Постанова

від 07.11.2024 по справі 521/10666/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/2591/24

Справа № 521/10666/23

Головуючий у першій інстанції Федоренко Т. І.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тьосової Я.В.,

представника Одеської митниці Берназ В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Берназ В.П. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.10.2024 року, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України,

встановив:

оскарженою постановою суду першої інстанції закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

В оскарженій постанові зазначено, що відповідно до протоколу про порушення митних правил №0293/50000/23 від 24.02.2023 року 17.09.2021 року до відділу митного оформлення №2 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці для митного контролю та митного оформлення транспортного засобу декларантом Приватне підприємство «ЕКСІМ-ГРУП» (код ЕДРПОУ 37329790), який діє на підставі договору-доручення про надання митно-брокерських послуг від 17.09.2021 року №60Г, було подано митну декларацію (далі МД) типу «ІМ40АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500060/2021/200999.

В якості підстави для переміщення товару через митний кордон України та його подальшого митного оформлення декларантом Приватне підприємство «ЕКСІМ-ГРУП» до Одеської митниці були надані: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.11.2007 року DR/BAM 3568753, видане органом в м. Варшава, Польша (PREZYDENTM.ST.WARSZAWYDZIELNICAMOKOTOW, UL.RAKOWIECKA 25/27; 02-517 WARSZAWA); договір купівлі-продажу транспортного засобу від 17.06.2021 року б/н; документ про зняття з обліку транспортного засобу «Decyzja» від 18.06.2021 року №KD.III.5410.1.564.2021.MC, виданий органом в м. Пшемисль, Польша (STAROSTAPRZEMYKI, 37-700 PRZEMYSLDOMINIKANSKI 3) та інші документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500060/2021/200999 та товаросупровідних документах, встановлено, що продавцем транспортного засобу марки «PEUGEOT307» (VIN№ НОМЕР_1 ) є фізична особа PISZCZALSKI MECZYSLAW w.WARSZAWA (Польща), ORZYCKA27/17, PESEL57042405276), одержувачем є громадянка України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно граф 31, 33 МД №UA500060/2021/200999 заявлено товар: «Легковий автомобіль, що був у використані - 1шт., марка автомобіля PEUGEOT, модель автомобіля 307; номер кузова (VIN) НОМЕР_1 ; календарний р.в. 2007, модельний р.в. 2007, тип двигуна дизельний; робочий об`єм циліндрів двигуна 1560 см.3., потужність 66.2 кВт; -номер двигуна: немає даних, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5; призначення: для перевезення людей по дорогах загального користування; колісна пара: 4X2, тип кузова: універсал, колір сірий, екологічна норма: не нижче Євро-2, реєстраційний номер WE0557M (PL) Виробник PEUGEOT. Країна виробник Франція.» Код товару згідно УКТЗЕД 8703329030.

Вартість транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу від 17.06.2021 року б/н становить 4000 польських злотих (згідно курсу НБУ 27424,80 грн.), митна вартість за МД від 17.09.2021 року №UA500060/2021/200999 становить 27424,80 грн.

Митні платежі за МД від 17.09.2021 року №UA500060/2021/200999 із застосуванням преференції «310» було нараховані та сплачені в розмірі 22209,96грн. (без застосування надходження від добровільно сплачених фізичними особами коштів відповідно до пунктів 97 та 99 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у розмірі 8500 грн.).

Після здійснення митного оформлення за МД від 17.09.2021 року №UA500060/2021/20099 вищевказаний транспортний засіб було випущено у вільний обіг.

Також в протоколі вказано, що ст. 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому Митним кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Листом Департаменту міжнародної взаємодії ДМСУ від 27.01.2023 року №26/26-04/7.10/139 до Одеської митниці спрямовано лист митних органів Республіки Польща (лист палати фіскальної адміністрації у м. Вроцлав від 01.12.2022 року №0201-IGM.541.388.2022.4.JC (вхід. Одеської митниці від 30.01.2023 року №1898/4), за результатами опрацювання якого встановлена невідповідність документів та інформації, які надавались митному органу під час митного контролю та митного оформлення транспортного засобу «PEUGEOT 307» (VIN№ НОМЕР_1 ).

Так, згідно відповіді палати фіскальної адміністрації у м. Вроцлав Республіки Польща встановлено, що відповідно до ст.79, пт 1 Закону Республіки Польщі від 20.06.1997 року «Закон про дорожній рух», транспортний засіб підлягає зняттю з обліку у відповідному органі, який був місцем останньої реєстрації транспортного засобу, по заяві його власника. Дані органу, що знімає з обліку повинні бути ідентичні з назвою органу, що видав реєстраційний паспорт. Тобто, для здійснення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу «PEUGEOT 307» (VIN№ НОМЕР_1 ) за МД від 17.09.2021 року №UA500060/2021/20099 до Одеської митниці надано документ про зняття з обліку транспортного засобу «Decyzja» від 18.06.2021 року №KD.III.5410.1.564.2021.MC, виданий органом в м.Пшемисль (Польща), (STAROSTAPRZEMYKI, 37-700 PRZEMYSLDOMINIKANSKI 3), дані щодо якого не відповідають даним щодо органу в м. Варшава (Польща), PREZYDENTM.ST.WARSZAWYDZIELNICAMOKOTOW, UL.RAKOWIECKA 25/27; 02-517 WARSZAWA), що видав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.11.2007 DR/ НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації, що міститься на публічній (урядовій) інтернет-сторінці «https://historiapojazdu.gov.pl», встановлено, що станом на 14.02.20023 року транспортний засіб «PEUGEOT 307»(VIN№ НОМЕР_1 ) є зареєстрованим у Республіці Польща «StatusrejestracjiZarejestrowany».

Тобто, транспортний засіб «PEUGEOT 307» (VIN№ НОМЕР_1 ) його власником не було знято з обліку в уповноваженому органі Республіки Польща, а документ про зняття з обліку транспортного засобу «Decyzja» від 18.06.2021 №KD.III.5410.1.564.2021.MC не видавався та не є автентичним.

Таким чином, митним органом встановлено, що при декларуванні вищезазначеного транспортного засобу для здійснення митного оформлення надано документи, які стали підставою для заявлення у МД від 17.09.2021 року №UA500060/2021/200999 неправдивих відомостей про зняття з обліку уповноваженим органом Республіки Польща транспортного засобу «PEUGEOT 307» (VIN№ НОМЕР_1 ) та застосування пільгового режиму, преференції у сплаті митних платежів.

Сума митних платежів, які підлягають обов`язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України вищевказаного транспортного засобу без застосування преференції, відповідно до листа митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці від 23.01.2023 року №7.10-28.1-02/142 становить 66032,46 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становить 43822,5 грн.

Відповідно до ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється шляхом проведення митного огляду та перевірки документів і відомостей, які відповідно до статті 335 Митного кодексу України надаються митним органам під час переміщення товарів через митний кордон України.

Статтею 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п.п.1,4 ч.1 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; у випадках, визначеним цим кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу» затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за №1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації. Тобто, декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

Таким чином, митним органом вказано, що проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні вищезазначеного транспортного засобу громадянки України ОСОБА_1 для здійснення митного контролю та митного оформлення були надані документи, які стали підставою для заявлення у МД від 17.09.2021 року №UA500060/2021/200999 неправдивих відомостей про зняття з обліку уповноваженим органом Республіки Польща транспортного засобу «PEUGEOT 307» (VIN№ НОМЕР_1 ) та застосування пільгового режиму, преференції у сплаті митних платежів.

На підставі вищевикладеного, Одеською митницею відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил митних №0293/50000/23від 24.02.2023рокуза ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Мотивуючи прийняте рішення місцевий суд зазначив, що оскільки останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територію України державою агресором РФ, на якій відбуваються бойові дії, відомості про можливу реєстрацію як внутрішньо-переміщеної особи на території України відсутні, що унеможливлює належним чином викликати особу до суду та взагалі її ідентифікувати, що позбавляє суд встановити вину конкретної особи або її відсутність, тобто здійснити судовий розгляд та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Оскарженою постановою суд прийняв рішення про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Не погоджуючись з постановою, представник Одеської митниці Берназ В.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 150 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 60174,62 грн.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги представник митниці вказує, що митним органом встановлено та підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та на неї має бути накладено адміністративне стягнення. Одночасно, представник митниці зазначає про недопустимість звільнення особи від відповідальності судом виключно через те, що особа зареєстрована на окупованій території.

Також апелянт посилається на те, що Одеською митницею вживались заходи щодо встановлення місця фактичного проживання ОСОБА_1 , однак вони виявились безрезультатними.

Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явилась.

Апеляційним судом вживались заходи щодо сповіщення ОСОБА_1 про виклик до суду, зокрема шляхом направлення через автоматизовану систему документообігу суду смс-повідомлення на номер її мобільного телефону, що вказаний в матеріалах судової справи НОМЕР_3 .

Однак, відповідно до довідки сформованої АСДС від 31.10.2024 року, вбачається, що смс-повідомлення ОСОБА_1 не доставлено, оскільки абонент тимчасово не доступний.

Направлення судом судової повістки ОСОБА_1 за місцем її проживання є неможливим, оскільки в протоколі про порушення митних правил адреса місця проживання особи не зазначена.

Неможливим є також направлення судової повістки на вказану в протоколі адресу місця її реєстрації ( АДРЕСА_1 ), оскільки загальновідомим є факт того, що м. Нова Каховка Херсонської області перебуває під тимчасовою окупацією військ Російської Федерації, відповідно поштове сполучення здійснюється.

Будь-які інші засоби зв`язку із ОСОБА_1 в матеріалах судового провадження не зазначені.

За таких обставин, враховуючи, що апеляційним судом були вжиті всі можливі заходи щодо виклику ОСОБА_1 до суду, які не досягли належного результату, будь-які інші можливості забезпечення участі особи в судовому засіданні відсутні, апеляційний розгляд здійснено за відсутності останньої.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до неї докази; вислухавши доводи представника Одеської митниці, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; суд доходить до наступних висновків.

Статтею 487 Митного кодексу України (далі МК) передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.458 МКпорушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.466 МК адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями ч.1 ст. 486 МКпередбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Приймаючи рішення по справі, місцевий судзазначив, що оскільки останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територію України державою агресором Російської Федерації, на якій відбуваються бойові дії, відомості про можливу реєстрацію як внутрішньо-переміщеної особи на території України відсутні, що унеможливлює належним чином викликати особу до суду та взагалі її ідентифікувати, що позбавляє суд встановити вину конкретної особи або її відсутність, а отже здійснити судовий розгляд та прийняти законне і обґрунтоване рішення, за таких обставин суд позбавлений можливості встановити вину ОСОБА_1 у вчинені нею адміністративного правопорушення.

Посилаючись на зазначені обставини суд першої інстанції закрив провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Апеляційний суд не погоджується з рішенням місцевого суду, оскільки підставою для закриття провадження у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення не може бути причина відсутності в протоколі зазначення місця проживання особи, а також та обставина, що останнім відомим місцем реєстрації цієї особи є тимчасово окупованою територію України.

За таких обставин оскаржена постанова підлягає безумовному скасуванню.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлені підстави для повернення матеріалів митному органу, яким було складено протокол про порушення митних правил, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.494 МК про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч.2 ст.494 МК протокол про порушення митних правилповинен містити такі дані:1)дату імісце йогоскладення; 2)посаду,прізвище,ім`я,по батьковіпосадової особи,яка склалапротокол; 3)необхідні длярозгляду справивідомості проособу,яка притягуєтьсядо відповідальностіза порушеннямитних правил,якщо їївстановлено; 4)місце,час вчинення,вид тахарактер порушеннямитних правил; 5)посилання настаттю цьогоКодексу,що передбачаєадміністративну відповідальністьза такепорушення; 6)прізвища таадреси свідків,якщо вониє; 7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно ізстаттею 511цього Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками (ч.3 ст.494 МК).

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення (ч.4 ст.494 МК).

У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбаченістаттею 498цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою (ч.5 ст.494 МК).

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил (ч.6 ст.494 МК).

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (ч.7 ст.494 МК).

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування) (ч.8 ст.494 МК).

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування) (ч.9 ст.494 МК).

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним (ч.10 ст.494 МК).

Протокол, а також вилучені товари, у тому числі транспортні засоби особистого користування, транспортні засоби комерційного призначення та документи, зазначені в протоколі, передаються до митниці, в зоні якої виявлено порушення митних правил, а в разі якщо провадження у справі здійснюється іншим митним органом, - до такого органу (ч.11 ст.494 МК).

Згідно ч.1 ст.497 КК України у провадженніу справахпро порушеннямитних правилберуть участь: 1)особи,які притягуютьсядо адміністративноївідповідальності запорушення митнихправил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу(заінтересованіособи); 3)представники осіб,які притягуютьсядо адміністративноївідповідальності запорушення митнихправил,та заінтересованихосіб (законніпредставники,представники,які діютьна підставідовіреності,доручення); 4)захисники; 5)представники митнихорганів; 6)свідки; 7)експерти; 8)перекладачі; 9) поняті.

Статтею 498 МК передбачені права та обов`язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб.

Так, за приписами вказаної статті особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених уп.3 ст.461МК (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

З матеріалів судової справи вбачається, що 24.02.2023 року державним інспектором оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Одеської митниці Шаталовим К.М. складено протокол про порушення митних правил №0293/50000/23 від 24.02.2023 року щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК.

Зі змісту протоколу вбачається, що він складений за відсутності особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 , чи її захисника. При цьому, в протоколі не вказано причин його складення без участі ОСОБА_1 .

Крім того, в протоколі не вказана адреса місця проживання ОСОБА_1 , що позбавляє можливості її виклику в судове засідання, а зазначена лиш адреса місця її реєстрації: АДРЕСА_1 .

Апеляційний суд наголошує, що зазначення в протоколі адреси місця проживання особи є однією із важливих відомостей про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, які обов`язково мають бути зазначені в протоколі про порушення митних правил. Не зазначення цього важливого елемента позбавляє суд можливості здійснити виклик особи в судове засідання для розгляду складених щодо неї матеріалів справи, що позбавляє особу можливості знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії документів, бути присутньою під час розгляду у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, користуватися юридичною допомогою захисника, давати свої пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанову суду тощо.

Відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, ст.494 МК України, протокол про адміністративне правопорушення (протокол про порушення митних правил) - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП (МК України), є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення (про порушення митних правил). У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до відповідальності, в тому числі відомості про місце проживання особи; місце, час вчинення і суть правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

З наведеного вбачається, що зазначений протокол, разом з долученими до нього матеріалами, є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення.

Приписами ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, а в разі неправильного складання такого протоколу, повернути матеріали адміністративної справи органу, який його склав, для належного (додаткового) оформлення.

При цьому, у апеляційного суду виникають обґрунтовані сумніви з приводу того, що ОСОБА_1 взагалі відомо про складений щодо неї протокол про порушення митних правил за ст.485 МК та винесену щодо неї постанову місцевим судом.

З матеріалів справи вбачається наявність письмових викликів митної служби адресованих на поштову адресу місця реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , однак відсутні підтвердження, що вказані виклики були відправлені, особливо з урахуванням того, що вказана адреса є тимчасово окупованою територією країни та перебуває під контролем військ Російської Федерації.

Також підлягає врахуванню й те, що митну декларацію разом із долученим документами, на які посилається митний орган, було подано ще 17.09.2021 року, тобто задовго до повномаштабного вторгнення 24.02.2022 року російських військ на територію Україні та часткової окупації її територій, у зв`язку із чим певна частина населення була вимушено виїхати на підконтрольну територію України.

За таких обставин, дані щодо місця проживання особи, які були вказані в митних документах на день складання протоколу могли вже бути не актуальними, що мало бути перевірено митним органом при складанні протоколу.

Також апеляційний суд наголошує, що вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Зокрема, зі змісту рішення Європейського суду по справі «Ґалстян проти Вірменії» вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, який містить обвинувачення та є головним доказом по справі, повинен мати відомості про точний час, коли цей документ був пред`явлений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та чи мала вона достатній час на ознайомлення з ним.

Виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності, апеляційний суд вважає, що при виконанні вимог щодо обов`язку вручити копію протоколу про адміністративне правопорушення необхідно забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, реальну можливість ознайомитися зі змістом висунутого обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення з метою організації ефективного захисту своїх інтересів.

Крім того, в протоколі вказано, що він направлений ОСОБА_1 поштою, що також не відповідає дійсності, оскільки адреса її місця проживання в протоколі не вказана, а конверт про направлення кореспонденції митним органом на адресу її місця реєстрації повернуто, оскільки м. Нова Каховка Херсонської області перебуває під окупацією.

Апеляційний суд також враховує, що 10.05.2023 року, постановою Малиновського районного суду м. Одеси матеріали справи №521/10666/23 щодо ОСОБА_1 про порушення митних правил за ст.485 МК було повернуто до Одеської митниці Держмитслужби України для проведення додаткової перевірки протягом одного місяця з дня набрання чинності постановою суду (справа №521/10666/23, провадження №3/521/8712/23) (а.с.46-47).

Причиною повернення матеріалів справи місцевим судом митному органу послугувало встановлення місцевим судом складення протоколу за відсутності особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 .

При цьому, в постанові від 10.05.2023 року місцевий суд обґрунтовано звернув увагу митного органу на те, що протокол складався без присутності особи, яка притягується до відповідальності, та відсутні підтвердження вручення їй копії протоколу. Пояснення стосовно обставин справи у особи не відібрані, що порушує її права на справедливий суд, а саме ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов?язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також в цій постанові місцевим судом слушно зазначено про те, що в матеріалах справи міститься лист від 28.02.2023 року про нібито повідомлення ОСОБА_1 про складання стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення митницею та лист від 20.02.2023 року про виклик ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби України для надання пояснень. Адресою ОСОБА_1 у вказаних листах зазначено м.Нова Каховка, що є тимчасово окупованою територію України, тому поштове сполучення під час окупації не здійснюється. При цьому відомості, що ОСОБА_1 отримала вказані повідомлення або існують інші обставини не отримання нею цих листів суду не надано. Будь-яких інших дій щодо належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про складання стосовно неї протоколу, як-то засобами телефонного зв`язку, на адресу електронної пошти, тощо суду також не надано.

За таких місцевий суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст.494 МК протокол про адміністративне порушення складено без присутності особи, яка притягається до адміністративній відповідальності та належного її повідомлення про складання такого протоколу, відсутності даних про підтвердження отримання особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, протоколу про порушення митних правил.

Також місцевий суд слушно зауважив, що посадові особи, які складають протокол, зобов`язані забезпечити особі можливість скористатись правами, що їй гарантовані законом (ст.498 МК), у тому числі і право користуватись при розгляді справи допомогою адвоката і при необхідності перекладача і які повинні бути їй роз`яснені, однак цього, посадовою особою, яка складала протокол, зроблено не було. Суд зазначив, що відсутність вказаних обставин позбавляє можливості розглянути справу та прийняти рішення по ньому.

Відповідно до вимог статті 527 МК України, по справі про порушення митних правил, в разі неповноти проведеного провадження по справі, яке не може бути усунуте при розгляді справи, або при наявності інших обставин, які перешкоджають розгляду адміністративної справи по суті, суд виносить постанову про проведення додаткової перевірки.

При цьому, місцевий суд зазначив, що під час додаткової перевірки посадовим особам митниці необхідно надати підтвердження вручення протоколу особі, відносно якої він складений, або надати докази неможливості такого вручення. Також, відібрати пояснення по суті обставин викладених у протоколі.

Врахувавши вищевикладені обставини, місцевий суд дійшов висновку, що справа підлягає направленню до Одеської митниці Державної митної служби України для проведення додаткової перевірки, під час якої необхідно провести наведені дії та надати інформацію до суду.

Разом з цим, не зважаючи на мотиви повернення протоколу до митного органу вказаною постановою, в якій місцевим судом було чітко зазначено перелік дій, які необхідно здійснити митному органу під час додаткової перевірки, митний орган не виконав вказівок суду та, фактично в тому ж вигляді, повторно 04.07.2023 року направив матеріали справи для розгляду до Малиновського районного суду м. Одеси (а.с.50-51).

При цьому, в супровідному листі митним органом зазначено, що один примірник протоколу про порушення митних правил рекомендованим листом від 24.03.2023 року №7.10-5/20-01/10/3419 направлено на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, не зважаючи на вказане посилання митного органу, не долучені докази на підтвердження направлення протоколу вказаним рекомендованим листом, а також підтвердження про його отримання адресатом.

Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах судової справи наявний поштовий конверт, адресантом (відправником) якого є Одеська митниця, адресатом (отримувачем) вказана ОСОБА_2 із прикріпленим, однак не заповненим працівниками поштового відділення, про вручення, рекомендованим повідомленням.

При цьому на конверті простим олівцем зазначено «повернення відсутній поштовий зв?язок» (а.с.40, 41).

Не вручений адресату ОСОБА_1 також інший наявний в матеріалах справи конверт (а.с.42, 43).

Наведені обставини свідчать про те, що поштова кореспонденція від митного органу не лише не була доставлена під підпис адресату ОСОБА_1 , а й не була їй направлена, оскільки конверт було повернуто до митного органу.

При цьому, митним органом не вживалось всіх можливих дієвих заходів, направлених на встановлення місця проживання ОСОБА_1 .

Таким чином, твердження митного органу про належне сповіщення ОСОБА_1 про виклик до митного органу для складання протоколу та повідомлення про його складення, з урахуванням вищевикладеного, є неспроможними.

Посилання митного органу на лист Департаменту праці та соціальної політики за вих.№02-25/396 від 16.06.2023 року, відповідно до якого згідно Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб та діючої бази даних особових рахунків, відсутня будь-яка інформація про фактичне місце проживання ОСОБА_1 на території м. Одеси, також не свідчить про встановлення місця перебування, проживання ОСОБА_1 , та її повідомлення про складений щодо неї протокол про порушення митних правил.

Апеляційний суд звертає увагу, що місцевим судом вживались всі можливі заходи, щодо повідомлення ОСОБА_1 про виклик до судових засідань, зокрема надсилання автоматизованою системою документообігу суду смс-повідомлень на вказаний в матеріалах справи номер її мобільного телефону НОМЕР_4 , які не були доставлені, оскільки абонент тимчасово недоступний; місцевим судом публікувались оголошення про її виклик на сайті Малиновського районного суду м. Одеси.

Крім того, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.05.2024 року витребувано з Міністерства соціальної політики України дані щодо фактичного перебування або тимчасової реєстрації ОСОБА_1 (а.с.80-81).

11.06.2024 року до місцевого суду надійшла відповідь Департаменту цифрової трансформації, інформаційних технологій та кібербезпеки Міністерства соціальної політики України, відповідно до якої станом на 24.05.2024 року інформація щодо запитуваної особи в ЄІБД ВПО відсутня (а.с.85).

З урахуванням вищенаведеного, як місцевий суд, так і суд апеляційної інстанції, позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення по даній справі, що обумовлює повернення справи на доопрацювання.

Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред?явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Враховуючи наведене, суд, розглядаючи справи на засадах безсторонності та неупередженості, не наділений повноваженнями витребовування додаткових доказів за власною ініціативою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.02.2021 року (справа №11-1219сап19) зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.

Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суд не має права відшукувати докази на наявність або відсутність винуватості вини особи, яка притягається до відповідальності, тобто не має права перебирати на себе функції сторони обвинувачення.

Крім того, апеляційний суд вважає, що у даному випадку для прийняття рішення на користьабо проти особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, орган, який зобов`язаний на збирання доказів для підтвердження фактів і обставин, що відображені в протоколі, так і суд першої інстанції, який зобов`язаний на основі суворого додержання законності, прийняти законне та обґрунтоване рішення, вчинити всі дії спрямовані на повноту здійснення ними дій, що передбачені наданими їм повноваженнями.

За таких обставин, суд першої інстанції повинен був звернути особливу увагу на вказані недоліки протоколу про порушення митних правил та повернути на його доопрацювання митному органу, оскільки протокол та долучені до нього документи в дійсності позбавляють суд можливості зробити висновки як з приводу наявності, так і з приводу відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки протилежне порушує фундаментальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанціїпозбавлений можливості усунути вказані недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, а тому оскаржена постанова підлягає скасуванню, а матеріалисправи про адміністративне правопорушення підлягають поверненню до Одеської митниці Держмитслужби для належного оформлення.

Керуючись ст.ст. 380, 458, 481, 486, 489, 495 Митного кодексу України, ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Берназ В.П. задовольнити частково.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.10.2024 року, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.485 Митного Кодексу України повернути до Одеської митниці ДМС України для належного оформлення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський