Постанова

від 04.12.2024 по справі 300/3530/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3530/24 пров. № А/857/25012/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі № 300/3530/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

місце ухвалення судового рішення м.Івано-ФранківськРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїЧуприна О.В.дата складання повного тексту рішенняне зазначенаВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову щодо зарахування періоду роботи в подвійному розмірі та зобов`язання зарахувати період роботи з 01.01.2004 по 31.03.2022, з 17.03.2023 по 17.01.2024 в подвійному розмірі, а також провести перерахунок та виплату пенсії, з 23.01.2024.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі № 300/3530/24 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в здійснення ОСОБА_1 зарахування до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 28.02.2022 у подвійному розмірі.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.02.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 28.02.2022 в Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2024 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 по 28.02.2022 в Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що судом було неправильно застосовано норми статті 60 Закону України № 1788-ХІІ, оскільки з набранням чинності Закону № 1058-ІV, тобто після 1 січня 2004 року, відповідне положення застосовується лише для визначення права на призначення пенсії за вислугу років, а не визначення страхового стажу на пільгових умовах. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоди роботи після 1 січня 2004 року зараховуються на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи позивача з 01.01.2004 по 28.02.2022 в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 10.06.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позивач з 26.07.1982 та після призначення пенсії по 31.03.2022 працювала і з 17.03.2023 продовжує працювати в закладі надання психіатричної допомоги, що підтверджується наявними записами у трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.11-12), а також довідкою Комунального некомерційного підприємства "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" від 17.01.2024 за №862 (а.с.28).

Як слідує із наявних в матеріалах справи трудової книжки серії НОМЕР_2 , рішення (протоколу) про перерахунок пенсії позивача по особовому рахунку № НОМЕР_3 від 06.02.2024 та формою РС-право до такого протоколу, загальний страховий стаж позивача складає: 61 рік 03 місяці 11 днів, в тому числі робота за Списком №2 11 років і 5 днів (стаж враховано по 28.02.2022), зокрема (а.с.11-12, 115-116):

- з 01.09.1980 по 03.07.1982 період навчання у вищих/середніх навчальних закладах;

- з 26.07.1982 по 24.03.1987 робота на посаді медичної сестри в Обласній психлікарні №2 (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі);

- з 25.03.1987 по 02.01.1988 робота за Списком №2;

- з 03.01.1988 по 29.12.1993 робота на посаді медичної сестри в Обласній психлікарні №2 (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі);

- 30.12.1993 по 01.10.1994 робота за Списком №2;

- з 02.10.1994 по 31.05.1996 робота на посаді медичної сестри в Обласній психлікарні №2 (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі);

- з 01.06.1996 по 15.06.1996 робота на посаді медичної сестри в Обласній психлікарні №2 (зараховано до загального стажу в одинарному розмірі);

- з 16.06.1996 по 29.12.1998 робота на посаді сестри медичної в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі);

- з 30.12.1998 по 14.03.1999 робота на посаді сестри медичної в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради"(стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі);

- з 15.03.1999 по 31.12.2003 робота на посаді сестри медичної в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі);

- з 01.01.2004 по 24.10.2005 - робота за Списком №2;

- з 01.11.2005 по 30.06.2013 - робота за Списком №2.

Періоди роботи з 01.07.2013 по 25.12.2014, з 01.01.2015 по 29.02.2016, з 01.03.2016 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 31.03.2018, з 01.04.2018 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 28.02.2022 ОСОБА_1 на посаді сестри медичної в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" зараховано до загального стажу в одинарному розмірі.

ОСОБА_1 23.01.2024 через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії, в якій у розділі "вид пенсії" визначила відомості наступного змісту "допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами" (а.с.117).

Позивач стверджує, що такою заявою ставила перед органом пенсійного забезпечення вимогу в зарахуванні до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.03.2022 та з 17.03.2023 по 17.01.2024 у в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону №1788-ХІІ.

До означеної вище заяви, позивачем долучено довідку Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради" від 17.01.2024 за №862 (а.с.118).

Зі змісту коментованої довідки слідує:

- ОСОБА_1 з 26.07.1982 (наказ №146 від 26.07.1982) по 31.03.2022 (наказ №22-к від 31.03.2022) працювала та з 17.03.2023 (наказ№42-к від 16.03.2023) і по теперішній час (17.01.2024 дата видачі довідки) працює зі шкідливими та важкими умовами праці, виконання якої надає право на подвоєння стажу згідно Закону України "Про внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10.04.2003 за №1110-IV;

- довідка видана для подання в Галицьке об`єднане управління ПФУ (а.с.118).

Представник позивача адвокат Романків І.М. 23.01.2024 подав до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області адвокатський запит з метою отримання інформації про періоди страхового стажу ОСОБА_1 та заробітної плати, яка врахована при розрахунку пенсії позивача (а.с.13).

За результатами розгляду адвокатського запиту, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 31.01.2024 за №0900-0202-8/6120 надало адвокату Романківу І.М. запитувані ним матеріали (а.с.14).

В подальшому, 23.04.2024 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом в якому просив надати належним чином засвідчені копії відповіді на звернення ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, допризначення у зв`язку з наданням додаткових документів (а.с.29).

Відповідач листом від 26.04.2024 за №0900-0202-8/25525 повідомив адвоката Романківа І.М., про те, що періоди страхового стажу позивача згідно з довідкою №862 від 17.01.2024 взяті до розрахунку пенсії та після проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 залишився без змін. Вказав, що стаж в медичному закладі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ враховується в подвійному розмірі до 01.01.2004 (а.с.30).

Позивач через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України 30.04.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, в якій у розділі "прошу пенсію:" обрала варіант опції "призначити", а в розділі "вид пенсії" - "перехід на пенсію за іншим Законом" (а.с.119).

Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.04.2024, за принципом екстериторіальності, прийняло рішення від 04.05.2024 за №28903/03-16 про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Таке рішення мотивовано тим, що відповідно до переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-XII з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться в пенсійній справі на час переведення з одного виду пенсії на інший. До заяви ОСОБА_1 додано індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію даними, та скан-копію трудової книжки НОМЕР_2 від 02.08.1982 (а.с.120).

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо зарахування періоду роботи з 01.01.2004 по 31.03.2022, з 17.03.2023 по 17.01.2024 в подвійному розмірі, позивач звернулась до суду з цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII був прийнятий 5 листопада 1991 року та мав на меті гарантувати всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення, соціальну захищеність пенсіонерів шляхом надання трудових і соціальних пенсій, встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярним переглядів їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету та за рахунок суспільних фондів.

Згодом у зв`язку з реформуванням системи пенсійного забезпечення було прийнято Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Відповідно до його Преамбули Закон № 1058-ІV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За правилами частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 1058-ІV.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах в тому числі і щодо пільг по обчисленню стажу, станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій. А тому в цій частині не бере до уваги заперечення апелянта.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021 року в справі № 688/2916/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

А тому суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» № 1489-III визначено, що психіатрична допомога це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.

Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах.

Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивачка у спірний період з 01.01.2004 по 28.02.2022 працювала у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради», який у розумінні Закону 1489-IIІ є заклад з надання психіатричної допомоги. Факт роботи позивачки в психіатричному закладі у спірні періоди відповідачем не заперечується.

А тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно відмовив позивачці у зарахуванні періоду роботи з 01.01.2004 по 28.02.2022 у психіатричному закладі охорони здоров`я у подвійному розмірі та про наявність порушення прав ОСОБА_1 ..

Щодо зобов`язання зарахувати до стажу період роботи у закладі надання психіатричної допомоги та здійснити перерахунок пенсії, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, під дискреційними повноваженнями розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас суб`єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновки суду першої інстанції про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачці, оскільки відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що з урахуванням положень ст. 139 КАС України відсутні підстави для перерозподілу та присудження судових витрат на користь будь-якої із сторін.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі № 300/3530/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос