Постанова

від 03.12.2024 по справі 160/27048/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/27048/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бельведер Шаумяна, 10» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/27048/24 (головуючий суддя І-ї інстанції - Сліпець Н.Є.) за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бельведер Шаумяна, 10» до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), (третя особа - Приватне підприємство «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО») про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 08.10.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тичинського Дмитра Євгеновича від 02.10.2024 року винесену в рамках виконавчого провадження №75998673 про накладення штрафу на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бельведер Шаумяна, 10».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Господарський суд Дніпропетровської області своїм рішенням від 11.07.2024 року по справі №904/2559/23 зобов`язав позивача передати ПП «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО» для ознайомлення ряд документів. 12.09.2024 року головою правління об`єднання отримано постанову від 10.09.2024 року про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу суду №904/2559/23. 13.09.2024 року представник позивача подав державному виконавцю Тичинському Д. заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконання рішення суду, а також надав пояснення про причини неможливості надання певних документів. Натомість, державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу на позивача за невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначив, що не є належним виконанням рішення суду направлення копій документів ПП «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО», але при цьому державний виконавець не взяв до уваги і того факту, що лист ОСББ «Бельведер Шаумяна,10» від 31.05.2024 року №31/05-01 надісланий ПП «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО» містив посилання на Google диск, де останній міг ознайомитися з усіма документами в оригіналі. Окрім того, на думку позивача, ПП «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО» не зверталося до ОСББ «Бельведер Шаумяна, 10» в будь-якій формі з проханням виконати вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позову з підстав, зазначених в позові.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2023 року у справі №904/2259/23 визнано незаконною бездіяльність та зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бельведер Шаумяна, 10» надати Приватному підприємству «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО» для ознайомлення:

1) діючі у 2023 році договори з додатками, укладені ОСББ «Бельведер Шаумяна, 10» з виконавцями наступних послуг: прибирання прибудинкових територій; вивезення та утилізація твердих побутових відходів і негабаритних відходів; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, несучих і захисних конструкцій; дератизація; обслуговування димоходів та/або вогнегастиків; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку; централізоване питне водопостачання з урахуванням норми водопостачання на полив зелених насаджень; вивезення снігу; відеоспостереження (обслуговування системи відеоспостереження); освітлення місць загального користування; підкачка води;

2) документи, що стосуються розмежування балансової належності газопроводу, який проходить перед фасадом приміщення №35 у будинку 10 по вулиця Архітектора Дольніка у місті Дніпро, а саме: ділянки підземного газопроводу середнього тиску Ф219 довжиною 387,15 м, прокладеного від ГК-1655 до ШРП №451 Ф108 довжиною 5,5 м; ділянки надземного газопроводу середнього тиску Ф100 довжиною 1 м, Ф57 довжиною 1,9 м від виходу з землі до регулятору тиску.

Також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2023 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2024 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 року у справі №904/2559/23 залишено без змін.

Також встановлено, що на примусовому виконанні у державного виконавця Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тичинського Д.Є. перебуває виконавче провадження №75998673 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/2559/23, виданого 23.10.2023 року про зобов`язання ОСББ «Бельведер Шаумяна, 10» надати ПП «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО» для ознайомлення документи.

Постановою від 10.09.2024 року державним виконавцем було відкрито провадження та позивачу необхідно було виконати рішення протягом 10 робочих днів, а також стягнуто виконавчий збір у розмірі 32000 грн..

Листом від 13.09.2024 року позивач повідомив державного виконавця, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області виконано добровільно та 31.05.2024 року на адресу ПП «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО» були надіслані всі документи, які є в об`єднання та були предметом спору, окрім договорів на вивезення снігу та підкачки води, які ніколи не укладалися позивачем, і які не існують та не можуть бути надані для ознайомлення.

На підтвердження добровільного виконання до заяви були долучені: копія накладної про відправлення, копія поштової квитанції та повідомлення про вручення цінного листа.

Постановою від 02.10.2024 року на позивача накладений штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

В обґрунтування постанови державний виконавець зазначив, що до відділу надійшла заява від стягувача - ПП «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО», відповідно до якої встановлено, що рішення суду станом на 23.09.2024 року не виконано, документи, зазначені у рішенні, для ознайомлення боржником не надані. Клопотання боржника, про виконання рішення суду, шляхом направлення ксерокопій документів, не може бути прийнято до уваги, оскільки не є належним виконанням вимог виконавчого документа

Не погоджуючись з діями відповідача щодо винесеної постанови, позивач звернувся з позовом до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону №1404 виконавче провадження здійснюється з дотриманням, в тому числі засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною першою статті 5 Закону України №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України №1404 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404).

Разом з тим, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.п.1, 16 ч.3 ст.18 Закону №1404).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За приписами статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно проведеного системного аналізу вказаних норм права дає підстави вважати, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» можна дійти висновку, що на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець не може з`ясовувати питання про те, чи виконано рішення суду. На цьому етапі він повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи, відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження. А перевірка виконання рішення суду здійснюється вже після відкриття виконавчого провадження.

Позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів, що в період з дати відкриття виконавчого провадження ним вчинені дії щодо виконання рішення господарського суду, та в матеріалах справи так докази відсутні.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на лист від 31.05.2024 року № 31/05-01 слід оцінити критично, з огляду на те, що такі дії позивача вчинені поза межами виконавчого провадження (яке було відкрито постановою від 10.09.2024 року), а тому державний виконавець не може пересвідчитись у фактичному виконанні рішення суду.

Як встановлено судом першої інстанції, що отримавши документи, які були надіслані боржником 31.05.2024 року на адресу стягувача, останній не визнав це виконанням рішення господарського суду та звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання судового рішення.

Отже, суд першої інстанції, врахувавши матеріали виконавчого провадження, обґрунтовано визначив не доведення позивачем фактичного виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2023 року у справі №904/2259/23, а тому дії державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пов`язані з накладенням штрафу у виконавчому провадженні №75998673 на ОСББ «Бельведер Шаумяна, 10» є правомірними.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову задоволення адміністративного позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бельведер Шаумяна, 10» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/27048/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/27048/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко