відповідачку звільнено від обов`язків піклувальника над дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначене рішення було надіслано виконавчим комітетом до відділу №7 Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації та отримано Управлінням 02.12.2022 року. Вказане рішення було прийняте на підставі заяви відповідачки про звільнення її від обов`язків піклувальника.

09.12.2022 року Управлінням було прийнято розпорядження про закриття особової справи ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням з 01.12.2022 року виплати державної допомоги відповідачці на підставі вищевказаного рішення виконавчого комітету.

Зазначають, що подання відповідачкою у листопаді 2022 року до виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Заяви про звільнення її від обов`язків піклувальника зумовило подальше прийняття відповідного рішення цим виконавчим органом, яким відповідачку звільнено від обов`язків піклувальника, що в свою чергу відноситься до "змін у складі сім`ї отримувача державної допомоги" і також є "обставиною яка впливає на виплату допомоги" у розумінні положень Закону 2811 та Порядку 1751.

Однак відповідачка не повідомила Управління своєчасно про вищевказані істотні обставини, які безпосередньо впливають на подальше призначення та отримання нею державної допомоги на дітей, які знаходяться під опікою або піклуванням (утриманець ОСОБА_2 ), та вона приховала від органу соціального захисту той факт, що такі обставини виникли за її ініціативи ще у листопаді 2022 року.

Внаслідок неправомірних дій відповідачки, у грудні 2022 року станом на дату отримання Управлінням рішення від 23.11.2022 року виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, на підставі поданих Управлінням розрахунків, Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області вже були сформовані та оброблені відомості на виплату державної допомоги відповідачці за грудень 2022 року, та кошти соціальної допомоги в розмірі 6545,00 грн. були перераховані на банківський рахунок відповідачки. Внаслідок цього відповідачкою була неправомірно отримана державна допомога та виникла переплата за грудень 2022 року в сумі 6545,00 грн.

Вказують, що Управлінням соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації на адресу ОСОБА_1 направлялись листи-повідомлення про необхідність повернення в добровільному порядку неправомірно отриманих коштів державної соціальної допомоги в розмірі 6545,00 грн. із зазначенням підстав виникнення боргу, банківських реквізитів бюджетного рахунку для його погашення та визначення відповідних термінів для добровільного погашення боргу відповідачкою.

Однак, до цього часу у добровільному порядку ОСОБА_1 неправомірно отримані кошти не повернула у зв`язку з чим Управління звернулось з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.40-41).

Ухвалою суду від 02.07.2024 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового засідання (а.с.53).

Ухвалою суду від 26.11.2024 року задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Чуя А.І. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.105).

Ухвалою суду від 28.11.2024 року поновлено відповідачці ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву.

У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Чуя А.І. про витребування доказів, відмовлено (а.с.114-116).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с.96), надавши заяву про розгляд справи без їх участі (а.с. 107).

Відповідачка ОСОБА_1 , представник відповідачки адвокат Чуй А.І. в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання (а.с.97, 98).

Від представника відповідачки адвоката Чуя А.І. надійшла заява про розгляд справи у відсутність відповідачки та її представника (а.с. 108-110).

Відповідачка ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву (а.с. 62-65), в якому зазначила про те, що вважає позов необгрунтованим і безпідставним, а також таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 390 від 23.11.2022 року її звільнено від обов`язків піклувальника над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 та вирішено передати неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем первинного обліку - до органу опіки і піклування Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області для подальшого влаштування.

Згідно з Розпорядженням Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області №341 від 16.12.2022 року було припинено піклування над неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із заявою піклувальника та заявою дитини.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області №101 від 20.12.2022 року про влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування до державного закладу на повне державне забезпечення, вирішено влаштувати неповнолітнього ОСОБА_2 до державного навчального закладу «Полтавський професійний ліцей» на повне державне забезпечення.

Зазначає, що в період з липня 2014 року по 27 грудня 2022 року піклування над неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювала вона. Таким чином отримання нею державної допомоги від Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації за грудень 2022 року в сумі 6545, 00 грн. є законною.

В задоволенні позову просила відмовити повністю.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області від 21 липня 2014 року №148 призначено ОСОБА_1 опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

25.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації із заявою №129 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, в якій просила призначити допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (а.с.13-15).

Рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 03.03.2020 року ОСОБА_1 було призначено допомогу на дітей, які знаходяться під опікою або піклуванням з 01.02.2020 року по 31.01.2021 року (а.с.16).

Також, 08.06.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації із заявою №8 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, в якій просила призначити допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (а.с.17-19).

Рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 11.06.2021 року ОСОБА_1 було призначено допомогу на дітей, які знаходяться під опікою або піклуванням з 01.02.2021 року по 31.01.2022 року (а.с.20).

В подальшому, Управлінням соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації продовжувались строки виплати призначеної державної допомоги відповідачці, що вбачається з розпоряджень (а.с.21-23), а саме:

-розпорядженням від 25.01.2022 року на період з 01.02.2022 року по 30.04.2022 рік в розмірі 6545,00 грн. щомісячно;

-розпорядженням від 19.04.2022 року на період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 рік в розмірі 6545,00 грн. щомісячно;

-розпорядженням від 19.04.2022 року на період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 рік в розмірі 6545,00 грн.;

-розпорядженням від 23.06.2022 року на період з 01.07.2022 року по 30.09.2022 рік в розмірі 6545,00 грн.;

-розпорядженням від 20.09.2022 року на період з 01.10.2022 року по 31.12.2022 рік в розмірі 6545,00 грн. щомісячно.

Рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 23.11.2022 №390 ОСОБА_1 було звільнено від обов`язків піклувальника над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 . Та неповнолітній ОСОБА_2 був переданий за місцем первинного обліку - до органу опіки та піклування Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області для подальшого влаштування (а.с.24).

Вищезазначене рішення, виходячи з вхідної дати та резолюції про виконання, що містяться на ньому, було отримано Управлінням соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації 02.12.2022 року, про що також зазначено позивачем в позові.

Розпорядженням від 09.12.2022 року особову справу ОСОБА_1 закрито з 01.12.2022 року згідно рішення (а.с. 25).

Листами Управління соціального захисту населення від 05.12.2022 року №1513/14.1, від 08.02.2023 року №112/14.1., від 30.05.2023 року №441/14.1, від 11.08.2023 року №777/14.1, від 30.11.2023 року №1128/14.1, від 13.12.2023 року №1147/14.1. відповідачку ОСОБА_1 повідомлено про необхідність повернення надміру отриманих коштів державної соціальної допомоги в розмірі 6545,00 грн. із зазначенням підстав, банківських реквізитів бюджетного рахунку для його погашення та визначення відповідних термінів для добровільного погашення боргу відповідачкою (а.с.26-31).

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Так, в статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначені види державної допомоги сім`ям з дітьми, в тому числі: допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (пп. 4).

Відповідно до ст.16 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування.

Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року за №1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» визначаються умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», зокрема, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

Відповідно до абзацу 1 п.25 Порядку вбачається, що відповідно до статті 16 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Відповідно до п. 49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року за №1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, зобов`язані повідомляти органам соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на виплату такої допомоги (зміни у складі сім`ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо).

Якщо отримувачам державної допомоги сім`ям з дітьми, якими подано документи із свідомо неправдивими відомостями, не подано відомостей про зміни у складі сім`ї, приховуються обставини, які впливають на призначення і виплату допомоги, було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення: визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної допомоги сім`ям з дітьми та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють отримувачу державної допомоги сім`ям з дітьми про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.

Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем державної допомоги сім`ям з дітьми самостійно; за згодою отримувача державної допомоги сім`ям з дітьми у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат державної допомоги сім`ям з дітьми у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.

Згідно з п. 30 вказаного Порядку підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є: звільнення від виконання обов`язків опікуна чи піклувальника; працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку; усиновлення дитини, передача дитини батькам; досягнення дитиною 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір`ю або батьком дитини; влаштування дитини на повне державне утримання.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа, визначена виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, зобов`язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Положеннями статей 1212, 1215 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

На державну соціальну допомогу отриману відповідачкою поширюється дія пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України.

Вказана грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа, яка її сплатила, не доведе, що виплата була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обгрунтовуючи заявлений позов позивач посилається на те, що відповідачка своєчасно не повідомила їх про факт звернення нею в листопаді 2022 року до виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області з заявою про звільнення її від обов`язків піклувальника, а така обствина впливає на виплату призначеної їй допомоги, внаслідок чого безпідставно одержала соціальну допомогу за грудень 2022 року, сума якої склала 6545 грн.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що дійсно Рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 23.11.2022 №390 ОСОБА_1 було звільнено від обов`язків піклувальника над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 .

Та саме з цього часу у ОСОБА_1 , як отримувачки деражвної домопоги, виник обов`язок повідомити орган соціального захисту населення, який виплачує допомогу, про таку обставину.

При цьому одночасно такий обов`язок, відповідно до п.30 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року за №1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», також виник й у виконавчого комітету сільської (селищної) ради.

Так, відповідно до п.30 вказаного Порядку у разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа, визначена виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, зобов`язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

Судом встановлено, що виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, виконуючи такий обов`язок, повідомив Упраління соціального захисту населення про прийняте рішення та копія рішення, виходячи з вхідної дати та резолюції про виконання, що містяться на ньому (а.с. 24), була отримана Управлінням соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації 02.12.2022 року, про що також зазначено позивачем в позові.

При цьому суд звертає увагу, що виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області повідомив Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації про прийняте рішення в межах визначеного п.30 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року за №1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» десятиденного строку.

Тобто вже 02.12.2022 року позивачу було відомо про звільнення ОСОБА_1 від повноважень піклувальника над неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , який в подальшому не проконтролював належним чином настання події, яка припиняє виплату державної соціальної допомоги на дитину, тобто не дотримався принципу «належного урядування».

Посилання позивача на неповідомлення ОСОБА_1 про настання такої обставини, в даному випадку, не перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з виплатою їй державної соціальної допомоги, оскільки така обставина, у передбачені законодавтсвом строки, була відома позивачу.

Враховуючи, що виплата ОСОБА_1 соціальної допомоги проведена добровільно, на підставі розпорядження Управління соціального захисту населення, за відсутності рахункової помилки та недобросовісності зі сторони відповідачки, суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для повернення виплачених відповідачу коштів у розмірі 6545 грн.

Судові витрати згідно ст.141 ЦПК України, покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 05385890, адреса місцезнаходження: вул.Короленка, 7А, м. Полтава, 36011;

представники позивача: ОСОБА_3 , робоча адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідачка: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ;

представник відповідачки: адвокат Чуй Анатолій Іванович, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 02 грудня 2024 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва