Постанова

від 04.12.2024 по справі 380/6989/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6989/24 пров. № А/857/24452/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 380/6989/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Омега" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними наказів,

місце ухвалення судового рішення м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїМоскаля Р.М. дата складання повного тексту рішенняне зазначенаВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

До суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Омега" просило стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області пов`язані з розглядом справи витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 22185 грн.

Додатковим рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 380/6989/24 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ідентифікаційний код 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Омега» (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Д.Галицького,15а/24; ідентифікаційний код 30123825) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні поданої заяви про відшкодування судових витрат відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на завищення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та на безпідставне задоволення адміністративного позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про присудження витрат на правничу допомогу адвоката, суд першої інстанції виходив з того, адміністративний позов задоволено, а відтак враховуючи положення ст. 134 та 139 КАС України та зважаючи на незначну складність справи, суд дійшов висновку, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6056 грн. (сума, співмірна із сумою судового збору, сплаченого за розгляд цього спору).

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Омега» (далі ТОВ «А.Омега», позивач) 01.04.2024 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), з адміністративним позовом у якому просило суд визнати протиправними та скасувати накази від 21.09.2023 року №3536-ПП «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «А.Омега (код ЄДРПОУ - 30123825)», від 19.10.2023 року № 3888-ПТ «Про перенесення терміну проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «А.Омега».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі № 380/6989/24 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління ДПС у Львівській області №3536-ПП від 21.09.2023 та №3888-ПТ від 19.10.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ідентифікаційний код 43968090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А.Омега» (80600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.Д.Галицького,15а/24; ідентифікаційний код 30123825) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції від 09.08.2024 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі № 380/6989/24 без змін.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частинами 1, 7 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч.3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. 134 КАС України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.6, п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

-інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

-представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи убачається, що на підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду копії таких документів:

- договір про надання правової допомоги № 720-27/01/22 від 27.01.2022 року, укладений між ТОВ «А.Омега» в особі директора Буфана І.М. (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Матвіїв і Партнери» в особі керуючого партнера Матвіїва С.І. Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги (послуг правового характеру) у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього договору. Винагорода за правову допомогу, що надається виконавцем, (гонорар) оплачується за ставкою 1700 грн. за 1 годину витрачену Адвокатом виконавця на надання правової допомоги зі знижкою клієнта за цим договором в розмірі 10% (пункт 2.2 Договору). Оплата правової допомоги, що надається згідно з Договором, здійснюється у такому порядку: - не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця наступного за розрахунковим Виконавець надає Клієнту рахунок для оплати, виходячи з обсягу часу, що його було витрачено Адвокатом (Адвокатами) Виконавця на надання правової допомоги за Договором, ставок зазначених в п. 2.2. Договору, фактичних витрат Виконавця, зазначених в п. 2.3. Договору; - у разі відсутності у Клієнта заперечень з приводу розміру гонорару він зобов`язується оплатити гонорар протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання рахунку (пункт 2.5 Договору). Факт надання правової допомоги за Договором підтверджується актами про надану правову допомогу, що підписуються повноважними представниками Сторін, і є первинними обліковими документами. Акти про надану правову допомогу готуються Виконавцем і передаються Клієнту разом із рахунком для оплати. У разі відсутності зауважень до якості та/або обсягу наданих послуг Клієнт протягом 5 (п`яти) календарних днів підписує та повертає Виконавцю його примірник акту про надану правову допомогу. У випадку непідписання Клієнтом акту про надану правову допомогу у вищевказаний строк, а також необґрунтованої відмови від його підписання, Виконавець підписує акт в односторонньому порядку, вказуючи про відмову від підписання акту Клієнтом (пункт 2.7 Договору).

- акт виконаних робіт № 003562 від 13.08.2024 року з переліком наданих послуг, витраченого на виконання робіт часу: 1) підготовка та подання адвокатського запиту до ДПС України 1 год. 1530 грн.; 2) підготовка та подання повторного адвокатського запиту до ДПС України 0,5 год. 765 грн.; 3) підготовка та подання позовної заяви 8 год. 12240 грн.; 4) аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та подання відповіді 2,5 год. 3825 грн.; 5) підготовка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката 2,5 год. 3825 грн. Загальна вартість наданих послуг 22185 грн.

Судом установлено, що перелічені у акті послуги правничої допомоги є такими, що пов`язані з розглядом даної справи та направлені на захист інтересів позивача.

Відносно ж доводів апеляційної скарги стосовно вартості послуг правничої допомоги, то колегія суддів зазначає, що відповідач з розміром судових витрат з надання такої правничої допомоги присуджених на користь позивача не погоджується вказуючи на їх не співмірність.

Колегією суддів ураховано, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в тому числі і "гонорару адвоката" є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутації сторони. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат та часу затраченого адвокатом на надання правничої допомоги у цій справі. Також при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката та інші обставини. Відшкодування судових витрат, повинен бути співрозмірним з ціною позову та її значення для позивача та правовими наслідками.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам складу та розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, та урахувавши відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підготовка та подання позову до суду у даній справі не потребувала надмірного, значного обсягу юридичної роботи, а час зазначений у акті для надання переліченого виду послуг на переконання суду є не пропорційним складності справи.

З урахування приведених критеріїв пропорційності, колегія суддів вважає підставним присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідача витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 2000,00 грн.

Як наслідок, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 380/6989/24 у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Омега» судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні в частині, визначеної суми стягнення, а зокрема замість суми: « 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень» зазначити суму стягнення: « 2000 грн (дві тисячі гривень)». У решті рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 380/6989/24 змінити у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Омега» судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, а зокрема замість суми: « 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень» зазначити суму до стягнення у розмірі: « 2000 грн (дві тисячі гривень)».

У решті додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос