Рішення

від 16.12.2024 по справі 387/723/24

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/723/24

Номер провадження по справі 2/387/352/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

16 грудня 2024 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області заяву представника позивача ОСОБА_1 про вирішення питання щодо стягнення судових витрат на користь ОСОБА_2 у цивільній справі № 387/723/24 за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні малолітнього онука шляхом встановлення систематичних побачень

В СТ АН ОВ ИВ :

ОСОБА_2 ,в інтересахякої діє ОСОБА_1 ,звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у вихованні малолітнього онука, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 , матері малолітньої дитини ОСОБА_4 , не перешкоджати участю бабусі ОСОБА_2 у виховані та спілкуванні з онуком. Визначити спосіб участі у вихованні малолітнього онука, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень в наступному пордку: щосуботи забирати дитину о 12:00 та відводити до матері щонеділі о 12:00; дні народження та свята по 3 години за попередньою домовленістю з матір`ю дитини; осінні, зимові та весняні канікули по 3 дні під час канікул за попередньою домовленістю з матір`ю дитини; літні канікули по 5 днів у місяць (червень, липень, серпень) за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

Заочним рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 26 листопада 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у вихованні малолітнього онука -задоволено частково.Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з онуком, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено порядок спілкування бабусі ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в наступному порядку:

у І та ІІІ суботу кожного місяця з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

на другий день неділі після Дня народження дитини з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.,за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

побачення з дитиною під час осінніх, зимових, весняних та літніх канікул за місцем проживання бабусі, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

необмежене спілкування засобами телефонного зв`язку бабусі з онуком з урахуванням навчального процесу.

Початок побачень бабусі з онуком визначено за місцем проживання дитини.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати з оплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

29.11.2024, тобто протягом п`яти днів з часу ухвалення рішення, представником позивача адвокатом Комахою Т.С. подано до суду заяву про стягнення компенсації здійснених витрат, в якій представник позивача просить вирішити питання щодо стягнення судових витрат з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , які складаються з витрат на послуги адвоката Адвокатського бюро «Комаха Т.С.» в розмірі 12000,00 грн..

В обґрунтування заяви представник позивача зазначала, що з метою отримання правничої допомоги щодо ведення справи з ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги №24/08 від 24.08.2023, за яким за правову допомогу при розгляді справи №387/723/24 Адвокатське бюро «Комаха Т.С.» отримало оплату в сумі 8000,00 грн. За результатами наданої правової допомоги було актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 26.11.2024 зазначено фіксовану вартість наданих послуг, яка складає 12000,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.

Для вирішення питання про судові витрати в частині понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, ухвалою суду від 03.12.2024 призначено судове засідання на 16.12.2024.

На визначену судом дату позивач та представник позивача не з`явились. Представником позивача 10.12.2024 подано до суду заяву про розгляд заяви позивача без участі позивача та її представника.

Відповідач правом участі в судовому засіданні також не скористалась. Про розгляд заяви повідмолена в установленому процесуальним законом порядку.

Відповідно до ч. 3ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням положень наведених норм, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви представника позивача.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви представника позивача та наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першійст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини другоїст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьоюст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини четвертоїст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктами 1, 2 частини другоїстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач, в позовній заяві, навела орієнтовний розрахунок судових витрат, що складаються із суми судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

В судовому засіданні 26.11.2024, до закінчення судових дебатів, представник позивача зазначила, що докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З наведеного слідує, що позивачем дотримано положень наведених вище норм щодо порядку та строків звернення до суду з заявою про відшкодування витрат та правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару успіху, у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

З матеріалів справи вбачається, що професійну правничу допомогу позивачу надавала адвокат Комаха Т.С. на підставі договору №24/08 про надання правової (правничої) допомоги від 24.08.2024, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та Адвокатським бюро «Комаха Т.С.», в якому погодили, що за правову допомогу, обумовлену у п. 1 даного договору замовник (позивач) сплачує Бюро винагороду, в розмірі визначеному в додвткокій угоді та акті виконаних робіт.

20.05.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги №24/08 від 24.08.2023 з якої вбачається, що сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір гонорару у сумі 12 000 грн.

На підтвердження зазначених витрат представником позивача, окрім договору про надання правової допомоги №24/08 від 24.08.2023 та додаткової угоди № 2 від 20.05.2024 до нього, надано обопільно підписаний акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 26.11.2024 до договору про надання правової допомоги №24/08 від 24.08.2023, копії квитанцій до прибуткових касових ордерів № 6 від 23.05.2024 на суму 4000,00 грн та № 8 від 01.08.2024 на суму 4000,00 грн.

При цьому суд зважає на положення договору п. 2 додаткової угоди № 2 від 20.05.2024, де погоджено порядок та строки сплати замовником гонорару, і такий строк, станом на день розгляду заяви, не збіг.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Суд зазначає, що представником позивача здійснювався належний юридичний супровід клієнта під час судового розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому суд зважає на правові висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, за якими, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

За приписами ч.5 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Таку правову позицію, щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Судом враховується, що станом на день ухвалення рішення у справі від відповідача не надходило заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та обґрунтованих заперечень щодо розміру останніх.

З огляду на те, що відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, відтак у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.

Як вбачається зі змісту рішення суду від 26.11.2024, судом частково задоволено позовні вимоги позивача, відмовлено у задоволенні вимог в частині бажаного графіку спілкування та виховання дитини .

За наведеного, у порядкустатті 141 ЦПК України, витрати з оплати правничої допомоги слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст.1-19,137-141,263-265,268,270,352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача про вирішення питання про стягнення судових витрат на користь ОСОБА_2 у цивільній справі № 387/723/24 за позовом представника позивача Комахи Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні малолітнього онука шляхом встановлення систематичних побачень задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :

позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );

відповідач - ОСОБА_3 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 );

третя особа - Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006)

Додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.12.2024

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО