Ухвала

від 04.12.2024 по справі 757/17933/24-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 757/17933/24 головуючий у суді І інстанції Вовк С.В.

провадження № 22-ц/824/12876/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

04 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до його пред`явлення, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу, яка всупереч вимог Закону України «Про судовий збір» не оплачена судовим збором.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з моменту вручення ухвали.

Копію вказаної ухвали суду апеляційної інстанції тричі було направлено на адресу ОСОБА_1 , яка вказана в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 , проте, на адресу суду повернулися конверти з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, станом на 04 грудня 2024 року вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 02 вересня 2024 року виконано не було.

Листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до пунктів другого та шостого частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Статтею 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За таких обставин, встановлення діючим законодавством права на апеляційний перегляд справи не може бути підставою для невиконання особою, яка бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення, норм законодавства, які визначають дотримання певних умов для здійснення такого права.

Апеляційним судом, у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення заявника про залишення 02 вересня 2024 року його апеляційної скарги без руху.

Разом з тим, станом на 04 грудня 2024 року недоліки поданої апеляційної скарги усунуто не було, протягом тривалого часу заявник не цікавиться рухом своєї апеляційної скарги.

З урахуванням вимог ст. 185, 356, 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до його пред`явлення вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.