Рішення

від 05.12.2024 по справі 579/1527/24

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/1527/24

2/579/395/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді Придатка В.М.

за участі секретаря Клишкової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «Дубовичі», місцезнаходження: Сумська область, Конотопський район, с.Дубовичі, вул.Цимбала Павла, буд.11, в якій просить суд розірвати договори оренди земельних ділянок, а саме:

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 1,8997 га, кадастровий номер 5922683400:02:002:0345;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 0,0536 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0469;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 2,2049 га, кадастровий номер 5922683400:02:002:0741;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 0,1071 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0332;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 1,6797 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1263;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 0,2922 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0085.

Свої позовні вимоги мотивуєтим, що вона є власником вказаних вище земельних ділянок, відтак між нею та TOB «Дубовичі», відповідачем по справі, укладено та у відповідний спосіб зареєстровано зазначені вище Договори оренди землі.

Відповідно до п. 1 Договорів, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області.

Відповідно до п.15 Договору - земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.16 Договору - цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно доп 36 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок не виконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Відповіднодо п.37Договору,розірвання Договоруоренди землів односторонньомупорядку недопускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. На виконання положень ч.3 ст. 148 - 1 ЗК України позивач як новий власник зазначених вище земельних ділянок, що перебувають у користуванні TOB «Дубовичі», повідомив відповідача про перехід права власності на орендовані земельні ділянки.

Позивач посилається як на підставу своїх вимогна те, що востаннє нею було отримано орендну плату у 2021 році у розмірі 9000 грн, після чого з 2022 року і по даний час відповідачем жодного разу не було виплачено орендну плату, що прямо суперечить вимогам п.9 та 11 Договорів оренди земельних ділянок. Телефонні дзвінки та повідомлення директор ТОВ «Дубовичі» ігнорує, на контакт не виходить.

У ЗУ «Про оренду землі», зокрема зазначено, про умови припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, а саме на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексомУкраїни та іншими законами України», ст.32 Закону.

Згідно з ст.24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

У Договорах, які позивач просить розірвати, визначено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі.

Договорами оренди землі визначено, що вони укладені на 7 років, а 06 жовтня 2023 року автоматично пролонговані ще на 7 років до 06.10.2030 року, тобто Відповідач повинен використовувати земельні ділянки протягом 14 років. Натомість із осені 2021 року вказані земельні ділянки не використовуються.

Як вбачається з викладеного вище, відповідачем не виконується обов`язок, який визначений у самому Договорі оренди землі, які позивач просить суд розірвати. Тобто дана обставина є також підставою для розірвання Договорів оренди землі унаслідок порушенням відповідачем обов`язків, які він повинен виконувати згідно з укладеним Договорами оренди землі.

Враховуючи норми ст.32 та ст.24 Закону України «Про оренду землі», згідно яких підставами для розірвання договору оренду землі є не виконання обов`язків, які визначені у Договорі, а також невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, позивач по даній справі має право вимагати розірвати зазначені у позовній заяві Договори оренди землі на зазначених підставах.

Посилаючись на викладене, позивач просить розірвати Договориоренди земельних ділянок.

Позивач в судове засідання не з`явилася, за змістом заяви просила про розгляд справи без її участі (а.с.114-115).

Представник відповідача ТОВ «Дубовичі» в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами було укладено договори оренди землі:

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 1,8997 га, кадастровий номер 5922683400:02:002:0345;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 0,0536 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0469;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 2,2049 га, кадастровий номер 5922683400:02:002:0741;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 0,1071 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0332;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 1,6797 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1263;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 0,2922 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0085 (а.с. 11-12, 29-30, 45-46, 63-64, 82-83, 100-101)

Відповідно доп.8Договорів договориукладено на7років,а договориоренди земельнихділянок площею 0,1071 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0332, та площею 1,6797 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1263, укладено на 10 років.

Відповідно до п.14, 15, 16 Договорів земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об`єкта оренди полягають у зобов`язаннях орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та зберігати якісний стан землі.

Згідно п.11 Договорів, орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 30 грудня поточного року, за який вноситься орендна плата.

Однак згідно з довідкою №177 від 31.10.2024, позивачу відповідачем дійсно нараховані кошти за оренду в сумі 11127,20 грн за 2022 та 2023 роки, які станом на 01.11.2024 року залишаються не перерахованими позивачці (а.с.126).

Згідно умов Договорів дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторінунаслідок не виконання другою стороною обов`язків, передбачених договором,та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно зі статтею 13Закону України"Прооренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 32Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. «д»ст.141ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Системний аналіз зазначених положень законодавства, які регулюють відносини, пов`язані з орендою землі, зокрема, положень ЦК України, дає підстави зробити висновок, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, ч. 1 ст. 24,32Закону України«Про орендуземлі» застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Судом встановлено, що відповідачем істотно порушено договір, що згідно із частиною другою статті 651 ЦК України, ст. ст. 24, 32Закону України«Про орендуземлі» є підставою для розірвання за рішенням суду договорів оренди земельних ділянок, укладеного між позивачем та ТОВ «Дубовичі», на чому наполягає позивач.

Статтею 32Закону України«Про орендуземлі» передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Представник відповідача позов визнав повністю.

Згідно ч. 1 ст.82ЦК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання в суду не виникає.

Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову саме з цих підстав.

Згідно ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 2 ст.16ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом встановленим законом.

За змістом ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам громадян, погіршувати природні якості землі.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 в справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи(статті 22, 57, 58 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікуваньунеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. Правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст.5ЦПК України суд вважає, щопорушене право позивача підлягає захисту шляхом розірвання договорів оренди землі, укладених між сторонами.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому на підставі викладеного суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню, а саме підлягають розірванню договори оренди землі між позивачем та ТОВ «Дубовичі».

З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, напідставі ст.141ЦПК України підлягають стягненню з відповідачана користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі7267 грн. 20 коп., сплачені при подачі позовної заяви.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ,651 ЦК України, ст. ст.24,32Закону України «Про оренду землі», ст.141ЗК України ,керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81,82, 141, 247, 265, 268, 274, 279ЦПК України, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі», місцезнаходження: 41321, Сумська область, Конотопський район, с.Дубовичі, вул. Цимбала Павла, 11, код ЄДРПОУ 34135441, про розірвання договорів оренди землі, задовольнити.

Розірвати договори оренди землі, укладені між позивачем та товариством зобмеженою відповідальністю «Дубовичі»:

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 1,8997 га, кадастровий номер 5922683400:02:002:0345;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 0,0536 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0469;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 2,2049 га, кадастровий номер 5922683400:02:002:0741;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 0,1071 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0332;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 1,6797 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1263;

- договір оренди землі від 06.10.2016 № Б/Н на земельну ділянку площею 0,2922 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0085.

Стягнути з Товаристваз обмеженою відповідальністю «Дубовичі» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 7267 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Суддя В. М. Придатко