Постанова

від 02.12.2024 по справі 159/4737/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/4737/24 Головуючий у 1 інстанції: Денисюк Т. В. Провадження № 22-ц/802/1203/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Тойкутська сільська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_1 , на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні заявника трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявник повідомляв, що з 10.03.2021 ОСОБА_2 і ОСОБА_7 перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають спільну доньку ОСОБА_8 . Також є вітчимом, утримує і виховує, двох дітей дружини від першого шлюбу - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , батько яких помер. Встановлення факту утримання трьох дітей має для заявника юридичне значення, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У Додатку 5 (пункт 3) Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затв. постановою КМУ №560 від 16.05.2024, у переліку документів, що можуть бути подані військовозобов`язаним для отримання відстрочки, вказано рішення суду про встановлення факту утримання трьох дітей, тому заявник вважає, що його заява повинна бути вирішена в порядку окремого провадження.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Тойкутська сільська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей залишено без розгляду. Роз`яснено право подати позов на загальних підставах.

В апеляційній скарзі заявник, в інтересах якого діє його представник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_2 з 10.03.2021 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 .. В шлюбі народилась донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сім`я має статус багатодітної (посвідчення НОМЕР_1 ), до складу сім`ї включені окрім спільної дитини, двоє дітей дружини від попереднього шлюбу: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заявник з дружиною та трьома дітьми проживає за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою про склад сім`ї від 04.07.2024, актом обстеження матеріально-побутових умов №366 від 30.08.2024.

ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звертаючи до суду з заявою ОСОБА_2 вказував, що з 10.03.2021 він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . Від спільного подружнього життя мають спільну доньку ОСОБА_13 також він є вітчимом, утримує і виховує, двох дітей дружини від першого шлюбу - ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . Встановлення факту утримання трьох дітей має для заявника юридичне значення, оскільки він має намір скористатись правом на відстрочку від мобілізації.

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції вказав, що у даній справі, наявний спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним та обґрунтованим.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі №139/122/14-ц (провадження №61-3238св22) вказано, що:

«під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2023 року в справі №198/99/15-ц (провадження №61-7049св22) вказано, що:

«згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права».

У справі яка переглядається, заявник просить суд установити факт утримання ним дітей, зокрема спільної дитини та двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, заінтересованої особи ОСОБА_3 .. Встановлення даного факту йому необхідно для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

У пункті 3 Додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затв. постановою КМУ №560 від 16.05.2024, зазначено, що документами, які підтверджують право на відстрочку для жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, є:

свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Отже, законодавець передбачає право на відстрочку від військової служби лише для військовослужбовців, які зазначені у свідоцтвах про народження дітей батьком.

Суд встановив, що заявник ОСОБА_2 з 10.03.2021 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 . В шлюбі народилась донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 є батьком однієї неповнолітньої дитини та вітчимом ще двох дітей.

Сімейний Кодексу України по різному регулює правовідносини щодо виховання та утримання дітей особами, які мають статус батьків та особами, які є вітчимом чи мачухою.

Так, в силу статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них.

Загальні обов`язки батьків щодо виховання дитини перелічені у статті 150 СК України.

Відповідно до статті 180 СК батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Натомість якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні (стаття 260 СК України).

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (стаття 268 СК України).

Встановлення факту утримання вітчимом дітей впливає на права та законні інтереси інших суб`єктів сімейних відносин (матері, діда, баби), оскільки у такий спосіб буде засвідчено невиконання чи неналежне виконання ними своїх обов`язків, що є підставою для негативних наслідків, таких як стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав та інше.

За таких умов питання утримання заявником пасинка і падчерки не може вирішуватися безвідносно від дій інших осіб, зобов`язаних їх утримувати, тому подібний факт підлягає встановленню під час розгляду спору в порядку позовного провадження.

Аналогічний висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №201/5972/22 від 11.09.2024.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право, про що зазначив суд першої інстанції в оскарженій ухвалі.

У даній справі, що переглядається факт, про встановлення якого просить ОСОБА_2 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та дотримуючись вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, врахував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №201/5972/22.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу про залишення заяви без розгляду судом першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права та з урахуванням всіх обставин справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: