Ухвала

від 26.11.2024 по справі 643/7815/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/7815/24

Провадження № 2-з/643/82/24

УХВАЛА

26.11.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору

Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про встановлення батьківства та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває справа № 643/7815/24 за позовом ОСОБА_3 (далі позивач) до ОСОБА_4 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідно до змісту якого позивач просить суд:

-встановити, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником позивача подано до суду клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої просить доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мама Папа».

У ході підготовчого провадження представник позивача уточнив заявлене клопотання та просив суд доручити проведення експертизи Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Крім того, в ході підготовчого провадження представником позивача подано до суду заяву про забезпечення доказів шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 забезпечити можливість молодшому сержанту ОСОБА_4 з`явитися до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи на виклик/за погодженням з експертом.

У підготовчому засіданні 26.11.2024 року судом розглянуто клопотання представника позивача про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи та вирішено задовольнити його, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 1 статті 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено цивільним судом з призначенням відповідної судової експертизи.

У даному випадку, позивач просить суд встановити, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

З огляду на вищевикладене, для з`ясування обставин наявності чи відсутності кровного споріднення між відповідачем та дитиною, є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження, що не може бути зроблено судом самостійно без залучення відповідних фахівців та проведення судової експертизи.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової молекулярно-генетичної експертизи.

Згідно з частиною 4 статті 103 Цивільного процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Таким чином, суд вважає за необхідне перед експертом поставити наступне питання: чи є ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Донецької області, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

При вирішенні питання щодо установи, якій необхідно доручити проведення експертизи у даній справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 103 Цивільного процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Пунктом 1.6. Інструкції передбачено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

За таких обставин, суд вважає за необхідне доручити проведення судової експертизи у даній справі Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Відповідно до частини 2 статті 135 Цивільного процесуального кодексу України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

Згідно з частиною 5 статті 139 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, витрати, пов`язані з попередньою оплатою проведення судової експертизи, судом покладаються на позивача.

При цьому, що стосується клопотання представника позивача про забезпечення доказів у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 116 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

В силу приписів частини 2 статті 116 Цивільного процесуального кодексу України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Процесуальний закон встановлює можливість вжиття судом заходів забезпечення доказів лише за сукупності певних обставин, зокрема, заявлений доказ є засобом доказування у справі та існують обґрунтовані припущення, що із часом такий доказ може бути втрачений або його подання згодом буде неможливим чи утрудненим.

Наявність таких обставини для застосування заходів забезпечення доказів є обов`язковою, на що прямо вказує стаття 117 Цивільного процесуального кодексу України щодо вимог до змісту заяви про забезпечення доказів.

Так, згідно пунктів 4, 5 частини першої статті 117 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про забезпечення доказів зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, та обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення доказів позивач посилається на те, що відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , тобто не може розпоряджатися власним часом на власний розсуд, у зв`язку з чим є ризики того, що він не зможе прибути на виклик експерта з об`єктивних причин. Таким чином позивач вважає, що є необхідність у забезпеченні доказів (висновку експерта за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи) шляхом зобов`язання військової частини забезпечити відповідачу можливість явки до експертної установи.

Водночас, забезпечення доказів у спосіб, обраний позивачем, фактично призведе до втручання суду у повноваження та діяльність військової частини НОМЕР_4 як суб`єкта владних повноважень, який наразі здійснює свою діяльність в умовах воєнного стану.

Разом з цим, жоден інший суб`єкт чи орган, у тому числі й суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції.

За таких обставин суд вважає, що подана позивачем заява про забезпечення доказів не підлягає задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 252 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Зупинення провадження - це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Цивільний процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий, зазначений в законі, за наявності якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для суду, але який застосовується на його розсуд.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про факти, що входять до предмета доказування та можуть бути встановлені лише судовим експертом, який володіє спеціальними знаннями для надання висновку з досліджуваних питань.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 253 Цивільного процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової молекулярно-генетичної експертизи, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд, користуючись своїм правом, наданим йому приписами частини 1 статті 252 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 116-118, 252, 253, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів залишити без задоволення.

2. Клопотання позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задовольнити.

3. Призначити у справі № 643/7815/24 судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (61191, Харківська обл., місто Харків, вулиця Ковтуна, будинок 34).

4. На вирішення експертизи поставити питання:

- чи є ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Донецької області, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )?

5. Відповідно до частини 5 статті 104 ЦПК України попередити експертів, яким доручено проведення експертизи, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

6. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт повинен невідкладно подати до суду клопотання щодо його уточнення або повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленим питанням.

7. Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 643/7815/24.

8. Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_3 .

9. Попередити учасників процесу про наслідки ухилення від участі в експертизі (ст. 109 ЦПК України).

10. Провадження у справі № 643/7815/24 зупинити на час проведення експертизи.

11. Копію даної ухвали направити учасникам справи та експертам, яким доручено проведення експертизи.

12. Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку, встановленому ЦПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.12.2024 року.

Суддя Н.В. Новіченко