Ухвала

від 05.12.2024 по справі 520/29476/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

05 грудня 2024 року Справа № 520/29476/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд. 4,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61003), Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд. 4,м. Харків,61003) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі - відповідач 1), Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради (далі - відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 29.10.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

22.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 2, у якому зазначено, що позивач звернувся до суду із вимогою, зокрема, щодо визнання протиправною бездіяльності державного реєстратора КП «БТІ» при здійсненні державної реєстрації 27.12.2012 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення 1-го поверху № 85, 90-:-92, 94-:-96; 2-го поверху № 32, 34-:-40 в нежитловій будівлі літ. «А-9» загальною площею 1408, 3 кв.м. по проспекту Науки, 38 у м. Харкові. Тобто із моменту проведення відповідної реєстрації права власності сплило майже 12 років. Просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення позивача до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено частково та залишено без руху дану позовну заяву. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

02.12.2024 представником позивача надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що про порушення своїх прав, зокрема про існування саме актуального запису 29591705 про право власності ОСОБА_1 на об`єкт: нежитлові приміщення 1-го поверху № 66-74, 66а, 67а, 70а, 71а, 75б, 76-82, 76а, 79а, 80а, 81а, 85-94, 94а, 95-98, 101; 2-го поверху № 26-32, 34-40, загальною площею 960,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ. «А-9», адреса нерухомого майна: м. Харків, проспект Леніна, 38, позивач дізнався з відповіді Департаменту реєстрації ХМР № 2840/0/20-24 від 16.10.2024. Про існування ж трьох реєстраційних номерів щодо одного й того ж об`єкту майнових прав позивач дійсно дізнався з інформаційної довідки 371667009 (про яку відзначає відповідач КП «БТІ» та яка неодноразово долучалася до адвокатських запитів), яку було сформовано 27.03.2024 для з`ясування обставин формування Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області) податкової вимоги № 0001487-1310-2040 від 29.02.2024. Так зокрема, в березні 2024 року позивачу стало відомо про існування сформованої ГУ ДПС у Харківській області відносно нього податкової вимоги № 0001487-1310-2040 від 29.02.2024 та, як з`ясовано в подальшому, податкових повідомлень-рішень, якими ГУ ДПС у Харківській області, згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, з 2018 року визначало йому грошові зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт нежитлової нерухомості (нежитлова будівля) загальною площею 960,5 кв.метрів за адресою: АДРЕСА_2 , який фактично з 2013 року у його власності відсутній. З метою отримання інформації щодо підстав та обставин формування податкових повідомлень рішень та податкової вимоги зі ініціативою представника позивача 27.03.2024 було сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та в подальшому скеровано ряд адвокатських запитів у тому числі на адреси відповідачів та ГУ ДПС у Харківській області. Разом з тим, зауважує, що викладені Радою суддів України 02.03.2022 рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно п. 6 яких судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є, визнання протиправною бездіяльності державного реєстратора Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради при здійсненні державної реєстрації об`єкта нерухомого майна: нежитлові приміщення 1-го поверху № 85, 90-92, 94-96, 2-го поверху № 32, 34-40, в нежитловій будівлі літ. «А-9», адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 , загальною площею 1408,3 кв.м,, реєстраційний номер майна: 38781683.

Так, про існування ж трьох реєстраційних номерів щодо одного й того ж об`єкту майнових прав позивач дійсно дізнався з інформаційної довідки 371667009 (яка неодноразово долучалася до адвокатських запитів), яку було сформовано 27.03.2024.

Тобто, про порушення свого права позивач повинен був дізнатися 27.03.2024, проте, із позовною заявою представник позивача звернувся до суду лише 24.10.2024 направивши її через систему "Електронний суд", тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 КАС України.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

У той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Проте, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією РФ проти України, представник позивача разом із позовною заявою суду, не надав. Оскільки, суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії воєнного стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду, поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх.

Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви представника позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За таких підстав, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд. 4,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61003), Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд. 4,м. Харків,61003) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Пасечнік