ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 527/2557/21 Номер провадження 22-ц/814/3287/24Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Чумак О.В.
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
за участю секретаря Ванда А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимівідеоконференції цивільну справу за апеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2022 року, ухваленого суддею Левицькою Т.В.,
у справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання до вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання до вчинення певних дій.
Позов мотивовано тим, що по адміністративній території села Новий Виселок Глобинського району Полтавської області проходить магістральний газопровід-відвід до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм. Розмір охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм становитьпо 100 метрів в кожну сторону від осі газопроводу. Вказаний газопровід перебуває на балансі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з 01.01.2020 року і є підприємством, яке несе повну відповідальність перед державою за магістральні газопроводи.
Під час обстеження охорони зони зазначеного газопроводу були виявлені порушення вимог охоронної зони на земельній ділянці з кадастровим номером 5320685805:05:002:0024, власником якої є ОСОБА_1 , яка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм, побудовано будівлі та огорожу земельної ділянки, що є порушенням ч.4ст.22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів».
Відповідно до ситуаційного плану позначено чітку відстань магістрального газопроводу-відводу до ГРС «Троїцьке» - 27 метрів до найближчої будівлі та 16,08 метрів до огорожі, що свідчить про порушення охоронної зони у розмірі 100 метрів, передбаченої ст. 11 ЗУ «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів».
Крім того будівельні та земельні роботи на земельних ділянках розташованих у межах охоронних зон проводяться лише за письмовою згодою підприємства магістрального трубопровідного транспорту та відповідних органів державного нагляду і контролю. Проте дозволу на проведення будь-яких робіт в охоронній зоні відповідач не надав та з заявами про надання такого дозволу до Кременчуцького ЛВУМГ не звертався.
Кременчуцьким ЛВ УМГ надсилалися листи, якими здійснювалось повідомлення органів державної влади та місцевого самоврядування та Держгеокадастру про проходження по території Глобинського району магістрального газопроводу. За результатами розгляду звернень Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю було складено припис № 8 від 10.07.2002 року про заборону попередньому власнику ОСОБА_2 здійснювати будівництво житлового будинку у с. Новий Виселок, у зв`язку з тим, що відстань від газопроводу високого тиску менше 100 м. З метою запобігання порушень охоронних зон, здійснювалися публікації оголошень-попереджень про проходження територією Полтавської області магістральних газопроводів та газопроводів-відводів у засобах масової інформації.
Посилаючись на те, що обов`язком власника земельної ділянки є дотримання обмежень, встановлених охоронними зонами, а дії відповідача щодо будівництва будівель та огорожі земельної ділянки є грубим порушенням вимог законодавства України, а відповідно дост. 1163 ЦК України, юридична особа, майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює, представник позивача просив суд першої інстанції зобов`язати відповідача усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до газорозподільчої станції «Троїцьке» Ду 150 мм шляхом невідкладного знесення (демонтажу) залізобетонної огорожі та будівель на земельній ділянці з кадастровим номером 5320685805:05:002:0024, яка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм, стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2022 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання до вчинення певних дійвідмовлено.
Рішення судупершої інстанціїмотивовано тим,що позивачемне зазначено яким чином залізобетонні огорожі та будівлі які розташовані на земельній ділянці відповідача становлять загрозу для магістрального газопроводу, що призводить до порушення його експлуатації чи безпеки, а лише формально зазначено факт їх розташування у охоронній зоні.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що помилка органу державної влади не може мати наслідком непропорційного втручання в нове право відповідача та перекладати на нього всі негативні наслідки такої помилки, оскільки задоволення позову, яке полягає у знесенні залізобетонної огорожі та будівель на земельній ділянці покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка мирно володіє земельною ділянкою та житловим будинком протягом тривалого часу, оскільки фактично позбавить його права власності, яке було ним набуте правомірно.
Не погодившись з вказаним рішенням суду Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Оператор газотранспортної системиУкраїни» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційна скаргамотивована тим,що статтею 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» встановлено на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.
Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об`єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів: газопровід І класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром: до 300 міліметрів - 100 метрів.
Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель об`єктів магістральних трубопроводів» до особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона: будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності; будувати житлові будинки, будівлі та інші споруди.
Таким чином, обов`язок власників земельних ділянок дотримуватись охоронних зон магістральних газопроводів встановлено безпосередньо законодавчими актами.
Також зазначено, що аналогічні вимоги та обмеження щодо використанні земельних ділянок в межах охоронних зон магістральних трубопроводів були встановлені: - з 18.03.1985 - СНІП 2.05.06-85; з листопада 2002 року - Правила охорони магістральних трубопроводів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747.
Отже, станом на час будівництва магістрального газопроводу-відводу до ГРС «Троїцьке», так і станом на день придбання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 5320685805:05:002:0024 діяли обмеження у її використанні, а саме заборона будувати будинки, будівлі, споруди та огорожу.
Частиною 4 статті 111 Земельного кодексу України встановлено, що обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
Таким чином, законодавцем визначено, що обмеження у використанні земельних ділянок підлягають обов`язковій державній реєстрації підлягають, окрім тих, які встановлені безпосередньо законом чи нормативним актом.
Тобто, це означає, що обмеження у використанні земельних ділянок, які безпосередньо встановлені законом або нормативно-правовим актом, не підлягають обов`язковій державній реєстрації.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції в рішенні вказано, що на момент придбання відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 5320685805:05:002:0024 відомості про обмеження у її використані до Державного земельного кадастру внесено не було.
Проте вказані висновки суду першої інстанції на думку позивачатакож єпомилковими,оскільки обмеження у використанні земельних ділянок, які знаходяться в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів не встановлюються Договорами купівлі-продажу, такі обмеження станом надень укладення вказаних Договорів встановлені безпосередньо Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів».
Скаржник вказує, що в оскаржуваному рішенні також зазначено, що відповідачу не було відомо про те, що земельна ділянка знаходиться в межах охоронної зони газопроводу, відповідач є добросовісним набувачем як земельної ділянки, так і житлового будинку з господарськими будівлями на ній. Проте вказані висновки Глобинського районного суду є хибними та не відповідають обставинам справи.
У розділі 4 Додаткових пояснень від 08.08.2022 (на сторінці 8) відповідач самостійно письмово підтверджує той факт, що при придбанні земельної ділянки і домоволодіння, попередній власник - ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 припис ДАБК у Глобинському районі № 8 від 10.07.2002 про призупинення будівництва у зв`язку з тим, що житловий будинок побудовано з порушенням норм СНІП 02.05.06-85 - відстань від газопроводу високого тиску менше 100 м. Також, копію вказаного припису долучено до матеріалів справи відповідачем із наданням відзиву на позов від 17.01.2022р.
Відповідач письмово підтвердив той факт, що під час придбання земельної ділянки та об`єктів нерухомості йому було відомо про наявність припису Інспекції ДАБК щодо призупинення будівництва у зв`язку з тим, що земельна ділянка знаходиться менше ніж 100 метрів від газопроводу високого тиску.
Стосовно дозволу на будівництво будинку апелянт зазначив, що Департамент ДАБІ у Полтавській області від 29.04.2021 № 1016-1.18/296 повідомив Кременчуцьке ЛВУМГ про те, що попередній власник будівлі за адресою АДРЕСА_1 , фактично скористався дією Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків, подавши заяву про видачу сертифікату на житловий будинок побудований без дозволу на виконання будівельних робіт. Тобто, будинок садибного типу за вказаною адресою побудований без дозволу на виконання будівельних робіт.
Також, судом першої інстанції проігноровано вимоги статті 263 Цивільного процесуального кодексу України. А саме, відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуально кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Проте, судом першої інстанції не застосовано норми права щодо застосування яких викладено у постанові Верховного суду 15.07.2021 у справі № 509/3712/16-ц (61-13603св20).
14 грудня 2022 року на адресу Полтавського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2022 року було предметом апеляційного та касаційного розгляду.
Так, постановою Полтавського апеляційного суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - задоволено. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2022 року - скасовано. Ухвалено нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм шляхом невідкладного знесення (демонтажу) залізобетонної огорожі та будівель, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5320685805:05:002:0024, яка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» суму судового збору у розмірі 5675 грн.
Постановою Верховного Суду від 23 липня 2024 року постанову Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду про те, що оскільки на земельній ділянці з кадастровим номером 5320685805:05:002:0024 в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм збудовано залізобетонну огорожу земельної ділянки та встановлено побутові споруди, тоді як на цю земельну ділянку поширюються визначені частиною четвертоюстатті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів»та пунктом 11 Правил № 1747 особливі обмеження, позов є обґрунтований про усунення порушень правового використання земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.
При цьому зазначив, що ухваливши рішення про задоволення позову та зобов`язавши ОСОБА_1 знести (демонтувати) залізобетонну огорожу та будівлі, розташовані на земельній ділянці, що знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм, суд апеляційної інстанції не конкретизував, які саме будівлі необхідно знести, їх розмір та конфігурацію.
Оскільки у цій справі виклад резолютивної частини рішення суду, яке підлягає примусовому виконанню, не забезпечує виконання судового рішення у справі, яке є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду від 18.04.2023 та направив справу на новий апеляційний розгляд.
Також суд касаційної інстанції звернув увагу, що апеляційним судом належним чином не були перевірені обставини, які мають значення для оцінки втручання держави у право власності відповідача з огляду на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
16.09.2024 до апеляційного суду від адвоката Остахова В.П., який представляє відповідача ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення та без змін рішення суду першої інстанції.
17.09.2024 відповідач ОСОБА_1 подав додаткові письмові пояснення по справі, які просить врахувати при новому розгляді та залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення суду першої інстанції.
25.09.2024 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» подав письмові пояснення, які просить врахувати та скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове рішення, яким позов ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 367Цивільногопроцесуальногокодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 23 липня 2024 року, приходить до наступного висновку.
Як встановленосудом тавбачається зматеріалів справи,що згідно з актом приймання закінченого будівництва газопроводу-відводу до ГРС «Троїцьке» та технічного паспорту, останній уведено в експлуатацію у 1985 році (а.с.132-137).
01 січня 2020 року магістральний газопровід-відвід до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм передано на баланс ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (а.с.18-23). З топографічного плану вбачається, що земельна ділянка, площею 0,1061 га, кадастровий номер 5320685805:05:002:0024, яка має цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташована в межах охоронної зони газопроводу-відводу до ГРС «Троїцьке» Ду 150 мм, а відстань до найближчої будівлі розташованої на вказаній земельній ділянці становить - 27 метрів та 16,08 метрів до огорожі (а.с.24). Власником земельної ділянки, площею 0,1061 га, кадастровий номер 5320685805:05:002:0024 є ОСОБА_1 (а.с.28-29).
На земельній ділянці з кадастровим номером 5320685805:05:002:0024 наявні залізобетонної огорожа та будівлі, які знаходяться в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм.
Відповідно до Договору купівлі-продажу земельних ділянок від 13.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 4241, ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 , зокрема, земельну ділянку, площею 0,1061 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (вид використання): 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 5320685805:05:002:0024 (а.с.100-104).
Відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями від 13.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 4239, ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 37,0 кв.м., загальною площею 74,5 кв.м та в цілому складається з житлового будинку літ. «А,а», погрібу літ. «Бп», сараю-літньої кухні літ. «Б», гаражу літ. «В», убиральні літ. «Г», огорожі «№1», воріт «№2», колодязь літ. «К», розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5320685805:05:002:0024 (а.с.107-109).
Відповідно до п. 6 Договору купівлі-продажу земельних ділянок від 13.12.2016 року, згідно з Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №№НВ-0000252852016, НВ-0000252882016, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженогоПостановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, не зареєстровані. Зі змісту Сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам № ПТ000623 від 19.07.2010 р. вбачається, що інспекція державного архітектурно-будівельного контрою у Полтавській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єктажитлового будинку садибного типу, одноповерхового, загальною площею 74,5 кв.м з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , державним стандартам, будівельним нормам і правилам, забудовник об`єкта: ОСОБА_2 (а.с.113).
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що прийнявши в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснивши його державну реєстрацію, держава визнала як факт відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, так і факт набуття речового права ОСОБА_2 на нерухоме майно. В свою чергу, ОСОБА_1 уклавши нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, на законних підставах набув у власність земельну ділянку та житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Врахувавши те, що у Витязі з Державного земельного кадастру не було зазначено відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачу не було відомо про те, що її місце розташування знаходиться в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм, отже відповідач є добросовісним набувачем як земельної ділянки, так і житлового будинку з господарськими будівлями на ній.
Cуд першої інстанції також зазначив, що помилка органу державної влади не може мати наслідком непропорційного втручання в нове право відповідача та перекладати на нього всі негативні наслідки такої помилки, оскільки задоволення позову, яке полягає у знесенні залізобетонної огорожі та будівель на земельній ділянці, покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка мирно володіє земельною ділянкою та житловим будинком протягом тривалого часу, оскільки фактично позбавить його права власності, яке було ним набуте правомірно.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком приймаючи до уваги наступне.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 1163 ЦК України встановлено, що фізична особа життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.
Відповідно до п. е) ч. 1ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
За змістом ч.1 та ч. 2 ст.111ЗК України, на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
Статтею 73 ЗК України встановлено, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Згідно зіст. 112 ЗК Українита ч. 2ст. 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.1996 № 192/96-ВР(зі змінами та доповненнями), для забезпечення нормальних умов експлуатації трубопроводів, запобігання їх ушкодження, а також зменшення негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти, встановлюються (створюються) охоронні зони. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об`єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій), визначаютьсяЗаконом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 № 3041-VI.
Дія цьогоЗаконупоширюється на правовідносини, пов`язані з використанням земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів, незалежно від форми власності на землю і об`єкти магістральних трубопроводів.
Як визначено уст. 1 вказаного Закону, охоронна зона об`єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності; правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому.
Метою встановлення охоронної зони є створення нормальних умов для роботи газопроводу, його регулярного обслуговування, збереження цілісності, а також мінімізація наслідків можливих аварій.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 № 3041-VI, на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.
Згідно з ч. 3ст. 9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 № 3041-VI, власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.
Статтею 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 № 3041-VIвизначені особливості використання земель в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів, згідно з якими земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Зазначені обмеження встановлюються для власників та користувачів земельних ділянок на провадження ними господарської діяльності в цих охоронних зонах залежно від визначених внутрішніх зон безпеки охоронних зон або в межах всієї охоронної зони об`єктів магістральних трубопроводів (ч. 2ст. 14 Закону № 3041-VI).
Відповідно до ч. 1 ст.20, ст.21цьогоЗакону, фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів зобов`язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, а також дотримуватися інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон та відповідно до цьогоЗакону.
Згідно ч.1ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 № 3041-VI, власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів зобов`язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки.
До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів, належить, серед іншого, заборони, визначені ч. 4ст. 22 Закону № 3041-VI, а саме, будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо; висаджувати багаторічні насадження.
Аналогічна заборона міститься у пункті 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747.
Згідно зі ст. 1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.
Відповідно дост. 20 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 № 3041-VI, порушення законодавства України про трубопровідний транспорт тягне за собою встановлену законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про трубопровідний транспорт несуть особи, винні, у тому числі, у недотриманні вимог Правил охорони магістральних трубопроводів.
Встановлення охоронних зон вздовж об`єктів магістральних газопроводів та обмежень у використанні власниками таких земель спрямоване на забезпечення належної експлуатації магістральних трубопроводів, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому, тому у разі недотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон, підприємства магістральних трубопроводів наділені правом звертатися до суду з позовами про усунення порушень правового використання земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів. У зазначеній категорії справ позивачі звільнені від обов`язку доказування можливості настання негативних наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі №509/3712/16-ц.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно Договору купівлі-продажу земельних ділянок від 13.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 4241, ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,1061 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (вид використання): 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 5320685805:05:002:0024 (а.с.100-104).
Відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями від 13.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 4239, ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 37,0 кв.м., загальною площею 74,5 кв.м та в цілому складається з житлового будинку літ. «А,а», погрібу літ. «Бп», сараю-літньої кухні літ. «Б», гаражу літ. «В», убиральні літ. «Г», огорожі «№1», воріт «№2», колодязь літ. «К», розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5320685805:05:002:0024 (а.с.107-109).
Під час обстеження охоронної зони газопроводу працівниками Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, були виявлені порушення вимог охоронної зони на земельній ділянці з кадастровим номером 5320685805:05:022:0024, яка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм, побудовано будівлі та огорожу земельної ділянки, що є порушенням ч.4 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів». Факт порушення ОСОБА_1 вимог охоронної зони підтверджується також фотографіями земельної ділянки відповідача, на яких зображено огорожу і будівлі та зніманням з програми Google EarthPro (а.с.47-55). Порушення вимог ч.2 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» підтверджується даними Топографічного плану 1:2000 № 06.11-ОГТСУ-ІГР.1 з чітким позначенням меж охоронної зони МГВ до ГРС «Троїцьке» Ду 150 мм на місцевості, земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 5320685805:05:022:0024 та будівлею і залізобетонною огорожею (а.с.24).
Згідно вказаного Ситуаційного плану позначено відстань магістрального газопроводу-відводу до ГРС «Троїцьке» - 27 метрів до найближчої будівлі та 16,08 метрів до огорожі, що свідчить про порушення охоронної зони - 100 метрів, передбаченої ст. 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронної зон об`єктів магістральних трубопроводів». Таким чином будівлі, що належать відповідачу, знаходяться у небезпечній близькості до магістрального газопроводу.
Позивачем, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку повідомлення власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів про встановлені обмеження у використанні таких земельних ділянок», з метою запобігання порушення власниками та користувачами земельних ділянок на території, зокрема, по території Глобинського району Полтавської області (ГРС «Троїцьке»), публікувалися оголошення у засобах масової інформації (т.1 а.с. 56 61).
Голову Обознівської сільської ради Глобинського району позивач листами інформував про проходження трас магістральних газопроводів (т.1 а.с.33-38).
Окрім того, уздовж газопроводу високого тиску встановлені інформаційні таблички про проходження газопроводу високого тиску та відстань охоронної зони від осі газопроводу (т.1 а.с.51).
Встановивши зазначені обставини справи, колегія суддів приходить висновку, що режим використання земель охоронної зони магістрального газопроводу регулюється спеціальним Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів».
Цивільне законодавство складається із загальних і спеціальних норм. При їх застосуванні необхідно мати на увазі, що якщо спірні відносини регулюються спеціальними нормами цивільного законодавства, то загальні норми до таких відносин не застосовуються. За загальним принципом цивільного законодавства, який бере свої витоки з римського права «lex specialisderogal generali» у разі конкуренції норм загального (generalis) і спеціального характера (specialis), перевага у їх застосуванні надається спеціальним нормам (спеціальнийзаконскасовує загальний закон).
У справі, що переглядається виник спір щодо правомірності встановлення відповідачем залізобетонної огорожі та будівель в межах охоронної зони магістрального газопроводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм. Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюютьсяЗаконом України «Про транспорт»,Законом України «Про трубопровідний транспорт»та іншими актами законодавства України, зокремаЗаконом України«Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», що є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання правового режиму земель охоронної зони магістрального газопроводу. З огляду на наведене, посилання суду першої інстанції на застосування тільки нормативно-правових актів які регулюють право власності на майно, без урахування положень Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» є неспроможними.
Приймаючи до уваги те, що житловий будинок з господарськими будівлями, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 37,0 кв.м., загальною площею 74,5 кв.м, які в цілому складаються з житлового будинку літ. «А,а», погрібу літ. «Бп», сараю-літньої кухні літ. «Б», гаражу літ. «В», убиральні літ. «Г», огорожі «№1», воріт «№2», колодязю літ. «К», що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5320685805:05:002:0024, побудовані на земельній ділянці яка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм., що є порушенням ч.4 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів», вони підлягають знесенню (демонтажу) за рахунок відповідача.
Щодо пропорційності втручання у право особи на мирне володіння майном та співвідношення такого втручання із суспільними інтересами
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право мирного володіння майном.
Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людиниположення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало заходів втручання у право мирного володіння майном.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого держава користується значною свободою (полем) розсуду. Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Конституція України(статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За правилами статей4,5 ЗК Українизавданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
За змістом ч.1 та ч. 2 ст.111ЗК України, на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
Статтею 73 ЗК України встановлено, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Згідно зіст. 112 ЗК Українита ч. 2ст. 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.1996 № 192/96-ВР(зі змінами та доповненнями), для забезпечення нормальних умов експлуатації трубопроводів, запобігання їх ушкодження, а також зменшення негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти, встановлюються (створюються) охоронні зони. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об`єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій), визначаютьсяЗаконом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 № 3041-VI.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 № 3041-VI, на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.
Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.
Право держави на встановлення певних обмежень у використанні земельних ділянок в межах охоронних зон магістральних газопроводів, а також порядок усунення перешкод у користуванні ними в разі порушення їх використання встановлено відповідними законодавчими актами.
Відповідні приписи щодо обмежень, на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів є доступними, чіткими та передбачуваними, як для юридичних так і для фізичних осіб. При цьому обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.
Усунення порушень, шляхом демонтажу належних відповідачу будівель та огорожі, які перебувають в охоронній зоні магістрального газопроводу на відстані 27 та 16 метрів, відповідно, переслідує легітимну мету створення нормальних умов для роботи газопроводу, його регулярне обслуговування, збереження цілісності, а також мінімізацію наслідків можливих аварій, які можуть привести до людських жертв та пошкодження майна, враховуючи значний строк експлуатації відповідного газопроводу та корозійні зміни.
В силу об`єктивних, явних і видимих природних ознак земельної ділянки, яка розташована в безпосередній близькості до газопроводу високого тиску, яка, в тому числі, відмічена встановленими інформаційними табличками, проявивши розумну обачність, як ОСОБА_2 так і відповідач ОСОБА_1 могли і повинні були знати про заборону будівництва зокрема житлового будинку та огорожі у межах охоронної зони об`єктів магістральних газопроводів, встановлену законом.
Крім того, колегія суддів враховує, що попередньому власнику ОСОБА_2 було достеменно відомо про здійснення ним будівництва житлового будинку з господарськими спорудами з порушеннями, встановленими СНІП 2.05.06-85, та розміщення його на відстані від осі газопроводу в 30 м замість передбачених 100 м, що підтверджується приписом № 8 Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю. При цьому йому було запропоновано призупинити будівельні роботи до встановлення обставин. Проте він завершив будівництво та здійснив його відчуження.
Вказані обмеження використання наданої ОСОБА_2 земельної ділянки із чітко визначеною відстанню (100 м.) заборони розміщення житлових будівель та огорожі від осі газопроводу ГТС «Троїцьке» ДУ 150 мм, введеного в експлуатацію 26.06.1985 року, діяли з дня введення відповідного газопроводу в експлуатацію. В період з 1986 по 2002 роки діяли норми СНиП 2.05.06-85 «Магістральні трубопроводи», згідно яких мінімальна відстань від осі магістрального газопроводу високого тиску діаметром 150 мм до населених пунктів, садових товариств, будинків та споруд встановлювалась в 100 м.. З 2002 по 2011 роки такі самі обмеження встановлювались постановою КМУ від 16.11.2002 № 1747 «Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів», а з 2011 року ЗУ «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів».
За таких обставин неможливо прийти до висновку, що втручання у право ОСОБА_1 на об`єкт, який був побудований з порушенням вимог закону у межах охоронної зони, є для нього надмірним тягарем. Немає жодних підстав вважати, що перед тим, як придбати земельну ділянку, на яку розповсюджується обмеження щодо її використання, а також житловий будинок, розташований на цій земельній ділянці, ОСОБА_1 , діючи розумно, не міг не перевірити місцезнаходження об`єкта, самостійно чи за допомогою фахівця у галузі права ознайомитися із встановленими обмеженнями та зробити висновки щодо режиму використання цієї земельної ділянки.
Крім того, законодавство України надає ОСОБА_1 після завершення цього процесу засоби юридичного захисту. Він не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема пред`явивши вимогу до ОСОБА_2 , в якого він придбав земельну ділянку та житловий будинок, про відшкодування збитків на підставі ст. 661 ЦК України.
Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц.
Посилання представника відповідача на те, що право власності на житловий будинок з господарськими спорудами був оформлений ОСОБА_2 у відповідності до норм діючого законодавства, відповідність його державним стандартам, будівельним нормам і правилам підтверджується сертифікатом відповідності реєстраційний номер ПТ000623, не може бути прийнято до уваги, оскільки відсутні документи щодо проведення досліджень і перевірки питань дотримання вимог охоронних зон, а також погодження від підприємства магістральних газопроводів на розміщення житлового будинку.
Щодо судових витрат
За приписами частини 1 статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання позову до суду першої інстанції ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» було сплачено 2270 грн. судового збору (т.1 а.с.13), а за подання апеляційної скарги 3405 грн. (т.2 а.с.177).
Оскільки вимоги апеляційної скарги ТОВ «Операторгазотранспортної системиУкраїни» задоволено повністю, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Операторгазотранспортної системиУкраїни» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5675 грн.
Керуючись статтею141, 367, п.2 ч.1 ст.374,п.3, 4 ч.1 ст. 376,382,колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - задовольнити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2022 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - задовольнити.
Зобов`язати ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм шляхом невідкладного знесення (демонтажу) залізобетонної огорожі та будівель, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 37,0 кв.м., загальною площею 74,5 кв.м, який складається в цілому з житлового будинку літ. «А,а», погрібу літ. «Бп», сараю-літньої кухні літ. «Б», гаражу «В», убиральні літ. «Г», огорожі «№1», воріт «№2», колодязю «К», що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5320685805:05:002:0024, яка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Троїцьке» Ду 150 мм.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» суму судового збору у розмірі 5675 грн. (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.В.Чумак
Судді Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123516560 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Чумак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні