Постанова

від 19.02.2025 по справі 337/1507/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.02.2025 Справа № 337/1507/24

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний № 337/1507/24 Головуючий у 1-й інстанції: Мурашова Н. А.

Провадження № 22-ц/807/368/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Онищенка Е.А., Полякова О.З.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняХортицького районногосуду м.Запоріжжя від07листопада 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 лютого 2017 року, який розірваний за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2018 року. Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07 листопада 2018 року (справа 337/3181/18) стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20 липня 2018 року.

З 21 січня 2021 року по цей час позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 ..

Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2023 року (справа 337/6528/23) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10 листопада 2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначає, що на його утриманні тривалий час, більше 3-х років, перебуває самотній тяжкохворий батько ОСОБА_6 о, 1966 року народження, який є інвалідом 1 групи, знаходиться на обліку в онкологічному диспансері. На теперішній час він проживає разом з батьком і той повністю перебуває на його утриманні. Батько потребує вартісного лікування, яке не може оплачувати самостійно. Також він не може самостійно себе обслуговувати та потребує стороннього догляду. Крім цього, на даний час він має кредитні зобов`язання перед ПАТ АБ «Укргазбанк» та АТ «ПУМБ». Заборгованість за кредитами становить відповідно 37328,06грн та 9977,52грн. Загальна сума сплачуваних аліментів становить близько 70% його доходу, що істотно погіршує його матеріальний стан та спричиняє нестачу коштів для існування, задоволення елементарних особистих потреб, виконання кредитних зобов`язань та утримання непрацездатного тяжко хворого батька. Таким чином, він не в змозі сплачувати аліменти на утримання малолітніх дітей у раніше визначеному розмірі і вважає можливим зменшити їх до 1/6 частини на кожну дитину.

З огляду на зазначене просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/3 частини до 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з частини до 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Хортицького районного судум.Запоріжжя від07листопада 2024року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази, які знаходяться у матеріалах справи, не врахував, що наявні дві самостійні підстави для зміни розміру аліментів, а саме зміна сімейного та зміна матеріального стану позивача. Укладання шлюбу з ОСОБА_7 та народження від іншого шлюбу сина ОСОБА_8 є самостійною, незалежно від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів, які стягуються на утримання сина ОСОБА_9 від першого шлюбу. Крім того, у позивача змінився матеріальний стан, оскільки починаючи з березня, відрахування із заробітної плати почали здійснюватись вже на двох дітей. Одночасне стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_10 у розмірі частини, а також аліментів на утримання дружини ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини до досягнення дитиною трирічного віку, що разом із стягнутими раніше аліментами на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини, значно погіршило його матеріальне становище і є також самостійною, незалежно від зміни сімейного стану, підставою для зміни розмір аліментів, які стягуються на обох дітей від різних шлюбів. Наразі щомісячно70% доходу утримується в рахунок аліментів на двох дітей та дружину. Вважає, що суд першої інстанції невірне застосував положення ст. 192 СК України, що призвело до неправильного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 , адвокат Кравченко О.В. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пунктів 1,2 частини шостоїстатті 19 ЦПК Українималозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частину шосту статті 19 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 460-1X від 15 січня 2020: в редакції Закону № 3831-1X від 19 червня 2024 року відповідно до якої малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства ( материнства)

Згідно зі статтею 274ЦПКУкраїни в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

В силу вимог ч. 1 ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року це 90840 грн (відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн (3028,00 грн Х 30 = 90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Встановлено,що предметом позову в цій справі є зменшення розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та враховуючи зміни в п. 3 ч. 6 статті 19 ЦПК України в редакції Закону № 3831-1X від 19.06.2024, що дана справа відноситься до малозначних справ, тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 та 3 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, щоапеляційна скарга підлягає частковому задоволеннюз наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Статтею 10ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 в належний процесуальний спосіб не довів суду законних підстав для зменшення розміру аліментів, як на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_11 , так і на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_12 .

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується , виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 лютого 2017 року, який розірваний за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2018 року , яке набрало законної сили 30 листопада 2018 року(а.с.15 т.с.1).

Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14 т.с.1).

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07 листопада 2018 року (справа 337/3181/18) стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20 липня 2018 року (а.с.17-18 т.с.1)

Згідно з довідкою Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі від 02 лютого 2024 року за період з 08 липня 2019 року по 01 лютого 2024 року заборгованість по аліментам на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 відсутня (а.с.19 т.с.1).

З 21 січня 2021 року по цей час позивач ОСОБА_1 , 1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 (а.с.20 т.с.1).

Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21 т.с.1).

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 грудня 2023 року (справа 337/6528/23) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10 листопада 2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22-23 т.с.1).

Видані на підставі цього рішення суду виконавчі листи перебувають на примусовому виконанні в Хоптицькому ВДВС у м. Запоріжжі з 22 січня 2024 року (а.с.24,25 т.с.1).

Згідно з розрахунками державного виконавця від 04 березня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за аліментами на утримання сина ОСОБА_5 станом на 01 травня 2024 року становить 57062,63 грн, на утримання дружини ОСОБА_3 46084,39 грн. (а.с.27,28 т.с.1).

Згідно з розрахунками державного виконавця від 15 березня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за аліментами на утримання сина ОСОБА_5 станом на 01 березня 2024 року становить 86796,08грн., на утримання дружини ОСОБА_3 63488,36 грн. (а.с.73-74 т.с.1).

Згідно з розрахунками державного виконавця від 19 липня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за аліментами на утримання сина ОСОБА_5 станом на 30 червня 2024 року становить 57484,16 грн, на утримання дружини ОСОБА_3 106625,88 грн. (а.с.175,176,197,198 т.с.1).

Згідно з довідками про доходи №75,76,77 від 04 березня 2024 року (а.с.54-56 т.с.1) ОСОБА_1 працює в ГУНП в Запорізькій області та йому:

- за період січень-квітень 2023 року нарахована заробітна плата усього 197807,23грн (середньомісячно 49451,80грн), утримано ПДФО 35605,30грн, компенсовано ПДФО 356605,30грн, утримано військовий збір 2967,11грн, утримано аліментів 53016,14грн.

-за період квітень-грудень 2023 року нарахована заробітна плата усього 666808,21грн. (середньомісячно 74089,80грн), утримано ПДФО 119845,48грн, компенсовано ПДФО 119845,48грн, утримано військовий збір 4918,90грн, утримано аліментів 166806,04грн.

-за період січень-лютий 2024 року нараховано усього 181397,80грн. (середньомісячно 90698,90грн), утримано ПДФО 32651,60грн, компенсовано ПДФО 32651,60грн, утримано військовий збір 792,39грн, утримано аліментів 49317,93грн.

Згідно з довідкою про доходи №218 від 12 липня 2024 року (а.с.188 т.с.1) ОСОБА_1 працює в ГУНП в Запорізькій області та йому за період березень-червень 2024 року нарахована заробітна плата усього 315641,64 грн (середньомісячно 78910,41 грн), утримано ПДФО 56815,49 грн, компенсовано ПДФО 56815,49грн, утримано військовий збір 1761,07 грн, утримано аліментів 179947,17 грн.

Згідно з випискою з особового банківського рахунку, відкритого в ПАТ «Укргаазбанк» на ім`я ОСОБА_1 , за період з 26 лютого 2024 року по 27 лютого 2024 року мається заборгованість в розмірі 37328,06 грн (а.с. 52 т.с.1), згідно з довідкою від 17 липня 2024 року - сума заборгованості становить 36128,644 грн та 1017,34 грн сума авторизації (а.с.195 т.с.1).

Згідно з довідкою про стан ліміту кредитування від 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 має відкритий поточний рахунок в АТ «ПУМБ». Станом на 27 лютого 2024 року кредитний ліміт по рахунку становить 10000,00 грн, залишок кредитного ліміту 22,48 грн, сума для повного погашення заборгованості 9977,52 грн, в т.ч. прострочена заборгованість 0 (а.с.53 т.с.1), згідно з довідкою від 15 липня 2024 року - сума для повного погашення заборгованості 10397,39 грн, в т.ч. прострочена заборгованість 0 (а.с.194 т.с.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2024 в реєстрі містяться відомості про реєстрацію 05.04.2023 за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05.04.2023 приватним нотаріусом ЗМНО Єдемською-Фастовець О.О., реєстровий №554 (а.с.124 т.с.1).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 03.07.2024 в реєстрі міститься інформація про реєстрацію 14.05.2024 за ОСОБА_3 автомобілю «MAZDA 6», 2014р.в. (а.с.125 т.с.1).

Ринкова вартість аналогічного автомобіля на сайті «AUTO.RIA» становить 10000-12500доларів СШ (а.с.126-128 т.с.1).

Згідно з копією паспорта та витягом з реєстру територіальної громади м.Запоріжжя позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з ним за цією адресою зареєстрований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12 липня 2024 року (справа 337/1907/24), яке набрало законної сили 13.08.2024, визнаний батьком позивача ОСОБА_1 (а.с.29-30, а.с.4-8 т.с.2), за довідкою МСЕК від 24.01.2024 визнаний особою з івалідністю 1 групи за загальним захворюванням безстроково, за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду і допомоги (а.с.31 т.с.1).

Згідно з виписками з медичної картки хворого № 1008 та № 2869 ОСОБА_6 -о перебував на стаціонарному лікуванні в гастрохірургічному відділенні КНП «Міська лікарня №9» ЗМР відповідно з 25.01.2024 по 29.01.2024 та з 28.02.2024 по 06.03.2024, діагноз рак сечевого міхура pT4M1N1 (2020), гнійний правосторонній пієлонефрит, гідронефроз правої нирки, цистпростатектомія. Отримав лікування. Виписаний у задовільному стані з рекомендаціями (уроклін, уростон, мануро, оптіцеф, амоксіл, урофурагін) (а.с.35, 50-51 т.с.1).

З аналогічним діагнозом ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні в медичних установах в серпні 2020 року , травні-червні 2021 року, вересні-жовтні 2022 року, травні 2023 року, за консультативним висновком від 01.06.2022 йому рекомендована системна х/терапія (а.с.201-210 т.с.1).

Згідно з консультаційним висновком судинного хірурга від 26 липня 2024 року у ОСОБА_6 діагностовано вторинна лімфедема правої нижньої кінцівки, 2ст., стан після комбінованого лікування раку сечового міхура з 2020 року, продовжує лікування, надані рекомендації (а.с.218 т.с.1). Матеріали справи містять надані позивачем чеки про оплату різноманітних медичних препаратів та медичних процедур.

26.12.2023 позивач ОСОБА_1 пройшов УЗД серця в МЦ «Юнімед», висновок поширення ЛШ, підвищення маси міокарда ЛШ, АК двухстулковий (ВПС), ущільнення аортальних стулок, регургітація на МК, ТК АК 1ст. (а.с.159 т.с.1), 02.05.2024 УЗД органів сечостатевої системи в МЦ «Діасервіс» , висновок МКБ: камінь н/частини правої нирки, колосинусна кіста правої нирки в області н/частини, хронічний простатит, загострення (а.с.160-162 т.с.1).

У матеріалах справи міститься список із трьох медичних препаратів (неопрост-форте, урорек, св.фітопрост) з рекомендаціями щодо їх застосування.

Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.135-138 т.с.1), але на цей час разом з неповнолітнім сином ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає в Фінляндії на підставі відповідного дозволу (а.с.129-132 т.с.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.07.2024 в реєстрі містяться відомості про реєстрацію 23.11.2020 за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з житловим будинком за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.11.2020 приватним нотаріусом ЗМНО Чернявським В.В., реєстровий №2379 (а.с.189-190 т.с.1).

Статтею 51Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У частині 1 статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини 1 статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частини 1 і 2 статті 27 Конвенції).

Згідно зі статтею 8Закону України"Проохорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У силу статті 180СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зчастиною 3статті181СК України зарішенням судукошти наутримання дитини(аліменти)присуджуються участці віддоходу їїматері,батька абоу твердійгрошовій суміза виборомтого збатьків абоінших законнихпредставників дитини,разом зяким проживаєдитина.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись з позовом про зменшення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на двох синів, в обґрунтування своїх вимог вказав на зміну його сімейного стану. Та послався на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2023 (справа 337/6528/23) яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ще однієї дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10.11.2023 і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.22-23 т.с.1), тобто загальна сума сплачуваних аліментів становить близько 70% його заробітку (доходу). Фактично ці обставини, на думку позивача, призвели до погіршення його майнового стану. Також посилається на те , що на його утриманні, більше трьох років, перебуває самотній тяжкохворий батько ОСОБА_6 , 1966 року народження, який є інвалідом першої групи. Крім цього, на даний час він має кредитні зобов`язання перед ПАТ АБ « Укргазбанк» иа АТ « ПУМБ».

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів не в повній мірі погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вказаного позову.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що зміна сімейного стану потягла погіршення майнового стану. Стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку на першу дитину та 1/4 частини на другу дитину складає 58,33% від загального доходу, що є більшим ніж встановлений законом розмір аліментів на двох дітей - 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу).

Враховуючи наявність на утриманні позивача двох малолітніх дітей і зміну його майнового стану після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів на другу дитину, що сукупно склало 58,33% всіх видів його доходу, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позов частково, зменшивши розмір аліментів, які стягуються на утримання сина ОСОБА_4 з 1/3 до 1/5 та які стягуються на утримання сина ОСОБА_5 з 1/4 до 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дітей.

Зменшення розміру аліментів до 1/6 частини з усіх видів доходу, як просить позивач, не відповідає якнайкращим інтересам дітей.

Зогляду назазначене,колегія суддіввважає, що суд першої інстанції, вирішуючи позов ОСОБА_1 , не вірно застосував статтю 192 СК України, що призвело до неправильного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів у цій справі.

Установивши, що змінився сімейний стан ОСОБА_1 , а саме, народження від іншого шлюбу сина ОСОБА_5 та у зв`язку з доглядом за сином до трьохрічного віку на його утриманні знаходиться дружина, на утримання яких позивач сплачує аліменти відповідно до судового рішення, колегія суддів вважає, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь двох дітей.

При цьому буде дотримано баланс рівності прав дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на матеріальне забезпечення.

При вирішенні спору суд першої інстанції застосував неправильно норми чинного законодавства та зробив помилковий висновок про необґрунтованість позовних вимог, а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

Аргументи апеляційної скарги частково є виправданими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010).

Зогляду навикладене рішеннясуду першоїінстанції необхідноскасувати таухвалити новесудове рішенняпро частковезадоволення позовуі зменшеннярозміру аліментів,що стягуютьсяз позивача,до 1/5частини зусіх видівзаробітку (доходу)на кожнудитину щомісячно,але неменше 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку,починаючи здня набраннярішенням судузаконної силиі доповноліття дітей. Більше того, суд вважає, що розмір аліментів у розмірі 1/5 частини перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину що становить розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку ( 2563 грн та 3196 грн), оскільки сукупний розмір його доходу за 6 місяців становить 497039, 44 грн відповідно до довідки про доходи, та не призведе до обмеження прав сина ОСОБА_11 та сина ОСОБА_12 .

Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, перерозподіл судових витрат вирішується відповідно достатті 141 ЦПК УкраїнитаЗакону України "Про судовий збір".

За правилами частини 1 статті 141ЦПК України документально підтверджені витрати позивача по оплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги потрібно стягнути з відповідачок пропорційно розміру задоволених позовних вимог по 2422, 41 грн з кожної.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Запорізький апеляційний суд , -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2018 року у справі № 337/3181/18 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Зменшити розміраліментів,які стягуютьсяна підставі рішеннямХортицького районногосуду м.Запоріжжя від18грудня 2023року усправі №337/6528/23на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 накористь ОСОБА_3 аліменти наутримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору по 2422, 41 грн з кожної.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 19 лютого 2025 року.

Головуючий, суддя Суддя Суддя

Подліянова Г.С. Онищенко Е.А. Поляков О.З.