Рішення

від 04.12.2024 по справі 727/10691/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/10691/24

Провадження № 2/727/2063/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Слободян Г.М.

секретаря судових засідань -Вакарчук Т.Р.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету міської ради, як органу опіки та піклування (місцезнаходження: м. Чернівці, площа Центральна, 1), в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; фактичне та зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ); треті особи на стороні позивача: Чернівецьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (місцезнаходження: м.Чернівці, вул. Василя Білоусова, 19), Чернівецький міський центр соціальних служб Чернівецької міської ради (місцезнаходження: м.Чернівці, вул.Сімовича, 19) про негайне відібрання дітей від батьків та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову

Позивач Виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; треті особи на стороні позивача: Чернівецьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Чернівецький міський центр соціальних служб Чернівецької міської ради про негайне відібрання дітей від батьків та стягнення аліментів.

Посилаються на те, що вказані позовні вимоги заявлені в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які внаслідок свого віку не можуть самостійно захищати свої права, а тому потребують захисту з боку виконавчого комітету Чернівецької міської ради, як органу опіки та піклування. Заявлені позовні вимоги обґрунтовують тим, що станом на сьогодні малолітні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були вилучені від батьків на підставі актів проведення оцінки рівня безпеки дітей від 23.09.2024 р. та як наслідок були доставлені до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня» з метою повного, всебічного обстеження дітей та їх лікування.

Стверджують, що питання відібрання малолітніх дітей від батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 порушується у зв?язку із безпосередньою загрозою життю та здоров?ю дітей, крім цього для дітей відсутні належні умови проживання, розвитку і виховання, а тому виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за необхідне негайно відібрати дітей від батьків. Вказують на те, що згідно із наказом начальника служби у справах дітей Чернівецької міські ради від 27.08.2021 р. №2/101 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взято на облік, як таких, що опинились в складних життевих обставинах, у зв`язку із неналежни м викананням батьками своїх батьківських обов`язків.

Посилаються на те, що за інформацією слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 24.05.2023 р. відносно батька ОСОБА_4 було відкрито кримінальне провадження за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КК України (далі - КК України), про що було внесена інформація до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.11.2022 р. N? 12022260000000431. Вкаузють на те, що 15.08.2024 р. працівниками служби у справах дітей Чернівецької міської ради було здійсняно виїзд за адресою АДРЕСА_3 , з метою проведення обстеження умов проживання сім?ї ОСОБА_5 , яка перебуває в складних життевих обставинах ,та встановлено, що зручності, необхідні для потреб дітей знаходяться на вулиці, в помешканні неприбрано, багато зайвих речей та брудно. Крім цього встановлено, що житлові умови потребують покращення.

На час відвідування працівниками центру соціальних служб ЧМР родини, ОСОБА_5 відмовилась від складання акта оцінки потреб сім?ї; працівниками центру виявлено, що умови проживання незадовільні, житлове приміщення не відповідає санітарно-гігієнічним нормам та є небезпечним для життя і здоров?я дітей. В помешканні брудно: дві кімнати, кухня та коридор повністю закладені речами та сміттям. У дітей відсутні окремі місця для сну, проведення дозвілля та повноцінного харчування, діти мають неохайний вигляд. Мати дітей заявила, що не бачить необхідності змінювати свій спосіб життя та вважає, що в будинку чисто, а умови проживання на дітей негативно не впливають. Також відповідач ОСОБА_5 повідомила, що відмовляється від співпраці та послуг центру соціальних служб.

Враховуючи вищевикладене позивач просить винести рішення, яким відібрати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 без позбавлення їх батьківських прав, а також стягнути з відповідачів аліменти на утримання дітей у розмірі по 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до повноліття малолітніх дітей, враховуючи інфляційні показники.

Рух справи та позиція сторін

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного проваження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.11.2024 року закрито підготовче провадження по справі.

Представник позивача Виконавчого комітету міської ради, як орган опіки та піклування, у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.

Представники третіх осіб на стороні позивача: Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, Чернівецького міського центру соціальних служб Чернівецької міської ради в судове засідання також не з`явилися, подавши письмові заяви про його проведення без їх участі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судові засідання по справі жодного разу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути справу в їх відсутність та ухвалити заочне рішення, проти чого позивач не заперечував.

Таким чином, у відповідності з ч.2 ст.247, ст.280 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та вирішити її на підставі наявних письмових доказів.

Досліджені судом докази та застосовані норми права

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.01.2016 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 22.01.2016 року (а.с.10).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дітьми відповідачів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження дітей (а.с.5-7, 11-13).

Відповідно до актів проведення оцінки рівня безпеки дітей від 23.09.2024 року встановлено: низький рівень гігєни дітей у зв`язку з недоглядом та занедбаністю; поруч із дітьми відчувається неприємний запах; дитина одягнута в брудний одяг; наявні ознаки незабезпечення дітей належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, доглядом, який відповідає віку та сезону; помешкання, в якому проживає дитина, не пристосоване для її проживання, перебуває в антисанітарному стані. Висновок щодо рівня безпеки дитининебезпечно (а.с.15-29).

Як вбачається з повідомлення №40/01-21 від 24.09.2024 року малолітні ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були вилучені від батьків на підставі актів проведення оцінки рівня безпеки дітей від 23.09.2024 р. та як наслідок діти були доставлені до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня» з метою повного, всебічного обстеження дітей та їх лікування. Наразі діти перебувають в педіатричному відділені № НОМЕР_4 на обстеженні та лікуванні (а.с.30).

Згідно ізнаказом начальникаслужби усправах дітейЧернівецької міськіради від27.08.2021р.№2/101 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взятона облік,як таких,що опинилисьв складнихжиттевих обставинах, у зв`язку із неналежним викананням батьками своїх батьківських обов`язків (а.с.31).

15.08.2024року працівникамислужби усправах дітейЧернівецької міськоїради булоздійсняно виїздза адресою АДРЕСА_3 ,з метоюпроведення обстеженняумов проживаннясім?ї ОСОБА_5 ,яка перебуваєв складнихжиттевих обставинах.Встановлено,що зручності,необхідні дляпотреб дітейзнаходяться навулиці,в помешканнінеприбрано,багато зайвихречей табрудно,житлові умовипотребують покращення (а.с.32).

За інформацією Чернівецького міського центру соціальних служб Чернівецької міської ради від 23.08.2024 р. встановлено, що 20.08.2024 р. працівниками центру було здійснено виїзд за адресою проживання родини ОСОБА_5 , яка має на вихованні малолітніх ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На час відвідування родини ОСОБА_5 відмовилась від складання акта оцінки потреб сім?ї. Крім цього, працівниками центру виявлено, що умови проживання незадовільні, житлове приміщення не відповідає санітарно-гігієнічним нормам та є небезпечним для життя і здоров?я дітей. В помешканні брудно: дві кімнати, кухня та коридор повністю закладені речами та сміттям. У дітей відсутні окремі місця для сну, проведення дозвілля та повноцінного харчування, діти мають неохайний вигляд. Мати дітей заявила, що не бачить необхідності змінювати свій спосіб життя та вважає, що в будинку чисто, а умови проживання на дітей негативно не впливають (а.с.33-34, 39-40).

ОСОБА_5 повідомила, що відмовляється від співпраці та послуг центру соціальних служб, про що написала відповідну заяву від 20.08.2024 р., що підтверджується письмовою заявою (а.с.41).

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 , наданої Чернівецькою гімназією №2 Чернівецької міської ради, встановлено, що дівчинку виховують мама і тато, які безвідповідально ставляться до виховання дитини. Вдома не створюють всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку Софії. Мама дівчинки не підтримує постійний зв?язок зі школою та класним керівником, не відвідує батьківські збори та шкільні заходи. Батько ОСОБА_7 не слідкує за успіхами в навчанні дівчинки, батьківські збори не відвідує. Також встановлено, що батьки не дотримуються гігієнічних правил, догляду за дитиною. У дівчинки було виявлено воші, однак мати впродовж навчального року не виводила шкідників з голови дівчинки, а тому вчителі самостійно купували засіб для виведення вошей (а.с.35-36).

Згідно з характеристикою ОСОБА_2 , наданою Чернівецькою гімназією №2 Чернівецької міської ради, Анастасія зовні буває неохайна, інколи ходить у брудному взутті та несвіжому одязі. Одяг часто не відповідає сезону і погоді на вулиці (а.с.37-38).

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування, прийняв рішення про негайне відібрання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 без позбавлення їх батьківських прав, від 24.09.2024 p. №639/19 (а.с.42-43).

Судом встанвлено, що відповідачка ОСОБА_5 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КупАП, що підтверджується постановами Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01.07.2022 р., 26.07.2022 р., 14.11.2024 р. (а.с.82-84).

З матеріалів справи також вбачається, що працівниками службиу справахдітей Чернівецькоїміської радибуло направленозапит доКНП «МДКЛ»від 19.11.2024р.з метоюотримання актуальноїінформації щодоневиконання неналежноговиконання батькамидітей своїхбатьківських обов?язків,оскільки працівникилікарні,в телефонномурежимі повідомилислужбу усправах дітейміської радипро негативнийвплив надітей збоку матері- ОСОБА_5 (а.с.85). У відповідь надійшла інформація від 27.11.2024 р. відповідно до якої встановлено, що до ОСОБА_5 медперсоналом викликались працівники поліції з метою проведення виховної роботи з причин підозри у крадіжці дітьми коштів у інших пацієнтів, які теж перебували на лікуванні в педіатричному відділенні N? 1 лікарні (а.с.86).

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків по вихованню своїх дітей, піклуванню про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, освіту та інше.

Відповідно до п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.12.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно положень п.2 вказаної Конвенції, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

У відповідності до частини першої статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789- XII (далі - Конвенція про права дитини), зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частиною першою статті 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до пунктів 2-5 частини першої ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Судом під час дослідження матеріалів справи встановлено, що згідно актів проведення оцінки рівня безпеки дітей від 23.09.2024 року встановлено низький рівень гігєни дітей у зв`язку з недоглядом та занедбаністю; поруч із дітьми відчувається неприємний запах; дитина одягнута в брудний одяг; наявні ознаки незабезпечення дітей належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, доглядом, який відповідає віку та сезону; помешкання, в якому проживає дитина, не пристосоване для її проживання, перебуває в антисанітарному стані.

На підставі викладеного, малолітні ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були вилучені від батьків на підставі актів проведення оцінки рівня безпеки дітей від 23.09.2024 р. та як наслідок діти були доставлені до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня» з метою повного, всебічного обстеження дітей та їх лікування. Наразі діти перебувають в педіатричному відділені № НОМЕР_4 на обстеженні та лікуванні.

Окрім цього,15.08.2024року працівникамислужби усправах дітейЧернівецької міськоїради булоздійсняно виїздза адресою АДРЕСА_3 ,з метоюпроведення обстеженняумов проживаннясім?ї ОСОБА_5 ,яка перебуваєв складнихжиттевих обставинах.Встановлено,що зручності,необхідні дляпотреб дітейзнаходяться навулиці,в помешканнінеприбрано,багато зайвихречей табрудно,житлові умовипотребують покращення.

З матеріалівсправи вбачається,що згідноіз наказомначальника службиу справахдітей Чернівецькоїміські радивід 27.08.2021р.№2/101 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взятона облік,як таких,що опинилисьв складнихжиттевих обставинах, у зв`язку із неналежним викананням батьками своїх батьківських обов`язків.

Статтями 170, 171 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першоїстатті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. При вирішенні питання що стосується життя дитини враховується думка дитини якщо дитина може її висловити .

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини вказав, що факт того, що дитина може бути поміщена в середовище, яке більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням. Передання дитини під державну опіку слід розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого повинно одразу припинитися, коли це дозволять обставини. Це означає, що такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і повинно оцінюватись у контексті позитивного обов`язку держави вживати виважених і послідовних заходів для сприяння возз`єднання дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та, якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункти 50, 52 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 рокуу справі «Савіни проти України»).

Згідно з частиною другоюстатті 170 СК Україниу виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)(ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батьківські обов`язки не виконують, незважаючи на вжиття заходів впливу, своєї поведінки не змінюють, а тому діти перебували в обстановці, яка булла небезпечною для їх життя, здоров`я і морального виховання.

За таких обставин позовні вимоги про відбрання дітей підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не позбавлені можливості в найкоротший строк порушити у передбаченому законом порядку питання про повернення дітей, що буде сприяти як найкращим інтересам дітей, так і вирішенню питання щодо їх возз`єднання.

Відповідно до частини четвертоїстатті 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За таких обставин, враховуючи, що малолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період окремого проживання від матері та батька потребують не лише догляду, а й матеріальної підтримки, а батьки зобов`язані утримувати своїх малолітніх дітей, суд вважає, що позовна вимога про стягнення аліментів на утримання дітей, з дотриманням принципу диспозитивності, тобто у межах заявлених позивачем вимог, підлягає задоволенню.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).(ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, на наданих доказах, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Також, з відповідачів слід стягнути судовий збір на користь держави за розгляд даної справи, оскільки позивач звільнений від його сплати при подачі позову відповідно до ст.3 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180-183,184,191 СК України,

ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заочне рішення по справі.

ПозовВиконавчого комітету Чернівецької міської ради як Органу опіки та піклування про негайне відібрання дітей від батьків та стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від їх батьків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; фактичне та зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), без позбавлення їх батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; фактичне та зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03.10.2024 року і до досягнення дітьми повноліття, враховуючи інфляційні показники.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03.10.2024 року і до досягнення дітьми повноліття, враховуючи інфляційні показники.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; фактичне та зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), у рівних частинах, на користь держави, судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 - ти днівз дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 04.12.2024 року.

Суддя Слободян Г.М.