Рішення

від 04.12.2024 по справі 761/18102/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18102/24

Провадження № 2/761/7375/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), відповідно до якого просила змінити спосіб стягнення аліментів, в становлений рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2023 року у справі №761/21646/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі та стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у сторін народилося двоє синів - повнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом № 1137 від 20 липня 2004 року, зареєстрованим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві та малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом №1516 від 12 серпня 2009 року, зареєстрованим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2023 року у справі № 761 /21646/22 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Даним судовим рішенням було стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили про що свідчить відповідна відмітка на вказаному рішенні. При розгляді справи про стягнення аліментів суд виходив з позовних вимог ОСОБА_1 , а сама Позивачка виходила з того, що на момент звернення до суду Відповідач по справі - ОСОБА_2 ніде офіційно не працював на протязі значного періоду часу та мав мінливий характер отримання грошових коштів. Саме через цей факт, Позивачка просила стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі. Проте, відповідач з 2023 року має стабільний щомісячний дохід, на постійній платній основі служить в Національній Гвардії України, а тому позивач вважає, що відповідач може сплачувати заявлений розмір аліментів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

17 травня 2024 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.

12 червня 2024 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

13 червня 2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

13 червня 2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. заяву про витребування доказів задоволено, витребувано у військової частини № НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), докази того, яке щомісячне грошове забезпечення та грошову винагороду (бойові, надбавки) та інше, отримує гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на день подачі даного клопотання.

04 листопада 2024 року на адресу суду надійшов лист, на виконання вимог ухвали суду від 13.06.2024 року, від військової частини № НОМЕР_2 Національної гвардії України, з довідкою про грошове забезпечення та інші види виплат за період з 12 травня 2024 по 31 липня 2024 військовослужбовця військової частини № НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_2 .

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідних клопотань до суду не надходило.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 липня 2002 року. Шлюб був розірваний рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07.12.2018 року, що підтверджується копією рішення суду.

Від спільного шлюбу мають двоє синів - повнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 20.07.2004 р та малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 12.08.2009 р.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2023 року у справі № 761 /21646/22 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Даним судовим рішенням було стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили про що свідчить відповідна відмітка на вказаному рішенні.

Позивач зазначає, що Відповідач з 12.05.2023 року перебуває на військовій службі за призовом - час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України. Отже, Відповідач має щомісячний стабільний дохід та може сплачувати частину від цього доходу, як аліменти на утримання неповнолітнього сина, оскільки тієї суми, що сплачує Відповідач на момент подання позовної заяви в розмірі 5000 гривень, є не достатньою для забезпечення нормального рівня життя дитини 15 років.

Так, ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, який покладається рівною мірою на обох батьків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

У відповідності до положень ч.1,2 ст. З Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Також, згідно вказаного пункту передбачено, що при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. З ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може додати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Отже, враховуючи той момент, що Відповідач з 2023 року має вже стабільний щомісячний дохід, на постійній платній основі служить в Національній Гвардії України, суд приходить до висновку, що є всі законні підстави змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суму на визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність і достатність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме: зміні способу стягнення аліментів, в становлений рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2023 року у справі №761/21646/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі та стягненні з ОСОБА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи наведені роз`яснення, суд вважає за необхідне стягувати аліменти у зміненому розмірі з дня набрання рішенням суду законної сили.

При цьому, суд вважає, що з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивачка була звільнена від його сплати при подачі позову відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 141, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 274, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя