Ухвала

від 13.01.2025 по справі 560/22213/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

13 січня 2025 року

м. Київ

справа №560/22213/23

адміністративне провадження № К/990/484/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Стеценка С.Г., Бевзенка В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 560/22213/23 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Шепетівської міської ради, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправними, скасування листа-погодження та пункту 7 рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 20.06.2023 №170, -

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Шепетівської міської ради, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати листи-погодження, видані виконавчим комітетом Шепетівської міської ради від 01.05.2023 №Р-654 для громадянина ОСОБА_3 та від 01.05.2023 №М-655 для громадянина ОСОБА_1 , підписаних міським головою міста Шепетівка Віталієм Бузилем;

- скасувати паспорти прив`язки №31/2023 та №32/2023, видані 08.08.2023 начальником Відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Шепетівської міської ради Русланом Дорощуком для громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 20.06.2023 №170, яким надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на видалення дерев та куща за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з виконавчого комітету Шепетівської міської ради в Державний бюджет України на потреби Збройних сил України кошти в сумі 5847,00 грн на відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою прийнятим пунктом 7 рішенням №170 від 20.06.2023 та у зв`язку із наданням листів-погодження від 01.05.2023 за №Р-654 для громадянина ОСОБА_3 та від 01.05.2023 за №М-655 для громадянина ОСОБА_1 , на встановлення тимчасових споруд.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 18.03.2024 відмовив у задоволенні позову.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 скасував в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування листів-погодження, виданих виконавчим комітетом Шепетівської міської ради від 01.05.2023 №Р-654 для громадянина ОСОБА_3 та від 01.05.2023 №М-655 для громадянина ОСОБА_1 , підписаних міським головою міста Шепетівка Віталієм Бузилем та скасування паспортів прив`язки №31/2023 та №32/2023, видані 08.08.2023 начальником Відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Шепетівської міської ради Русланом Дорощуком для громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . В цій частині прийняв нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити. Визнав протиправними та скасував листи-погодження, видані виконавчим комітетом Шепетівської міської ради від 01.05.2023 №Р-654 для громадянина ОСОБА_3 та від 01.05.2023 №М-655 для громадянина ОСОБА_1 , підписаних міським головою міста Шепетівка Віталієм Бузилем. Скасував паспорти прив`язки №31/2023 та №32/2023, видані 08.08.2023 начальником Відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Шепетівської міської ради Русланом Дорощуком для громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 21.11.2024 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою та просить скасувати постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 04.12.2024 повернув касаційну скаргу скаржнику, оскільки останнім не було вказано передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС) підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 31.12.2024 повторно звернувся з касаційною скаргою, на підставі статей 328, 353 КАС України та просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також просить про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки вперше звернувся до суду касаційної інстанції в межах строку, який передбачений КАС України, тому що повний текст оскаржуваного рішення було складено 21.10.2024 та оприлюднено в загальному доступі 23.10.2024. Окрім того, зазначає, що після повернення первинної касаційної скарги одразу вжив відповідних заходів щодо усунення недоліків і звернувся вдруге з касаційною скаргою в найкоротший строк.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Колегія суддів встановила, що Хмельницький окружний адміністративний суд розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

У свою чергу, скаржник належним чином не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Подана касаційна скарга не містить випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Спір в даній справі виник через те, що позивач вважає дозвільні документи: листи-погодження від 01.05.2023 №Р-654 щодо надання громадянину ОСОБА_3 дозволу на встановлення тимчасової споруди для торгівлі змішаними товарами та від 01.05.2023 №М-655 щодо надання дозволу на встановлення тимчасової споруди для торгівлі змішаними товарами громадянину ОСОБА_1 ; паспорти прив`язки тимчасової споруди №31/2023 та №32/2023 від 08.08.2023, рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №170 від 20.06.2023 в частині надання дозволу ОСОБА_1 на видалення дерев та куща після сплати вартості зелених насаджень. Зокрема позивач зазначає, що Виконавчим комітетом Шепетівської міської ради Хмельницької області не враховано було під час видачі третім особам вищевказаних документів, норми чинного законодавства України, зокрема Земельного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки улаштувавши фундамент ОСОБА_3 . і ОСОБА_1 встановили павільйон площею більше 30 квадратних ментів по зовнішньому контуру.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з урахуванням правової позиції висловленої у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 440/7212/21, де зазначено, що площа торговельного павільйону за кресленням контурів перевищує допустимі 30 квадратних метрів, а їх об`єднання (суміщення) суперечить положенням статті 28 Закону № 3038-VI та Порядку № 244, оскільки стаціонарна тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності (павільйон) не може перевищувати 30 квадратних метрів саме по зовнішньому контуру, у тому числі з урахуванням об`єднання (суміщення).

Окрім того, ця правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 440/7203/21.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного правового висновку.

Верховний Суд відхиляє посилання на висновки, які на думку скаржника не були враховані судами попередніх інстанцій, що були висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, постанові Верховного суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, та у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, оскільки правовідносини викладені у наведених постановах не є релевантними до правовідносин у цій справі, ці рішення ухвалені за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц правовідносини стосувалися визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників підприємства від 05.06.2021, згідно з яким позивача звільнили з посади директора й обрали виконавчий комітет та зобов`язання Гайсинське районне управління юстиції Вінницької області внести до державного реєстру зміни про керівника підприємства шляхом виключення відомостей про особу, як директора підприємства та включення відомостей про позивача як директора.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 вирішувалося питання про зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" звільнити з-під арешту кошти Товариство, що містяться на рахунках у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк".

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 правовідносини стосувалися різного тлумачення сторонами спору дати укладення Договору поставки сої № 903 КЗ, з яким безпосередньо пов`язаний момент виникнення зобов`язання щодо поставки товару. За Договором Відповідач зобов`язався поставити Позивачу 100 тон сої загальною вартістю 1 310 000,40 грн.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Тому відсутність у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, та належного правового обґрунтування, вимоги до якого передбачені пункт 4 частини другої статті 330 КАС України, унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Також, аналізом змісту касаційної скарги щодо зазначених підстав касаційного оскарження Судом з`ясовано, що скаржник взагалі не наводить виключних підстав касаційного оскарження відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України для справ незначної складності та які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказане виключає можливість здійснення касаційного перегляду у справі №560/22213/23.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке за законом не оскаржується у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 560/22213/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя В.М. Бевзенко