Рішення

від 26.11.2024 по справі 387/723/24

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/723/24

Номер провадження по справі 2/387/352/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

за участі:

позивача ( в режимі відеоконференції) ОСОБА_1

представника позивача ( в режимі відеоконференції) Комахи Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні малолітнього онука шляхом встановлення систематичних побачень

В СТ АН ОВ ИВ :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у вихованні малолітнього онука, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 , матері малолітньої дитини ОСОБА_4 , не перешкоджати участі бабусі ОСОБА_1 у виховані та спілкуванні з онуком. Визначити спосіб участі у вихованні малолітнього онука, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень в наступному порядку: щосуботи забирати дитину о 12:00 та відводити до матері щонеділі о 12:00; Дні народження та свята по 3 години за попередньою домовленістю з матір`ю дитини; осінні, зимові та весняні канікули по 3 дні під час канікул за попередньою домовленістю з матір`ю дитини; літні канікули по 5 днів у місяць (червень, липень, серпень) за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

Свій позов позивач мотивувала тим, її син ОСОБА_5 одружився з невісткою ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 син позивача та батько ОСОБА_6 , ОСОБА_5 загинув у ДТП. Після смерті сина, онук Єгор до 40 днів проживав з позивачем, а потім його забрала невістка та по даний час він проживає з нею. Під час сімейного життя син з невісткою проживали у м. Кропивницький, у квартирі позивача, а позивач проживала зі своєю матрію у с. Злинка Маловисківського району. Після смерті сина (як минуло 40 днів) невістка забрала у позивача онука і сказала, що буде проживати зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 . Позивач вказує, що була шокована такою новиною, та відповідно була проти. Позивач стверджує, що не була проти того, щоб невістка проживала з дітьми (ще є її старша датина) у її квартирі, але після 40 днів від загибелі сина, вона хотіла привести у квартиру позивача, іншого чоголовіка, що було недопустимим для позивача. Після цього конфлікту невістка забрала дітей і виселелися з квартири, і з того часу жодного разу не йшла на контакт з позивачем, та до цього часу не дає бачитися з онуком. На телефонні дзвінки позивача остання не відповідає, навіть на День народження онука. З серпня 2019 року позивач постійно намагалася врегулювати з ОСОБА_3 питання зустрічей з онуком, віднайти цивілізований шлях у спілкуванні з метою подальшої підтримки між нею та онуком родинних зв`язків, в тому числі з правом знати один одного. Проте, будь-які намагання та спроби позивача виявилися безрезультатними. ОСОБА_3 не бажає іти на контакт, не надає дозволу відвідувати дитину та спілкуватись з ним не тільки по місцю проживання, а також у місяцях відпочинку. 08.05.2024 позивач звернулася із заявою до Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, на що отримала відповідь, у якій позивачу рекомендовано звернутися до суду з позовом про усунення перешкод, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Суд, ухвалою від 31.07.2024, за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 387/823/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 29.08.2024.

За наслідками судового засідання 29.08.2024 підготовче засідання відкладено на 27.09.2024, про що судом 29.08.2024 постановлено відповідну ухвалу.

Суд, ухвалою від 27.09.2024, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відклав на 08.10.2024.

У визначену судом дату (08.10.2024) судове засідання не відбулось у зв`язку із зайнятістю судді в іншій справі. Підготовче засідання призначено на 30.10.2024.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію цивільного процесу та призначено справу до розгляду по суті на 26.11.2024, про що 30.10.2024 постановлено відповідну ухвалу.

В судове засідання 26.11.2024 з`явились позивач та представник позивача, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили про їх задоволення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, а саме шляхом направлення ухвал суду за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання. Проте, поштові відправлення повернуті до суду без вручення з відмітками працівника поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання". За наведеного, ухвали суду, у відповідності до ч.8 ст.128, ч.1ст.131 ЦПК України, вважаються врученими. Також судом неодноразово здійснювались публікації оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України» про виклик відповідача в судові засідання, востаннє 31.10.2024.

Окрім того суд зазначає, що ухвали суду у справі № 387/823/24 офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.

Статтею 43 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97- ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст.14,81 ЦПК України, якими в цивільному судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Згідно із ч. 4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до статтей223,280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ч.8ст. 178 ЦПК Україниу разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд, ухвалою від 26.11.2024, постановив провести заочний розгляд справи №387/823/24 з винесенням заочного рішення.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 13)

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00041206235 від 31.08.2023, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

З наведеного слідує, що позивач у справі ОСОБА_1 є бабою ОСОБА_4 , який відповідно доводиться позивачу онуком.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого повторно Маловисківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) 16.08.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15).

Як стверджує позивач, за життя її сина ОСОБА_5 , він, разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 проживали у м. Кропивницький у квартирі, власником якої є позивач. Коли ОСОБА_3 , після відпустки по догляду за дининою, вийшла на роботу, онук ОСОБА_4 проживав разом з позивачем в с. Злинка Маловисківського району. Після смерті сина ОСОБА_5 , як минуло 40 днів, ОСОБА_3 забрала онука та повідомила позивача, що буде проживати зі своїм співмешканцем, при цьому хотіла проживати разом з ним у квартирі позивача, що на думку останньої було неприпустимим. З даної ситуації виник конфлікт внаслідок якого ОСОБА_3 забрала ОСОБА_8 і виселилися з квартири, і з того часу, а саме з серпня 2019 року, позивач позбавлена будь-яких можливостей реалізації свого права на спілкування та участі у вихованні свого онука. На неодноразові звернення позивача та намагання домовитись щодо побачення із онуком відповідач жодним чином не реагує, постійно їх ігнорує, всіляко ухиляючись від вирішення питань щодо її участі у вихованні дитини та спілкуванні з ним.

Судом встановлено, що позивач звернулася до Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради із заявою, в якій просила усунути їй перешкоди у вихованні малолітнього онука, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 , матері Єгора не перешкоджати участі бабусі у виховані та спілкуванні з онуком та визначити спосіб участі у вихованні онука Єгора, шляхом встановлення систематичних побачень, в порядку, наведеному в заяві (а.с. 20).

У відповідь на звернення позивача, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, в листі № 1-447 від 15.05.2024, повідомило, що у разі існування перешкод у здійсненні позивачем своїх прав щодо виховання онука, остання має право на звернення до суду з позовом про їх усунення (а.с. 21).

З довідки КЗ «Ліцей «Новенський» Кропивницької міської ради» №268/08-14 від 11.10.2024, наданої на запит адвоката від 27.09.2024, слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 3-А класі, домашня адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 92)

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).

Статтею 257 СК України передбачено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частини п`ята та шоста статті 19 СК України передбачають, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частини п`ята та шоста статті 19 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що «законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України).

Відповідно до статті 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішуються судом відповідно до статті 159 цього Кодексу. Виходячи з положень статті 159 СК України усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2019 року у справі № 607/13092/16-ц (провадження № 61-1713св17) зазначено, що будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

Тлумачення наведених норм матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями ЄСПЛ дає суду підстави вважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їй спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

При цьому тривалість часу, проведеного дитиною з бабусею чи дідусем може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

З досліджених судом доказів убачається, що між сторонами існує спір, що стосується прав бабусі на спілкування зі своїм онуком та встановлення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини.

Зважаючи, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють позивача можливості вільно спілкуватися з онуком, суд, врахуваючи права та бажання бабусі брати участь у вихованні та спілкуванні з онуком, дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача не перешкоджати позивачу у вільному спілкуванні з онуком.

Визначаючи спосіб участі бабусі у спілкуванні з онуком, суд, врахувавши вік дитини, виходячи з інтересів самої дитини та необхідності її розвитку, навчання, існування у дитини власних інтересів та зважаючи на інші обставини, що мають істотне значення, дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача в частині встановлення графіку побачень бабусі з онуком шляхом особистих зустрічей:

у І та ІІІ суботу кожного місяця з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

на другий день неділі після Дня народження дитини з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

побачення з дитиною під час осінніх, зимових, весняних та літніх канікул за місцем проживання бабусі, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

необмежене спілкування засобами телефонного зв`язку бабусі з онуком з урахуванням навчального процесу.

Такий порядок, на думку суду, є максимально наближений до інтересів дитини, позивача та відповідача.

При цьому суд, з поміж зазначених вище обставни, зважаючи вік дитини з якого Єгор не спілкувався з бабусею (3 роки) та період часу відсутності спілкування (5 років), вважає за доцільне початок побачень бабусі з онуком визначити за місцем проживання дитини.

Суд звертає увагу на те, що визначений судом спосіб участі бабусі у спілкуванні з онуком не є перешкодою для підтримки зв`язків між бабусею і онуком у інших формах за погодженням з матір`ю дитини.

Об`єктом правосуддя у справах про піклування про дитину є одвічні, гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між батьками і їхньою дитиною, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі встановлювати сталі чутливі людські стосунки та приписувати почуття прихильності. У той же час суд у межах своїх повноважень спрямовує учасників сімейного конфлікту до його вирішення.

При цьому суд звертає увагу, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, ставлення до бабусі, остання не позбавлена у майбутньому права на зміну встановленого судом способу участі у вихованні малолітнього онука, що буде відповідати, насамперед, якнайкращим інтересам дитини.

За правилами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістомстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Конституції України.

За таких обставин, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, за наведених вище підстав.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ,від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до вимогст.141 ЦПК України, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст.4,12,13,81,89,141,193,263-265,268,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні малолітнього онука шляхом встановлення систематичних побачень задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати ОСОБА_3 забезпечити явку малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення спільних побачень (контактів) з бабусею дитини ОСОБА_1 у присутності матері дитини ОСОБА_3 , забезпечити виконання такого графіку побачень бабусі з онуком:

у І та ІІІ суботу кожного місяця з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

на другий день неділі після Дня народження дитини з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.,за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

побачення з дитиною під час осінніх, зимових, весняних та літніх канікул за місцем проживання бабусі, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

необмежене спілкування засобами телефонного зв`язку бабусі з онуком з урахуванням навчального процесу.

Початок побачень бабусі з онуком відбувається за місцем проживання дитини.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Роз`яснити сторонам можливість звернення до суду з позовом про зміну порядку спілкування бабусі ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зв`язків дитини.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 );

відповідач - ОСОБА_3 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 );

третя особа - Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кіровоградського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2024

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО