Рішення

від 01.10.2024 по справі 465/7603/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7603/22

2/465/1212/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01.10.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_4 , про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до відповідача з позовом про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки у порядку спадкування за законом.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся ОСОБА_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується нотаріально засвідченим перекладом скороченої копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого Малопольським відділом реєстрації актів цивільного стану Краків. ОСОБА_5 на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та у зв`язку із смертю була знята з місця реєстрації, про що свідчить довідка № 97258 від 14.06.2022 року. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається, зокрема, із земельної ділянки площею 0,0813 га, кадастровий номер 4610136900:06:004:0027, яка призначена для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, спадкодавець ОСОБА_5 не встигла завершити процедуру приватизації земельної ділянки та зареєструвати право власності на земельну ділянку на своє ім`я, оскільки їй довелось витратити на цей процес останніх 12 років свого життя. Будучи пенсіонеркою за віком, дитиною війни та інвалідом 1 групи за станом здоров`я, маючи у відповідності до ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» першочергове право на відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, у березні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до Львівської міської ради із заявою про погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0820 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 .

21.04.2011 року на сесії Львівської міської ради розглядався проект ухвали «Про погодження гр. ОСОБА_5 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ». Однак, ця ухвала була відхилена, оскільки не набрала необхідної кількості голосів. Ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2011 року № 699 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 31 березня 2011 року № 331 та затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або для права оренди на аукціонах» земельну ділянку площею 0,09 га на АДРЕСА_2 було включено у перелік ділянок, призначених для продажу у власність або для права оренди на аукціонах. Тобто Львівська міська рада не тільки не прийняла рішення про погодження гр. ОСОБА_5 місця розташування земельної ділянки та надання їй дозволу на виготовлення проекту щодо відведення земельної ділянки площею 0,0820 га. на АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, але й включила цю земельну ділянку до переліку ділянок, призначених для продажу у власність або для права оренди на аукціонах. Не погоджуючись із рішенням Львівської міської ради від 14.07.2011 р. № 699, ОСОБА_5 оскаржила його в судовому порядку.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2011 року в адміністративній справі 2а-1113/11 адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено: визнано неправомірною відмову Львівської міської ради у погодженні ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,0820 га по АДРЕСА_2 ; визнано нечинною ухвалу Львівської міської ради від 14.07.2011 р. № 699 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 31 березня 2011 року № 331 та затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або для права оренди на аукціонах» в частині включення земельної ділянки площею 0,09 га. на АДРЕСА_2 до переліку ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на аукціонах; зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_5 щодо погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,0820 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року (провадження № 31603/12/9104) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015 року залишено без змін постанову Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2011 року в адміністративній справі 2а-1113/11, а апеляційну та касаційну скарги Львівської міської ради залишено без задоволення. Оскільки постанова Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2011 року в адміністративній справі 2а-1113/11 вступила у законну силу, то на її виконання Галицьким районним судом м. Львова було видано виконавчий лист № 2-а-1113/11 від 05.01.2012 р., який було направлено на виконання до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

У процесі виконання виконавчого листа Галицького районного суду м. Львова № 2-а-1113/11 від 05.01.2012 р. Львівською міською радою було виконано вимоги зазначеного виконавчого документу та прийнято ухвалу № 1194 від 26.01.2012 р. «Про погодження гр. ОСОБА_5 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ».

У подальшому вказана ухвала була оскаржена в судовому порядку Благодійним Фондом «Спадщина Митрополита Шептицького». У ході розгляду справи №1304/3908/12 за адміністративним позовом Благодійного Фонду «Спадщина Митрополита Шептицького» до Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_5 , ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.11.2012 р. було вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії ухвали Львівської міської ради № 1194 від 26.01.2012 р. «Про погодження гр. ОСОБА_5 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 » та заборонено Львівській міській раді вчиняти будь-які дії щодо передачі у власність чи користування земельної ділянки на АДРЕСА_2 .

В подальшому постановою Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2015 р. у справі № 1304/3908/12 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю у зв`язку із його безпідставністю та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.11.2012 року.

Маючи твердий намір приватизувати земельну ділянку площею 0,0820 га, у 2014 році ОСОБА_5 звернулась до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» для проведення робіт з її приватизації. На замовлення ОСОБА_5 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Земельну ділянку було сформовано і присвоєно їй кадастровий номер 4610136900:06:004:0027, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

04.05.2022 року ОСОБА_5 , продовжуючи процес приватизації земельної ділянки, звернулась до Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради із заявою про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 та передачу земельної ділянки у власність, про що свідчить опис прийнятих документів від 04.05.2022 р. Листом Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради від 06.05.2022 р. повідомлено, що питання про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 та передачу земельної ділянки у власність не може бути вирішене. ІНФОРМАЦІЯ_1 на 94 році життя ОСОБА_5 померла, так і не закінчивши процес приватизації земельної ділянки. 08.06.2022 року ОСОБА_3 звернулась до Четвертої львівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті бабусі - ОСОБА_5 , про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69147565 від 08.06.2022 р.

У той же час до Четвертої львівської державної нотаріальної контори Львівської області звернулась ОСОБА_4 - донька померлої ОСОБА_5 із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 - внучки померлої, що підтверджується заявою № 777 від 08.06.2022 р. Державний нотаріус Четвертої львівської державної нотаріальної контори Львівської області листом за вих. № 922/0214 від 22.06.2022 року повідомила ОСОБА_3 про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_5 , через відсутність даних про реєстрацію права власності на земельну ділянку на ім`я спадкодавця.

Оскільки зареєстрований у встановленому порядку правовстановлюючий документ на земельну ділянку не був представлений нотаріусу, остання запропонувала ОСОБА_3 звернутись до суду для вирішення питання про визнання права власності на земельну ділянку в судовому порядку. Нотаріус також повідомила, що заповіт від імені ОСОБА_5 не посвідчувався, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 69147452 від 08.06.2022 р.

Оскільки матір ОСОБА_3 померла раніше за ОСОБА_5 , з урахуванням положеннь ч. 1 ст. 1266 ЦК України ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом за правом представлення.

Як наслідок, за вищевикладених обставин, позивач не може оформити спадкові права на земельну ділянку шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, хоча належним чином прийняла спадщину, а тому звертається до суду з метою отримання дозволу на завершення процедури приватизації земельної ділянки з отриманням свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Відповідно, з урахуванням викладеного, позивач просить визнати за ОСОБА_3 право на завершення приватизації та право на одержання на її ім`я свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,0813 га, кадастровий номер 4610136900:06:004:0027, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом по праву представлення після смерті бабусі - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 26.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.06.2023 року витребувано у Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області (79005, м. Львів, вул. Зелена, 2) належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 337/2022, заведеної 08.06.2022 року після смерті ОСОБА_5 . Витребувано у Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію щодо часу перетину державного кордону громадянкою ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краків, Республіка Польща, за період з 01.01.2010 року до 28.05.2022 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.02.2024 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, із урахуванням письмових пояснень, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачем не представлено відмови органу місцевого самоврядування, а саме Львівської міської ради, у завершенні процедури приватизації. Також наголосила, що відповідно до п. п. 5 п. 27 Перехідних положень Земельного Кодексу України чітко передбачено заборону у передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність на час дії воєнного стану. У зв`язку з чим Львівська міська рада (відповідач) не може розглядати питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і надання її у власність та виносити з цього приводу рішень. Вважає, що заявлений позов в умовах воєнного стану є передчасним і не може бути реалізований, оскільки існує заборона на законодавчому рівні приймати органу місцевого самоврядування (відповідачу) рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з формуванням нової земельної ділянки.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, будучи неодноразово належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи.

Суд, вислухавши доводи сторони позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Краків, що підтверджується скороченою копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 . У зв`язку із смертю ОСОБА_5 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2011 року визнано неправомірною відмову Львівської міської ради у погодженні ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,0820 га по АДРЕСА_2 ; визнано нечинною ухвалу Львівської міської ради від 14.07.2011 р. № 699 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 31 березня 2011 року № 331 та затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або для права оренди на аукціонах» в частині включення земельної ділянки площею 0.09 га. на АДРЕСА_2 до переліку ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на аукціонах; зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_5 щодо погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,0820 га. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року постанову Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2011 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015 року касаційну скаргу на постанову Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року залишено без задоволення.

Ухвалою Львівської міської ради № 1194 від 26.01.2012 року ухвалено погодити громадянці ОСОБА_5 місце розташування земельної ділянки та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0820 га на АДРЕСА_2 у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, за функцією використання землі житлової забудови. Громадянці ОСОБА_5 запропоновано подати у встановленому порядку міській раді на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_2 , відповідно до якого площа земельної ділянки становить 0,813 га., цільове призначення землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4610136900:06:004:0027.

Згідно відповіді Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 06.05.2022 року № 2403 вих 31896 повідомлено ОСОБА_5 , що питання про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 та передачу земельної ділянки у власність не може бути вирішене, оскільки розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі забороняється в умовах воєнного стану.

Після смерті ОСОБА_6 Четвертою львівською держаною нотаріальною конторою Львівської області заведено спадкову № 337/2022 (номер у спадковому реєстрі 69355092). В рамках вказаної спадкової справи ОСОБА_4 - спадкоємець майна після смерті матері ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини та від належної їй частки спадщини на користь спадкоємця за законом, внучки померлої ОСОБА_3 , а донька померлої ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Четвертою львівською держаною нотаріальною конторою Львівської області надано відповідь ОСОБА_3 № 922/0214 від 22.06.2022 року, відповідно до якої зазначено, що Четверта львівська державна нотаріальна контора Львівської області не може видати Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що знаходиться на території АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_5 , оскільки немає даних про реєстрацію права власності на цю земельну ділянку на ім`я спадкодавця.

Предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте, не завершена за життя спадкодавця.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений у статті 118 ЗК України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання (частина шоста статті 118 ЗК України).

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення (частина сьома статті 118 ЗК України).

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін (частина восьма статті 118 ЗК України).

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність (частина десята статті 118 ЗК України).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята статті 118 ЗК України).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (стаття 125 ЗК України).

В даному випадку спадкодавцю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Львівської міської ради № 1194 від 26.01.2012 року ухвалено погодити місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0820 га на АДРЕСА_2 у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, за функцією використання землі житлової забудови. Однак, процедура приватизації не завершена у зв`язку із смертю ОСОБА_5 .

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 128/1911/15-ц,від 17.04.2019 року у справі № 723/1061/17, від 29.08.2019 року у справі № 554/1195/17 від 30.06.2020 року у справі № 623/633/17, від 25.03.2020 року у справі № 158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте, не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

За таких обставин, суд вважає, що позивач, прийнявши спадщину після смерті спадкодавця, набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останній, включно із правом на завершення приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець не завершила у зв`язку із смертю, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При цьому, суд вважає необгрунтованими доводи представника відповідача про відсутність відмови органу місцевого самоврядування в продовженні процедури приватизації позивачем ОСОБА_3 , а відтак, і підстав для звернення до суду з позовом про визнання права. В контексті цього підлягає врахуванню те, що матеріали справи містять заяву ОСОБА_3 від 18.08.2022 року, адресовану Львівському міському голові ОСОБА_8 , в якій заявниця (позивач) просить затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_2 . На таку заяву листом за вих.№2403вих-62729 від 22.08.2022 року Управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомлено ОСОБА_3 про те, що порушене нею питання не може бути вирішене. Таким чином, суд вважає очевидним наявність відмови органу місцевого самоврядування у погодженні спадкоємцю проекту землеустрою, тому такий спадкоємець, в даному випадку ОСОБА_3 , об`єктивно має право звернутися до суду з позовом про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки.

Також неспроможними слід вважати доводи сторони відповідача про передчасність заявленого позову у зв`язку з наявною забороною для безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок комунальної власності на період воєнного стану, запровадженої п.п. 5 п. 27 Перехідних положень Земельного Кодексу України. Суд наголошує, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав не передбачає зобов`язання для відповідача у прийнятті конкретного рішення про передачу у приватну власність позивача земельної ділянки і виключно в час дії воєнного стану. Визнання права на завершення процедури приватизації є гарантією для позивача на розгляд Львівською міською радою відповідної заяви, поданої від неї, саме як від спадкоємця, про затвердження проекту землеустрою із прийняттям органом місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом, рішення з цього питання, в разі незгоди з яким, вона зможе оскаржити його у встановленому порядку.

Що ж стосується вимоги позивача про визнання права на одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку, площею 0,0813 га, кадастровий номер 4610136900:06:004:0027, суд зазначає, що таке рішення повинно бути прийняте компетентним органом за результатами розгляду звернення заявника, яке повинно відповідати вимогам чинного законодавства. Відтак, з метою уникнення перебирання судом функцій інших органів, в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити. При цьому, суд звертає увагу сторони позивача, що чинним на даний час законодавством видача свідоцтв про право власності на земельну ділянку не передбачена.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12,81,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_4 , про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки у порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,0813 га., кадастровий номер 4610136900:06:004:0027, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом по праву представлення після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 11.10.2024 року.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Львівська міська рада, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896.

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 .

Суддя Величко О.В.