Ухвала

від 03.12.2024 по справі 757/46702/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46702/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Колесник А.Є.,

справа № 757/46702/21-ц

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 757/46702/21-ц за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Дружби» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, зобов`язання привести приміщення у попередній стан, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа №757/46702/21-ц за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Дружби» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, зобов`язання привести приміщення у попередній стан.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2021 року відкрито провадження у цивільній справі № 757/46702/21-ц за правилами позовного (загального) провадження.

29.11.2024 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення з АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 224021980000) та заборони їх відчуження, яка фактично була передана судді 02.12.2024 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що 16.02.2021року комісією ОСББ «Квартал Дружби» під час обстеження допоміжних приміщень, що розташовані в І секції будинку біля нежилих приміщень з №1 по №22 (групи приміщень №239) (в літ А) в житловому будинку 14-16 на бульварі Дружби Народів встановлено, що власником нежилих приміщень з №1 по №22 (групи приміщень №239) (в літ А) ОСОБА_2 проведено незаконну реконструкцію допоміжних приміщень будинку та належного їй приміщення, а саме: самовільний демонтаж стін, встановлення дверних отворів у несучих конструкціях, монтаж дверей в стінах допоміжних приміщень, які блокують доступ до вентиляційної системи, систем пожежної безпеки та інших будинкових мереж, які є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку та ін.

Відповідач наразі виставив приміщення на продаж, так останньому нічого не заважає продати нежитлове приміщення з незаконною реконструкцією та збільшеною площею за рахунок майна, що належить співвласникам будинку, та фактично розпорядитися майном, що самовільно ним реконструйовано. Вважає, що такі дії призведуть до порушення прав власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку як законних співвласників спірного майна (допоміжних приміщень, конструктивних елементів та комунікацій будинку, що були частково переобладнані частково демонтовані відповідачем) та значно унеможливлять виконання рішення по даній справі. У разі зміни власника квартири, вимоги позивача про зобов`язання відповідача привести майно в попередній стан буде складно виконати, оскільки доступ до спірного майна (нежитлових приміщень відповідача та нежитлових приміщень що були захоплені те реконструйовані відповідачем) здійснюється виключно через нежитлове приміщення, що наразі належить відповідачу.

У судове засідання сторони відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України не викликались.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).

У своїй заяві представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення з АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 224021980000) та заборони їх відчуження, разом з тим, остання не надає доказів, що станом на дату звернення до суду з вказаною заявою про забезпечення позову вказані нежитлові приміщення перебувають у володінні відповідача.

Таким чином, заява задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 13, 149-153, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 757/46702/21-ц за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Дружби» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, зобов`язання привести приміщення у попередній стан - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. М. Соколов