Рішення

від 28.11.2024 по справі 486/1076/24

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1076/24

Провадження № 2-о/486/59/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О.І.

при секретарі - Манзенко В.В.,

за участю: заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Південноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Дану заяву обґрунтовує тим, що вона проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу з 2014 року до теперішнього часу. 10.08.2022 року ОСОБА_2 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 та направлений до військової частини НОМЕР_1 . 06.03.2024 року батьки ОСОБА_2 отримали сповіщення про те, що ОСОБА_2 зник безвісті 27.02.2024 року в районі населеного пункту Терни Донецької області. Так, з ОСОБА_2 вони познайомились на фірмі АТБ, стали проживати разом з 2014 року однією сім`єю як чоловік та жінка, за час проживання вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм житла, у якому проживали, купували разом предмети домашнього побуту, та також всі свята вони проводили в колі рідних та друзів.

У судовому засіданні заявник підтримала свою заяву та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом з 2014 року та вони приїжджали на гостювання до неї два рази на рік. Наразі їй відомо, що ОСОБА_2 знаходиться у полоні.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_2 є цивільним чоловіком ОСОБА_1 , які проживають разом близько 10 років у місті Києві. ОСОБА_2 був призваний до Збройних Сил України та його було взято у полон.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом з 2014 року. Два рази на рік останні приїжджали до м.Південноукраїнська Миколаївської області до них у гості. Наразі ОСОБА_2 перебуває полоні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_2 є цивільним чоловіком ОСОБА_1 . Вони приїжджали на гостювання до нього двічі на рік. З березня 2024 року йому стало відомо, що ОСОБА_2 знаходиться у полоні. Додав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали у цивільному шлюбу 10 років.

Суд, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 мобілізований 10.08.2022 року згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №2037 від 22.08.2022 року (а.с. 14).

Згідно витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №125 від 10.08.2022 року зараховано ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с. 15).

Відповідно до сповіщення №06/2947 від 06.03.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 зник безвісти 27.02.2024 року в районі населеного пункту Терни Донецької області (а.с. 16).

Крім того, судом досліджені фотокопії, надані заявником та відеозаписи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 потрапив у полон 27.02.2024 року (а.с. 20-23, 69).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною 5 ст.17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року за №2011, дія цього Закону поширюється зокрема на: 2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти. За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира військової частини(установи, організації).

ОСОБА_2 зник безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях (в районі населеного пункту Терни Донецької області) та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, що підтверджено вищезазначеними доказами.

Згідно з ч.2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Також проходження чоловіком військової служби, реєстрація та постійне проживання у військовій частині не можуть свідчити про те, що сторони не перебували у фактичних сімейних відносинах, оскільки вказують лише на виконання ним військового обов`язку, що зазначено у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 року у справі №279/2014/15-ц (провадження №61-18588св18).

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 року за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст.3 Сімейного кодексу України.

Згідно з ч.1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя. Відповідно до ч.1 ст.6 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», зауважує на тому, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 однією сім`єю без реєстрації шлюбу знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки заявником надано докази проживання заявника та ОСОБА_7 однією сім`єю з 2014 року.

Керуючись ч.1 ст.315 та ст.ст.258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з 2014 року.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні вступної і резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 06.12.2024 року.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. І. Савін