Рішення

від 02.12.2024 по справі 759/11208/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11208/23

пр. № 2/759/439/24

02 грудня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Київської міської клінічної лікарні № 7 директора ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника відповідача Департаменту охорони здоров`я КМДА директора ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) директора ОСОБА_2., Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) директора ОСОБА_13 про оскарження надання неякісної медичної допомоги, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) директора ОСОБА_2, Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) директора ОСОБА_13 про оскарження надання неякісної медичної допомоги, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 14 листопада 2022 року, у зв`язку з рецидивом (запалювальним) процесом в організмі (гострі болі в ступні, п`ятці та лодижці, сильний набряк лівої кінцівки, викликані серію невдалих хірургічних операцій по ендопротезуванні колінних суглобів) ОСОБА_1 було доставлено бригадою швидкої допомоги до Київської міської лікарні № 7, за адресою місто Київ вул. Котельнікова, 95 , у приймальне відділення. Не зважаючи на вказаний сильний хворобливий стан та факт недавньої тріщини в ступні, встановлений за допомогою рентгенівського знімка, черговим лікарем ортопедом ОСОБА_7 , на підставі довідки про надання консультації у приймальному відділені від 14.11.2022 було відмовлено в госпіталізації та лікуванні КМКЛ № 7.

Позивач вказує, що лікування колінних суглобів було розпочато на підставі рішення Департаменту охорони про включення позивача, як ветерана праці, інваліда 2 групи, до програми «Здоров`я киян» Київської міської ради. Отримавши право на пільгове тотальне ендопротезування обох колінних суглобів в 2016 році та за погодженням з ДОЗ КМДА, ОСОБА_1 було направлено на ендопротезування до відділення травматології та ортопедії Київської міської клінічної лікарні № 7 (КМКЛ №7), завідуючий ОСОБА_8 . Госпіталізація по проведенню операції по ендопротезуванню у призначений строк у травні 2019 року не була проведена, а перенесена на вересень 2019 року. За результатами проведеної операції та лікування, вже на той час позивачу стало зрозуміло, що відношення та якість надання медичних послуг при проведені планового ендопротезування правого колінного суглобу по програмі «Здоров`я Киян», здійснюються на вкрай на низькому організаційному та професійному рівні протоколу лікування, при проведені планового ендопротезування правого колінного суглобу по програмі «Здоров`я киян», лімітованого обов`язкового переліку ліків, межі встановлених виділених коштів на таку операцію, КМКЛ № 7 не дотримується, розхідні матеріали та ліки для операції комплектувались на залишковому принципі. Лікувальний процес по програмі «Здоров`я киян» ніким не контролювався, із застосування найгірших матеріалів, відсутні норми по кількості та якості виділених ліків. Як результат, операції по ендопротезуванню правого колінного суглобу по програмі «Здоров`я киян» проведено позивачу не якісно. Фіксація результатів проведеної операції та її результатів не здійснювалась. Акт на виконану роботу не підписувався. У позивача є серйозні нарікання на результат проведеної операції на правий колінний суглоб, при наявності болевого синдрому та лімфостазу правої кінцівки, нормально ступати на праву ногу не можливо.

Для подальшого ендопротезування позивач був госпіталізований до КМКЛ №7 та знаходився у відділенні травматології з 30.09.2019 по 22.10.2019 року, у відповідності до Виписка № 436 КМКЛ 7, де йому було проведено лікарем-ортопедом ОСОБА_9 планове ендопротезування лівого колінного суглобу по програмі «Здоров`я киян», за направленням ДОЗ м. Києва. Позивач вказує, що вказане оперативне втручання також проведено неякісно, оскільки у результаті невиконання медичного протоколу, відсутність належної підготовки до операції, місця проведення операції - ліве коліно, належним чином, до операції не підготовлялось, від ворсистості не очищалось, що призвело до занесення стафілококової бактерії та процесу запалення всього організму, та подальшої госпіталізації позивача до КМКЛ №7 і неналежного його лікування. Для спеціалізованого лікування позивача було переведено до Інституту травматології та ортопедії, де його прооперували, встановили спейсовий лікувальний ендопротез, та він пройшов успішний курс лікування. Для продовження проведення ендопротезування за програмою «Здоров`я Киян», заміна спейсового ендопротезу на стаціонарний ендопротез, позивач звернувся до ДОЗ КМДА та КМКЛ № 7. Встановлений спейсовий (лікувальний) ендопротез розрахований для тимчасового користування на протязі 2-3 місяців.

Також позивач зазначає, що незважаючи на раніше взяті обов`язки та вище зазначені обставини, головний лікар КМКЛ 7 ОСОБА_2 відмовив йому в госпіталізації та медичній допомозі. За скаргою позивача до ДОЗ КМДА було проведена консультація із завідуючим травматології КМКЛ № 7 ОСОБА_8 , яким не заперечувався той факт, що позивачу потрібно оперативне лікування лівого колінного суглоба, але в плановому порядку, не пояснивши строк цього порядку. Таким чином, втрачений дорогоцінний час, на проведення операції в установлені строки проходив; м`язи, артерії, вени, капіляри, від відсутності навантажень та консервативного стану, фізіологічно страждали, атрофувались, втрачали нормальні фізіологічні функції.

У зв`язку з станом здоров`я, за скаргами позивача та наполяганнями, під керівництвом ДОЗ, на базі відділення ортопедії та травматології КМКЛ № 7, було проведено консиліум лікарів, на якому, завідуючий травматології КМКЛ № 7 ОСОБА_8 остаточно відмовився від належного проведення оперативного втручання та встановлення стаціонарного ендопротезу. Висловив свою позицію, що в лівій кінцівці є потреба в прямому «фіксованому з`єднання». Ніяких заперечень з боку ДОЗ та інших спеціалістів, які приймали участь у Консиліумі, не надійшло. Позивач категорично відмовився від проведення «такої операції» та таких результатів. Для пошуку виходу із такої ситуації, просив подальше ендопротезування та лікування провести в іншій клініці, наприклад, у відділені травматології та ортопедії КМКЛ № 12. В цій Клініці, з великим запізненням, було проведено цілий ряд операцій по ендопротезування та лікування на лівому колінному суглобі, намагаючись виправити непрофесійне та недобросовісне проведення операцій та лікування лікарем - ортопедом ОСОБА_9 у відділенні травматології та ортопедії КМКЛ № 7, під керівництвом завідуючого ОСОБА_8 .

ОСОБА_1 стверджує, що у результаті неякісного надання КМКЛ № 7, ДОЗ медичних послуг він отримав велику шкоду для свого здоров`я, а також фізичні і моральні страждання. До раніше відомих проблем зі здоров`ям (гоноортроз колінних суглобів обох нижніх кінцівок), які після проведених операцій тільки погіршились, приєднались нові проблеми - лімфостаз обох нижніх кінцівок, кінцівки настільки набрякають, що неможливо ходити, ступати на обидві ноги. Курс лікування лімфостазу, з необхідним курсом фізіотерапії та масажу, складає мінімально 150 000,00 грн., ревізійне ендопротезування та лікування після операції, складає не менше 600 000, 00 грн., додаткові витрати, викликані необхідністю придбання ліків, посиленого харчування, складають 100 000,00 грн., витрати санаторно-курортного лікування складають не менше 150 000,00 грн.

Оскільки у результаті неякісного надання КМКЛ № 7, ДОЗ медичних послуг позивач отримав велику шкоду своєму здоров`ю, а також фізичні і моральні страждання, моральні збитки, викликані соціально-медичного стану, обмеженістю дієздатності, на думку позивача, повинні скласти 100 000,00 грн.

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивач просить стягнути з відповідачів пропорційно до встановленої вини кожного з них.

Крім цього позивач просить суд провести судову - медичну експертизу для встановлення характеру та ступеня ушкодження здоров`я ОСОБА_1 в КМКЛ №7.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н. О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

23.06.2023 року ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків подав до суду доповнення до позовної заяви, а саме докази направлення позовної заяви відповідачам.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року звільнено позивача від сплати судового збору за подання позову до суду як інваліда ІІ групи, позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.

07 серпня 2023 року на адресу надійшов відзив представника КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Бойко Ю.Ю., у якому остання заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на їх недоведеність та необґрунтованість, що підтрведжується медичною документацією позивача. Позивачем не додано до позову письмові або електронні докази, які докуменгально підтвердили б та довели порушення з боку лікарів КНП «Київська міська клінічна лікарня №7». Навпаки, медичною карткою стаціонарного хворого №5896 спростовуються твердження позивача, щодо відношення та якості надання медичних послуг, адже пацієнту ОСОБА_1 , окрім тотального ендопротезування правого колінного суглобу, було здійснено огляд суміжними спеціалістами (терапевт, уролог), встановлено супутні діагнози та проведено лікування, що ніяк не свідчить про низький організаційний та професійний рівень лікарів КНП «Київська міська клінічна лікарня №7.

У відзиві зазначено, що пацієнта ОСОБА_1 було направлено Департаментом охорони здоров`я до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» для проведення оперативного втручання з використанням ендопротезів суглобів, закуплених за бюджетні кошти по програмі «Здоров`я киян». Пацієнт ОСОБА_1 звернувся до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» 28.05.2019 згідно Медичної карти стаціонарного хворого №3630. 28.05.2019 лікар травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_10 оглянув пацієнта, розписав план обстеження, яке необхідно провести перед оперативним втручанням. Також, 28.05.2019 було проведено сумісний огляд пацієнта лікаря ОСОБА_10 із зав. відділенням ОСОБА_8 та рекомендовано: провести клінічний розбір для вияснення тактики лікування пацієнта. 29.05.2019 пацієнта було оглянуто завідуючим відділенням ОСОБА_8 та запропоновано провести дообстеження, а саме консультації уролога, терапевта, анестезіолога в зв`язку з супутніми захворюваннями пацієнта. 31.05.2019 пацієнта було оглянуто завідуючим відділенням ОСОБА_8 у зв`язку з тим, що у пацієнта в анамнезі життя ряд захворювань: ІХС з ГХ II ст, 2 ст, ризик 3, гіпертензивне серце, кардіосклероз а/с, СН ПА, ФК III, ожиріння III ст., кісти нирок, хронічний пієлонефрит в ст. ремісії, ХНН І ст., гіперплазія простати II ст., ПХЕС, стан після резекції сигмовидної кишки з приводу аденокарциноми, поліп товстої ліки, хронічний панкреатит в стадії ремісії та враховуючи суміжну патологію, лімфостаз нижніх кінцівок, було призначено лікування, а після консервативної терапії консультацію анестезіолога для визначення оперативного ризику. 04.06.2019 було рекомендовано продовжити терапевтичне лікування, 06.06.2019 було рекомендовано продовжити курс терапевтичного лікування лікарем ОСОБА_10 07.06.2019 пацієнт скаржився на підвищений тиск та болісність в ділянці підшлункової залози. Лікарем було призначено лікування по листу призначень. 10.06.2019 було проведено сумісний огляд пацієнта ОСОБА_1 . лікарем ОСОБА_11 із зав. відділенням ОСОБА_8 та рекомендовано продовжити лікування згідно листа та провести клінічний розбір для вияснення тактики лікування пацієнта. 11.06.2019 проведено клінічний розгляд за участі завідуючого відділенням ОСОБА_8 , ординаторів відділення травматології та лікарів анестезіологів. Рекомендовано: відтермінувати оперативне втручання до зниження ваги, коли індекс маси тіла буде відповідати показнику 35. У період з 28.05.2019 по 18.06.2019 року пацієнту проводилось терапевтичне лікування згідно плану лікування. 18.06.2019 було проведено черговий клінічний розгляд сумісно із заступником головного лікаря ОСОБА_12 , завідуючим відділенням ОСОБА_8 , лікарів ординаторів травматологічного відділення. Враховуючи суміжню патологію, лімфостаз нижніх кінцівок, індекс маси тіла, високі показники температури повітря на теперішній час, що в подальшому може створити високі ризики ускладнень в післяопераційному періоді, пацієнту рекомендовано: відтермінувати планове оперативне втручання до зниження ваги, коли індекс маси тіла буде відповідати показнику 35 та до вересня - жовтня 2019 року для більш сприятливих погодних умов. Пацієнт погодився з запропонованим планом про що свідчить його підпис.18.06.2019 пацієнта ОСОБА_1 було виписано з КНП «Київська міська клінічна лікарня №7», згідно Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3630.

Відповідач вказує, що позивач надає недостовірну інформацію суду щодо дати звернення до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» і не зазначає чини переносу операції по ендопротезуванню. Пацієнт ОСОБА_1 повторно звернувся до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» 30.09.2019 року, згідно Медичної карти стаціонарного хворого №5896, та цього ж дня його оглянув лікар травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_10 , призначив план обстеження, яке необхідно було провести перед оперативним втручанням. У період з 30.09.2019 по 06.10.2019 року проводилося обстеження пацієнта згідно плану. 07.10.2019 проведено клінічний розгляд, на якому було прийнято рішення провести оперативне лікування: тотальне ендопротезування правого колінного суглобу та оформлено передопераційний епікриз. 08.10.2019 проведено тотальне ендопротезування правого колінного суглобу, хірургом ОСОБА_8 , згідно протоколу операції №1451. Під час проведення операції виконано резекцію суглобових поверхонь стегнової, великої гомілкової кісток та наколінника. Пробними протезами визначені розміри компонентів імплантату - стегно size п, гомілка - size 8, наколінник оброблено та звільнено від остеофітів, вкладиш суглобової поверхні size g 7-8,9мм. На кістковий цемент «synicem lg» №2 встановлено феморальний, тібіальний компоненти імплантату, встановлено прокладку суглобової поверхні. Рухи в суглобі 110/0/0, суглоб стабільний. Суглоб промитий розчином антисептика, встановлено дренаж в суглоб, рана пошарово зашита наглухо, туалет шкіри, асептична пов`язка, еластичне бинтування кінцівки. Паспорт до протезу додається до протоколу операції №1451. Згідно операційного щоденника від 08.10.2019 післяопераційна рана спокійна, п/операційна пов`язка незначно промокла геморагічним ексудатом. Периферична чутливість та пульсація не порушена. Рекомендовано продовжити лікування згідно листка призначень. У період з 30.09.2019 по 22.10.2019 року пацієнт ОСОБА_1 знаходився в стаціонарі в травматологічному відділенні, де відбувалось лікування згідно листа призначень та проводився після операційний нагляд пацієнта лікарями. Після операційна рана загоювалась без ознак запалення. Периферична чутливість та пульсація не були порушені. Крім того, 01.10.2019 року пацієнта оглянув терапевт, в зв`язку з його скаргами на біль внизу живота та рекомендував пройти обстеження. 08.10.2019 року пацієнту було встановлено супутній діагноз: хронічний ерозивний гастродуоденіт в стадії загострення та додатково призначили медичні препарати до лікування.

Відповідачем звернуто увагу на те, що пацієнт неодноразово поводив себе з медичним персоналом агресивно, про що є запис в медичній карти стаціонарного хворого №5896 черговим лікарем терапевтом. Згідно виписного епікризу №5896 пацієнта ОСОБА_1 22.09.2019 року виписався з покращенням з КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» в поліклініку по місцю проживання та було надано лікувальні рекомендації.

Пацієнт ОСОБА_1 повторно звернувся до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» 20.01.2020 року, згідно Медичної карти стаціонарного хворого №436, його було госпіталізовано до травматологічного відділення з діагнозом: «лівосторонній гонартроз III ст., больовий синдром» для тотального ендопротезування лівого колінного суглобу. 20.01.2020 пацієнта оглянув лікар травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_10 , призначив план обстеження, яке необхідно провести перед оперативним втручанням. У період з 20.01.2020 по 03.02.2020 року проводилося обстеження пацієнта згідно плану. 03.02.2020 року щодо пацієнта проведено клінічний розгляд на якому було прийнято рішення провести оперативне лікування: тотальне ендопротезування лівого колінного суглобу та оформлено передопераційний епікриз. 03.02.2020 пацієнту ОСОБА_1 проведено передопераційний огляд анастезіологом. 04.02.2020 пацієнту було проведено тотальне ендопротезування лівого колінного суглобу, хірургом ОСОБА_10 , згідно протоколу операції №204. Під час проведення операції виконано туалет операційного поля кутасептом G, синовектомію, видалено медіальний та латеральний меніски, передню та задню зхрещену зв`язки, жирове тіло. По шаблонам моделі max ortopedics виконано резекцію суглобових поверхонь стегнової, великої гомілкової кісток та наколінника. Пробними протезами визначені розміри компонентів імплантату - стегно f, гомілка - 5, наколінник оброблено та звільнено від остеофітів, вкладиш суглобової поверхні 9. На кістковий цемент «synicem №2» встановлено феморальний, тібіальний компоненти імплантату, встановлено прокладку суглобової поверхні. Рухи в суглобі 110/0/0, суглоб стабільний. Суглоб промитий розчином антисептика, встановлено дренаж в суглоб, рана пошарово зашита наглухо, туалет шкіри, асептична пов`язка, еластичне бинтування кінцівки. Згідно операційного щоденника від 04.02.2020 післяопераційна рана спокійна, п/операційна пов`язка суха, по дренажу ЗО мл геморагічного ексудату. Периферична чутливість та пульсація не порушена. Рекомендовано продовжити лікування згідно листка призначень.

В період з 20.01.2020 по 18.02.2020 року пацієнт знаходився в стаціонарі в травматологічному відділенні, де відбувалось лікування згідно листа призначень та проводився після операційний нагляд пацієнта лікарями. Після операційна рана загоювалась без ознак запалення. Периферична чутливість та пульсація не були порушені. Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) №436 пацієнта ОСОБА_1 18.02.2020 року було виписано з КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» з покращенням в поліклініку по м/життя та було надано лікувальні рекомендації.

Позивач у позовній заяві зазначає, недостовірну інформацію, що оперативне втручання, а саме тотальне ендопротезування лівого колінного суглобу пройшло без позитивного результату, що спростовується інформацією, яка міститься в медичній карті стаціонарного хворого №436. А також, що позивач звернувся до «Київська, міська клінічна лікарня №7» 20.01.2020 року для виправлення помилки попереднього оперативного втручання, так як попередньо в період з 30.09.2019 по 22.10.2019 року, згідно Медичної карти стаціонарного хворого №5896, позивач звертався до лікарні щодо тотального ендопротезування правого колінного суглобу.

Пацієнт ОСОБА_1 по самозверненню звернувся до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» 01.06.2020 року, згідно Медичної карти стаціонарного хворого №2864, його було госпіталізовано до травматологічного відділення з діагнозом «лівосторонній гонартроз III ст., больовий синдром», стан після протезування лівого колінного суглобу, септична нестабільність тібіального компоненту лівого колінного ендопротезу для дообстеження та вирішення подальшої тактики лікування. 01.06.2020 року пацієнта оглянув лікар травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_10 , призначив план обстеження та антибактеріальну терапію. В період з 01.06.2020 по 25.06.2020 пацієнт знаходився в стаціонарі в травматологічному відділенні де відбувалось лікування згідно листа призначень та проводився після операційний нагляд пацієнта лікарями. Після операційна загоювалась без ознак запалення. Периферична чутливість та пульсація не були порушені. Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2846 ОСОБА_1 25.06.2020 було виписано з КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» з покращенням в поліклініку по м/життя та було надано лікувальні рекомендації.

Звернуто увагу, що позивач в своїй позовній заяві зазначає, що лікарі КНП КМКЛ №7 не зовсім добросовісно та не професійно намагались вилікувати його від стафілококової бактерії, використовуючи не якісні та не ефективні ліки, проте на підтвердження даного факту позивачем не додано жодного доказу, натомість ця інформація спростовується інформацією, яка міститься в медичній документації стаціонарного хворого, згідно результату мікробіологічного дослідження від 05.06.2020 у пацієнта було виявлено стафілококову інфекцію 10*3, в зв`язку з чим було призначено медикаментозне лікування. Згідно результату аналізу №1137-38 від 12.06.2020 мікробне навантаження за результатами призначеного лікування знизилось менше 10*3, що свідчить про ефективність атибіотикотерапїї.

Віповідач зауважив, що при зверненні до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_1 щодо проведення тотального ендопротезування лівого та правого колінного суглобу, пацієнт був проінформований про можливі несприятливі наслідки та ускладнення під час проведення операції та в після операційний період зважаючи на його супутні захворювання про що пацієнт надав згоду, згідно інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування і на проведення операції та знеболення, яка міститься в медичних картах амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Зокрема звернуто увагу на те, що якість надання медичної послуги і враження від її надання - не одне й те саме. Те, що послуга не сподобалася чи самопочуття не покращилося, не означає, що її було надано :сно, тобто мало місце неналежне надання медичної допомоги. Пацієнт ОСОБА_1 у досудовому порядку звертався з заявою щодо неналежного надання медичної допомоги в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня до Департаменту охорони здоров`я. Відповідно до наказів Міністерства охорони здоров`я України від 28.06.2012 №752 «Про порядок контролю якості медичної допомоги» та від 05.02.2016 №69 «Про органінізацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» та наказу Департаменту охорони здоров`я міста Києва від 14.06.2017 №264 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та клінічного обслуговування у місті Києві, 26.06 2023 клініко-експертною комісією проведено клініко-експертну оцінку якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня №7». Згідно висновку медична допомога ОСОБА_1 була надана у відповідності до локального клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (клінічний маршрут) пацієнта з деформуючим кокс артрозом та гонартрозом III- IV ст. Медична документація ведеться у відповідності до вимог чинного законодавства України.

ОСОБА_1 в позовній заяві посилається на те, що понесе витрати на оновлення організму по невдало та неякісно проведеним операціям та лікуванню, результатом чого стало необхідність: в першу чергу лікування лімфостазу, набряку обох тлінних суглобів, проведення ревізійних операцій по ендопротезуванню, у зв`язку із стадністю, на високому європейському медичному рівні, курсу реабілітації в нормальних статорних умовах. Проте не додає до позову письмові або електронні докази понесення витрат: рецептів лікарів, фіскальних чеків, квитанцій, тобто позивачем не надано суду будь-якого документально підтвердження матеріального збитку, витрат на оплату призначених медичних препаратів, витратних матеріалів, необхідних для проведення оперативного вручання, операційного і післяопераційного догляду і лікування.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не надано доказів, що відповідачем було надано неякісну медичну допомогу, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та настанням негативних наслідків, пов`язаних зі здоров`ям, про які зазначає позивач, тому відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

12 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти викладених відповідачем обставин щодо суті спору. КМКЛ № 7 не заперечує, що позивач звернувся до лікарні 14 листопада 2022 року, у зв`язку з рецидивом (запалювальним) процесом в організмі, був доставлений бригадою швидкої допомоги до Київської міської лікарні № 7, за адресом м. Київ вул. Котельнікова, 95 , у приймальне відділення. Не зважаючи на вище вказаний сильний хворобливий стан та факт недавньої тріщини, встановлений за допомогою рентгенівського знімка, в ступні, черговим лікарем ортопедом ОСОБА_7 , керівництво КМКЛ № 7, в порушення прав пацієнта та законодавчих норм в галузі охорони здоров`я, ст. 139 Кримінального кодексу України, в госпіталізації йому було відмовлено. Виконуючи програму «Здоров`я Киян», ДОЗ КМДА доручив, а КМКЛ № 7 взяла на себе обов`язок виконати вище наведені медичні послуги якісно та вчасно, тим самим вони вступили в договірні відношення. Третьою сторін цього Договору є Пацієнт. Даний факт не може бути виправданим аргументом для КМКЛ № 7, по наданню низької якості медичних послуг, що призвело до ушкодження здоров`я позивача, якщо це йде по програмі «Здоров`я киян», то це повинно бути «вироби ендопротези та медичні послуги низької якості. Приведена хронологія падання медичних послуг в КМКЛ №7 не є доказом, зовсім не означає, що вони надавались якісно та у відповідності до Міжнародних медичних протоколів. Позивач вказує, що дійсно звертався з заявою стосовно неналежного надання медичної допомоги в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня №7», не до Департаменту охорони здоров`я, а до Громадської організації Клініко експертної комісії при ДОЗ КМДА. Таке звернення до КЕК ДОЗ КМДА не є процедурою врегулювання питання у досудовому порядку. Незаконне рішення КЕК для даного позивачу не носить ніяких наслідків, тим більше воно оскаржене на рівні КЕК МОЗ України і чекає свого рішення. При наданні неякісних медичних послуг КМКЛ № 7 було нанесено значних збитків, які полягають в необхідності виправити завданні пошкодження організму пацієнту: неякісному ендопротезуванню правого колінного суглоба; лівого колінного суглоба, завдання додаткових проблем із здоров`ям Пацієнта. При тому буде необхідне лікування, при чому буде потрібні якісні, коштовні ліки, реабілітації після проведених операцій, моральним збиткам, стражданню які завдала КМКЛ № 7 при наданні таких неякісних медичних послугах. Таким чином позивач вважає доведеними обставини, на які він посилається в позові. На підставі приведених належних фактів та наданих доказів КМКЛ № 7 надано ОСОБА_1 неякісну медичну допомогу, та при виявленні наслідків, відмовлено у наданні її взагалі. Данні факти та докази дають підстави стверджувати, що встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та настанням негативних наслідків, пов`язаних зі пошкодженням здоров`ям пацієнта саме КМКЛ № 7, про які зазначає позивач, тому відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає у повному обсязі. У той же час позивач вказує, що всі наведенні факти та докази, зазначені у позовній заяві, будуть підтверджені висновком судово-медичної експертизи, яка буде проведена на підставі ухвали суду.

Відповідач Департамент хорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) своїм правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2023 у задоволенні клопотання позивача про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року клопотання позивача про його участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції задоволено.

16 жовтня 2023 року на адресу суду надійшла заява Департамента хорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про розгляд справи без участі їхнього представника.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2023 у задоволенні клопотання позивача про його участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, у задоволенні клопотання позивача про призначення судово - медичної експертизи відмовлено.

22 квітня 2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшли доповнення до позовної заяви, ідентичні поданим у червні 2023 року на виконання вимог ухвали про усунення недоліків. А також заява про подальший розгляд справи, у якій позивач просить суд визначитись в правомірних та законних діях по розгляду цивільної справи.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року клопотання позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

14 вересня 2024 року позивачем подано до суду заяву про приєднання до матеріалів справи фотокопії із зображенням стану нижніх кінцівок після проведення невдалої операції КМКЛ №7 в кількості 5 штук.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засідання.

Ухвалою Київського апеляційного судуд від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року повернуто скаржнику.

18.10.2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: консультативного висновку № 20 ортопеда КМКЛ №7 направлення ургентного хворого на госпіталізацію та рентген нижніх кінцівок.

ОСОБА_1 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав подану позовну заяву з урахуванням доданих у подальшому доказів, просить задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідачів Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заперечували проти заявлених позовних вимог, посилаючись на їх недоведеність та необґрунтованість.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було направлено Департаментом охорони здоров`я до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» для проведення оперативно втручання з використанням ендопротезів суглобів, закуплених за державним замовленням за бюджетні кошти по соціальній програмі «Здорові кияни».

Позивачу було проведено оперативні втручання на правій та лівій нижніх кінцівках лікарями КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» у погоджені з пацієнтом строки, з урахуванням обстежень та необхідності лікування супутніх хвороб позивача перед опертивними втручаннями.

Хронологія на дання медичних послуг прослідковується у медичний документації стаціонарного хворого ОСОБА_1 , наданій КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» (а.с. 135-242, т.І, а.с. 1- 213, т.ІІ).

Так, 28.05.2019 року згідно Медичної карти стаціонарного хворого №3630 лікар травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_10 оглянув пацієнта, розписав план обстеження, яке необхідно провести перед оперативним втручанням.

28.05.2019 року було проведено сумісний огляд пацієнта лікаря ОСОБА_10 із зав. відділенням ОСОБА_8 та рекомендовано провести клінічний розбір для вияснення тактики лікування пацієнта.

29.05.2019 року пацієнта було оглянуто завідуючим відділенням ОСОБА_8 та запропоновано провести дообстеження, а саме консультації уролога, терапевта, анестезіолога в зв`язку з супутніми захворюваннями пацієнта.

31.05.2019 року пацієнта оглянуто завідуючим відділенням ОСОБА_8 у зв`язку з тим, що у пацієнта в анамнезі життя ряд захворювань: ІХС з ГХ II ст, 2 ст, ризик 3, гіпертензивне серце, кардіосклероз а/с, СН ПА, ФК III, ожиріння III ст., кісти нирок, хронічний пієлонефрит в ст. ремісії, ХНН І ст., гіперплазія простати II ст., ПХЕС, стан після резекції сигмовидної кишки з приводу аденокарциноми, поліп товстої ліки, хронічний панкреатит в стадії ремісії та враховуючи суміжну патологію, лімфостаз нижніх кінцівок, було призначено лікування, а після консервативної терапії консультацію анестезіолога для визначення оперативного ризику.

04.06.2019 року рекомендовано продовжити терапевтичне лікування.

06.06.2019 року рекомендовано продовжити курс терапевтичного лікування лікарем ОСОБА_10

07.06.2019 року пацієнт скаржився на підвищений тиск та болісність в ділянці підшлункової залози. Лікарем було призначено лікування по листу призначень.

10.06.2019 року проведено сумісний огляд пацієнта ОСОБА_1 . лікарем ОСОБА_11 із зав. відділенням ОСОБА_8 та рекомендовано продовжити лікування згілно листа та провести клінічний розбір для вияснення тактики лікування пацієнта.

11.06.2019 року проведено клінічний розгляд за участі завідуючого відділенням ОСОБА_8 , ординаторів відділення травматології та лікарів анестезіологів. Рекомендовано: відтермінувати оперативне втручання до зниження ваги, коли індекс маси тіла буде відповідати показнику 35.

У період з 28.05.2019 по 18.06.2019 року пацієнту проводилось терапевтичне лікування згідно плану лікування.

18.06.2019 року проведено черговий клінічний розгляд сумісно із заступником головного лікаря ОСОБА_12 , завідуючим відділенням ОСОБА_8 , лікарів ординаторів травматологічного відділення. Враховуючи суміжню патологію, лімфостаз нижніх кінцівок, індекс маси тіла, високі показники температури повітря на теперішній час, що в подальшому може створити високі ризики ускладнень в післяопераційному періоді, пацієнту рекомендовано: відтермінувати планове оперативне втручання до зниження ваги, коли індекс маси тіла буде відповідати показнику 35 та до вересня - жовтня 2019 року для більш сприятливих погодних умов. Пацієнт погодився з запропонованим планом про що свідчить його підпис.

18.06.2019 року ОСОБА_1 виписано з КНП «Київська міська клінічна лікарня №7», згідно Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3630.

30.09.2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» згідно Медичної карти стаціонарного хворого №5896, та цього ж дня його оглянув лікар травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_10 , призначив план обстеження, яке необхідно провести перед оперативним втручанням.

У період з 30.09.2019 по 06.10.2019 року проводилося обстеження пацієнта згідно плану.

07.10.2019 року проведено клінічний розгляд, на якому було прийнято рішення провести оперативне лікування: тотальне ендопротезування правого колінного суглобу та оформлено передопераційний епікриз.

08.10.2019 року проведено тотальне ендопротезування правого колінного суглобу, хірургом ОСОБА_8 , згідно протоколу операції №1451. Під час проведення операції виконано резекцію суглобових поверхонь стегнової, великої гомілкової кісток та наколінника. Пробними протезами визначені розміри компонентів імплантату - стегно size п, гомілка - size 8, наколінник оброблено та звільнено від остеофітів, вкладиш суглобової поверхні size g 7-8,9мм. На кістковий цемент «synicem lg» №2 встановлено феморальний, тібіальний компоненти імплантату, встановлено прокладку суглобової поверхні. Рухи в суглобі 110/0/0, суглоб стабільний. Суглоб промитий розчином антисептика, встановлено дренаж в суглоб, рана пошарово зашита наглухо, туалет шкіри, асептична пов`язка, еластичне бинтування кінцівки. Паспорт до протезу додається до протоколу операції №1451. Згідно операційного щоденника від 08.10.2019 післяопераційна рана спокійна, п/операційна пов`язка незначно промокла геморагічним ексудатом. Периферична чутливість та пульсація не порушена. Рекомендовано продовжити лікування згідно листка призначень.

У період з 30.09.2019 по 22.10.2019 року пацієнт ОСОБА_1 знаходився в стаціонарі в травматологічному відділенні де відбувалось лікування згідно листа призначень та проводився після операційний нагляд пацієнта лікарями. Після операційна рана загоювалась без ознак запалення. Периферична чутливість та пульсація не були порушені.

01.10.2019 року пацієнта оглянув терапевт, в зв`язку з його скаргами на біль внизу живота та рекомендував пройти обстеження.

08.10.2019 року пацієнту встановлено супутній діагноз: хронічний ерозивний гастродуоденіт в стадії загострення та додатково призначили медичні препарати до зного лікування.

22.09.2019 року згідно виписного епікризу №5896 пацієнта ОСОБА_1 виписано з покращенням з КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» в поліклініку по місцю проживання та було надано лікувальні рекомендації.

20.01.2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» згідно Медичної карти стаціонарного хворого №436 та його було госпіталізовано до травматологічного відділення з діагнозом: «лівосторонній гонартроз III ст., больовий синдром» для тотального ендопротезування лівого колінного суглобу.

20.01.2020 року пацієнта оглянув лікар травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_10 , призначив план обстеження, яке необхідно провести перед оперативним втручанням.

У період з 20.01.2020 по 03.02.2020 року проводилося обстеження пацієнта згідно плану.

03.02.2020 року щодо пацієнта проведено клінічний розгляд на якому було прийнято рішення провести оперативне лікування: тотальне ендопротезування лівого колінного суглобу та оформлено передопераційний епікриз.

03.02.2020 року пацієнту проведено передопераційний огляд анастезіологом.

04.02.2020 року пацієнту проведено тотальне ендопротезування лівого колінного суглобу, хірургом ОСОБА_10 , згідно протоколу операції №204. Під час проведення операції виконано туалет операційного поля кутасептом G, синовектомію, видалено медіальний та латеральний меніски, передню та задню зхрещену зв`язки, жирове тіло. По шаблонам моделі max ortopedics виконано резекцію суглобових поверхонь стегнової, великої гомілкової кісток та наколінника. Пробними протезами визначені розміри компонентів імплантату - стегно f, гомілка - 5, наколінник оброблено та звільнено від остеофітів, вкладиш суглобової поверхні 9. На кістковий цемент «synicem №2» встановлено феморальний, тібіальний компоненти імплантату, встановлено прокладку суглобової поверхні. Рухи в суглобі 110/0/0, суглоб стабільний. Суглоб промитий розчином антисептика, встановлено дренаж в суглоб, рана пошарово зашита наглухо, туалет шкіри, асептична пов`язка, еластичне бинтування кінцівки. Згідно операційного щоденника від 04.02.2020 післяопераційна рана спокійна, п/операційна пов`язка суха, по дренажу 30 мл геморагічного ексудату. Периферична чутливість та пульсація не порушена. Рекомендовано продовжити лікування згідно листка призначень.

У період з 20.01.2020 по 18.02.2020 року пацієнт знаходився в стаціонарі в травматологічному відділенні, де відбувалось лікування згідно листа призначень та проводився після операційний нагляд пацієнта лікарями. Після операційна рана загоювалась без ознак запалення. Периферична чутливість та пульсація не були порушені.

18.02.2020 року згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) №436 пацієнта виписано з КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» з покращенням в поліклініку по м/життя та було надано лікувальні рекомендації.

20.01.2020 року позивач звернувся до «Київська, міська клінічна лікарня №7» для виправлення помилки попереднього оперативного втручання, так як попередньо в період з 30.09.2019 по 22.10.2019, згідно Медичної карти стаціонарного хворого №5896, позивач звертався до лікарні щодо тотального ендопротезування правого колінного суглобу.

01.06.2020 року ОСОБА_1 по самозверненню звернувся до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7», згідно Медичної карти стаціонарного хворого №2864, його було госпіталізовано до травматологічного відділення з діагнозом «лівосторонній гонартроз III ст., больовий синдром», стан після протезування лівого колінного суглобу, септична нестабільність тібіального компоненту лівого колінного ендопротезу для дообстеження та вирішення подальшої тактики лікування.

01.06.2020 року пацієнта оглянув лікар травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_10 , призначив план обстеження та антибактеріальну терапію.

02.06.2020 року пацієнту виконано пункцію лівого колінного глобу, отримано геморагічний вміст, вміст відправлено в бак лабораторію на бак посів.

03.06.2020 року пацієнту проведена консультація терапевта та гастроентеролога.

04.06.2020 року пацієнту проведено огляд лікуючим лікарем ОСОБА_10 та рекомендовано продовжити лікування згідно листа.

05.06.2020 року пацієнту проведено огляд завідуючим відділення та призначено КТ лівого коліна.

09.06.2020 року пацієнту проведено огляд завідуючим відділення та рекомендовано продовжити лікування згідно листа.

10.06.2020 року пацієнту проведено огляд лікуючим лікарем та рекомендовано продовжити лікування згідно листа.

11.06.2020 року пацієнту ОСОБА_1 проведено сумісний огляд завідуючим відділення з лікуючим лікарем та рекомендовано продовжити лікування згідно листа та провести клінічний розгляд для вирішення тактики лікування.

11.06.2020 року проведено клінічний розгляд, щодо пацієнта, на якому вирішено провести оперативне лікування: артротомія, синевектомія, заміна вкладишу ендопротезу зліва.

11.06.2020 року пацієнту проведено передопераційний огляд лікарем анастезеологом.

12.06.2020 року пацієнту було проведено артротомію, синевектомію, заміну вкладишу ендопротезу зліва, хірургом ОСОБА_8 , згідно протоколу операції №818. Під час проведення операції виконано туалет операційного поля кутасептом G, переднє-медіальним доступом пошарово розкрито лівий колінний суглоб. Гемостаз. Під час ревізії суглобу виявлено: синовії, рубцеві тканини. Виконано тотальну синовектомію, рубцеві тканини, видалені фрагменти тканини з різних точок рани взято на бактеріоскопію та бак посів, гістологію. Суглоб промито та замінено суглобний вкладиш 11 розміру, суглоб вправлено. Суглоб промитий розчином антисептика, встановлено дренаж в суглоб, рана пошарово зашита наглухо, туалет шкіри, асептична пов`язка, еластичне бинтування кінцівки. Згідно операційного щоденника від 12.06.2020: післяопераційна рана спокійна, п/операційна пов`язка суха, по дренажу 30 мл геморагічного ексудату. Периферична чутливість та пульсація не порушена. Рекомендовано продовжити лікування згідно листка призначень.

У період з 01.06.2020 по 25.06.2020 року пацієнт знаходився в стаціонарі в травматологічному відділенні де відбувалось лікування згідно листа призначень та проводився після операційний нагляд пацієнта лікарями. Після операційна загоювалась без ознак запалення. Периферична чутливість та пульсація не були порушені.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2846 ОСОБА_1 25.06.2020 року було виписано з КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» з покращенням в поліклініку по м/життя та було надано лікувальні рекомендації.

Згідно результату мікробіологічного дослідження від 05.06.2020 у пацієнта було виявлено стафілококову інфекцію 10*3, в зв`язку з чим було призначено медикаментозне лікування.

Згідно результату аналізу №1137-38 від 12.06.2020 року мікробне навантаження за результатами призначеного лікування знизилось менше 10*3, що свідчить про ефективність атибіотикотерапїї.

Із матеріалів медичної документації позивача вбачається, що при зверненні до КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» ОСОБА_1 щодо проведення тотального ендопротезування лівого та правого колінного суглобу було проінформовано про можливі несприятливі наслідки та ускладнення під час проведення операції та в після операційний період зважаючи на його супутні захворювання про що пацієнт надав згоду, згідно інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування і на проведення операції та знеболення, яка міститься в медичних картах амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Із досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачу, завданої внаслідок неякісно наданих послуг відповідачем Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Так, кожний громадянин України має право на охорону здоров`я та медичну допомогу (стаття 49 Конституції України), що передбачає, зокрема: кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено, медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами; лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря. Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров`я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров`ю населення. Лікар не несе відповідальності за здоров`я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Відповідно до положень Етичного кодексу лікаря України, головна мета професійної діяльності лікаря (практика і вченого) збереження та захист життя й здоров`я людини в пренатальному і постнатальному періоді, профілактика захворювань і відновлення здоров`я, а також зменшення страждань при невиліковних хворобах, при народженні і настанні смерті (п. 2.1). Лікар несе повну відповідальність за свої рішення і дії щодо життя та здоров`я пацієнтів (п. 2.3).

Стаття 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ході розгляду справи судом встановлено, що договір про надання послуг у письмовій формі між сторонами не укладено, проте, жодна із сторін у справі не заперечувала факту як надання послуг відповідачами, так і їх отримання позивачем.

Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Як встановлено положеннями статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості передбачені статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, згідно з частиною першою, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У відповідності до термінології спеціалізованого Закону України «Про захист прав споживачів», належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах, та умовам договору із споживачем (пункт 13 статті 1).

Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем) (пункт 15 статті 1 Закону).

Відповідно до пункту 17 статті 1 Закону, послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Закон України «Про захист прав споживачів» визначає поняття «продукція» як будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб, як передбачено пунктом 19 статті 1.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 8 Закону, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Суд звертає увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Мають пред`являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв`язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін.

Звертаючись до суду із позовом, позивач вказував на неналежне надання КПК «КМКЛ №7» та Департаментом охорони здоров`я позивачу медичних послуг, що полягає у неякісно наданих медичних матеріалах та неналежно проведеному оперативному втручанні, у зв`язку з чим в останнього виявлено погіршення стану здоров`я після неякісно проведеної заміни суглобів у нижніх кінцівках та виникла необхідність подальшого лікування та виправлення помилок лікарів, що свідчить про завдання йому майнової шкоди.

Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (в редакції станом на день подання позову) обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Тобто, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.

Відповідно до ч. 8 Порядку контролю якості медичної допомоги, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 вересня 2012 року № 752 контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 906 ЦК України).

З урахуванням принципу розумності, очевидно, що виконавець медичних послуг зобов`язаний здійснювати ведення відповідної медичної документації про лікування. Така документація має містити, зокрема, інформацію, зібрану в результаті попередніх розмов із пацієнтом, досліджень або консультацій, інформацію про згоду пацієнта й інформацію, що стосується послуг, які надаються. Виконавець зобов`язаний, отримавши розумну вимогу, надати пацієнтові, а якщо пацієнт перебуває у стані, який не дає йому змоги висловити свою волю, - особі чи організації, уповноваженій приймати рішення на користь пацієнта, доступ до документації; і якщо це розумно, відповідати на запитання щодо змісту документації. Якщо пацієнту завдано шкоди і він стверджує, що це є результатом того, що відповідальна особа не виконала обов`язок виявити професіоналізм і турботливість, то невиконання обов`язку проявити професіоналізм і турботливість, а також причинний зв`язок між цим порушенням і шкодою, що настає, презюмуються.

За загальними правилами доказування, визначеними ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із досліджених судом доказів встановлено, що медичні послуги були надані позивачу відповідно до локального клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (клінічний маршрут) пацієнта з деформуючим коксартрозом та гонартрозом ІІІ - ІV ст., розробленого на виконання наказу МОЗ України від 28.09.№751 «Про створення та впровадження медико-техногологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства здоров`я України» робочою групою затверджено наказом головного лікаря КМКЛ №7 від 24.10.2014 ;153 (а.с. 214-223, т. ІІ).

Згідно листа Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.06.2023 №061-061/М-918/1-2379/03.01 у Департаменті розглянуто заяву ОСОБА_1 стосовно неналежного надання медичної допомоги в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» та відповідно до наказів Міністерства охорони здоров`я України від 28.09.2012 року №752 «Про порядок контролю якості медичної допомоги», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 року за №1996/22308, та від 05.02.2016 року №69 «Про організацію клініко - експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2016 року за №285/28415 та наказу Департаменту охорони здоров`я міста Києва від 14.06.2017 року №264 «Про організацію експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування у місті Києві» (зі змінами) 26.06.2023 року клініко - експертною комісією проведено клініко - експертну оцінку якості та обсягів надання медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах КНП «Киїська міська клінічна лікарня №7, за результатами якої складено висновок.

Згідно цього Висновку медичну допомогу ОСОБА_1 було надано у відповідності до локального клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги пацієнта з деформуючим коксартрозом та гонартрозом ІІІ-ІV ступеня. Медична документація ведеться у відповідності до вимог чинного законодавства України. Недоліків не виявлено.

Крім того, наполягаючи на проведенні у справі судової медичної експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 16.10.2023 року, ОСОБА_1 не виявив бажання оплатити її вартість, вважаючи, що оплата експертизи повинна бути здійснена за рахунок відповідачів.

Відтак позивач не вчинив дій, спрямованих на забезпечення проведення призначеної ухвалою суду судово-медичної експертизи на підтвердження зазначених у позові обставин щодо неналежного надання медичної допомоги.

Посилання позивача на те, що відповідачем йому надано неякісні медичні послуги та у подальшому відмовлено в госпіталізації та лікуванні КМКЛ № 7, не підтверджені будь-якими доказами. Натомість відповідачем надано докази того, що позивачу проведено лікування згідно показів у повному об`ємі, позивач повною мірою був проінформований про операцію та можливі її ризики та ускладнення, позивач особисто надав згоду на проведення операції. Відтак, позивач не довів факту завдання йому шкоди, наданням неякісних медичних послуг лікарями КНП КМКЛ №7.

Більш того, такі твердження позивача спростовуються висновком за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги.

Згідно з приписами частини третьої статті 6 вказаного Закону України, вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Так, комісією встановлено, що медична документація клініки ведеться у відповідності до вимог чинного законодавства України.

У свою чергу, відповідач спростував факт надання ним якісних медичних послуг позивачу, водночас наголошував на тому, що пацієнт був попереджений про можливі несприятливі для нього наслідки медичного втручання у зв`язку із супутними захворюваннями.

При цьому після встановлення позивачу протезів колінних суглобів обох нижніх кінцівок, ОСОБА_1 , вказуючи на неналежну якість медичних матеріалів не звертався до ні до Департаменту охорони здоров`я, ні до Міністерства охорони здоров`я щодо надання медичних послуг низької якості по соціальній програмі «Здоров`я киян».

Суд зазначає, що неякісно виконана робота, на думку позивача, сама по собі за відсутності доказів про те, що вона потягла за собою пошкодження здоров`я позивача, яке потребує відновлення, не є підставою для відшкодування витрат як майнової шкоди.

За загальним правилом, визначеним статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам.

Так, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог і підстав, суд вважає, що відповідач спростував наявність вини, тоді як позивач на порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не надав суду достатньо допустимих та належних доказів того, що послуги, надані йому КНП «КМКЛ №7» були неякісними, та проведено неналежне обслуговування ОСОБА_1 як споживача медичних послуг.

Отже підстави для стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 1 000 000,00 грн. відсутні так, як суду не надано доказів того, що позивачу надано відповідачем неякісні медичні послуги. Зокрема, не доведено, що подальше погіршення стану його здоров`я не пов`язане із супутніми хворобами, наявними у позивача, а виникло через неналежне медичне обслуговування.

Також, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Отже, зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Складовими для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оскільки протягом судового розгляду не було встановлено підстав для висновку про надання відповідачем неякісних послуг позивачу, не вбачається підстав і для висновку про завдання їй моральної шкоди за наведених обставин, оскільки така вимога є похідною від первісної.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять доказів, з яких можливо встановити неякісне надання медичних послуг відповідачем, тобто обставини, на які посилається позивач, як на підставу позову, належними доказами не підтверджено.

Оскільки позивачем не надано доказів і в ході судового розгляду не встановлено умов які є підставою для стягнення шкоди (матеріальної та моральної), завданої внаслідок надання неналежних медичних послуг відповідачами позивачу, відтак в задоволенні позовних вимог про відшкодування відповідачем майнової шкоди та моральної шкоди, необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивача, як інваліда ІІ групи, звільнено від сплати судового збору за законом, тому судові витрати зі сплати судового збору суд відносить на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) директора ОСОБА_2., Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) директора ОСОБА_13 про оскарження надання неякісної медичної допомоги, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 грудня 2024 року.

Суддя Н.О. Горбенко