Ухвала

від 02.12.2024 по справі 240/19037/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

02 грудня 2024 р.Справа № 240/19037/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Воробйової Інни Анатоліївни розглянувши у письмовому провадженні клопотання про залучення співвідповідача та питання про залучення третьої особи і витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Житомирського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В підготовче засідання призначене на 02.12.2024 р. сторони не з`явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

При цьому, від представника відповідача надійшло клопотання про залучення в якості співвідповідача - ДСА України.

Враховуючи належне повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути клопотання про залучення співвідповідача та питання про витребування доказів в порядку письмового провадження.

Оцінюючи клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача, суд вказує на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже, співвідповідач може бути залучений лише за клопотанням позивача, а не відповідача, відтак, клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Разом з тим, надаючи оцінку аргументам представника відповідача стосовно того, що Державна судова адміністрація України як головний розпорядник коштів Державного бюджету України здійснює забезпечення діяльності в т.р. і Житомирського окружного адміністративного суду, суд вважає за необхідне із власної інціативи залучити адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, виходячи з наступного.

Згідно частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Так, при розгляді справи встановлено, що рішення у даній справі може вплинута на права, обов`язки та інтереси ДСА України, як розпорядника коштів, відтак, слід залучити останню в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Врішуючи питання про витребування доказів, суд вказує наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Водночас, частиною 4 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 2, 3 статті 79 КАС України).

Частиною 1 статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання стосовно доцільності витребування додаткових доказів, суд вказує наступне.

Так, предметом спору, серед іншого, є дії щодо нарахування та виплати суддівської винагороди виходячи з прожиткового мінімуму в розмірі 2102 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач як суддя Житомирського окружного адміністративного суду отримує суддівську винагороду, обчислену відповідно до приписів статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Однак, протягомлипня-вересня 2024 року відповідачем для обрахунку розміру суддівської винагороди, що належить виплатити позивачеві, взято за основу таку базову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу судді, що відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" становить 2102 гривні, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01.01.2024 р.

При цьому, приписами частини 3 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів здійснює Державна судова адміністрація України, а функції розпорядника коштів нижчого рівня територіальні управління ДСА України.

Статтею 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Розглядаючи спір у подібних правовідносинах щодо обчислення суддівської винагороди із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривень, Верховний Суд у справі №400/2031/21 (постанова від 10 листопада 2021 року) дійшов таких висновків:

«Виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач (ТУ ДСА України) як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2021 рік).

Тому для правильного вирішення цієї справи слід витребувати у відповідача інформацію про підстави обчислення та виплати позивачу суддівської винагороди із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді величиною 2102 гривні, а саме чи було такою причиною:

1) недостатність коштів (бюджетних асигнувань) для обчислення та виплати суддівської винагороди із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня 2024 року ;

2) застосування норми абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» при наявності бюджетних асигнувань, достатніх для нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень;

3) докази , що виплата суддівської винагороди у період із 02 липня 2024 р. по 30 вересня 2024 р. здійснювалась саме Житомирським окружним адміністративним судом, а не територіальним управління ДСА.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 181 КАС України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні, зокрема, у разі необхідності витребування нових (додаткових) доказів.

З огляду на витребування у відповідача додаткових доказів слід оголосити перерву у підготовчому засіданні.

Керуючись статтями 12, 72, 80, 181, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача - відмовити.

Залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДСА України.

Зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня отримання копії даної ухвали направити третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання .

Витребувати у відповідача та зобов`язати надати суду до 13.12.2024 р. інформацію про те, чи виділялися Державною судовою адміністрацією України відповідачу достатньо коштів для обчислення та виплати суддівської винагороди позивачу у період із 02 липня 2024 р. по 30 вересня 2024 р. із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, а також інформацію про те, чи могла б бути виплачена суддівська винагорода позивачу у період із 02 липня 2024 р. по 30 вересня 2024 р. із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 гривень, за рахунок тих бюджетних асигнувань, що передбачалися для Житомирського окружного адміністративного суду в затверджених на 2024 рік кошторисах та щомісячних розписах видатків і докази , що виплата суддівської винагороди у період із 02 липня 2024 р. по 30 вересня 2024 р. здійснювалась саме Житомирським окружним адміністративним судом, а не територіальним управління ДСА.

Оголосити перерву у підготовчому засіданні до 16.12.2024р. р. о 13 год.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна