Ухвала

від 25.11.2024 по справі 285/5649/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/5649/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/687/24

Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши уписьмовому провадженнів м.Житомиріматеріали судовогопровадження №285/5649/24за апеляційноюскаргою ОСОБА_5 на ухвалуслідчого суддіНовоград-Волинськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 07.11.2024,

в с т а н о в и в:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 , поданої у порядку ст.303 КПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, а своїм рішенням задовольнити заяву про злочин подану ОСОБА_5 до слідчого від 04.11.2024 із зобов`язанням уповноваженої особи Звягельського РВП в Житомирській області внести відомості до ЄРДР за ст.260 КК України. Зазначає, що згідно змісту його заяви від 04.11.2024 «прибувши 04.10.2024 року на допит в якості свідка о 10.00 до Звягельського РВП, вул.І.Франка ЗА, м.3вягель, ОСОБА_6 , не маючи при собі посвідчення поліцейського, був під впливом алкогольного чи іншого типу сп`яніння, оскільки відмовлявся всупереч положення про етичні правила поведінки поліцейського приймати його заяву про злочини, неадекватно постійно повторював одну і ту ж фразу, що не відповідає тверезій поведінці, в порушення ЗУ «Про національну поліцію» та наказ №100, ст.214 КПК України відмовився 4 рази приймати цю заяву про злочин, а саме про незаконну діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що не взято слідчим суддею до уваги та не досліджено суть заявленого в скарзі, а саме наявність незаконного воєнізованого формування з назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не затримання поліцейськими як вказано в ухвалі. Крім того, слідчим суддею порушено ст.370 КПК України щодо законності, обґрунтованості, вмотивованості рішення, оскільки оскаржуване рішення повністю порушує вказані принципи та не відповідає формі та змісту, відсутні достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Згідно змісту апеляційної скарги ОСОБА_5 заявлено клопотання про проведення судового розгляду без його участі. Прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду провадження, до апеляційного суду не з`явився, про поважні причини свого неприбуття не повідомив. Клопотань про перенесення чи відкладення розгляду провадження від останніх відсутні. З урахуванням цього, виходячи з положень ч.4 ст.107, ст.406 КПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути вказане судове провадження в письмовому порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

У відповідності до вимог ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вважає апеляційний суд, зазначених вимог кримінального процесуального законодавства слідчим суддею при розгляді скарги ОСОБА_5 було дотримано.

Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом вирішення питань, винесених на його розгляд сторонами та віднесених до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Приписами ч.2 ст.214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298.

Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

В свою чергу, в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

При цьому, зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як убачається з матеріалів провадження №285/5649/24, 05.11.2024 (отримано судом - 06.11.2024) ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою на бездіяльність посадових осіб Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомості до ЄРДР за його заявою від 04.11.2024 з приводу вчинення кримінального правопорушення, передбачених ст.260 КК України, просив зобов`язати уповноважених осіб Звягельського РВП внести відомості до ЄРДР за цією заявою, визнати його потерпілим, розпочати досудове розслідування, тощо (а.п.1-3).

Згідно змісту цієї скарги, 04.11.2024 ОСОБА_5 до уповноваженої особи Звягельського РВП було подано заяву про вчинення відповідними посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.260 КК України, отримана органом поліції 04.11.2024 та зареєстрована в інформаційній системі за №17231 (а.п.1-6).

За результатами судового розгляду цієї заяви, слідчим суддею встановлено, що у вказаній скарзі та доданій до неї заяві відсутні передбачені ч.5 ст.214 КПК України відомості та фактичні обставини, які могли б свідчити про вчинення уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.260 КК України, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.

Дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки, як убачається зі змісту заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення, вона не містить жодних фактичних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення зазначених в заяві особами кримінально-караного діяння, передбаченого ст.260 КК України.

В зв`язку з викладеним апеляційний суд вважає необґрунтованим посилання ОСОБА_5 на те, що в заяві ним послідовно зазначені обставини вчинення кримінального правопорушення та наведено докази на підтвердження даного факту, що залишено по-за увагою слідчого судді.

Таким чином, істотних порушень вимог положень КПК України, які були б безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 406, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07.11.2024, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 , поданої в порядку ст.303 КПК України, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :