Рішення

від 05.12.2024 по справі 509/6235/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/6235/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

головуючого судді Кочко В.К.,

за участі секретаря Савченко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у с-щі Овідіополь в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2024 року, представник ОСББ «Хутор Центральная» звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд, стягнути з відповідачів, як власників квартири АДРЕСА_1 на користь позивача борг за житлово-комунальні послуги, а саме: внесок на утримання та експлуатації житлового комплексу багатоквартирного будинку та прибудинкової території 9198,00 грн.; внесок на придбання та роботи з пуско-налагоджування генератора 2908,08 грн.; внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 1591,65 грн.; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 12 868,98 грн.; резервний фонд 1260,00 грн.; за обслуговування справної експлуатації ліфтів 756,00 грн.; додатковий внесок за несвоєчасну сплату щомісячного внеску 2207,52 грн; електропостачання 2705,09 грн. що підтверджуються довідкою про заборгованість № 3010/24/5 від 30.09.2024 р., а також судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3028 грн., витрат з надання правничої допомоги 15000 грн. та витрат на копіювання документів 3800 грн., мотивуючи це несплатою відповідачкою вищевказаних витрат, затверджених протоколом загальних зборів ОСББ «ХуторЦентральная» від 21.08.2023 р. з приводу кошторису об`єднання на 2023/2024 р.р.

12 листопада 2024 року від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСББ «ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ».

У відзиві на позовну заяву відповідач посилаються на те, що ОСББ з 2018 року обслуговує житловий будинок АДРЕСА_2 , що фактично не відповідає дійсності. Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами спожиту електричну енергію. До суду не надано жодного належного доказу про порядок вирахування опалювальної площі. Також відповідачами висловлено заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, а саме розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності адекватності та критерію розумності їхнього розміру, та такі витрати неспівмірні з виконаною роботою.

12 листопада 2024 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання призначення судово-економічної (бухгалтерської) експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Чи підтверджується документально заявлені у позовних вимогах позивача ОСББ «ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ» розмір заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, нараховані на ім`я ОСОБА_3 у зв`язку з користуванням квартирою АДРЕСА_3 ;2) Яким є склад та розмір заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, нараховані на ім`я ОСОБА_3 у зв`язку з користуванням квартирою АДРЕСА_3 , за 2023 рік; 3) «Чи відповідають визначені та задекларовані ОСББ «ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ» витрати на утримання будинку АДРЕСА_2 , в розрахунку на 1 кв.м. за 2023 рік наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?»; 4) Визначити економічно обґрунтовані (за нормативами штатних одиниць на дану кількість квартир або площі) витрати ОСББ «ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ» на утримання будинку АДРЕСА_2 , в розрахунку на 1 кв.м.

18 листопада 2024 року від представника ОСББ «ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач просив: 1) долучити до матеріалів справи №509/6235/24 додаткові докази; 2) збільшити розмір позовних вимог по справі №509/6235/24 загальний розмір яких становить 34 494,00 грн; 3). Збільшити розмір судових витрат по справі №509/6235/24, зокрема витрат на копіювання документів 4 880,00 грн; 4) задовольнити позовну заяву ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ», Код ЄДРПОУ: 42225995 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості в повному обсязі.

ОСББ «ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ» вказує на те, що за приписами п. 2 ч. 1 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. При зверненні з позовної заявою позивачем, вказана заборгованість складала в тому числі, але не виключно з: внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 1591,65 грн.; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 12 868,98 грн.; електропостачання 2705,09 грн. Однак позивач здійснив перерахунок розміру заборгованості, а саме: внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 1701,00 грн; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 13 771,27 грн. та електропостачання 2 692,13 грн. Таким чином розмір загальної заборгованості відповідача перед ОСББ становить 34 494,00 грн. Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Представник позивача також зазначив, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин - суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до приписів ст.ст. 15,16 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Кримабо органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності - застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

В силу специфіки предмету спору в таких справах, процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна - має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Квартира АДРЕСА_4 , яка належить відповідачамв рівних частинах на праві власності згідно Інформації з Державного реєстру речових прав № 396967242 від 27.09.2024 р. (номер відомостей про речове право : 2595891, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна : 62965851237) і за якою виникла заборгованість по оплаті за вказані послуги, знаходиться в межах територіальної юрисдикції Овідіопольського районного суду Одеської області.

Аналогічного висновку щодо підсудності дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 10.04.2019 року у справі №638/1988/17, провадження № 61-30812св18.

Відносини з приводу створення та діяльності об`єднань співвласників багатоквартирних об`єднань регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», їх статутом та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Законом України "Про житлово-комунальні послуги».

Згідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно п. п. 1, 2, 5, 6 ст. 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно із ст.ст. 4, 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

Статтями 3 та 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що діяльність ОСББ здійснюється на основі статуту, який складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно ст. ст. 4, 12 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно положень п. 11 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Згідно з абзацами шостим, сьомим та восьмим частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані виконувати рішення загальних зборів.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Згідно частині 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Згідно ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 396967242 від 27.09.2024 р. та вона є співвласником багатоквартирного будинку в якому створене 11.06.2018 р. ОСББ «ХуторЦентральная» (а.с. 10).

Відповідно до пункту 2.1., 2.3. Статуту Об`єднання метою його створення є,забезпечення і захист прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинку, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання (перебування) користувачів житлових та нежитлових приміщень, зниження витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання житлово-комунальних послуг, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення, дотримання співвласниками своїх обов`язків, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Основними завданнями та предметом його діяльності є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном;забезпечення належного утримання, ремонту, реконструкції та технічного переоснащення багатоквартирного будинку і прибудинкової території, зведення господарських споруд (за потреби); сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами: запровадження енергоефективних заходів при споживанні житлово- комунальних послуг; планування заходів по капітальному ремонту, реконструкції і технічному переоснащенні будинку; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов?язань, пов`язаних з діяльністю Об' єднання; забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх видатків об?єднання; управління коштами Об?єднання; управління спільним майном Об?єднання; ведення і збереження технічної і правовстановлюючої документації на будинки, споруди і прибудинкові території; ведення бухгалтерського обліку, податкової і статистичної звітності; облік і збереження бухгалтерської та податкової звітності; кадрове і матеріально-технічне забезпечення діяльності Об?єднання; забезпечення діяльності Об?єднання комунальними та іншими послугами, роботами.

Розділом VII Статуту визначено, що співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені Статутом Об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна Будинку; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачувати належні внески і платежі, заборгованість по внескам та платежам яка перевищує 30 діб є порушенням зобов`язання співвласником. При не оплаті внесків та/або платежів протягом ТРЬОХ місяців та/або наявності заборгованості зі сплати внесків та/або платежів у розмірі який дорівнюються або є більше суми внесків за останні три місяці, власник сплачує додатковий внесок до резервного фонду у розмірі 30% від щомісячного внеску на УББ згідно площі квартири, кладовки, нежитлового приміщення які знаходяться у його власності. Нарахування додаткового внеску відбуваються щомісячно доки сума заборгованості не стане меншою за суму внесків за останні три місяці; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені Статутом Об`єднання обов`язки перед Об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління Об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Протоколом загальних зборів ОСББ від 21 серпня 2023 року, серед іншого било прийнято ряд питань, зокрема: затверджено кошторис Об`єднання на 2023/2024 роки у запропонованій правлінням ОСББ редакції. Затвердити з 01.08.2023 року наступні внески/платежі на відшкодування витрат на управління будинком: щомісячний внесок на відшкодування витрат на управління будинком та прибудинкової території у розмірі: 0,1090% від розміру мінімальної заробітної плати (у місячному розмірі), визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 м2 загальної площі квартири/кладовки/нежитлового приміщення які розташовані на цокольному та першому поверхах (Довідково: на день голосування сума складає 7,30 грн за 1 м2); 0,1179% від розміру мінімальної заробітної плати (у місячному розмірі), визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 м2 загальної площі квартири/кладовки/нежитлового приміщення які розташовані на другому та вище поверхах (Довідково: на день голосування сума складає 7,90 грн за 1 м2) ; розмір комунальної послуги з вивезення ТБВ: для квартир на рівні, який затверджено органом місцевого самоврядування для суб`єкта господарювання, з яким ОСББ укладено договір з вивезення побутових відходів, з кожної особи, яка мешкає у Будинку (станом на 30.07.2023 року 10,21 грн/люд); для нежитлових приміщень, які використовуються для господарської діяльності на рівні 200 грн на місяць.

Внески на опалення від дахової котельні на обслуговування котельної в опалювальний сезон, оплата водопостачання та водовідведення, оплата електроенергії здійснювати у відповідності до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 та показів приладів обліку.

Дозволено Правлінню ОСББ своїми рішеннями затверджувати зміни у видатках окремих статей, не перевищуючи загальний розмір затвердженого кошторису.

Внески та платежі сплачувати не пізніше «20» числа місяця, наступного за розрахунковим. При не оплаті внесків та/або платежів протягом ТРЬОХ місяців та/або наявності заборгованості зі сплати внесків та/або платежів у розмірі який дорівнюються або є більше суми внеску на відшкодування витрат на управління будинком та прибудинкової території за останні три місяці, власник сплачує додатковий внесок до резервного фонду у розмірі 30% від щомісячного внеску на відшкодування витрат на управління будинком та прибудинкової території згідно загальної площі квартири/кладовки/нежитлового приміщення які знаходяться у його власності. Нарахування додаткового внеску відбуваються щомісячно доки сума заборгованості не стане меншою за суму внесків за останні три місяці. Також несвоєчасна сплата внесків та інших платежів, встановлених законодавством та статутними органами Об`єднання (більше ТРЬОХ місяців), наявність іншої заборгованості власника приміщення перед Об`єднанням вважається добровільною відмовою (без подання про це письмової заяви) власника приміщення від технічної можливості користуватись внутрішньобудинковими інженерними мережами і системами, ліфтами, іншим спільним майном Об`єднання

Встановити, що платниками внесків і платежів є власники житлових та нежитлових приміщень, а також особи, які хоч і не зареєстрували своє право власності, проте як інвестори будівництва Будинку чи з інших законних підстав, є власниками майнових прав на нерухоме майно у Будинку або вважають себе власниками таких майнових прав (квартира, офіс, комора/кладовка).

Обрати наступні моделі організації договірних відносин із виконавцями комунальних послуг: водопостачання та водовідведення індивідуальні договори без обслуговування внутрішньобудинкових мереж; електропостачання - індивідуальні договори без обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж; вивезення твердих побутових відходів договір колективного споживання. Уповноважити голову правління ОСББ підписати договори колективного споживання

Відомості про результати голосування з четвертого питання порядку денного викладені в додатках №4 до Протоколу, а також у листках письмового опитування співвласників.

Згідно довідки про заборгованість № 2608/24/5 від 26.08.2024 року у відповідачки наявна заборгованість по оплаті щомісячних внесків та платежів становить 33 495,32 грн, а саме:

-внесок на утримання та експлуатації житлового комплексу багатоквартирного будинку та прибудинкової території 9198,00 грн.;

-внесок на придбання та роботи з пуско-налагоджування генератора 2908,08 грн.;

-внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 1591,65 грн.;

-опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 12 868,98 грн.;

-резервний фонд 1260,00 грн.;

-за обслуговування справної експлуатації ліфтів 756,00 грн.;

-додатковий внесок за несвоєчасну сплату щомісячного внеску 2207,52 грн;

-електропостачання 2705,09 грн

ОСББ «ХуторЦентральная» здійснило перерахунок розміру заборгованості а саме: внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 1701,00 грн; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 13 771,27 грн. та електропостачання 2 692,13 грн.

Таким чином розмір загальної заборгованості відповідачів перед ОСББ становить 34 494,00 грн. та складається з:

-внесок на утримання та експлуатації житлового комплексу багатоквартирного будинку та прибудинкової території 9198,00 грн.;

-внесок на придбання та роботи з пуско-налагоджування генератора 2908,08 грн.;

-внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 1701,00 грн.;

-опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 13771,27 грн.;

-резервний фонд 1260,00 грн.;

-за обслуговування справної експлуатації ліфтів 756,00 грн.;

-додатковий внесок за несвоєчасну сплату щомісячного внеску 2207,52 грн;

-електропостачання 2692,13 грн

До позову надані кошторис доходів та витрат ОСББ «ХуторЦентральная», а також щомісячні внески співвласників вказаного ОСББ з кошторисом розмірів щомісячних та періодичних внесків з управління багатоквартирним будинком, його складові.

До відповіді на відзив позивачем були надані акти приймання передачі природного газу між позивачем та АТ №«ОДЕСАГАЗ» від: 31.12.2021; 31.01.2022; 28.02.2022; 31.03.2022; 30.04.2022; 30.11.2022; 31.12.2022; 31.01.2023; 28.02.2023; 31.03.2023; 30.04.2023; 30.11.2023; 31.12.2023; 31.01.2024; 29.02.2024; 31.03.2024; 30.04.2024; акти приймання передачі природного газу між позивачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від: 31.12.2021; 31.01.2022; 28.02.2022; 30.04.2022; 31.03.2022; 30.11.2022; 31.12.2022; 28.02.2023; 31.01.2023; 31.03.2023; 30.11.2023; 31.12.2023; 31.01.2024; 29.02.2024; 31.03.2024; 30.04.2024.

На виконання вимог Статуту та з метою надання належних послуг з обслуговування будинку, ОСББ укладено ряд Договорів, зокрема : договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ЕІС-код 56Х930000010610Х № 4227-ПСО -23 від 17.10.2022 щодо постачання теплової енергії; договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ЕІС-код 56Х930000010610Х № 4638-НГТ-23 від 06.12.2021 щодо постачання теплової енергії; договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ЕІС-код 56Х930000010610Х № 5738-ОСББ (23)-23 від 18.09.2023 щодо постачання теплової енергії.

За приписами розділу IV Статуту органами управління Об`єднання є загальні збори співвласників і правління. Контролюючим органом Об`єднання є ревізійна комісія (ревізор). Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

До виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження Статуту Об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління Об`єднання та Ревізійної комісії (Ревізора) Об`єднання; питання про користування спільного майна (володіння та розпорядження спільним майном співвласників, встановлення, зміна та скасування обмежень щодо користування ним); затвердження кошторисів, балансу Об`єднання та річного звіту; заснування цільових (спеціальних) фондів та затвердження розміру внесків для кожного співвласника Будинку; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, у тому числі договорів позики та кредитних договорів, які укладаються на суму, що перевищує 50-кратнийрозмір мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено законом на 01 січня поточного року в якому укладається відповідний договір, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку та строки сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до правового висновку, якого дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.01.2020 року у справі 910/1395/19, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та на особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до правового висновку, до якого дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 року у справі 910/6471/18: «7.28. Статтею 13 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування; поточний ремонт; вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, тариф на ці послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Перелік послуг за кожним будинком погоджується у договорі на надання цих послуг, який укладається між споживачами та підприємством, організацією тощо, які надають ці послуги. Отже, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій не врахували наведені вище приписи законодавства та не спростували надані відповідачем доводи та докази, що спірні пункти рішення, додаток № 1 до протоколу - кошторис приймалися відповідно до вимог частини другої статті 12 Закону № 417-VIII, яка регулює порядок розподілу між співвласниками витрат на управління багатоквартирним будинком та за якою витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 4 червня 2018 року по справі №753/10763/17 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, якими відмовлено у задоволенні позову. Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників, відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників. Визначення розміру внесків проведено загальними зборами ОСББ за видом об`єкта нерухомого майна та відповідно до вимог розділу 3 статуту ОСББ, що узгоджується з положеннями частини дев`ятої статті 10 Закону № 2866-III, отже, рішення, прийняте на загальних зборах, не суперечить приписам чинного законодавства».

Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 року у справі 522/2173/14, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.

Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 18.05.2017 року у справі 910/14668/16, приписами норми статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено права ОСББ, та відповідно, обов`язок щодо сплати встановлених законом та Статутом об`єднання платежів, зборів та внесків, в тому числі до резервного фонду, не лише для членів ОСББ, а й для власників приміщень у багатоквартирному будинку.

Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначено, що «невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна - не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком».

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 02 квітня 2020 року в справі № 757/29813/17-ц1 зазначив: «Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд, із урахуванням вказаних норм матеріального права, правильно надавши оцінку поданим доказам, обґрунтованого виходив із того, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки відповідачем, як власником квартири ..., не дотримано обов`язку з утримання належної їй квартири та оплати житлово-комунальних послуг. Не проживання відповідача у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі - не звільняє її, як власника квартири, від обов?язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг».

Ця позиція полягає в тому, що обов`язок сплати внесків до ОСББ встановлений законом і не залежить від проживання чи не проживання співвласника в будинку, користування чи не користування ним спільним майном.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 24 січня 2020 року в справі № 910/1395/192 зазначив, що за Законом України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та на особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника.

У постанові від 11 листопада 2015 року по справі № 3-945гс15 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що особа, яка є власником приміщення і у свою чергу співвласником будинку, в якому створено об`єднання, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.

Частиною 10 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено обов`язок співвласника багатоквартирного будинку своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483, затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії (учасниками ринку електричної енергії України є: виробники, електропостачальники, трейдери, оператор системи передачі, оператори системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживачі) для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (далі Положення).

При цьому, відповідно до пункту 2 додатку 3 до Положення, фіксовані ціни для побутових споживачів, визначені пунктом 1 додатку 3 до Положення, застосовуються до електричної енергії, що купується у постачальників універсальних послуг та споживається, зокрема:

індивідуальними та колективними побутовими споживачами, в тому числі у гуртожитках, що розраховуються за електричну енергію за загальним розрахунковим засобом обліку в частині споживання електричної енергії фізичними особами для задоволення власних побутових потреб, які не включають професійну та/або господарську діяльність;

у багатоквартирних житлових будинках на технічні цілі (аварійне та евакуаційне освітлення, роботу індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, протипожежних систем, систем вентиляції, димовидалення та кондиціонування, систем сигналізації, авіаційних маяків, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків.

Отже, балансоутримувач, як колективний споживач, відповідно до укладеного договору з постачальником універсальних послуг, розраховується за електричну енергію за загальним розрахунковим засобом обліку в частині споживання електричної енергії фізичними особами для задоволення власних побутових потреб, які не включають професійну та/або господарську діяльність, та на технічні цілі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальником є суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу. Колективним побутовим споживачем (КПС) є юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність.

Позивач є колективним побутовим споживачем, який закуповує електричну енергію у електропостачальника і здійснює подачу електроенергії до будинку в якому відповідач має власність квартиру.

Пунктом 10.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що оператор малої системи розподілу виконує функції, має права та обов`язки оператора системи розподілу щодо користувачів малої системи розподілу, електроустановки та/або мережі яких приєднані до мереж малої системи розподілу з урахуванням особливостей, визначених цими Правилами, без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. По відношенню до інших учасників роздрібного ринку оператор малої системи розподілу має права та обов`язки споживача електричної енергії.

Згідно з пунктом 10.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача.

За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору.

Тобто, ОСББ, як колективний споживач, має відповідні фінансові зобов?язання перед виробниками комунальних послуг, за укладеними договорами, за спожиту електричну енергію. Позивач, в свою чергу, вчасно та в повному обсязі такі зобов?язання виконує, на відміну від деяких співвласників цих багатоквартирних будинків, в тому числі відповідача, які накопичують таку заборгованість, що ставить під загрозу можливість ОСББ вчасно виконувати такі зобов`язання перед виробниками комунальних послуг.

Закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача (пункт 10.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до п. п. 9 ч. 2 ст. 10 цього ж Закону до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Тобто зазначеною нормою законодавства передбачено, що рішення щодо управління будинком й укладення індивідуальних договорів між власниками квартир та виробниками комунальних послуг за умови встановлення лічильників в 100% житлових і нежитлових приміщеннях цього будинку приймається співвласниками багатоквартирного будинку шляхом скликання зборів

Заперечення відповідача ОСОБА_2 , як ненадання інформації про зміну тарифу за спожиту електроенергію є безпідставними та не можуть заперечувати факту споживання наданої електроенергії.

Суд встановив і це підтверджено матеріалами справи, що відповідачам фактично надавались житлово-комунальні послуги за сприянням позивачів, та відповідно, споживались відповідачам, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини.

Внаслідок фактичного споживання відповідачами вищевказаних послуг були здійсненні конклюдентні дії, які породжують юридичні наслідки.

Щомісяця позивачем нараховувалась плата за отримані відповідачами житлово-комунальні послуги, однак останнім протягом тривалого часу не виконували свої обов`язки і не сплачують на сьогодні регулярно і в повному обсязі житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 34 494,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які слід задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: 1) позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн;

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Виходячи з приписів ст.ст. 1, 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Також, згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

11.10.2024 р. між ОСББ «ХуторЦентральная» та Адвокатським бюро «Бороган» укладено договір про надання правової допомоги, згідно п. 2.1. якого Адвокатське бюро на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надати Клієнту наступної правову допомоги представництві інтересів Клієнта за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХуторЦентральная» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Згідно п. 4.1. Договору про надання правової допомоги від 11.10.2024 р., за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, згідно пункту 2.1 цього Договору, вартість послуг Адвокатського бюро становить 15000 грн.

17.10.2024 року між ОСББ «ХуторЦентральная» та адвокатом АБ «Бороган» підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правової допомоги від 11.10.2024 р.

Згідно Акту, у відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правової допомоги від 11.10.2024 р., АБ виконані, а позивачами прийняті наступні роботи: усна консультація, вивчення документів, формування правової позиції, підготовка позовної заяви.

Всього за виконану роботуКЛІЄНТ, протягом 5-ти робочих днів після надходження коштів, які є предметом позову згідно п. 2.1. Договору про надання правової допомоги від 11.10.2024 року на рахунок КЛІЄНТА, зобов`язується сплатити АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО винагороду у розмірі 15 000.00 грн.

Об`єднаною палатою Верховного Суду в своїй Постанові від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19 зроблено наступний висновок. Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Відповідач, викладаючи свої заперечення щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, обмежився тільки наступним, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності адекватності та критерію розумності їхнього розміру, та такі витрати неспівмірні з виконаною роботою. Також вказав, що формування позовної заяви не займає багато часу.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Правнича допомога у справах, що стосуються діяльності та управління ОСББ є кропіткою, об`ємною та такою, що вимагає багато часу для вивчення значного обсягу документів, що стосуються діяльності ОСББ, починаючи з початку скликання установчих зборів до детального вивчення всіх протоколів загальних зборів, договорів, кошторису тощо.

На думку суду, відповідач, викладаючи свої заперечення щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, помилково вважав, що вони не відповідають критерію реальності адекватності та розумності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Питання застосування частини 8 ст. 141 ЦПК України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу також неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, в тому числі відповідно до згаданих вище постанов, а також відповідно до постанов від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у ЦПК України з 15 грудня 2017 року.

Вказаного висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 15 квітня 2021 року по справі № 160/6899/20.

Виходячи із критерію складності справи, обсягу наданих адвокатських робіт, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини даної справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн..

Попередній розрахунок судових витрат: судовий збір у сумі 3028 грн., витрати позивачів на правову допомогу пов`язану із складання позовної заяви складає 15000 грн. та витрати на копіювання документів для суду 4880 грн., які підтверджуються договором про надання друкарських послуг від 11.10.2024 р. між позивачами та ФОП ОСОБА_4 та додатковою угодою №2 до нього від 17.10.2024 р. на суму друкарських послуг 3800 грн. та Акт приймання-передачі наданих послуг на вказану суму, додатковою угодою №3 до нього на суму друкарських послуг 1080 грн. та Акт приймання-передачі наданих послуг на вказану суму,які суд вважає необхідним стягнути повністю рівними частинами з відповідачів на користь позивача з урахуванням повного задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,89,95,133,141,174,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273,280-283 ЦПК України, ст.ст. 15,16,202-204,207,218,257,258,525,526,610,625,638,901-903,905,906 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ», Код ЄДРПОУ: 42225995 (Україна, 67803, Одеська область, Одеський район, село Лиманка, вулиця Центральна, Ж/М "Червоний Хутір", будинок 7, 7/1) заборгованість по оплаті щомісячних внесків та платежів, яка становить 34494,00 грн, з яких: внесок на утримання та експлуатації житлового комплексу багатоквартирного будинку та прибудинкової території 9198,00 грн.; внесок на придбання та роботи з пуско-налагоджування генератора 2908,08 грн.; внесок на забезпечення утримання та експлуатації кришної котельні 1701,00 грн.; опалення житлового комплексу багатоквартирного будинку 13 771,27 грн.; резервний фонд 1260,00 грн.; за обслуговування справної експлуатації ліфтів 756,00 грн.; додатковий внесок за несвоєчасну сплату щомісячного внеску 2207,52 грн; електропостачання 2 692,13 грн.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХУТОР ЦЕНТРАЛЬНАЯ», Код ЄДРПОУ: 42225995 (Україна, 67803, Одеська область, Одеський район, село Лиманка, вулиця Центральна, Ж/М "Червоний Хутір", будинок 7, 7/1), усі судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат з надання правничої допомоги 15 000,00 грн. та витрат на копіювання документів 4 880,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Кочко В.К.