Ухвала

від 09.12.2024 по справі 757/46702/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46702/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Колесник А.Є.,

справа № 757/46702/21-ц

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача Панкратової Лесі Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі № 757/46702/21-ц та заяву представника відповідача ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі № 757/46702/21-ц, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа №757/46702/21-ц за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Дружби» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, зобов`язання привести приміщення у попередній стан.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2021 року відкрито провадження у цивільній справі № 757/46702/21-ц за правилами позовного (загального) провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.12.2024 року у задоволенні заяви представника позивача Панкратової Лесі Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі № 757/46702/21-ц за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Дружби» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, зобов`язання привести приміщення у попередній стан - відмовлено.

03.12.2024 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про зустрічне забезпечення позову, в якій останній просив забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових кошів у розмірі 100 000,00 грн.

06.12.2024 року на адресу суду від представника позивача Панкратової Лесі Миколаївни надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення з НОМЕР_2 (групи приміщень НОМЕР_3) (в літ А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 224021980000) та заборони їх відчуження, яка фактично була передана судді 09.12.2024 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що 16.02.2021 року комісією ОСББ «Квартал Дружби» під час обстеження допоміжних приміщень, що розташовані в І секції будинку біля нежилих приміщень з НОМЕР_2 (групи приміщень НОМЕР_3) (в літ А) в житловому будинку АДРЕСА_3 встановлено, що власником нежилих приміщень з НОМЕР_2 (групи приміщень НОМЕР_3) (в літ А) ОСОБА_3 проведено незаконну реконструкцію допоміжних приміщень будинку та належного їй приміщення, а саме: самовільний демонтаж стін, встановлення дверних отворів у несучих конструкціях, монтаж дверей в стінах допоміжних приміщень, які блокують доступ до вентиляційної системи, систем пожежної безпеки та інших будинкових мереж, які є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку та ін.

Відповідач наразі виставив приміщення на продаж, так останньому нічого не заважає продати нежитлове приміщення з незаконною реконструкцією та збільшеною площею за рахунок майна, що належить співвласникам будинку, та фактично розпорядитися майном, що самовільно ним реконструйовано. Вважає, що такі дії призведуть до порушення прав власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку як законних співвласників спірного майна (допоміжних приміщень, конструктивних елементів та комунікацій будинку, що були частково переобладнані частково демонтовані відповідачем) та значно унеможливлять виконання рішення по даній справі. У разі зміни власника квартири, вимоги позивача про зобов`язання відповідача привести майно в попередній стан буде складно виконати, оскільки доступ до спірного майна (нежитлових приміщень відповідача та нежитлових приміщень що були захоплені те реконструйовані відповідачем) здійснюється виключно через нежитлове приміщення, що наразі належить відповідачу.

У судове засідання сторони відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд приходить до наступного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а також припущення заявника про те, що існують ризики щодо вчинення неправомірних дій з боку відповідача відносно відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що в подальшому призведе до унеможливлення реального виконання судового рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є вжиття негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належать нежитлові приміщення з НОМЕР_2 (групи приміщень НОМЕР_3) (в літ А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 224021980000).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

При цьому, суд бере до уваги, що існує ризик, що відчуження спірного майна унеможливить виконання рішення суду у справі.

Вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

За змістом ч. 7 ст. 153, ч. 6 ст. 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.

Так, в обґрунтування застосування зустрічного забезпечення представник відповідача вказує, що у разі накладання арешту на майно відповідача продаж належного відповідача нерухомого майна буде унеможливлена та спричинить збитки для відповідача, які, з огляду на явну безпідставність заявлених позовних вимог, будуть стягуватись з ОСББ. Своєю чергою, таке стягнення відбуватиметься на шкоду інтересам мешканців житлового будинку.

Представник позивача у повторній заяві про забезпечення позову, просила не застосовувати в даному випадку зустрічне забезпечення, вважає, що накладення арешту на приміщення, що належать відповідачу на праві власності і залишаться в його користуванні, не спричинить виникнення у відповідача збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Перелік випадків у яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову дозволяє належним чином захистити майнові інтереси всіх осіб, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що слід застосувати такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на нежитлові приміщення з НОМЕР_2 (групи приміщень НОМЕР_3) (в літ А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 224021980000) та заборонити їх відчуження та не застосовувати зустрічне забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Панкратової Лесі Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі № 757/46702/21-ц - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлові приміщення з НОМЕР_2 (групи приміщень НОМЕР_3) (в літ А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 224021980000) та заборонити їх відчуження.

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі № 757/46702/21-ц - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення для виконання ухвали про забезпечення позову три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Дружби», адреса:01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 14-16, код ЄДРПОУ: 38915355.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст ухвали складено 09 грудня 2024 року.

Суддя О.М. Соколов