Ухвала

від 04.12.2024 по справі 560/22213/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 560/22213/23

адміністративне провадження № К/990/45376/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №560/22213/23 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітет Шепетівської міської ради, Відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Шепетівської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправними, скасування листа-погодження та пункту 7 рішення,

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Шепетівської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати листи-погодження, видані виконавчим комітетом Шепетівської міської ради від 01.05.2023 №Р-654 для громадянина ОСОБА_3 та від 01.05.2023 №М-655 для громадянина ОСОБА_1 , підписаних міським головою міста Шепетівка Віталієм Бузилем.

- скасувати паспорти прив`язки №31/2023 та №32/2023, видані 08.08.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 для громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_1

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 20.06.2023 №170, яким надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на видалення дерев та куща за адресою: АДРЕСА_1 .

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 18.03.2024 відмовив у задоволенні позовних вимог.

Сьомий апеляційний адміністративний суд від 08.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 скасував в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування листів-погодження, виданих виконавчим комітетом Шепетівської міської ради від 01.05.2023 №Р-654 для громадянина ОСОБА_3 та від 01.05.2023 №М-655 для громадянина ОСОБА_1 , підписаних міським головою міста Шепетівка Віталієм Бузилем та скасування паспортів прив`язки №31/2023 та №32/2023, видані 08.08.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 для громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

В цій частині прийняв нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнив.

Визнав протиправними та скасував листи-погодження, видані виконавчим комітетом Шепетівської міської ради від 01.05.2023 №Р-654 для громадянина ОСОБА_3 та від 01.05.2023 №М-655 для громадянина ОСОБА_1 , підписаних міським головою міста Шепетівка Віталієм Бузилем.

Скасував паспорти прив`язки №31/2023 та №32/2023, видані 08.08.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 для громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 залишив без змін.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині задоволених позовних вимог і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені за неправильного застосування норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 334 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №560/22213/23 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров