Рішення

від 05.12.2024 по справі 340/5044/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5044/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ФОП ОСОБА_1 (надалі позивач), через свого представника адвоката Дмитруха Д.М., звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №7049/11/28/РРО/ НОМЕР_1 /ТД-ФС від 16.07.2024 року, винесену в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В., якою стосовно ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 80000,00 грн.

Ухвалою судді від 05.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання. Цією ж ухвалою сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що за наслідками проведеної фактичної перевірки 15.05.2024 року складений акт перевірки, у якому зазначено про порушення вимог законодавства про працю в частині допущення працівника до роботи без укладення договору. Проте, вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки позивач здійснює господарську діяльність у приміщенні в частині приміщення, яке належить дружині позивача, іншу частину магазину передано згідно договором оренди нежитлового приміщення ОСОБА_2 на 2 роки, яка здійснює самостійно господарську діяльність. У день проведення фактичної перевірки позивач перебував у відрядженні в м. Кропивницький, а ОСОБА_2 здійснила продаж належного позивачу товару без його відома, що виключає наявність вини позивача. Крім того, представник позивача вказав, що акт перевірки є неналежним доказом, оскільки пунктом 2 Порядку №509 передбачалося можливість накладення штрафу на підставі акти лише документальної виїзної перевірки ДФС, а не акта фактичної перевірки.

Південно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (надалі відповідач) надало відзив на позов в якому вказано, що спірна постанова є правомірною, оскільки в процесі перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог ст.24 КЗпП України, постанови КМУ від 17.06.2015 за №413, а саме допущення працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення податкової служби про прийняття працівника на роботу, що зафіксовано в акті фактичної перевірки ГУ ДПС в Кіровоградській області (а.с.50-71).

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд, -

У С Т А Н О В И В:

17.06.2024 (після доопрацювання) до Міжрегіонального управління надійшов лист Головного управління ДПС у Кіровоградській області «Про надання додаткової інформації щодо повернення матеріалів фактичної перевірки» від 14.06.2024 №3900/5/11-28-07-04-03 (вхідний №15861/ПС/1-24 від 17.06.2024) та копія акту (довідки) фактичної перевірки від 15.05.2024 реєстраційний №7049/11/28/РРО/ НОМЕР_1 відносно ФОП ОСОБА_1 , проведеної ГУ ДПС у Кіровоградській області, у ході якої виявлені порушення вимог законодавства про працю в частині допущення працівника до роботи без укладання трудового договору (контракту).

Відповідно до копії акту (довідки) фактичної перевірки від 15.05.2024 реєстраційний №7049/11/28/РРО/1943204210, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області у 15.05.2024 проведено фактичну перевірку магазину за адресом: АДРЕСА_1 , у якому свою господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 , який перебуває на загальній системі оподаткування (п.2.2.11 акту перевірки).

Під час проведення даної перевірки встановлено, що 15.05.2024 допущено до роботи громадянки ОСОБА_2 на обладнанні ФОП ОСОБА_1 , а саме не реєстраторі розрахункових операцій MINI-T 400 ME фіскальний номер 3000817642.

ОСОБА_2 здійснила за допомогою вищезазначеного обладнання розрахункову операцію з продажу пива « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ємністю 1 л, які належать ФОП ОСОБА_1 , даний факт підтверджується оформленим актом контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 15.05.2024, який гр. ОСОБА_2 підписала.

Відповідно до пояснення ОСОБА_2 від 15.05.2024, вона є фізичною особою-підприємцем та здійснює свою діяльність в магазині за адресом: АДРЕСА_1 . Коли на господарській одиниці відсутній ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 допомагає у продажі його продукції і товару. Будь-які договори між ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 не укладалися.

18.06.2024 начальником Міжрегіонального управлінням прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №7049/11/28/РРО/1943204210/ТД, яким вирішено розглянути справу про накладення штрафу згідно з абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на ФОП ОСОБА_1 , розгляд провести о 14 год. 00 хв. 10.07.2024.

Міжрегіональним управлінням повідомлено ФОП ОСОБА_1 листом від 20.06.2024 про отримання Акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області від 15.05.2024 реєстраційний №7049/11/28/РРО/1943204210 та запрошено ФОП ОСОБА_1 взяти участь 10.07.2024 о 14 год. 00 хв. у розгляді справи про застосування санкцій відповідно до абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на підставі Акту Головного управління ДПС у Кіровоградській області. Дане відправлення отримано позивачем 25.06.2024.

У зв`язку неможливістю проведення розгляду справи 10.07.2024, листом Міжрегіонального управління від 05.07.2024 №ПС/1/12192-24 повідомлено позивача про новий час розгляду справи, а саме 16.07.2024 о 13 год. 00 хв. (направлено за допомогою застосунку для дзвінків і обміну повідомленнями на номер телефону позивача 0976872660).

16.07.2024 за результатами розгляду справи начальником Міжрегіонального управління вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 80000,00 грн на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (надалі спірна постанова).

Отже, правомірність та законність спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015р., Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно інформацію, наданої ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.11.2024 року, ФОП ОСОБА_2 подала повідомлення 11.08.2023 року про здійснення господарської діяльності за адресом: АДРЕСА_1 .

За вказаним адресом свою господарську діяльність також здійснює ФОП ОСОБА_1 .

Так, статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 р. установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 р. (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 (в редакції чинність станом на день винесення спірної постанови) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

При цьому, суд вказує на помилкове зазначення представником позивача норми п.2 Порядку №509 в редакції, яка була чинною до 30.08.2019 року.

У постанові від 17.04.2024 у справі №560/3981/23 Верховний Суд вже досліджував повноваження відповідача накладати штраф за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, на підставі акту, складеного податковим органом за результатом фактичної перевірки, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю.

Суд, зокрема, зазначив:

« 40. … Верховний Суд вважає, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб`єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством. У спірних відносинах розмір штрафу та суб`єкт, уповноважений його накладати напряму визначені у нормах статті 265 Кодексу законів про працю України.

41. Окрему увагу Верховний Суд звертає на те, що підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі і для виконання законів. У такій ієрархії нормативно-правових актів виявляється конституційний принцип розподілу влади: на законодавчу, виконавчу й судову. Тому закони є основними проявами реалізації компетенції законодавчої влади, а підзаконні акти - виконавчих функцій держави, завдань виконавчої гілки влади, зокрема й Держпраці України (подібний підхід до розкриття юридичної природи підзаконних нормативних актів, визначення їх суті та характеру, порядку застосування продемонстровано у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 826/12323/18 та від 02 березня 2021 року у справі № 640/1171/19).

42. За приписами частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

43. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а відтак, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Правова позиція такого змісту наведена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 804/330/17.

44. Відступу від такого правозастосування не здійснювалось.

45. Поширюючи вищезгадані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права на спірні у цій справі правовідносини, колегія суддів, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наявне правове регулювання спірних правовідносин, доводи сторін, вважає, що відсутність або наявність у період спірних правовідносин підзаконного нормативно - правового акту, який би передбачав можливість накладення штрафу на підставі акту фактичної перевірки податкового органу, не може впливати на обсяг, зміст та порядок реалізації вищезгаданих повноважень податкових органів та органів з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, змінювати чи скасовувати їх, оскільки вони належать вказаним суб`єктам владних повноважень відповідно до закону.

46.У зв`язку з цим колегія суддів критично оцінює доводи позивачки про відсутність у підзаконному акті Уряду України відповідних норм, які б передбачали можливість накладення у спірних правовідносинах штрафу на підставі акта фактичної перевірки податкового органу, а отже, на її думку, зумовлюють протиправність оскарженої у цій справі постанови Держпраці про накладення штрафу.

47. Усе вищевикладене засвідчує, що суди попередніх інстанцій, в силу приписів частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи спір у справі, що розглядається, повинні були застосувати насамперед норми закону, який має вищу юридичну силу та у спірних правовідносинах передбачав наявність у відповідача повноважень стосовно накладення штрафу на суб`єктів господарювання - фізичних осіб - підприємців за порушення ними вимог законодавства про працю, відповідальність за які встановлена нормами абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, і які виявлені податковим органом в ході фактичної перевірки та зафіксовані у цим органом у акті, складеному за результатом такого заходу державного контролю».

Згодом ця позиція була підтримана Верховним Судом у постановах від 13.08.2024 у справі №120/15621/23 та від 27.11.2024 року у справі №120/17056/23.

Представник позивача, як на протиправність спірної постанови зазначає про те, що ОСОБА_2 здійснила роздрібну торгівлю продуктами харчування в орендованій частині магазину без відома позивача, що на переконання адвоката, підтверджується постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.06.2024 року у справі №396/928/24.

Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.06.2024 року у справі №396/928/24 провадження №3/396/520/24 матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.155-1 КУпАП повернуті до ДПС України ГУ ДПС у Кіровоградській області для належного оформлення (а.с.75-76).

В подальшому, після належного оформлення, постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19.07.2024 року у справі №396/928/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП та накладений штраф у розмірі 85 грн (а.с.72-74). Вказана постанова набрала законної сили 30.07.2024.

Отже, посилання представника спростовані наведеними доказами.

При цьому, суд зауважує, що позивач не надав суду доказів про його відрядження та про те, що ОСОБА_2 , всупереч його волі, здійснювала дії щодо реалізації товару, який належав позивачу. Так, реєстратор розрахункових операцій MINI-T 400 ME ф.н. НОМЕР_2 був увімкнений для вільного доступу

MINI-Т 400МЕ це портативний ЕККА, що може живитися від вмонтованої акумуляторної батареї (АБ) або від електричної мережі живлення змінного струму, за допомогою блоку живлення (адаптера), який має пароль, після введення якого можливо проводити розрахункову операцію.

Згідно пояснення ОСОБА_2 , остання повідомила про те, що вона за відсутності ФОП ОСОБА_1 допомагає у реалізації його продукції (а.с.65 зв).

Отже, у разі відсутності позивача в магазині, останній повинен був вжити заходів до унеможливлення доступу сторонніх осіб до його продукції та РРО. Невжиття вказаних заходів свідчать про те, що фактично ОСОБА_2 під час реалізації товару, належного позивачу, була продавчинєю. А її пояснення свідчить про неодноразовість таких дій, будь-які договори між ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 щодо надання послуг до суду не надані.

Таким чином, під час проведення перевірки, встановлено виконання ОСОБА_2 робіт, зокрема реалізацію товару у магазині. Реалізація продукції на користь ФОП ОСОБА_1 свідчить про наявні трудові відносини з ОСОБА_2 які не оформлені у встановленому законом порядку, що порушує вимоги статей 21 та 24 Кодексу Законів про працю України, якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та вимог статті 21 Кодексу законів про працю України, якщо передбачено, що трудовий договір укладено між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник, зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено вчинення позивачем порушення вимог ст. 24 КЗпП України щодо допуску до роботи особи без укладення трудового договору, у зв`язку з чим постанова №7049/11/28/РРО/1943204210/ТД-ФС від 16.07.2024 року є такою, що прийнята у межах чинного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст.90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Коксохімічна, 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49064; ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК