Рішення

від 07.11.2024 по справі 337/1507/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН 337/1507/24

№2/337/988/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді Мурашової Н.А.

за участю секретаря Бессарабової Т.П.

позивача ОСОБА_1

представника відповідачки адвоката Кравченко О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини до 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позов мотивує тим, що він від двох шлюбів має двоє малолітніх дітей та з нього на їх утримання за судовими рішеннями стягнуті аліменти на користь відповідачок. Крім того, рішенням суду з нього стягнуті аліменти на утримання відповідачки ОСОБА_3 до досягнення сином ОСОБА_6 3-х років в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу. Рішення суду перебуває на примусовому виконанні у ВДВС, аліменти утримуються з його заробітної плати. Разом з тим, станом на 01.03.2024 заборгованість по аліментам на утримання дружини ОСОБА_3 становить 46084,39грн., на утримання сина ОСОБА_6 57062,63грн. Заборгованості на утримання сина ОСОБА_7 немає. Крім того, на його утриманні тривалий час, більше 3-х років, перебуває самотній тяжкохворий батько ОСОБА_8 о, 1966р.н., який є інвалідом 1 групи, знаходиться на обліку в онкологічному диспансері. Зараз він проживає разом з батьком і той повністю перебуває на його утриманні. Батько потребує вартісного лікування, яке не може оплачувати самостійно. Також він не може самостійно себе обслуговувати та потребує стороннього догляду. Крім цього, на даний час він має кредитні зобов`язання перед ПАТ АБ «Укргазбанк» та АТ «ПУМБ». Заборгованість за кредитами становить відповідно 37328,06грн та 9977,52грн. Загальна сума сплачуваних аліментів становить близько 70% його доходу, що істотно погіршує його матеріальний стан та спричиняє нестачу коштів для існування, задоволення елементарних особистих потреб, виконання кредитних зобов`язань та утримання непрацездатного тяжкохворого батька. Таким чином, він не в змозі сплачувати аліменти на утримання малолітніх дітей у раніше визначеному розмірі і вважає можливим зменшити їх до 1/6 частини на кожну дитину.

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18.03.2024 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за цим позовом та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін, третьої особи.

10.04.2024 до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_3 про розгляд справи у її відсутність. Одночасно вона зазначила, що проти зменшення розміру аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона заперечує. Додані до позову розрахунки заборгованості є невірними. Станом на 01.03.2024 заборгованість з аліментів на утримання дитини становить 86796,08грн., на її утримання 63488,36грн.

03.05.2024 до суду від представника третьої особи - Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Ухвалою суду від 28.05.2024 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, третьої особи.

09.07.2024 до суду від представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Кравченко О.В. надійшли письмові пояснення, в яких відповідачка позов не визнала повністю та зазначила, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягнення аліментів на двох дітей істотно погіршує матеріальне становище позивача. Такі доводи є необґрунтованими. Згідно з наданою позивачем довідкою про доходи розмір його щомісячної заробітної плати за січень 2023 лютий 2024 істотно збільшився, а не навпаки. Крім того, 05.04.2023 ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу придбав 2-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Орієнтовна вартість такої квартири за її підрахунком становить 750000,00грн. окрім того, 14.05.2024 дружина позивача ОСОБА_3 набула у власність автомобіль «Мазда 6», 2014р.в., і цей автомобіль в силу положень ст.60,61 СК України є спільною сумісною власністю подружжя. Середня ринкова вартість такого автомобіля становить 10000,00-12000,00 доларів США. При цьому, в рішенні від 18.12.2023 суд констатував, що ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, самостійного доходу немає, що дає підстави стверджувати, що вказаний автомобіль придбаний за кошти позивача. Таким чином, майновий стан позивача після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_7 не погіршився, а покращився. Твердження позивача про необхідність утримання тяжкохворого батька зазначеного не спростовує. Крім того, позивач не довів кровного споріднення між ним та ОСОБА_8 . По-друге, ОСОБА_8 хворіє з 2020року, на що вказують надані позивачем медичні документи. Хвороба батька не завадила позивачу придбати квартиру та автомобіль. По-третє, більшість з доданих до позову чеків не підтверджує придбання медичних препаратів, призначених ОСОБА_8 і не містять інформації про їх придбання саме позивачем. Посилання позивача на невиконання кредитних зобов`язань не може свідчити про погіршення його матеріального становища, оскільки ці зобов`язання він узяв на себе добровільно. Крім того, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватись своїми процесуальними правами, зловживання ними не допускається. Разом з тим, 18.12.2023 Хортицький районний суд м.Запоріжжя ухвалив рішення у справі 337/6528/23, за яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини його доходів та на утримання ОСОБА_3 до досягнення дитиною 3-х років - в розмірі 1/6 частини його доходів. Цей позов ОСОБА_1 визнав повністю. ОСОБА_2 до участі в справі залучена не була. А вже 15.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на утримання обох дітей, посилаючись на матеріальну неспроможність сплачувати аліменти у вказаному розмірі. Позивач продовжує перебувати у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 , вимогу про зменшення аліментів на її утримання не заявив. Попри наявну заборгованість ОСОБА_3 відзиву на позов в цій справі не подала, обмежилась заявою, в якій заперечила проти задоволення позову без будь-яких обґрунтувань своїх заперечень та доказів на їх підтвердження, просила розглянути справу у її відсутність. Зазначені обставини дають підстави стверджувати, що спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина та дружини був ініційований не для захисту права на утримання, а з метою штучного створення підстави для зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_7 . На підставі викладеного, просить в позові відмовити повністю. Також просила стягнути витрати, понесені нею на правничу допомогу у зв`язку з пред`явленням позову до неї у випадку відмови в його задоволенні. Орієнтовний розмір цих витрат становить 9000,00грн.

Одночасно представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Кравченко О.В. заявила клопотання про поновлення строку для подання письмових доказів, долучених до вказаних пояснень, та клопотання про витребування доказів у позивача ОСОБА_1 оригіналу договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідачки ОСОБА_3 оригіналу договору купівлі-продажу та свідоцтва про реєстрацію ТЗ на автомобіль «Мазда 6», 2014р.в.

Клопотання представника відповідачки про поновлення строку для подання письмових доказів під час судового засідання було судом задоволено, від клопотання про витребування доказів представник відповідачки відмовилась.

09.07.2024 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів з клопотанням про поновлення строку для подання письмових доказів, яке в ході судового засідання було судом задоволено.

26.07.2024 до суду від відповідачки ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначила, що категорично не погоджується з твердженнями представника відповідачки ОСОБА_2 щодо її пасивної поведінки та штучного створення підстав для зменшення аліментів на дитину від попереднього шлюбу. В даному випадку подання відзиву на позов є правом, а не обов`язком відповідача. Подання заяви із запереченнями проти позову вважала достатнім. Їй особисто відомі обставини, на які посилається позивач у позові, тому заперечувати проти них вона не може. На момент її звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на сина ОСОБА_6 та на себе, вони проживали разом за однією адресою. Наразі проживають окремо. Позивач проживає разом з батьком, який погано себе почуває та потребує сторонньої допомоги. Причиною її звернення до суду з позовом про стягнення аліментів були часті конфлікти та суперечки, в більшій мірі через нестачу фінансів. Все почалося після купівлі ними квартири, на що вони витратили усі свої заощадження майже 750000,00грн.. Хоча розмір заробітної плати ОСОБА_1 був непоганий, але 1/3 частина йшла на аліменти на сина ОСОБА_7 , іншої частини коштів не вистачало для забезпечення 4-х осіб. З цієї суми необхідно було сплачувати ще комунальні послуги, купувати продукти харчування, ліки для батька. Лікування є дорогоцінним. Чоловік купляв ліки за власні кошти, оскільки його батько отримує лише пенсію по інвалідності та інших родичів у нього немає. Чоловік постійно наполягав на економії, їй набридло випрошувати у нього гроші на особисті потреби та недешеві іграшки та смаколики для дитини, тому після чергової сварки вона і звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, маючи на це право навіть, перебуваючи у шлюбі. Розірвання шлюбу вона поки не ініціювала, але не виключає такої можливості. Щодо придбання автомобіля, то це дійсно так. Але ОСОБА_1 ніякого відношення до цього немає. Автомобіль було придбано як подарунок її батьків в період окремого проживання з позивачем, тому є її особистою власністю, а не спільним майном подружжя.

26.07.2024 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких він заперечив проти доводів представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Кравченко О.В. та зазначив, що окрім основного грошового забезпечення як поліцейський він отримує ще додаткову винагороду, оскільки, ризикуючи своїм життям та здоров`ям, на протязі 2-х років приймає безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань під час воєнного стану. Рівень його заробітної плати залишається майже на одному рівні. Під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , він не заперечував проти позову, оскільки був розлучений, мав стабільну заробітну плату та не мав ніяких інших зобов`язань. Рівень заробітної плати за майже 6 років стягнення аліментів звичайно змінився, але і сума аліментів, що отримує ОСОБА_2 збільшилась. В середньому за період з січні 2023 по лютий 2024 вона отримує 20692,00грн. щомісячно. Такий розмір аліментів в 10-18 разів перевищує встановлений законом мінімальний розмір аліментів та прожитковий мінімум на дитину відповідного віку. Такий розмір не відповідає необхідному рівню життя дитини 7-ми років. Щодо придбання квартири, то протягом 2020-2023 років його матеріальне становище покращилось за рахунок зростання його доходу, особливо в 2022-2023 роках. Квартира придбана за рахунок коштів, які заощаджувались під час сумісного проживання з ОСОБА_3 , навіть до шлюбу (фактично проживають з червня 2019, шлюб уклали 21.01.2021), та особисті заощадження кожного з них. З березня по червень 2024 року рівень нарахованої заробітної плати суттєво зменшився. Після примусового утримання аліментів (70%) у його розпорядженні залишається значно менша сума коштів, ніж було раніше. Крім того, за твердженнями представника відповідачки у зв`язку з воєнним станом в Україні ОСОБА_2 проживає з сином у Фінляндії, що може свідчити про те, що вона отримує соціальну допомогу на себе та сина. Крім того, за наявною інформацією в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2020 ОСОБА_2 набула у власність земельну ділянку площею 0,156гп та житловий будинок, загальною площею 56,0кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , що свідчить про її достатній матеріальний стан. Щодо кредитних зобов`язань, то цей обов`язок в ніякій мірі не превалює над обов`язком утримувати дітей. Наразі він намагається сплачувати хоча б відсотки. Але в сукупності усіх наявних обставин, даний факт значно погіршує його матеріальне становище. Про придбання відповідачкою ОСОБА_3 автомобіля він дізнався 29.06.2024 після повернення із відрядження та зустрічі з нею та сином. До цього він нічого про автомобіль не знав та заперечує проти його придбання на його кошти. Всі його заощадження були витрачені на придбання квартири, інших він не мав, а отриманих коштів після утримання аліментів недостатньо навіть для вирішення усіх особистих потреб. Він дійсно перебуває на цей час у шлюбі, але відносини з дружиною погіршились та мають мінливий характер. З лютого 2024 він постійно проживає з батьком ОСОБА_8 під час розгляду справи про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 він не заперечував проти позову, оскільки не відмовляється від обов`язку утримувати дітей і вважав позовні вимоги ОСОБА_3 законними. На цей час існує заборгованість по аліментам на користь ОСОБА_3 , оскільки максимальний розмір аліментів не може перевищувати 70% доходу. З нього ж стягується 33% на сина ОСОБА_7 , 25% на сина ОСОБА_6 , ще 12% на погашення заборгованості по аліментам на сина ОСОБА_6 . Аліменти на дружину взагалі не стягуються, заборгованість зростає, що також свідчить про погіршення його матеріального стану. Щодо кровного споріднення з батьком ОСОБА_8 , то рішенням Хортицького районного суду від 12.07.2024 задоволено його позов до ОСОБА_8 про визнання батьківства. Тяжкий діагноз батькові був встановлений в 2020 році і вони тривалий час намагаються побороти страшну хворобу. Батько живе завдяки лікарям, безлічі операцій, процедур, підтримуючій терапії, що потребує чималих коштів. Усі надані ним чеки про придбання медичних препаратів це одні і ті ж самі препараті, які купляються ним на протязі останніх років. Вважає, що на даний час відбулись суттєві зміни в його сімейному та матеріальному стані, що є підставою для зменшення розміру аліментів. Крім того, його сини знаходяться в нерівноправних умовах, оскільки на сина ОСОБА_7 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини, на сина ОСОБА_6 1/4 частина. Просить позов задовольнити.

Одночасно подав клопотання про витребування доказів у ОСОБА_2 оригіналу договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому від час судового засідання позивач відмовився від вказаного клопотання.

29.07.2024 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про долучення додаткових письмових доказів, яка була судом задоволена.

14.08.2024 від представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Кравченко О.В. надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що в письмових поясненнях від 28.07.2024 позивач фактично змінив підстави свого позову, оскільки додатково обґрунтував свої вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_2 в 2020 набула право власності на земельну та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а також тим, що отримані нею аліменти значно перевищують встановлений законодавством мінімальний розмір аліментів. Підстава позову змінена після закриття підготовчого провадження, на що встановлена імперативна заборона. Тому просить відмовити в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у відповідачки ОСОБА_2

24.09.2024 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про долучення додаткових письмових доказів, яка була судом задоволена.

01.10.2024 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких він додатково зазначив, що після утримання аліментів на обох синів з березня 2024 він отримує значно менші кошти, ніж раніше, зокрема, в березні 2024 22608,00грн., в червні 2024 18608,00грн, в серпні 2024 16000,00грн. На ці кошти він не може забезпечити свої особисті потреби, доглядати та утримувати хворого батька, сплачувати кредити та зайнятись власним здоров`ям, оскільки стан його здоров`я також погіршився, на підтвердження чого він додав додаткові докази і просить врахувати їх при ухваленні рішення. Позов просить задовольнити повністю.

01.10.2024 позивач ОСОБА_1 також подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, про стягнення яких заявлено представником відповідачки ОСОБА_2 у випадку відмови в позові. Вважає розмір цих витрат завищеним, неспівмірним з складністю справи, наданими послугами, їх обсягом та часом. Також просить врахувати його незадовільний матеріальний стан. Просить в їх стягнення відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в заявах по суті, просить позов задовольнити повністю.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених в її заявах та письмових поясненнях.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Кравченко О.В. в судовому засіданні позов не визнала повністю з підстав, викладених в заявах по суті, просить в задоволенні позову відмовити повністю та стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу, докази розміру яких будуть подані суду протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Представник третьої особи - Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікованапостановою ВерховноїРади України№789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006р. у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява №31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Згідно з ст.51 Конституції України дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Забезпечення найкращих інтересів дитини це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (ст.1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ч. 8,9 ст.7СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ст.180 СК України на батьків покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; 2)стан здоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; 3)наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; 3-1)наявність направі власності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини. Мінімальнийгарантований розміраліментів наодну дитинуне можебути меншим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених законом.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та відповідачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.02.2017, який розірваний за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30.10.2018, яке набрало законної сили 30.11.2018 (арк.15 т.1).

Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.14 т.1).

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2018 (справа 337/3181/18) стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20.07.2018 року (арк.17-18 т.1).

Згідно з довідкою Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі від 02.02.2024 за період з 08.07.2019 по 01.02.2024 заборгованість по аліментам на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_9 відсутня (арк.19 т.1).

З 21.01.2021 по цей час позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 (арк.20 т.1).

Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.21 т.1).

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18.12.2023 (справа 337/6528/23) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10.11.2023 і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк.22-23 т.1).

Видані на підставі цього рішення суду виконавчі листи перебувають на примусовому виконанні в Хоптицькому ВДВС у м.Запоріжжі з 22.01.2024 (арк.24,25 т.1).

Згідно з розрахунками державного виконавця від 04.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 за аліментами на утримання сина ОСОБА_5 станом на 01.03.2024 становить 57062,63грн., на утримання дружини ОСОБА_3 46084,39грн. (арк.27,28 т.1).

Згідно з розрахунками державного виконавця від 15.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 за аліментами на утримання сина ОСОБА_5 станом на 01.03.2024 становить 86796,08грн., на утримання дружини ОСОБА_3 63488,36грн. (арк.73,74 т.1).

Згідно з розрахунками державного виконавця від 19.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 за аліментами на утримання сина ОСОБА_5 станом на 30.06.2024 становить 57484,16грн., на утримання дружини ОСОБА_3 106625,88грн. (арк.175,176,197,198 т.1).

Згідно з довідками про доходи №75,76,77 від 04.03.2024 (арк.54-56 т.11) ОСОБА_1 працює в ГУНП в Запорізькій області та йому:

- за період січень-квітень 2023 нарахована заробітна плата усього 197807,23грн (середньомісячно 49451,80грн), утримано ПДФО 35605,30грн, компенсовано ПДФО 356605,30грн, утримано військовий збір 2967,11грн, утримано аліментів 53016,14грн.

-за період квітень-грудень 2023 нарахована заробітна плата усього 666808,21грн. (середньомісячно 74089,80грн), утримано ПДФО 119845,48грн, компенсовано ПДФО 119845,48грн, утримано військовий збір 4918,90грн, утримано аліментів 166806,04грн.

-за період січень-лютий 2024 нараховано усього 181397,80грн. (середньомісячно 90698,90грн), утримано ПДФО 32651,60грн, компенсовано ПДФО 32651,60грн, утримано військовий збір 792,39грн, утримано аліментів 49317,93грн.

Згідно з довідкою про доходи №218 від 12.07.2024 (арк.188 т.1) ОСОБА_1 працює в ГУНП в Запорізькій області та йому за період березень-червень 2024 нарахована заробітна плата усього 315641,64грн (середньомісячно 78910,41грн), утримано ПДФО 56815,49грн, компенсовано ПДФО 56815,49грн, утримано військовий збір 1761,07грн, утримано аліментів 179947,17грн.

Згідно з випискою з особового банківського рахунку, відкритого в ПАТ «Укргаазбанк» на ім`я ОСОБА_1 , за період з 26.02.2024 по 27.02.2024 на ньому мається заборгованість в розмірі 37328,06грн (арк. 52 т.1), згідно з довідкою від 17.07.2024 - сума заборгованості становить 36128,644грн та 1017,34грн сума авторизації (арк.195 т.1).

Згідно з довідкою про стан ліміту кредитування від 27.02.2024 ОСОБА_1 має відкритий поточний рахунок в АТ «ПУМБ». Станом на 27.02.2024 кредитний ліміт по рахунку становить 10000,00грн., залишок кредитного ліміту 22,48грн., сума для повного погашення заборгованості 9977,52грн., в т.ч. прострочена заборгованість 0 (арк.53 т.1), згідно з довідкою від 15.07.2024 - сума для повного погашення заборгованості 10397,39грн., в т.ч. прострочена заборгованість 0 (арк.194 т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2024 в реєстрі містяться відомості про реєстрацію 05.04.2023 за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.04.2023 приватним нотаріусом ЗМНО Єдемською-Фастовець О.О., реєстровий №554 (арк.124 т.1).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 03.07.2024 в реєстрі міститься інформація про реєстрацію 14.05.2024 за ОСОБА_3 автомобілю «MAZDA 6», 2014р.в. (арк.125 т.1).

Ринкова вартість аналогічного автомобіля на сайті «AUTO.RIA» становить 10000-12500доларів СШ (арк.126-128 т.1).

Відповідно до наказу керівництва ГУНП в Запорізькій області від 14.06.2024 №945 ОСОБА_1 був відряджений з 17.06.2024 по 28.06.2024 до АЦ УДА м.Кривій Ріг (арк.196 т.1).

Згідно з копією паспорта (арк.7 т.1) та витягом з реєстру територіальної громади м.Запоріжжя (арк.59 т.1) позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Разом з ним за цією адресою зареєстрований ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.07.2024 (справа 337/1907/24), яке набрало законної сили 13.08.2024, визнаний батьком позивача ОСОБА_1 (арк.29-30, арк.4-8 т.2), за довідкою МСЕК від 24.01.2024 визнаний інвалідом 1 групи за загальним захворюванням безстроково, за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду і допомоги (арк.31 т.1).

Згідно з виписками з медичної картки хворого № 1008 та № 2869 ОСОБА_8 -о перебував на стаціонарному лікуванні в гастрохірургічному відділенні КНП «Міська лікарня №9» ЗМР відповідно з 25.01.2024 по 29.01.2024 та з 28.02.2024 по 06.03.2024, діагноз рак сечевого міхура pT4M1N1 (2020), гнійний правосторонній пієлонефрит, гідронефроз правої нирки, цистпростатектомія. Отримав лікування. Виписаний у задовільному стані з рекомендаціями (уроклін, уростон, мануро, оптіцеф, амоксіл, урофурагін) (арк.35, 50-51 т.1).

З аналогічним діагнозом ОСОБА_8 -о перебував на стаціонарному лікуванні в медичних установах в серпні 2020, травні-червні 2021, вересні-жовтні 2022, травні 2023, за консультативним висновком від 01.06.2022 йому рекомендована системна х/терапія (арк.201-210 т.1).

Згідно з консультаційним висновком судинного хірурга від 26.07.2024 у ОСОБА_8 -о діагностовано вторинна лімфедема правої нижньої кінцівки, 2ст., стан після комбінованого лікування раку сечового міхура з 2020 року, продовжує лікування, надані рекомендації (арк.218 т.1).

На арк.36-49, арк.151-158, арк.220 т.1 містяться надані позивачем чеки про оплату різноманітних медичних препаратів та медичних процедур.

26.12.2023 позивач ОСОБА_1 пройшов УЗД серця в МЦ «Юнімед», висновок поширення ЛШ, підвищення маси міокарда ЛШ, АК двухстулковий (ВПС), ущільнення аортальних стулок, регургітація на МК, ТК АК 1ст. (арк.159 т.1), 02.05.2024 УЗД органів сечеполової системи в МЦ «Діасервіс» , висновок МКБ: камень н/частини правої нирки, околосинусная киста правої нирки в області н/частини, хронічний простатит, загострення (арк.160-162 т.1).

На арк.163 т.1 міститься список із трьох медичних препаратів (неопрост-форте, урорек, св.фітопрост) з рекомендаціями щодо їх застосування.

Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (арк.135-138 т.1), але на цей час разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час проживає в Фінляндії на підставі відповідного дозволу (арк.129-132 т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.07.2024 в реєстрі містяться відомості про реєстрацію 23.11.2020 за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.11.2020 приватним нотаріусом ЗМНО Чернявським В.В., реєстровий №2379 (арк.189-190 т.1).

Відповідно дост.12,13,81ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених нимивимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках.Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зч.1-3ст.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

П.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В даному випадку суд виходить з того, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядкупідстав, а саме, зміни матеріального або сімейного стану одержувача чи платника аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом цієї норми права підставами зміни розміру аліментів є зміна матеріального чи сімейного стану. При цьому, зазначені положення закону не виключають як одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів, так і їх самостійне, незалежне одна від одної існування.

В тойже час,за усталеноюсудовою практикою,зокрема,правовою позицієюВерховного Суду,висловленою у постановівід 28.05.2021у справі№715/2073/20,сам пособі фактукладення платникомаліментів новогошлюбу інародження вньому дитинине єбезумовними підставамидля зменшеннярозміру аліментів,які стягуютьсяз батькана утриманнядитини відпершого шлюбу.Батьки немають компенсуватизменшення розміруаліментів зарахунок збільшенняутримання однієїдитини порівняноз іншою.

Зменшення розміру аліментів можливо лише в разі доведення позивачем належними та допустимими доказами факту погіршення майнового стану платника аліментів, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Зміна у зв`язку з такими обставинами матеріального становища платника аліментів як підстава для зменшення стягуваних аліментів повинна бути істотною в такій мірі, що прямо впливає на спроможність платника сплачувати аліменти в попередньому розмірі, унеможливлює таку сплату тощо.

При розгляді справ зазначеної категорії до предмета доказування відносяться обставини, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному стані платника аліментів, і що саме такі зміни суттєво вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі.

Ці обставини підлягають належному доказуванню позивачем у справі.

При цьому, зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосована за доведеності відповідних обставин для цього.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги про зменшення аліментів на утримання двох малолітніх синів тим, що він не може сплачувати аліменти в раніше визначеному розмірі у зв`язку із зміною сімейного стану (одруження з ОСОБА_3 , ОСОБА_11 сина ОСОБА_6 ) та істотним погіршенням його матеріального стану через необхідність сплачувати аліменти на утримання другої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х років, зменшення розміру його доходу, наявність кредитних зобов`язань, перебуванням на його утриманні тяжкохворого непрацездатного батька, необхідністю здійснювати витрати на його лікування. Під час судового розгляду додатково послався на погіршення стану свого здоров`я.

Однак суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів та відповідно підстав, передбачених ст.192 СК України для зміни (зменшення) розміру аліментів на утримання неповнолітні дітей, перед судом не довів.

Так,судом встановлено,щопозивач ОСОБА_1 зобов`язаний за рішенням суду від 07.11.2018 (цивільна справа №2/337/1652/2018, ЄУН 337/3181/18) сплачувати аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття.

Заборгованість по аліментам на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 на користь відповідачки ОСОБА_2 на момент звернення до суду з цим позовом відсутня.

З 21.01.2021 і по цей час позивач ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 , від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За рішенням суду від 18.12.2023 (цивільна справа №2/337/2321/2023, ЄУН 337/6528/23) з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття.

Цим же рішенням з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_3 на її утримання стягнуті аліменти в розмірі 1/6 частини його доходу щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_6 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з розрахунками державного виконавця від 15.03.2024, наданими відповідачкою ОСОБА_3 , заборгованість позивача по аліментам на утримання сина ОСОБА_6 станом на 01.03.2024, тобто на момент звернення до суду з цим позовом, становила 86796,08грн, на утримання дружини 63488,36грн.

Разом з тим, як вже зазначалось, само по собі укладання позивачем нового шлюбу та народження в цьому шлюбі іншої дитини, стягнення з нього аліментів на утримання малолітнього сина та дружини, не є безумовними ознаками погіршення його матеріального становища, що може вплинути на визначення розміру аліментів, які стягуються з нього на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 від попереднього шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 .

Крім того, суд враховує, що під час судового розгляду позову ОСОБА_3 до нього про стягнення аліментів (цивільна справа №2/337/2321/2023, ЄУН 337/6528/23), відповідач (у тій справі) ОСОБА_1 повністю визнав позов своєї дружини ОСОБА_3 , проти заявленого нею розміру аліментів на утримання малолітнього сина 1/4 частина його доходу та на утримання дружини 1/6 частина його доходу не заперечував, будучи при цьому вже зобов`язаним сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі 1/3 частини свого доходу.

Як зазначив суд в рішенні від 18.12.2023 при визначенні розміру аліментів, ОСОБА_1 доказів перебування на його утриманні інших непрацездатних осіб не надав. ОСОБА_2 до участі в тій справі ні самостійно ОСОБА_3 , ні за клопотанням ОСОБА_1 , не залучалась.

Натомість вже 15.03.2024, тобто фактично через три місяці після ухвалення рішення суду від 18.12.2023, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на утримання обох малолітніх синів як на користь ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 , обґрунтовуючи це своїм скрутним матеріальним становищем, зокрема, у зв`язку з необхідністю сплачувати аліменти на двох малолітніх синів, дружину, наявністю кредитних зобов`язань та перебуванням на його утриманні більше 3-х років непрацездатного тяжкохворого батька, що зумовило збільшення його витрат.

При цьому, за наданими позивачем медичними документами, його батько ОСОБА_8 -о хворіє на тяжке захворювання і проходить відповідне лікування з 2020 року, тобто на момент ухвалення судом рішення від 18.12.2023 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 ці обставини вже існували.

Слід також зазначити, що за змістом ст.181 СК України способи виконаннябатьками обов`язкуутримувати дитинувизначаються задомовленістю міжними. Задомовленістю міжбатьками дитинитой ізних,хто проживаєокремо віддитини,може братиучасть уїї утриманнів грошовійі (або)натуральній формі.За відсутностітакої домовленості кошти на утримання дитини (аліменти) стягуються за рішенням суду у частці від доходу або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, звернення ОСОБА_3 до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на малолітнього сина ОСОБА_6 свідчить про наявність спору між сторонами щодо утримання дитини, в той же час, повне визнання цього позову ОСОБА_1 вказує на відсутність такого спору і відповідно виключає необхідність судового захисту.

Також слід звернути увагу на те, що за поясненнями позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_3 , вони не проживають разом з лютого 2024 року, позивач проживає разом з батьком ОСОБА_8 -о. Однак належних та допустимих доказів цьому жодна із вказаних сторін суду не подала.

Відповідно до ст.12,13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Крім того, згідно з ст.43,44 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази, не приховувати докази. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Оцінивши вищевикладені обставини, суд вважає, що вони свідчать про штучність спору між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_3 щодо стягнення аліментів на її утримання та утримання малолітнього сина ОСОБА_6 і зловживання матеріальними та процесуальними правами на користь позивача у цій справі ОСОБА_1 при вирішенні спору між ним та відповідачкою ОСОБА_2 щодо утримання їх малолітнього сина ОСОБА_7 .

На думку суду, наведені позивачем ОСОБА_1 обґрунтування позовних вимог, а також позиція відповідачки ОСОБА_3 у цій справі, яка проти позову до неї заперечила, але жодних обґрунтувань цьому не навела, зазначених позивачем обставин не оспорювала, вказують на те, що звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом фактично направлено саме на зменшення розміру аліментів, які стягнуті з нього на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 .

Однак, вирішуючи справу відповідно до ст.12,13 ЦПК України в межах заявлених вимог та заперечень сторін, на підставі поданих ними доказів, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 в належний процесуальний спосіб не довів суду законних підстав для зменшення розміру аліментів як на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 , так і на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 .

Як встановлено судом, обидва рішення суду про стягнення аліментів перебувають на примусовому виконанні в Хортицькому ВДВС у м.Запоріжжі (рішення від 18.12.2023 на користь ОСОБА_3 з 22.01.2024) і аліменти на утримання обох малолітніх синів утримуються із заробітної плати позивача ОСОБА_1 за основним місцем роботи. Загальний розмір відрахувань фактично з березня 2024 становить 70% його доходу (після утримання податків та зборів), що відповідає положенням ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».

В той же час, збільшення загального розміру відрахувань та відповідно зменшення розміру коштів, які після цього підлягають виплаті позивачу, на що посилається позивач ОСОБА_1 , не є свідченням погіршення його матеріального стану.

В даномувипадку утриманнядітей єабсолютним обов`язкомпозивача якбатька,направленим назабезпечення якнайкращихінтересів дитини,гідного рівняїх життя та гармонійного розвитку. Інтереси неповнолітніх дітей превалюють над особистими інтересами батьків.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що розмір аліментів, які стягнуті на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 , значно перевищує встановлений законодавством їх мінімальний розмір та не відповідає необхідному рівню життя дитини 7-ми років, а також перевищує розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , само по собі не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_2 в 2020 році придбала за договором купівлі-продажу земельну ділянку з житловим будинком в с.Лисогірка Запорізького району Запорізької області, після введення воєнного стану в Україні офіційно проживає разом з сином в Фінляндії, отримує соціальну допомогу (останнє є лише припущенням, на якому на може ґрунтуватись доказування), позивач ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував, як ці обставини стосуються підстав його позовних вимог, які він в належний спосіб не змінював.

Як вже зазначалось, аліменти на утримання обох малолітніх дітей утримуються із заробітної плати позивача ОСОБА_1 за основним місцем роботи в ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до довідок про доходи, доданих позивачем до позовної заяви, розмір нарахованої йому заробітної плати в 2023 склав: січень - 55858,69грн, лютий 54569,94грн, березень 54569,76грн, квітень 32808,84+9375,30грн, травень 37537,0грн, червень 85809,12грн, липень 59236,67грн, серпень 78150,52грн, вересень 77150,53грн, жовтень 101236,59грн, листопад 126409,16грн, грудень 91903,29грн, в 2024: січень 92956,96грн, лютий 88440,84грн.

Під час судового розгляду позивачем додатково надана довідка про доходи, згідно з якою розмір нарахованої йому заробітної плати в березні 2024 склав 90776,78грн, квітні 78440,85грн, травні 71903,30грн, червні 74520,71грн.

Отже, в зрівнянні з початком 2023 розмір його заробітної плати на кінець 2023-початок 2024, тобто на момент звернення до суду з цим позовом, збільшився майже в два рази, що спростовує доводи позивача про зменшення розміру його доходу як однієї з підстав зменшення розміру аліментів.

Зменшення заробітної плати позивача мало місце після звернення до суду з цим позовом, є незначним і не впливає на його спроможність сплачувати аліменти у розмірі, який визначений на підставі судових рішень у частці (відсотках) до його доходу. У зв`язку із збільшенням/зменшенням розміру заробітної плати відповідно збільшується/зменшується розмір аліментів.

Відомості про усі інші можливі джерела та розмір доходу позивача в справі відсутні.

В той же час, за наданою представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Кравченко О.В. інформацією, яка не оспорювалась позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 , 05.04.2023 позивач за договором купівлі-продажу прибав 2-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю майже 750000,00грн..

Також, 14.05.2024, тобто в період зареєстрованого шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 , остання набула у власність автомобіль «MAZDA 6», 2014р.в. Ринкова вартість аналогічного автомобіля на сайті «AUTO.RIA» становить 10000-12500 доларів США.

В силу положень ст.60 СК України кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виключення також становить майно, набуте одним із подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (ст.57 СК України).

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що вказаний автомобіль було придбано за договором купівлі-продажу та подаровано їй її батьками, позивач ОСОБА_1 участі в придбанні автомобіля не брав, тому він є її особистою приватною власністю. Однак відповідних достовірних доказів цьому суду не надано.

Суд вважає, що придбання в 2023 році квартири на ім`я позивача та в 2024 автомобілю на ім`я його дружини - відповідачки ОСОБА_3 вказує на достатній рівень матеріального забезпечення позивача в період стягнення з нього аліментів на утримання малолітніх синів і спростовує його доводи про погіршення матеріального стану.

Наявність у позивача невиконаних кредитних зобов`язань перед Банками, які він взяв на себе добровільно, не впливає на його обов`язок щодо утримання малолітніх синів та не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Посилання позивача на те, що на його утриманні перебуває непрацездатний тяжкохворий батько ОСОБА_8 -о, суд відхиляє, оскільки ст.51 Конституції України, ст.202 СК України передбачають обов`язок повнолітніх доньки чи сина піклуватися про своїх непрацездатних батьків, утримувати їх, якщо вони потребують матеріальної допомоги.

Однак сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання. Стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу через те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків тощо.

В цій справі позивач ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що його батько потребує матеріальної допомоги з боку позивача і що останній дійсно надає таку допомогу.

Згідно з наданими позивачем медичними документами його батько ОСОБА_8 -о дійсно страждає на тяжке захворювання з 2020, періодично проходить лікування, в січні 2024 йому встановлена 1 група інвалідності, за станом здоров`я він потребує стороннього догляду та допомоги, що не може ототожнюватись з потребою в сторонній матеріальній допомозі.

Суд вважає, що факт реєстрації позивача та батька за однією адресою, без доказів фактичного їх спільного проживання, а також похилий вік батька, наявність у нього інвалідності та хронічного захворювання самі по собі не підтверджують таких обставин.

Жодних відомостей про вид та розмір власних доходів батька, доказів їх недостатності для задоволення усіх потреб, а й відтак потреби в матеріальній допомозі позивача, останній суду не надав. Надані ним чеки про оплату лікарських препаратів та медичних процедур не є доказами того, що відповідні витрати на це поніс саме позивач. Крім того, необхідність придбання частини певних медикаментів для батька не підтверджена лікарськими призначеннями.

Щодо стану здоров`я позивача, то на підтвердження доводів його погіршення позивачем надані лише висновки УЗД серця від 26.12.2023 та УЗД сечополової системи від 02.05.2024, які не вказують на необхідність здійснення витрат на лікування, підтримання стану здоров`я. Доказів призначення відповідного лікування та розміру витрат на це позивач суду не надав.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність доведених законних підстав для зменшення розміру аліментів, які стягнуті з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином,в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.7,141,150,180-184,192 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.11.2024.

Суддя Н.А.Мурашова

07.11.2024