Постанова

від 03.12.2024 по справі 420/13748/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13748/24

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар - Афанасенко Ю.М.

за участю: представника позивача адвоката Ковачова О.М.,

представника відповідача Гриценка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 420/13748/24 за адміністративним позовом Фермерського господарства «АГРО БАЛЬТА» до Головного управління ДПС в Одеській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2024 року Фермерське господарство «АГРО БАЛЬТА» звернулось до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 10751066/42957511 від 19.03.2024, № 10751067/42957511 від 19.03.2024, № 10751068/42957511 від 19.03.2024 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні позивача № 1 від 18.02.2024, №2 від 19.02.2024, № 3 від 21.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що у процесі проведення позивачем господарської діяльності складено податкові накладні № 1 від 18.02.2024, №2 від 19.02.2024, № 3 від 21.02.2024 та направлено їх на реєстрацію до податкового органу. Однак, реєстрація була зупинена з підстав відповідності документа критеріям ризиковості. Після направлення на адресу податкового органу додаткових документів, які підтверджують справжність проведеної операції, у реєстрації податкових накладних було відмовлено, про що прийнято рішення Комісії № 10751066/42957511 від 19.03.2024, № 10751067/42957511 від 19.03.2024, № 10751068/42957511 від 19.03.2024. Позивач вважає вказані рішення протиправним та таким, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10 вересня 2024 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 10751066/42957511 від 19.03.2024, № 10751067/42957511 від 19.03.2024, № 10751068/42957511 від 19.03.2024 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариству з обмеженою відповідальністю АГРО БАЛЬТА.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні надані Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО БАЛЬТА№ 1 від 18.02.2024, №2 від 19.02.2024, № 3 від 21.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО БАЛЬТА судові витрати у розмірі 7 267,20 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

-суд першої інстанції проігнорував позицію Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 640/4480/Г9, в якій суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об`єктом оподаткування;

- суд першої інстанції не врахував, що станом на момент зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 18.02.2024, № 2 від 19.02.2024, № 3 від 21.02.2024, у позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку із кодом УКТЗЕД/ДКПП 1206 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється.

- суд першої інстанції не дослідив, що серед наданих до податкового органу документів відсутні такі документи: форма 37-СГ «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур» за період 2023 року;сертифікат та/або паспорт якості на підтвердження вимог стандартів продукції; платіжні доручення та рахунки на оплату за товар згідно з умовами договору;рахунки-фактури; інвентаризаційні описи складських приміщень; оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети);

- суд першої інстанції проігнорував, що платіжна інструкція від 20.02.2024, надана позивачем, є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства, так як в зазначеному документі відсутній підпис та печатка платника, а також підпис уповноваженої особи банківської установи

- суд першої інстанції не врахував, що товарно-транспортні накладні, надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов`язкових граф щодо вантажувально-розвантажувальних робіт, суми усього відпущеного товару та супровідних документів на вантаж;

- суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного суду, викладені у постановах від 14.05.2019 по справі №825/3990/14 та від 06.03.2018 по справі №804/5444/16, відповідно до яких аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту.

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні задоволенню не підлягають;

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що Фермерське господарство АГРО БАЛЬТА (код ЄДРПОУ 42957511) (далі ФГ АГРО БАЛЬТА) зареєстроване 17.04.2019 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області .

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФГ АГРО БАЛЬТА, зокрема, здійснює наступні види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.21 Вирощування винограду; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

15.02.2024 було укладено Договір поставки № 15/02/С-1 (далі - Договір) між ФГ АГРО БАЛЬТА (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю ГРІН ФОРУМ (Покупець) відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2023 року, українського походження (товар згідно з УКТ ЗЕД 1206000), насипом.

Загальна сума за Договором складає 3 146 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 386 350,88 грн.). Термін поставки товару до 25.02.2024, місце поставки товару: Одеська обл., Болградський район, с. Виноградівка.

На виконання зазначених вище умов Договору ФГ АГРО БАЛЬТА здійснено постачання соняшнику у загальній кількості 149,477 т. на загальну суму 2 137 521,16 грн. (в т.ч. ПДВ 262 502,60 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 1 від 18.02.2024, доказами оплати вартості товару у сумі 2 000 000 грн. згідно платіжного доручення від 20.02.2024.

Поставка соняшнику здійснювалася автотранспортом ФОП ОСОБА_1 , про що свідчать товаро-транспортна накладна № 19 від 18.02.2024 залікова маса нетто 24,365 тонн, товаро-транспортна накладна № 18 від 18.02.2024 залікова маса нетто 23,906 тонн, товаро-транспортна накладна № 17 від 18.02.2024 залікова маса нетто 25,923 тонн, товаро-транспортна накладна № 15 від 18.02.2024 залікова маса нетто 26,370 тонн, товаро-транспортна накладна № 03 від 18.02.2024 залікова маса нетто 24,298 тонн, товаро-транспортна накладна № 01 від 18.02.2024 залікова маса нетто 24,615 тонн.

За правилами першої події реалізації товару, ФГ АГРО БАЛЬТА було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 1 від 18.02.2024, однак її реєстрацію було зупинено.

Також, на виконання зазначених вище умов Договору ФГ АГРО БАЛЬТА здійснено постачання соняшнику у загальній кількості 48,133 т. на загальну суму 688 301,92 грн. (в т.ч. ПДВ 84 528,31 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 2 від 19.02.2024.

Поставка соняшнику здійснювалася автотранспортом ФОП ОСОБА_1 , про що свідчать товаро-транспортна накладна № 47 від 19.02.2024 залікова маса нетто 23,807 тонн, товаро-транспортна накладна № 48 від 19.02.2024 залікова маса нетто 24,386 тонн.

За правилами першої події реалізації товару, ФГ АГРО БАЛЬТА було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 2 від 19.02.2024, однак її реєстрацію було зупинено.

А також, на виконання зазначених вище умов Договору ФГ АГРО БАЛЬТА здійснено постачання соняшнику у загальній кількості 23,433 т. на загальну суму 335 234,91 грн. (в т.ч. ПДВ 41 169,20 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 3 від 21.02.2024.

Поставка соняшнику здійснювалася автотранспортом ФОП ОСОБА_1 , про що свідчать товаро-транспортна накладна № 10 від 21.02.2024 залікова маса нетто 23,443 тонн. За правилами першої події реалізації товару, ФГ АГРО БАЛЬТА було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 3 від 21.02.2024, однак її реєстрацію було зупинено.

Зазначені податкові накладні № 1 від 18.02.2024, № 2 від 19.02.2024, № 3 від 21.02.2024 були направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказані податкові накладні булу прийняті, але їх реєстрація була зупинена згідно квитанцій по однаковим причинам, а саме: - Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1206, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсяги його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник D=30232.1500%, Рпоточ=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригівання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач не погодився із зупиненням зазначених ПН та направив засобами електронного зв`язку Повідомлення щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена, з копіями відповідних первинних документів.

На зазначене повідомлення позивач отримав Рішення комісії регіонального рівня (ГУ ДПС в Одеській області) про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 10751066/42957511 від 19.03.2024, № 10751067/42957511 від 19.03.2024, № 10751068/42957511 від 19.03.2024, якими було відмовлено у реєстрації ПН, які зазначені вище.

Не погоджуючись з вищенаведеними рішеннями позивач звернувся з відповідними скаргами до податкового органу центрального рівня, однак рішеннями від 27.03.2024 року №№18635/42957511/2, 18645/42957511/2, 18636/42957511/2 та у задоволенні скарг відмовлено.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях позивача обставинам не надав, жодних перевірок з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оскаржувані рішення не містять мотивів не врахування наданих позивачем пояснень та долучених документів, тому суд першої інстанції вважав необ`єктивним та необґрунтованим твердження щодо правомірності оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 18.02.2024, № 2 від 19.02.2024, № 3 від 21.02.2024.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165 у редакції від 08.07.2023, чинній на момент зупинення реєстрації спірних податкових накладних).

Згідно п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Пункт 4 Порядку №1165 визначає, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 7-8 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно з п.10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

Згідно з п.26 Порядку №1165, комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520).

Згідно з п.2 Порядку №520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пункт 9 Порядку № 520, викладений в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023, що набрав чинності 08.03.2023, передбачає наступний порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК, а саме:

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до п.10 Порядку №520, у редакції Наказу Міністерства фінансів №19 від 12.01.2023, що набрав чинності 08.03.2023, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що Комісією регіонального рівня прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних саме з підстави надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Проте матеріали справи свідчать про те, що позивач надав копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної у податкових накладних.

Так, у графі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи) відповідач зазначив загальний перелік, наведений у п.5 Порядку №520, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Колегія суддів зазначає, що у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Доречно зауважити, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, контролюючим органом зазначено таку підставу для зупинення податкових накладних як: " обсяг постачання товару/послуги 1206, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсяги його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник D=30232.1500%, Рпоточ=0 ".

Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165

Зокрема, пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 віднесено до ознак ризиковості здійснення операцій наступне, зокрема: - обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20, від 20 січня 2022 року у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд першої інстанції інстанцій обґрунтовано звернув увагу, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. А також, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. Проте, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21).

Також суд першої інстанції установив, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Так, на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16. статті 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операцій та правомірності формування показників по вищезазначеним податковим накладним, позивач надіслав на адресу податкового органу повідомлення та копії документів щодо податкових накладних , а саме: письмові пояснення; повідомлення про об`єкти оподаткування (форма № 20 -ОПП); звіт про посівні площі за 20203 рік (4-СГ) видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; повідомлення про об`єкти оподаткування (форма № 20 -ОПП); платіжні доручення.

Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу на стадії вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних не може бути підставою для відмови в реєстрації таких податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують можливість їх реєстрації.

Суд першої інстанції правильно виходив й з того, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21, від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22.

Отже, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом відмови у реєстрації податкових накладних.

Надаючи оцінку наведеному, суд зауважує, що платник податку на стадії реєстрації ПН повинен довести наявність підстав для складання та подання на реєстрацію податкової накладної. Такою підставою у даному випадку є перша подія отримання оплати за товар, і документи, що підтверджують цю подію позивачем були надані до Комісії разом з поясненнями щодо суті господарських операцій і підстав оформлення податкових накладних.

Як вже було зазначено вище, згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

При цьому, ГУ ДПС в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не вказано необхідність долучення саме вказаних документів.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що платник податків належним чином виконав свій обов`язок щодо надання належних пояснень та документів на підтвердження необхідності реєстрації П/Н, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкових накладних та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд першої інстанції по суті дійшов правильного висновку, що у ГУ ДПС були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а тому рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягає скасуванню.

Стосовно вимог про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, колегія суддів зазначає таке.

За змістом пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 1 від 18.02.2024, № 2 від 19.02.2024, № 3 від 21.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх подання до реєстру, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову у частині вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищевказану податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних за датою подання їх до реєстру.

Аналогічну правову позицію щодо способу відновлення порушеного права платника податків висловлено Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 по справі № 500/1836/22, від 27.04.2023 по справі №460/8040/20, від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22, від 06.03.2024 по справі № 440/3706/23, від 11.04.2024 по справі № 500/4244/22.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Посилання апелянта на невідповідність наданих на розгляд комісії позивачем товарно-транспортних накладних, колегія суддів відхиляє, адже такі документи жодним чином не свідчать про нереальність господарських операцій на етапі вирішення питання про реєстрацію податкових накладних.

Додатково колегія суддів зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року по справі № 420/20757/21.

Водночас, матеріали справи містять видаткові накладні щодо постачання товару Фермерського господарства «АГРО БАЛЬТА» (а.с.58-60).

В аспекті наведених пояснень колегія суддів зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Колегія суддів зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року по справі №520/9519/18.

Посилання апелянта на те, що платником податків не було надано форму 37-СГ «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур» за період 2023 року; сертифікат та/або паспорт якості на підтвердження вимог стандартів продукції; платіжні доручення та рахунки на оплату за товар згідно з умовами договору; рахунки-фактури; інвентаризаційні описи складських приміщень оборотно - сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)), колегія суддів відхиляє, адже такі документи не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку № 520.

Контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку № 520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Посилання скаржника на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 06.03.2018 у справі №804/5444/16, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на те, що останні викладені стосовно норм Порядку №117, який був чинним до 31.01.2020 включно.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції помилково послався у мотивувальній частині оскаржуваного рішення на те, що податкові накладні було зупинено на підставі п.8 Критеріїв ризиковості, отже такі висновки підлягають виключенню із мотивувальної частини судового рішення.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції у відповідності до частини 4 статі 317 КАС України змінити, виключити із мотивувальної частини висновки, в яких надається правова оцінка щодо зупинення реєстації податкових накладних на підставі п.8. Критеріїв ризиковості.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції по суті без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 317, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 420/13748/24 змінити з підстав наведених у мотивувальній частині постанови апеляційного суду.

В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 420/13748/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 04 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк