Постанова

від 04.12.2024 по справі 500/4407/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/4407/24 пров. № А/857/23997/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконавчого комітету Байковецької сільської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року в справі № 500/4407/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Байковецької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції - Мандзій О.П.,

час ухвалення рішення - 13 вересня 2024 року,

місце ухвалення рішення - м.Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 13 вересня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Байковецької сільської ради (далі - відповідач), в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Байковецької сільської ради щодо неналежного розгляду звернення за вх.№141 від 21.05.2024.

зобов`язати виконавчий комітет Байковецької сільської ради розглянути звернення вх.№141 від 21.05.2024 відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та вирішити порушені у ньому питання.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не розглянув клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, не перевірив обґрунтованості наведених у них мотивів щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні за участю сторін, не виніс окремої мотивованої ухвали з цього приводу, чим порушив вимоги статті 262 КАС України. Твердить, що посилання суду першої інстанції на те, що колективне звернення не було розглянуто органом до якого зверталися не відповідає дійсності та спростовується положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Зазначає скаржник, що спірне звернення громадян було колективним, однак незгоду в судовому порядку висловила лише позивачка.

Відтак стверджує, що розглянувши колективне звернення виконавчим органом - відділом житлово - комунального господарства, транспорту та будівництва Байковецької сільської ради і надавши відповідь за підписом першого заступника голови (як особою яка виконує обов`язки сільського голови у тому числі і керівника виконавчого комітету) не порушено порядку розгляду колективного звернення.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, мешканці вулиці Євгена Коновальця села Байківці (села Гаї Ходоровські), серед яких і позивач, звернулися до сільського голови Байковецької сільської ради, як очільника виконавчого комітету, до виконавчого комітету Байковецької сільської ради та до комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою Байковецької сільської ради з проханням:

на засіданні виконавчого комітету Байковецької сільської ради розглянути звернення та прийняти рішення про встановлення дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено", звернутися до Управління превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області про надання відповідного висновку щодо схеми організації дорожнього руху встановлення дорожнього знаку 3.3. "Рух вантажних автомобілів заборонено";

притягнути осіб, винних у порушені правил благоустрою до адміністративної відповідальності;

відновити порушене дорожнє покриття вулиці та провулку Євгена Коновальця у селі Байківці, Тернопільського району;

повідомити про прийняте рішення в строк та у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , або за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Дане колективне звернення підписане 12 особами та зареєстроване відділом "Центр надання адміністративних послуг" Байковецької сільської ради 21.05.2024 за №141.

Листом Байковецької сільської ради від 12.06.2024 №1634 "Про розгляд колективного звернення" за підписом першого заступника сільського голови Миколи Думи повідомлено, що Байковецька сільська рада розглянула колективне звернення за вх.№141 від 21.05.2024. Роз`яснено, про поділ та категорійність автомобільних доріг загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до Закону України "Про автомобільні дороги". На виконання Правил благоустрою території сіл Байковецької сільської ради посадовими особами сільської ради за участю поліцейських офіцерів громади проводяться відповідні заходи реагування на повідомлення про порушення. Крім того, зазначено процедуру розміщення та встановлення дорожнього знаку 3.3. "Рух вантажних автомобілів заборонено", а також що відповідно до затвердженого бюджету на 2024 рік коштів на розроблення проектної документації щодо організації руху не передбачено. Розроблення проектної документації із схемою організації дорожнього руху та виконання ремонтних робіт по вищезазначеній вулиці можуть бути профінансовані в 2024 році. За умови надходження додаткових коштів до бюджету Байковецької сільської ради при умові припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України "Про звернення громадян". Вказаний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Вказані конституційні положення, а також положення Закону України "Про звернення громадян" містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб`єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов`язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Зважаючи на це, а також контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура ("fair procedure" - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб`єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.

Судовим розглядом встановлено, що мешканці вулиці Євгена Коновальця села Байківці, серед яких і позивач, звернулися до сільського голови Байковецької сільської ради, як очільника виконавчого комітету, до виконавчого комітету Байковецької сільської ради та до комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою Байковецької сільської ради з проханням: на засіданні виконавчого комітету Байковецької сільської ради розглянути звернення та прийняти рішення про встановлення дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено", звернутися до Управління превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області про надання відповідного висновку щодо схеми організації дорожнього руху встановлення дорожнього знаку 3.3. "Рух вантажних автомобілів заборонено"; притягнути осіб, винних у порушені правил благоустрою до адміністративної відповідальності; відновити порушене дорожнє покриття вулиці та провулку Євгена Коновальця у селі Байківці, Тернопільського району; повідомити про прийняте рішення в строк та у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_1 , або за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Дане колективне звернення підписане 12 особами та зареєстроване відділом "Центр надання адміністративних послуг" Байковецької сільської ради 21.05.2024 за №141.

Згідно ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 3, ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Згідно ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Згідно зі ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Положеннями ст. 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання останнім у повному обсязі обов`язку, покладеного на суб`єкта, який отримав звернення, надати на нього відповідь, зокрема: доказів направлення та/або вручення позивачу відповіді за наслідками розгляду звернення від 04 травня 2024 року. Однак зазначена обставина визнається сторонами, відтак приймається апеляційним судом.

Позивач твердить про те, що відповідь на колективне звернення надана особою, яка не наділена правом надавати відповідь на звернення, чим порушено право на отримання відповіді від належної особи, наділеної необхідними повноваженнями.

Як зазначалось вище, спірне колективне звернення адресовано сільському голові Байковецької сільської ради, як очільнику виконавчого комітету, виконавчому комітету Байковецької сільської ради та комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою Байковецької сільської ради.

Однак листом від 12.06.2024 №1634 "Про розгляд колективного звернення", викладеному на бланку Байковецької сільської ради, за підписом першого заступника сільського голови Миколи Думи повідомлено, що саме Байковецька сільська рада розглянула колективне звернення за вх.№141 від 21.05.2024 року.

При цьому спірна відповідь не містить обґрунтувань причин розгляду звернення суб`єктом, якому таке не адресувалось.

Аналізуючи приписи Закону № 393/96-ВР колегія суддів зауважує, що законодавець, передбачаючи право/обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об`єктивний та всебічний розгляд його заяви.

Водночас, вказаний обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пересилання звернення може бути реалізований виключно за сукупністю таких умов: питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень; звернення пересилається лише відповідному, а не будь-якому органу чи посадовій особі за належністю, тобто тому органу, до повноваження якого входить вирішення питань, що порушені у зверненні; пересилання повинно відбутися в термін не більше п`яти днів; про факт пересилання обов`язково повідомляється громадянин, який подав звернення.

Однак обставини пересилання звернення та повідомлення авторів звернення не встановлені.

Також колегія суддів констатує, що вимоги колективного звернення стосувалися, зокрема: 1) розгляду звернення в частині встановлення дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено"; 2) відновлення порушеного дорожнього покриття вулиці та провулку Євгена Коновальця у селі Байківці, Тернопільського району.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно із підпунктом першим пункту а) статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Відповідно до частини шостої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до частини першої статті 16, статті 17, п. 1, п. 2 частини першої статті 19 Закону України "Про автомобільні дороги" вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться. Основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

Відповідно до пункту сьомого статті 20 Закону України "Про автомобільні дороги" органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

Згідно із статтею 32 Закону України "Про автомобільні дороги" користувачі автомобільних доріг мають право на: безперервні, безпечні та зручні умови руху; отримання оперативної інформації про дорожні умови та напрямки руху; відшкодування збитків у порядку, визначеному законом.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про дорожній рух" державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 8. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 розділу 33 "Заборонні знаки" Правил дорожнього руху "Рух вантажних автомобілів заборонено", заборонено рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

Згідно із статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає відповідно до закону дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; у випадках, визначених законом, видає та погоджує дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху.

Аналіз наведених вище положень норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про автомобільні дороги" дає підстави для висновку, що забезпечення безпеки дорожнього руху, благоустрій доріг та пішохідних шляхів здійснюється органами місцевого самоврядування у віданні яких вони знаходяться.

Відтак суд попередньої інстанції правильно констатував, що до відання сільського голови чи голови виконавчого комітету Байковецької сільської ради не належить одноособове вирішення питання про встановлення чи не встановлення дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено".

Отже, встановлені судовим розглядом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать, що виконавчий комітет Байковецької сільської ради, якому було адресовано колективне звернення, не забезпечив належного розгляду звернення за вх.№141 від 21.05.2024, чим допустив протиправну, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, бездіяльність.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неможливість звернення до суду з позовом лише однією особою з числа авторів колективного звернення, оскільки Закон № 393/96-ВР не містить заборони на одноосібне звернення громадянина у разі незгоди з прийнятим рішенням безпосередньо до суду.

Щодо формулювання в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення про необхідність вирішити порушені у зверненні за вх.№141 від 21.05.2024 року питання, то таке цілком відповідає термінології Закону № 393/96-ВР, яким встановлено, що звернення адресуються органам до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань, а загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Щодо доводів про порушення норм процесуального права, колегія суддів звертає увагу, що оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію є справами незначної складності (п.2 ч.6 ст.12 КАС України).

Суд першої інстанції, ухвалою від 18 липня 2024 року відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи та надав можливість для подання відзиву на позов, чим відповідач 01.08.2024 року скористався.

Колегія суддів наголошує, що загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст.167 КАС України серед яких встановлено зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника та підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відзив відповідача на позовну заяву не містив підстав та відповідних обґрунтувань для розгляду цієї справи у відкритому судовому засіданні. Відтак одне лише формальне зазначення про необхідність проведення судового засідання не може вважатися мотивованим клопотанням, є очевидно безпідставним та необґрунтованим, відтак залишено судом без розгляду.

Зрештою, не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу виконавчого комітету Байковецької сільської ради слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Байковецької сільської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року в справі № 500/4407/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 04 грудня 2024 року.