Рішення

від 20.11.2024 по справі 400/27/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 р. № 400/27/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., за участю секретаря судового засідання Шакіної А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Архіленд», ,вул. Мала Морська, 9 А, м. Миколаїв, 54001

до відповідачаУправління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001, шосе Херсонське, 48/8, м. Миколаїв,54028 провизнання протиправним та скасування постанови №2/360/22.02-13 від 01.11.2023, пропису №4 від 12.12.2023, постанови №4/419/22.02-13 від 21.12.2023,

За участю:

Від позивача: ОСОБА_1 ,

Від відповідача: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архіленд» (далі- позивач) звернулося до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 2/360/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2023, якою накладено штраф у сумі 80 520 грн, визнання протиправною та скасування припису № 4 від 12.12.2023 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, визнання протиправною та скасування постанови №4/419/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.12.2023, якою на позивача накладено штраф у сумі 241 560 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відсутні правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій, оскільки ним будівництво виконувалось відповідно до проектної документації, тому припис та постанова №2/360/22.02-13 підлягають скасуванню. Щодо постанови № 3/360/22.02-13, якою визнано ТОВ «Архіленд» винним у вчиненні правопорушення передбаченого п.2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» позивач зазначає, що він не отримував ні копії протоколу про правопорушення, ні акта, що були підставою для винесення оскаржуваної постанови, а також його не було запрошено на розгляд матеріалів, внаслідок чого й була прийнята оскаржувана постанова.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просить відмовити у позові, оскільки спірні постанови та припис прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

05.02.2024 року позивач надав до суду відповідь на відзив та зазначив, що, будинок, що проектувався, фактично межує з трьома будинками: Потьомкінська, 59, Потьомкінська, 61 та Потьомкінська, 63. Врахування в проекті пожежної безпеки було досягнуто за рахунок: дотримання відстані більш ніж 6 метрів до Потьомкінська, 61, передбачено наскрізний проїзд в будинку розмірами 4.00х4.25м та влаштування протипожежних суцільних стін до Потьомкінська, 59 та Потьомкінська, 63. Посилання відповідача на те, що проектна документація розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил є таким, що не ґрунтується на об`єктивних обставинах, просить позов задовольнити.

У запереченнях відповідач зазначив, що у задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні сторони надали суду свої пояснення, суд дослідив докази, що містяться в матеріалах справи, оцінив їх з врахуванням пояснень сторін та встановив таке.

26.09.2023 р., на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 від 25.05.2023 наказом в.о. начальника управління № 110 про порушення законодавства України у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 61, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 22.09.2023 №852 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» та відповідно до пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначається процедура здійснення заходів, спрямованих дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 553, призначено позапланову перевірку.

Зазначену перевірку з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил проведено у період з 04.10.2023 по 17.10.2023 на об`єкті "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (вул.Потьомкінська, 61, м.Миколаїв". За результатами перевірки складено акт 4/2023 від 12.12.23 року.

17.10.2023 в останній день проведення позапланової перевірки, за її результатами відносно ТОВ «Архіленд» було складено: - акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій № 2/2023; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 2; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

01.11.2023 за результатами розгляду матеріалів, складених за результатами позапланової перевірки, управлінням винесено постанову №2/360/22.02-13, якою ТОВ «Архіленд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва) та накладено штраф у розмірі 80 520 грн.

У період з 29.11.2023 до 12.12.2023 на об`єкті будівництва управлінням проведено позапланову перевірку, призначену наказом начальника управління від 21.11.2023 № 130 на підставі звернення ОСОБА_3 від 25.05.2023 про порушення законодавства України у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 61 та перевірки виконання, зокрема ТОВ «Архіленд» вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.10.2023 №2.

Під час проведення позапланової перевірки управлінням встановлено, що будівельні роботи на об`єкті: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями (вул. Потьомкінська,61, м. Миколаїв)» виконуються на підставі дозволу на виконання будівельних робіт за реєстраційним № МК112193531045, замовник ЖБК «Потьомкінська, 61 (зміни до дозволу від 11.08.2020 № МК 082200811758 та 16.08.2021 № МК112193531045-2).

На виконання вимог пункту 12 Порядку № 553, управлінням на офіційному сайті Миколаївської міської ради (на сторінці управління) в розділі «Направлення на проведення позапланової перевірки» розміщено інформацію про проведення позапланової перевірки, за посиланням: https://mkrada.gov.ua/content/napravlennya na-provedennya-pozaplanovoi-perevirki.html.

Крім того Відповідачем з метою повідомлення ТОВ «Архіленд» про проведення позапланової перевірки, направлено лист від 27.09.2023 № 1285/22.01-23-23/1 (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення 0600048993807) на адресу ТОВ «Архіленд» (м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 9А) про здійснення позапланової перевірки; скеровано аналогічний лист від 27.09.2023 № 1289/22.01-23-23/1 (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення 0600048995664) на адресу керівника ТОВ «Архіленд» (м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 13,кв. 15); повторно направлено Позивачу лист від 04.10.2023 № 1340/22.01-15-23/1 про здійснення позапланової перевірки (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення 0600050582229); за допомогою засобів масової інформації (Суспільне ТБ, ефір від 10.10.2023) висвітлено інформацію про здійснення позапланової перевірки та зазначено про необхідність ТОВ «Архіленд» прийняти у ній участь.

Розгляд справи відносно ТОВ «Архіленд» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначалося, та належним чином повідомлявся позивач.

01.11.2023 за результатами розгляду матеріалів, складених за результатами позапланової перевірки, управлінням винесено постанову № 2/360/22.02-13, якою ТОВ «Архіленд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва) та накладено штраф у розмірі 80 520 грн.

За наслідками перевірки було складено: акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №4 від 12.12.2023, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

21.12.2023 за результатами розгляду матеріалів, складених за результатами позапланової перевірки, у діях позивача встановлено факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (вул. Потьомкінська, 61, м. Миколаїв)», з порушенням вимог затверджених проектних рішень та винесено постанову № 4/419/22.02-13 про накладення штрафу у розмірі 241 560 грн.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частиною 6 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно- будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 (надалі - Порядок № 553).

Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та визначені підставами для проведення позапланової перевірки.

Згідно з частиною 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 24 Порядку №553, матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу) надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку та/або електронного кабінету.

Матеріали перевірок вважаються врученими суб`єкту містобудування з моменту їх відправлення.

Відповідно до пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 , належним підтвердженням факту надіслання документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення) рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Згідно п. 17 Порядку № 244, неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Позивач не з`явився на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постанову від 01.11.2023 № 2/360/22.02-13 було надіслано на юридичну адресу позивача та адресу керівника позивача, рекомендованими листами.

Обставинами, які можуть свідчити про недопущення посадових осіб уповноваженого органу ДАБК до проведення перевірки, є вчинення як будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно- будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який, будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі не забезпечив доступ до об`єкта перевірки і присутності суб`єкта містобудування або уповноважених ним осіб.

Відповідач повідомив позивача належним чином про проведення перевірки та про розгляд справи, але позивач свого представника для проведення перевірки та допуску перевіряющих до об`єкта перевірки не направив, документи не надав.

Посилання позивача на те, що будівництво не здійснюється, в зв`язку з повномасштабною агресією рф та всі працівники виїхали з міста не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до Положення про порядок консервації та розконсервації об`єкта будівництва, затверджене наказом Міністерством будівництва, архітектури ЖКГ 2 від 21.10.2005 передбачена певна процедура консервації об`єкта будівництва, яка позивачем не була дотримана та юридична особа повинна отримувати кореспонденцію, яка надсилається на її юридичну адресу.

Отже суд дійшов висновку, що позивач не допустив посадових осіб Управління на об`єкт містобудування, що підтверджує неможливість брати участь під час проведення перевірки, правоустановчі та дозвільні документи на будівництво об`єкту не надав, тому спірна постанова від 01.11.2023 №2/360/22.02-13 прийнята правомірно та скасуванню не підлягає.

Позивач зазначає, що проект на об`єкт будівництво розроблено у відповідності до вимог ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (надалі - ДБН 360-92**) з урахуванням особливостей влаштування протипожежних перешкод, визначених п.п. 6.3-6-19 ДБН В.1-7:2016, що свідчить про відповідність встановлених протипожежних відступів вимогам чинного законодавства України та будівельним нормам. Проект пройшов експертизу, за результатами якої було складено позитивний експертний звіт. Проект було узгоджено із відповідними органами охорони культурної спадщини.

Замовник будівництва ЖБК «Потьомкінська,61» отримав дозвіл на виконання будівельних робіт, у тому числі з огляду на відповідність складеного ТОВ «Архіленд» проекту всім діючим вимогам законодавства.

Згідно Додатку 3.1 (обов`язковий) до ДБН 360-92**, розмір протипожежних відстаней визначається відповідно до Таблиці 1 даного Додатку та залежить від ступеню вогнестійкості будівель.

Відповідно до пояснювальної записки до проектної документації, об`єкт: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (вул. Потьомкінська, 61, м. Миколаїв)» віднесено до ІІ ступеню вогнестійкості.

Відтак, згідно пункту 3.13 ДБН 360-92** та даних Таблиці 1 Додатку 3.1 до ДБН 360 92**, відстань між будівлі, що будується та житловими будівлями по вул. Потьомкінська повинна становити 6 метрів.

Згідно Примітки 6 Таблиці 1 Додатку 3.1 до ДБН 360-92**, відстань менше 6 метрів допускається за умови, якщо стіна вищого будинку, розміщеного навпроти іншого будинку, є протипожежною (примітка 6).

У розумінні норм Таблиці 1 Додатку 3.1 до ДБН 360-92** встановлення розміру протипожежних відстаней на об`єкті будівництва залежить від визначених у проектній документації архітектурних рішень, зокрема влаштуванні протипожежних стін.

Згідно пункту Д 2 Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації», архітектурно-будівельні рішення повинні містити, зокрема, рішення та основні показники генерального плану, короткий опис і обґрунтування архітектурних рішень та їх відповідність функціональному призначенню з урахуванням містобудівних вимог.

За результатами розгляду розділу Архітектурне рішення (АР), стадія - Проект (01 09/17), наданого замовником будівництва ЖБК «Потьомкінська, 61» разом із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, управлінням встановлено, що ні протипожежні відстані, ні розроблені конструктивні рішення щодо влаштування протипожежних стін позивачем визначені не були.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем під час проведення позапланової перевірки встановлено та зафіксовано в акті перевірки заміри протипожежних відстаней між об`єктом будівництва та будинками за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: з фасадної сторони між об`єктом будівництва та будинком( АДРЕСА_2 ) - 520 мм, зі сторони будинку ( АДРЕСА_3 ) - 540 мм.з тильної сторони між об`єктом перевірки та будинком ( АДРЕСА_2 ) - 370 мм, зі сторони будинку ( АДРЕСА_3 ), через утеплювач 40 мм - 0 мм.

Позивач посилається на положення пунктів 5.1, 6.3-6.19 ДБН В.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», якими регламентовано питання застосування конструктивних рішень, спрямованих на створення перешкоди поширенню пожежі між будинками, зокрема, влаштування протипожежних стін.

Водночас, ані під час перевірки, ані у тексті позовної заяви, позивачем не надано доказів, з чого саме вбачається фактичне влаштування протипожежної стіни або протипожежного відсіку, Більше того, пунктом 6.7 ДБН В.1.1-7:2016 встановлено перелік вимог до протипожежних стін 1-го типу, які поділяють будинок на протипожежні відсіки. Так, протипожежні стіни повинні: -спиратись на фундаменти або на фундаментні балки, перетинати всі конструкції таповерхи протипожежного відсіку; -перевищувати покрівлю будинку не менше ніж: на 0.6 м., якщо хоча б один з елементів покриття, за винятком покрівлі, виконано з матеріалів груп горючості Г3 або Г4:, на 0.3м., якщо хоча б один з елементів покриття, за винятком покрівлі, виконано з матеріалів груп горючості Г1 або Г2. Тобто, проектні рішення щодо облаштування протипожежної стіни не є типовими для всіх об`єктів будівництва. І саме проектна організація у проектній документації повинна розробити індивідуальні конструкторські рішення облаштування протипожежних стін в залежності, зокрема, від групи горючості матеріалів та особливостей архітектурно-будівельних рішень. Проектна документація на об`єкт будівництва, розроблена ТОВ «Архіленд», вказаних рішень не містила.

Суд приходить до висновку, що встановлення на об`єкті будівництва протипожежних відстаней, які складають менше 6 м, свідчить про порушення ТОВ «Архіленд» під час розроблення проектної документації вимог п. 1 Додаток 3.1. (обов`язковий) ДБН 360-92**.

Посилання позивача на розроблення проекту із врахуванням будівництва протипожежних перешкод, що зумовлюють можливість застосування протипожежних відстаней менше 6 метрів є необґрунтованими.

Щодо твердження Позивача про те, що факт проходження проектом будівництва експертизи виключає можливість встановлення у діях проектної організації порушень містобудівного законодавства України, суд зауважує.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 320/4987/19: «Проведення експертизи проекту будівництва не виключає можливості проведення перевірки проекту під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Проведення експертизи проекту будівництва та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо проектувальників є різними способами забезпечення відповідності проектної документації на будівництво вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт».

У постанові від 16.03.2023 по справі № 420/5521/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що: «висновок експертизи, який судами також покладено в основу рішення про відсутність порушень містобудівного законодавства з боку позивача, не може бути беззаперечним доказом відсутності таких порушень у сфері містобудівної діяльності, так як експертиза є лише завершальним етапом розроблення проектів будівництва».

Твердження Позивача про те, що відповідність проектної документації вимогам чинного законодавства підтверджується фактом її розгляду та погодження на засіданні містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Миколаївської міської ради та на засіданні президії консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації є необґрунтованим з огляду на таке.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь, регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року №1805-III. Положення вказаного Закону не містять норм, які б покладали на органи охорони культурної спадщини повноваження з розгляду та узгодження проектів будівництва та встановлення їх відповідності будівельним нормам, стандартам та правилам.

Окрім цього, згідно пояснювальної записки міститься витяг з протоколу від 27.09.2017 № 2 про засідання президії консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації.

Однак, під час проведення даного засідання проектоване будівництво розглядалось виключно, як перспектива для відродження естетичного зовнішнього вигляду центру міста.

Протокол не містить рішення за питанням правильності визначення протипожежних відстаней під час розробки проектної документації. Жодних документальних доказів, які б підтверджували належність та допустимість даного доказу для вирішення судової справи по суті, позивачем надано не було.

Щодо видачі управлінням ЖБК «Потьомкінська» дозволу № МК 112193531045 від 19.12.2019 на виконання будівельних робіт.

Суд вказує наступне, відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт регламентовано Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466).

Положення Порядку № 466 (у редакції чинній на момент видачі дозволу) не містили права посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати повну перевірку змісту проектної документації та визначених у ній конструктивних рішень, як передумови видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно пункту 4-1 Порядку № 553, саме під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, перевірці підлягає, зокрема, передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил; додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови.

Згідно з пунктом 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації», проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, правил та нормативних документів, обов`язковість використання яких встановлено законодавством.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Верховний Суд у постанові від 11.01.2022 по справі №826/6833/17 дійшов висновку, що склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» полягає у фактичній передачі проектувальником замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва і що така проектна документація розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил. ї

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність прийнятих ним постанови № 2/360/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2023, якою накладено штраф у сумі 80 520 грн, припису № 4 від 12.12.2023 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; постанови №4/419/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.12.2023.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору) покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіленд» (вул. Мала Морська, 9 А, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 37585267) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв,54001 код ЄДРПОУ 41256954) - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник

повний текст складено 04.12.24 р.