Ухвала

від 04.12.2024 по справі 357/11959/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11959/20

Провадження № 2/357/1004/24

У Х В А Л А

04 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайоннийсудКиївськоїобласті у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача, про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім?єю, поділ спільного майна подружжя, визнання правочинів недійсними, витребування майна та поділ майна,

В С Т А Н О В И В :

19.11.2020 ОСОБА_1 вернулася до суду з позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 01.12.2020, та з урахуванням заяв про зміну предмету позову просила у судовому порядку:

1) визнати факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у період з вересня 2009 року по 29 жовтня 2020 року;

2) визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1316 га (кадастровий номер: 3220489500:02:021:0813, цільове призначення: для будівництва і обслуговування нежитлового будинку, господарських будівель і споруд); нежитлову будівлю під літ. «Е-2», загальною площею 2802,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,5655 га (кадастровий номер: 3210300000:06:007:0046, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту) за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ;

3) визнати недійсними: договір дарування нежитлової будівлі, укладений 04.11.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , предметом якого є нежитлова будівля літ. «Е-2», загальною площею 2802,6 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Цвинтарною І.О.; договір дарування земельної ділянки, укладений 04.11.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , предметом якого є земельна ділянка площею 0, 5655 га (кадастровий номер: 3210300000:06:007:0046), що розташована за адресою АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Цвинтарною І. О.

4) витребувати із володіння ОСОБА_3 нежитлову будівлю під літ. «Е-2», загальною площею 2802,6 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,5655 га (кадастровий номер: 3210300000:06:007:0046, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

5) поділити спільне сумісне майно ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а саме: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаного майна (залишивши іншу 1/2 частину у власності ОСОБА_4 , як спадкове майно після його смерті).

6) визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 грошові кошти, розміщені на банківських рахунках в АТ КБ «Приватбанк», в AT «Сенс Банк», в AT «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_4 станом на 29.10.2020, та поділити вказані грошові кошти, шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину цих коштів, стягнувши відповідну суму із ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_4 , на її користь, у зв`язку із відсутністю коштів на банківських рахунках, в тому розмірі, в якому вони знаходилися на рахунках станом на 29.10.2020.

17.12.2020 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

06.04.2021 судом постановлено ухвалу, якою зупинено провадження у справі, до залучення у справі правонаступників ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.08.2021 судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі та залучено у справі правонаступників ОСОБА_4 , зокрема, ОСОБА_2 .

05.10.2021 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та залучено у справі співвідповідача - ОСОБА_3 .

24.01.2022 судом постановлено ухвалу, якою призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_5 .

26.04.2023 судом поновлено провадження у справі, у зв`язку із надходженням до суду 24.04.2023 висновку експерта №11/22-ОБ від 18.04.2023, згідно ухвали суду від 24.01.2022 та призначено підготовче судове засідання.

17.07.2023 судом постановлено ухвалу, якою прийнято заяву позивача від 28.06.2023, про зміну предмету позову.

04.09.2023 судом постановлено ухвалу, якою зупинено провадження у справі до перегляду в апеляційному порядку справи №357/11959/20 Київським апеляційним судом, з урахуванням запиту від 16.08.2023 Київського апеляційного суду про витребування матеріалів цивільної справи №357/11959/20, у зв`язку надходженням апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2023 та ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2020.

20.02.2024 постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2023, залишено без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2023 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, залишено без змін.

26.04.2024 судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі, після надходження до суду з Київського апеляційного суду матеріалів цивільної справи №357/11959/20, та призначено підготовче судове засідання.

10.05.2024 представник відповідачів, адвокат Шмаров Олексій Валерійович, подав до суду клопотання про призначення повторної оціночно-будівельної експертизи.

14.05.2024 судом постановлено ухвалу, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» за участю представника відповідача, адвоката Шмарова Олексія Валерійовича.

14.05.2024 судом постановлено ухвалу, про призначення у справі повторної судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі.

03.07.2024 Київським апеляційним судом у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ ухвалено постанову, якою ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

23.07.2024 матеріали цивільної справи №357/11959/20 надійшли до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та передані для продовження розгляду.

23.07.2024 судом поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 07 серпня 2024 року о 15:30 год.

07.08.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

01.10.2024судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

20.11.2024 представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Шмаров Олексій Валерійович, подав до суду клопотання, про зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що 19.11.2024 від ОСОБА_2 надійшла заява про припинення Договору про надання правничої допомоги №20/23 від 27.06.2023 з додатками, з яких вбачається що ОСОБА_6 з 08.11.2024 і по теперішній час є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , згідно довідки №342 від 13 листопада 2024 року, у зв`язку з чим він позбавлений об`єктивної можливості в повному обсязі реалізувати свої процесуальні права передбачені ЦПК України, що є одним з основоположних принципів цивільного судочинства, тому наявні об`єктивні підстави для зупинення провадження в справі. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Росії проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» по всій територій країни було введено воєнний стан, який продовжує діяти і станом на сьогоднішній день. Як вбачається з довідки №342, виданої заступником командира військової частини в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_2 з 08 листопада 2024 року перебуває на військовій службі, а отже суд, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зобов`язаний зупинити провадження по вказаній справі до припинення перебування відповідача на військовій службі на час воєнного стану.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача - ОСОБА_3 , адвокат Шмаров Олексій Валерійович, у судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що між ним та ОСОБА_2 припинено договір про надання правничої допомоги, адвокат Масловський Ігор Анатолійович також не може представляти інтереси відповідача, адже зупинив адвокатську діяльність з 30.05.2024, а відповідач ОСОБА_2 згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 з 21.11.2024 перебуває у відрядженні, з метою виконання бойових завдань.

Позивачка - ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила проти клопотання та зазначила, що слід перевірити чи може адвокат Шмаров О.В. представляти інтереси відповідача та є необхідність перевірити доводи відповідача, щодо його мобілізації, шляхом звернення до ТЦК.

Відповідач - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, при вирішення клопотання виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи та згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Отже, відповідач ОСОБА_2 може вести справу в суді особисто або за участі свого представника.

З матеріалів справи (Т. 3 а.с. 96, 97, Т. 4 а.с. 11, Т. 6 а.с. 64) вбачається, що 05.08.2021 між ОСОБА_2 та адвокатом Масловським Ігорем Анатолійовичем було укладено договір про надання правничої допомоги, однак право адвоката на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено, згідно із п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 30.05.2024, на підставі заяви адвоката від 30.05.2024.

З матеріалів справи (Т. 6 а.с. 229) вбачається, що 27.06.2023 між ОСОБА_2 та адвокатом Шмаровим Олексієм Валерійович було укладено Договір про надання правничої допомоги №20/23 та згідно Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 27.11.2024 сторони договору погодили про припинення Договору про надання правничої допомоги №20/23 від 27.06.2023, таким чином вказаний Договір вважається припиненим з моменту підписання Додатку № 1, у відповідності до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому до 27.11.2024 він мав право на представництво інтересів ОСОБА_2 , зокрема на подання вказаного клопотання.

Матеріали справи не містять ухвали суду щодо визнання явки відповідача - ОСОБА_2 у судове засідання обов`язковою, натомість судом постановлено ухвали щодо прийняття до розгляду заяв відповідача щодо предмету спору та доказів у підтвердження заперечень проти позову, тому нез`явлення відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 NN 8-рп/2002).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Реалізація завдання цивільного судочинства, визначеного ст. 2 ЦПК України, та ефективне поновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права неможливе без дотримання судом встановлених законом строків розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».

Так, Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, який діє і на даний час.

Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Ст. 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

П. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Сторона у справі може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною у справі, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21 та у постанові від 25.07.2024 у справі №852/2а-2/24).

Також, в ухвалі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22) вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року № 2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».

Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони, у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду про зупинення провадження від 14.12.2022 по справі 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 по справі 461/5209/19, від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19.

Також Верховний Суд акцентує, що зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з урахуванням суті спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи (постанова Верховного Суду від 1 лютого 2022 року у справі №160/12705/19).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, самого факту введення воєнного стану і перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо. Сторони мають надати докази залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо, оскільки безпідставна перерва в судовому розгляді буде порушувати право на справедливий суд.

З матеріалів справи (Т. 3 а.с. 96, 97, Т. 4 а.с. 11), вбачається, що згідно довідки №342 від 13.11.2024, солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_4 на посаді водія з 08.11.2024, разом з тим, у п.5 військового квитка відсутні відомості, що ОСОБА_2 призваний на строкову військову службу і направлений у військову частину, а в п.9 військового квитка відсутня дата призову у Збройні Сили України, згідно Указу Президента України № 470/2024.

З копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 21.11.2024 за № 356 вбачається, що солдата ОСОБА_2 , водія відділення охорони взводу охорони роти та забезпечення батальйону матеріально технічного забезпечення направлено у відрядження до бази зберігання озброєння, техніки та майна спеціальних військ (м. Волчанськ Хмельницької області) з метою навантаження (розвантаження) матеріально технічних засобів.

Однак, до суду не надано доказів, що ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних сил України у військовій частині, яка виконує бойові завдання у зоні бойових дій та бере безпосередню участь у бойових діях або у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення з противником.

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_2 припинив Договір про надання правничої допомоги, що був укладений з адвокатом Шмаровим Олексій Валерійовичем, в тому числі у зв`язку з неможливістю оплачувати послуги, разом з тим, він не позбавлений можливості укласти договір про надання правничої допомоги з центром надання безоплатної правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи відсутність обставин, відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, які унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 42, 48, 58, 61, 251, 253, 254, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 , про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, поділ спільного майна подружжя, визнання правочинів недійсними, витребування майна та поділ майна, відмовити.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена та проголошена 04.12.2024.

Суддя: О. В. Бондаренко