Рішення

від 05.12.2024 по справі 120/7575/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 р. Справа № 120/7575/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кряж" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу та зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку,

УСТАНОВИВ:

07.06.2024 до суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС або позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Кряж" (далі ТОВ Кряж" або відповідач) про стягнення з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування коштів, що обслуговують ТОВ "Кряж", податкового боргу в сумі 86849,10 грн та про зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях відповідача шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітньої плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового збору).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг з:

- орендної плати (Крижопільська ТГ) в сумі 58503,05 грн, з яких 47700,39 грн (основний платіж), 9058,53 грн (штрафні санкції) та 1744,13 грн (пеня);

- орендної плати (Вінницька ТГ) в сумі 19885,32 грн, з яких 19780,42 грн (основний платіж) та 104,90 грн (пеня);

- податку на нерухоме майно (Крижопільська ТГ) в сумі 8460,73 грн, з яких 7284,74 грн (штрафні санкції) та 1175,99 грн (пеня).

Вказана заборгованість підтверджується карткою особового рахунку платника, податковими повідомленнями-рішенями № 022610412 від 18.12.2023 та № 022600412 від 18.12.2023, а також податковими деклараціями з плати за землю від 20.02.2023, від 16.02.2024, від 17.02.2023 та від 16.02.2024.

Відповідачу надсилалась податкова вимога за № 0000358-1302-0232 від 04.04.2023. Однак через несплату податкового боргу у визначені законом строки контролюючим органом прийнято рішення № 107 від 14.08.2023 про опис у податкову заставу майна, що перебуває у власності ТОВ "Кряж".

Відповідачу направлялось повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу № 25164/6/02-32-13-03-17 від 20.02.2024. Разом з тим, жодних документів, необхідних для опису майна у податкову заставу, відповідач не надав.

Відтак ГУ ДПС звертається до суду з адміністративним позовом про стягнення на погашення податкового боргу коштів з рахунків відповідача та зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на його кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Ухвалою суду від 12.06.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що вимога ГУ ДПС про стягнення коштів в сумі 86849,19 грн спрямована на погашення неіснуючого податкового боргу, оскільки ТОВ "Кряж" сплатило орендну плату за землю за серпень 2023 року в сумі 2785,20 грн (платіжна інструкція № 47503633 від 26.06.2024) та орендну плату за серпень 2023 року в сумі 3000,00 грн (платіжна інструкція № 47503634 від 26.06.2024). Отже, позовні вимоги про стягнення з товариства заборгованості в сумі 86849,19 грн є безпідставними та не враховують часткову сплату боргу в загальному розмірі 5785,20 грн.

Також позивач вказує на те, що особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків регламентовані статтею 283 КАС України, в силу приписів якої заява податкового органу щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків може бути подана до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. Отже, на думку відповідача, контролюючий орган порушив встановлений законом порядок звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Крім того, позивач псилається на скрутне матеріальне становище підприємства, яке попри воєнний стан в Україні та труднощі, спричинені повномасштабною збройною агресією російської федереації, намагається здійснювати господарську діяльність, сплачувати заробітну плату своїм працівникам, поточні податки, збори та платежі, а також вживає всі можливі заходи, спрямовані на погашення наявної заборгованості.

Одночасно у відзиві на позовну заяву позивач заявив клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ГУ ДПС в частині зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "Кряж" з тих підстав, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 283 КАС України.

02.08.2024 до суду надійшли додаткові письмові пояснення, у яких представник позивача заперечує вказане клопотання та наголошує на тому, що ГУ ДПС звернулося з цим позовом в загальному порядку, а тому не пропустило строк звернення до суду, передбачений ч. 1 ст. 122 КАС України.

Ухвалою суду від 04.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про часткове залишення позовної заяви без розгляду.

05.08.2024 від представника позивача до суду надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у цій справі в частині, що стосується стягнення з відповідача податкового боргу та зупинення видаткових операцій на суму 5785,20 грн.

Клопотання обґрунтовується тим, що після пред`явлення адміністративного позову ТОВ "Кряж" частково погасило спірну заборгованість та зменшило її на вищевказану суму. Відтак ГУ ДПС просить залишити позовні вимоги в цій частині без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Відповідач своєї позиції щодо заявленого клопотання не висловив.

Ухвалою суду від 04.12.2024 у задоволення вищзазначеного клопотання відмовлено з мотивів недотримання позивачем приписів ч. 2 ст. 240 КАС України.

Інших заяв (клопотань) від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши доводи сторін на підтримку своїх вимог та запаречень, а також надані ними докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Встановлено, що ТОВ "Кряж" (код ЄДРПОУ 38717275) як юридична особа зареєстроване 20.05.2013 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області. Основний вид економічної діяльності підприємства за КВЕД: 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт".

Згідно з довідкою за підписом уповноваженої особи контролюючого органу про суму боргу ТОВ "Кряж" станом на 07.06.2024, за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 86849,10 грн, який складається з орендної плати (Крижопільська ТГ) в сумі 58503,05 грн, з яких 47700,39 грн (основний платіж), 9058,53 грн (штрафні санкції) та 1744,13 грн (пеня), орендної плати (Вінницька ТГ) в сумі 19885,32 грн, з яких 19780,42 грн (основний платіж) та 104,90 грн (пеня), та податку на нерухоме майно (Крижопільська ТГ) в сумі 8460,73 грн, з яких 7284,74 грн (штрафні санкції) та 1175,99 грн (пеня). Дата виникнення боргу 23.09.2023.

Водночас заборгованість підтверджується: картками особового рахунку платника податків ТОВ "Кряж" за кодами класифікації доходу бюджету 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" та 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які власниками об`єктів нерухомого майна"; податковими повідомленнями-рішенями ГУ ДПС № 022610412 від 18.12.2023 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9058,53 грн та № 022600412 від 18.12.2023 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7284,74 грн; податковими деклараціями з плати за землю від 20.02.2023, від 16.02.2024, від 17.02.2023 та від 16.02.2024.

04.04.2023 на адресу ТОВ "Кряж" надсилалась податкова вимога за № 0000358-1302-0232 від 04.04.2023 на суму боргу 183859,61 грн, яка отримана відповідачем 06.04.2023.

Разом з тим, через несплату узгоджених грошових зобов`язань у визначений законом строк, ГУ ДПС прийнято рішення № 107 від 14.08.2023 про опис майна у податкову заставу майна, що перебуває у власності ТОВ "Кряж", та 20.02.2024 направлено відповідачу повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу за № 25164/6/02-32-13-03-17.

Надалі податковим керуючим Мазник О.П. складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 30 від 12.04.2024.

Враховуючи вищевикладене, 07.06.2024 податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках, що обслуговуються відповідача, коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 86849,10 грн та зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За змістом пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 зазначеної статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Судом встановлено, що станом на 07.06.2024 за відповідачем рахувається податкова заборгованість в загальній сумі 86849,10 грн. Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а тому визнавається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних положень закону позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу № 0000358-1302-0232 від 04.04.2023 на суму 183859,61 грн.

З моменту виставлення податкової вимоги сума податкового боргу товариства зменшилася, однак на дату звернення контролюючого органу до суду 07.06.2024 повністю не була погашена та становила 86849,10 грн.

Вже після відкриття провадження у цій адміністративній справі ухвалою суду від 12.06.2024 відповідач частково погасив вказану заборгованість, сплативши орендну плату за землю по Вінницькій ТГ в сумі 2785,20 грн (сплата відбулася 26.06.2024 згідно з платіжною інструкцією № 47503633 від 26.06.2024) та орендну плату по Крижопільській ТГ в сумі 3000,00 грн (сплата відбулася 26.06.2024 згідно з платіжною ініструкцією № 47503634 від 26.06.2024).

Таким чином, під час розгляду справи спірна податкова заборгованість зменишилась до 81063,90 грн (86849,10 5785,20), однак повністю не погашена. Принаймні доказів на підтвердження цієї обставини на момент ухвалення рішення суду не надано.

Статтею 61 ПК України визначено, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на податкові органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України установлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що у передбачені законом строки відповідач не сплатив до бюджету залишкову суму податкового боргу в розмірі 81063,90 грн, а наявність такого боргу підтверджується матеріалами справи та фактично визнається самим платником, враховуючи його часткове добровільне погашення вже після пред`явлення адміністративного позову, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо тяжкого фінансового стану підприємства, на що посилається відповідач у своєму відзив, то суд зазначає, що це не може бути підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову ГУ ДПС чи звільнення платника податків від обов`язку зі сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Поряд з цим суд звертає увагу відповідача на його право звернення до контролюючого органу із заявою про розстрочення або відстрочення сплати грошових зобов`язань/податкового боргу (ст. 100 ПК України).

Вирішуючи позовні вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "Кряж" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (п. 89.4 ст. 89 ПК України)

Також контролюючі органи наділені повноваженнями звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску податкового керуючого до опису майна у податку заставу чи ненадання на його вимогу документів, необхідних для такого опису, контролюючий орган має право звернутися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

З матеріалів справи видно, що на виконання вимог ст. 89 ПК України ГУ ДПС прийнято рішення про опис майна ТОВ "Кряж" у податкову заставу.

Крім того, на адресу відповідача надіслано лист-повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу, у якому зазначено про необхідність надання переліку ліквідних активів, які можливо було б використати для погашення існуючого податкового боргу.

Оскільки таких документів не надано, податковим керуючим складно Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 12.04.2024 за № 30.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що ГУ ДПС правомірно та за наявності законних підстав для цього звернулося до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "Кряж" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого товариства, що знаходяться у банку.

Водночас суд відхиляє доводи відповідача про те, що із зазначеними вимогами контролюючий орган може звертатися до суду лише в порядку, передбаченому ст. 283 КАС України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (ч. 1 ст. 12 КАС України).

Відтак податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду, зокрема з позовними вимогами про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Поряд з цим КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).

Так, статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Разом з тим цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 283 КАС Українизаява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити певні визначені цією нормою обов`язкові реквізити.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (ч. 3 ст. 283 КАС України).

Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Згідно ч. 6 ст. 283 КАС України ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Виходячи зі змісту статей 271 та 272 КАС України, розгляд термінової адміністративної справи закінчується проголошенням повного судового рішення, а судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Тобто, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення в загальному порядку або відповідно до ст. 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві).

Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до ч. 4 ст. 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19 та постанові Верховного Суду від 05 листопада 2021 року у справі №140/551/20.

У подальшому вказана позиція неодноразово підтверджувалася КАС ВС, про свідчать, зокрема, постанова від 12.07.2022 у справі № П/811/2299/17, постанова від 20.07.2022 у справі № 640/32263/20 та постанова від 02.09.2022 у справі № 805/3801/16-а.

Таким чином, позивач правомірно та з дотримання вимог чинного законодавства звернувся до суду з цим адміністративним позовом у загальному порядку, а твердження відповідача про відсутність у контролюючого органу такого права є помилковими.

Відтак, оскільки за результатами розгляду справи суб`єктом владних повноважень доведено наявність правових підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, позовні вимоги ГУ ДПС в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 77, 90 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 30 рішення ЄСПЛ у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши надані ними докази, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування коштів, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Кряж" (код ЄДРПОУ 38717275) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 81063 (вісімдесят одна тисяча шісдесят три гривні) 90 коп.

Зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях товариства з обмеженою відповідальністю "Кряж" (код ЄДРПОУ 38717275) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);

2) відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Кряж" (код ЄДРПОУ 38717275, місцезнаходження: вул. Максимовича, 4А, приміщення 6-10, м. Вінниця, 21036).

Повне рішення суду складено 05.12.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович