Постанова

від 04.12.2024 по справі 280/7883/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7883/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року (суддя Садовий І.В., повне судове рішення складено 17 листопада 2023 року) в справі № 280/7883/23 за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради до Приватного акціонерного товариства «Запорізькій електровозоремонтний завод» про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі ГУ ДСНС), управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (далі управління) до Приватного акціонерного товариства «Запорізькій електровозоремонтний завод» про зобов`язання привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №29326, що знаходиться за адресою: вул. Залізнична, буд. 2, м. Запоріжжя, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року позов задоволено, зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» вчинити дії, спрямовані на приведення у готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №29326, що знаходиться за адресою: вул. Залізнична, буд. 2, м. Запоріжжя, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що розпорядженням міського голови від 28 липня 2023 року № 183р протирадіаційне укриття № 29326 включено до фонду захисних споруд цивільного захисту міста Запоріжжя, що свідчить про готовність укриття до використання за призначенням, що підтверджено актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 31 липня 2023 року, актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 06 вересня 2022 року, які є належними доказами у розумінні наказу МВС від 09 липня 2018 року № 579.

Матеріали кримінального провадження, на які посилається суд першої інстанції, не є такими доказами.

Зазначає, що позовні вимоги виключають можливість як добровільного, так і примусового виконання рішення, внаслідок не визначення конкретних дій, які має вчинити відповідач.

З огляду на наявність відповідного компетентного органу, у прокурора відсутні повноваження на звернення до суду з цим позовом, тому вважає необґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з додатком до листа Запорізької державної адміністрації від 12 серпня 2022 року №07327/68-46 на обліку в Запорізькій області перебуває захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 29326, розташоване за адресою: вул. Залізнична, буд. 2 у м. Запоріжжя. Вказана захисна споруда перебуває на балансі ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод».

Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) № 29326 захисна споруда розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, загальною площею 404,3 кв. м, загальним об`ємом - 1641,2 куб. м., місткістю - 808 осіб. Вказане протирадіаційне укриття вбудоване в будівлю, має 2 входи та 1 аварійний вихід. Введено в експлуатацію у 1937 році. Час приведення укриття у готовність - 12 годин.

Згідно з обліковою карткою протирадіаційного укриття № 29326 загальна площа захисної споруди цивільного захисту складає 862,3 кв. м, загальний об`єм - 1641,2 куб. м., місткість - 808 осіб. Крім того, вказане протирадіаційне укриття має 3 входи та 1 аварійний вихід.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу VI вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року, уповноваженими працівниками ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» у 2022-2023 роках проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання протирадіаційного укриття № 29326, за результатами якої складено акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 29326 від 06 вересня 2022 року та від 31 липня 2023 року. Зі змісту вказаних актів вбачається, що станом на 06 вересня 2022 року та 31 липня 2023 року відповідно, протирадіаційне укриття № 29326 оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням.

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя 07 вересня 2022 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022082010000184 від 07 вересня 2022 року за фактом неналежного виконання своїх службових обов`язків, в тому числі щодо здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, через несумлінне ставлення до них, що завдає істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та громадським інтересам територіальної громади міста Запоріжжя, з боку службових осіб Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради та інших органів державної влади, за частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України.

26 грудня 2022 року проведено огляд захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 29326, розташованого за адресою: вул. Залізнична, буд. 2 у м. Запоріжжя. До проведення огляду залучено провідного інспектора ВОПР та ЦЗ ЗРУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області. За результатами проведеної слідчої дії встановлено, що це укриття є не готовим до використання за призначенням, що також підтверджується листом ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 25 січня 2023 року № 5301-358/5302-2.

В подальшому 04 серпня 2023 року у межах кримінального провадження № 42022082010000184 від 07 вересня 2022 року за частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України повторно проведено огляд зазначеного вище протирадіаційного укриття із залученням провідного інспектора ВОПР та ЦЗ ЗРУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області. За результатами проведених слідчих дій складено протокол огляду, відповідно до якого виявлені наступні порушення законодавства:

- пошкодження основних будівельних конструкцій захисної споруди, що знижують їх несучу спроможність та захисні властивості;

- некомплектність обладнання, передбаченого проектом (системи водопостачання (унітази, труби, крани), електромоторів на електроручних вентиляторів, потребують заміни повітроводи);

- відхилення товщини стінок повітроводів від нормативних вимог та їх наскрізне іржавіння;

- підтоплення окремих приміщень захисної споруди;

- захаращення основних приміщень (наявність архіву);

- знаходження захисної споруди у незадовільному санітарному стані (деякі приміщення);

- фільтри-поглиначі ФП-100 потребують проведення перевірки;

- необхідне відновлення каналізації.

Згідно з листом ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 09 серпня 2023 року № 53002-3841/5322-1 протирадіаційне укриття № 29326 станом на 09 серпня 2023 року можна оцінити як не готове до використання за призначенням з урахуванням Додатку 13 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 липня 2018 року № 579.

Врахувавши доведеність, що захисна споруда знаходиться у неналежному стані, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення вимог про зобов`язання відповідача привести захисну споруду у стан готовності.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Судом встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 29326, що знаходиться у м. Запоріжжі, по вулиці Залізничній, 2, є ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод».

Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) № 29326 захисна споруда розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, загальною площею 404,3 кв. м, загальним об`ємом - 1641,2 куб. м., місткістю - 808 осіб; протирадіаційне укриття вбудоване в будівлю, має 2 входи та 1 аварійний вихід. Введено в експлуатацію у 1937 році. Час приведення укриття у готовність - 12 годин.

Згідно з обліковою карткою протирадіаційного укриття № 29326 загальна площа захисної споруди цивільного захисту складає 862,3 кв. м, загальний об`єм - 1641,2 куб. м., місткість - 808 осіб; вказане протирадіаційне укриття має 3 входи та 1 аварійний вихід.

За результатами оцінки стану готовності, експлуатації і використання протирадіаційного укриття № 29326, оформленими актами відповідача, від 06 вересня 2022 року та від 31 липня 2023 року, встановлено що станом на 06 вересня 2022 року та 31 липня 2023 року протирадіаційне укриття № 29326 оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням.

В рамках кримінального провадження, відкритого за фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за 42022082010000184 від 07 вересня 2022 року, 26 грудня 2022 року проведено огляд захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 29326, розташованого за адресою: вул. Залізнична, буд. 2 у м. Запоріжжя, яким встановлено, що укриття є не готовим до використання за призначенням, що підтверджується листом ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 25 січня 2023 року № 5301-358/5302-2, а також 04 серпня 2023 року складено протокол огляду.

Протоколом огляду встановлено: пошкодження основних будівельних конструкцій захисної споруди, що знижують їх несучу спроможність та захисні властивості; некомплектність обладнання, передбаченого проектом (системи водопостачання (унітази, труби, крани), електромоторів на електроручних вентиляторів, потребують заміни повітроводи); відхилення товщини стінок повітроводів від нормативних вимог та їх наскрізне іржавіння; підтоплення окремих приміщень захисної споруди; захаращення основних приміщень (наявність архіву); знаходження захисної споруди у незадовільному санітарному стані (деякі приміщення); фільтри-поглиначі ФП-100 потребують проведення перевірки; необхідне відновлення каналізації.

Листом ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 09 серпня 2023 року № 53002-3841/5322-1 підтверджено що протирадіаційне укриття № 29326 станом на 09 серпня 2023 року можна оцінити як не готове до використання за призначенням з урахуванням Додатку 13 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 липня 2018 року № 579.

Спірним в цій справі є, зокрема, право прокурора на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 КАС України установлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відтак, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону № 1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII дозволяє дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Дніпропетровській області та управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, яка полягає у невжитті уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктами владних повноважень, які мали би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Запорізькій області та управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради. Але, з огляду на бездіяльність цих органів, інтереси держави ними не захищаються, у зв`язку із чим прокурор звертається з цим позовом до суду, а тому саме в інтересах ГУ ДСНС у Запорізькій області та управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради як позивачів у цій справі прокурор подав позов.

З`ясовуючи питання наділення законодавцем ГУ ДСНС у Запорізькій області належним обсягом компетенції на пред`явлення такого позову, судом встановлено таке.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

Контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальними органами (у разі їх утворення) спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень (абзац перший частини п`ятнадцятої статті 32 КЦЗ України).

За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, (далі - Порядок №138) балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ наказу №579).

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Відтак, законодавством передбачено право ДСНС як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України), тоді як законодавцем не передбачено повноважень ГУ ДСНС у Дніпропетровській області на звернення до суду із заявленими в цій справі позовними вимогами як позивача.

Стосовно належності другого позивача управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради суд зазначає таке.

Відповідно до Положення про управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, яке затверджено рішенням міської ради від 30 вересня 2020 року № 33, (далі Положення) це управління є органом, який уповноважений діяти від імені територіальної громади міста Запоріжжя у сфері цивільного захисту.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР)

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо організації та забезпечення цивільного захисту визначені статтею 36-1 Закону № 280/97-ВР, відповідно до частини першої якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження щодо виконання вимог законодавства щодо визначення потреби, створення, використання, утримання, реконструкції та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, здійснення контролю за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням та підтримкою в належному технічному стані (абзац 10 пункту а)).

За положеннями пунктів 23 - 29 частини другої статті 19 КЦЗ України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить:

виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання, експлуатації та реконструкції об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;

визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби в об`єктах фонду захисних споруд цивільного захисту, необхідних для укриття всіх категорій населення за місцем роботи та за місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування, у визначених законодавством випадках;

реалізація заходів щодо забезпечення потреб в укритті населення шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;

прийняття рішень про подальше використання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд;

ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, створення загальнодоступних інформаційних ресурсів та доведення до населення інформації про об`єкти такого фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі;

здійснення контролю за станом утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;

організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Отже, законодавцем не передбачено повноважень управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради на звернення до суду із заявленими в цій справі позовними вимогами як позивача.

Прокурор в позовній заяві зазначає про управління має право діяти від імені Запорізької міської ради та виконавчого комітету (самопредставництво органу місцевого самоврядування) в судах (пункт 3.1 Положення), проте здійснення в порядку самопредставництва представлення інтересів органу місцевого самоврядування в суді не є тотожним наділення управління правом на звернення до суду з позовом.

Суд також зауважує, що правом звернення до суду із заявленими в цій справі позовними вимогами не наділена відповідна рада або виконавчий комітет такої ради.

Відповідно прокурором у цій позовній заяві визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом, які не мають права на звернення до суду з таким позовом.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22, від 21 лютого 2024 року в справі 580/4578/22.

Абзацом 1 частини першої статті 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на наведене, встановивши відсутність у ГУ ДСНС у Запорізькій області та управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради права на звернення до суду із цим позовом, що тягне за собою відсутність цього ж права у керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, суд доходить до висновку про необхідність залишення цього позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

Таким чином, суд задовольняє апеляційну скаргу частково, скасовує рішення суду першої інстанції та залишає позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 319 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року в справі № 280/7883/23 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року в справі № 280/7883/23 за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради до Приватного акціонерного товариства «Запорізькій електровозоремонтний завод» про зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Позовну заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради до Приватного акціонерного товариства «Запорізькій електровозоремонтний завод» про зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 04 грудня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.М. Іванов