ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2024 року Справа № 160/25695/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
24.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 20651,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг в сумі 20651,81 грн., який виник внаслідок несплати грошових зобов`язань нарахований контролюючим органом самостійно. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути наявний у відповідача податковий борг.
26.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
09.10.2024 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату річного податкового зобов`язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів. Вірний розрахунок МПЗ призвів до надходження до бюджету більших сум податків, оскільки мною сплачено загалом 22779 гривень 89 копійок, а за розрахунками ДПС я повинна була сплати 19751 гривню 62 копійки (8951,81 (різниця між нарахованим МПЗ та сплаченими ПДФО і військовим збором)+4949,81(земельний податок)+5400 (ПДФО) НОМЕР_2 (військовий збір)=19751,62. Таким чином, на сьогоднішній день між позивачем та відповідачем відсутні будь-які спірні правовідносини, а відповідно у мене відсутні будь-які податкові борги. До відзиву я не маю можливості додати розрахунок МПЗ зроблений органами ДПС згідно податкового повідомлення-рішення №638326-24/04-04 від 24.07.2023. До відзиву додано витяги про нормативно грошову оцінку земельних ділянок 1224581500:01:002:0119 та 1224581500:01:003:0016, копію квитанції про сплату ПДФО в сумі 5400,00 гривень, копію квитанції про сплату військового збору в сумі 450 гривень, копію квитанції про сплату земельного податку за 2022 рік в сумі 4949,81 гривень, копію квитанції про сплату позитивного значення МПЗ в сумі 11980,08 гривень. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
15.10.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду виправлено описку в ухвалі від 26.09.2024 року та витребувано у позивача додаткові докази по справі.
24.10.2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 3271,73 грн.
25.10.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про уточнення позовних вимог.
11.11.2024 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшов відзив на уточнену позовну заяву, відповідно до якого вказано, що вимоги зі сплати заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 14801,81 грн, згідно - податкового повідомлення-рішення №638326-24/04-04 від 24.07.2023, термін сплати 23.12.2024 на суму 14801,81 грн. (з урахуванням сплати 11 980,08 гривень відповідачем не визнаються повністю зважаючи на неправомірні дії позивача. Отримання направленого органами ДПС податкового повідомлення-рішення про нараховані суми МПЗ та його оскарження було неможливим у зв`язку з введеним військовим станом, який продовжувався неодноразово та діє й на теперішній час. Вказана обставина змусила відповідача, у зв`язку з безпосередньою загрозою життю та життю рідних покинути місце постійного проживання.
14.11.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг на загальну суму 3271,73грн, а саме: - заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 2821,73 грн, згідно податкового повідомлення-рішення №638326-24/04-04 від 24.07.2023, термін сплати 23.12.2023 на суму 14801,81 грн (з урахуванням сплати у сумі 11 980,08 грн загальна сума становить 2821,73 грн); - заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 450,00 грн, згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №405 від 20.02.2023, термін сплати 31.07.2023 на суму 450,00 грн. Відповідач у відзиві на позовну заяву фактично намагається оскаржити податкове повідомлення-рішення без дотримання порядку оскарження рішень контролюючих органів та не в межах строку передбаченого Податковим кодексом України.
18.11.2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких вказано, що позивачем до позову додано корінець податкового повідомлення-рішення форми «МПЗФ» №638326-24/04-04 від 24 липня 2023 року, у якому зазначено суму податкового зобов`язання 14801,81 гривень, будь якого іншого розрахунку суми податкового зобов`язання позивачем не наведено, а ні в позові, а ні приведено цього розрахунку в додатках до позову. Шляхом нескладних математичних розрахунків можна зрозуміти, що позивач при розрахунку МПЗ за 2022 рік використовував нормативно-грошову оцінку одного гектара земель сільського-господарського призначення у середньому по Дніпропетровській області, що є прямим порушенням вимог ст. 38-1 Податкового кодексу України, оскільки нормативно-грошова оцінка належних на праві приватної власності ділянок проведена та повинна використовуватись позивачем в обов`язковому порядку.
18.11.2024 року від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказано щодо неправомірності дій позивача та підтвердження мого розрахунку МПЗ за 2022 рік надано копію податкового повідомлення-рішення № 638326-24/04-04 від 24 липня 2023 року де податковим органом в порушення вимог підпункту 38-1.1.1 пункту 38-1.1 статті 38-1 ПКУ прийнято до розрахунку нормативно-грошову оцінку земельних ділянок виходячи з суми 30251 гривня 00 копійок, як для земельної ділянки нормативно-грошова оцінки, якої не проведено. Однак, позивачу на момент складання податкового повідомлення-рішення № 638326- 24/04-04 від 24 липня 2023 року було достеменно відомо про те, що нормативно-грошова оцінка вказаних земельних ділянок проведена.
29.11.2024 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що станом на 29.11.2024 року в ІКС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків наявна заборгованість по військовому сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001) у сумі 450,00 гривень. ГУ ДПС зазначає, відповідно до наданої платіжної інструкції 0.0.3929012015.1 кошти, призначення платежу якого було військовий збір, надійшли у військовий збір (Код класифікації доходів бюджету 11011000) в сумі 450,00 грн. Отже, відповідачем було здійснено сплату не за тим кодом класифікації доходів бюджету. ГУ ДПС звертає увагу, що переказ коштів здійснюється з одного рахунку на інший за заявою платника податків. Станом на 28.11.2024 року згідно даних ІКС «Податкового блоку» в ІКС «Інтегрованій картці платника податків» в межах справи №160/25695/24 щодо стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 , заборгованість складає 3 271,73 гривень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
В інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 3271,73 грн, а саме:
- заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 2821,73 грн, згідно податкового повідомлення-рішення №638326-24/04-04 від 24.07.2023, термін сплати 23.12.2023 на суму 14801,81 грн (з урахуванням сплати у сумі 11 980,08 грн загальна сума становить 2821,73 грн);
- заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 450,00 грн, згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №405 від 20.02.2023, термін сплати 31.07.2023 на суму 450,00 грн.
Відповідач у добровільному порядку не погашає вищевказаний податковий борг, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).
Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 Податкового кодексу України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За визначенням, наведеним в підпункті 14.1.54. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.
Згідно з статтею 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 Податкового кодексу України України).
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 Податкового кодексу України).
Так, судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 3271,73 грн, а саме:
- заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 2821,73 грн, згідно податкового повідомлення-рішення №638326-24/04-04 від 24.07.2023, термін сплати 23.12.2023 на суму 14801,81 грн (з урахуванням сплати у сумі 11 980,08 грн загальна сума становить 2821,73 грн);
- заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 450,00 грн, згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №405 від 20.02.2023, термін сплати 31.07.2023 на суму 450,00 грн.
Відповідач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення та вказана сума податкового боргу є неузгодженою, оскільки позивачем не було отримано таке рішення.
Згідно з п.42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.45.1. ст. 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно діючої редакції пп.266.7.2. п. 266.7. ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Водночас, ця норма наразі є чинною після внесення в неї змін щодо суб`єкта направлення рішення.
Так, Законом України від 16.01.2020 №466-IX, який набрав чинності 23.05.2020, було змінено в абзаці першому підпункту 266.7.2 слова «надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації)» на «надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».
Таким чином, станом на день направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень діяло правило про направлення податкового повідомлення-рішення «контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації)».
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п . 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.
Пунктами 42.1, 42.2, 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Так, до матеріалів справи позивачем долучено докази надіслання податкового повідомлення-рішення №638326-24/04-04 від 24.07.2023 року за адресою місцезнаходження платника податків, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, при цьому на адресу відповідача, повернувся конверт із відміткою про зазначення причин повернення за закінченням терміну зберігання.
Таким чином, в силу вимог п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення №638326-24/04-04 від 24.07.2023 року вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення або в повідомленні із зазначенням причини невручення.
Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення №638326-24/04-04 від 24.07.2023 року у судовому порядку до суду не надано, а обґрунтування відповідача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення, з підстав невірного розрахунку такої суми заборгованості в ньому, судом не приймаються, оскільки таке рішення не є предметом спору у цій справі.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання визначене у податковому повідомленні-рішенні №638326-24/04-04 від 24.07.2023 року є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Також, судом встановлено, що відповідачем надано до суду платіжну інструкцію №0.0.3929012015.1 від 08.10.2024 року про сплату військового збору у розмірі 450,00 грн, при цьому відповідачем було здійснено сплату військового збору не за тим кодом класифікації доходів бюджету, що підтверджується наданими позивачем витягами з інтегрованої картки платника податку.
При цьому, суд зазначає, що дії зарахування чи незарахування та визначення коду клсифікації доходів до бюджету не є предметом спору та доказів переказу коштів з одного рахунку на інший за заявою платника податків, до суду не надано, так як і не надано доказів оскарження таких дій.
Станом на 28.11.2024 року згідно даних ІКС «Податкового блоку» в ІКС «Інтегрованій картці платника податків» в межах справи №160/25695/24 щодо стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 , заборгованість складає 3 271,73 гривень
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
При цьому, за правилами пункту 59.5. у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №0017956-1309-0436 від 01.09.2023 року за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Таким чином, в силу вимог п. 42.5 ст. 42 ПК України податкова вимога "Ф" №0017956-1309-0436 від 01.09.2023 року вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Разом з тим, вказана вимога у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалася. Докази на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надані та судом в ході судового розгляду не здобуті.
Відповідно до п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Згідно п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Станом на день вирішення спору доказів на підтвердження сплати податкового боргу чи оскарження його в судовому порядку до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 3271,73 грн.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 3271,73 грн (три тисячі двісті сімдесят одна гривні сімдесят три копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123548292 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні