Постанова

від 05.12.2024 по справі 560/7209/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 560/7209/23

адміністративне провадження № К/990/15588/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року (головуючий суддя - Петричкович А.І.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді: Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.)

у справі №560/7209/23

за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2

до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Кам`янець-Подільського відділу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила визнати протиправними дії щодо відмови в оформленні і видачі паспорта громадянина України та зобов`язати оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звертаючись до відповідача із заявою про оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, останній було відмовлено у зв`язку з тим, що для отримання паспорта у формі книжечки необхідне рішення суду, яким зобов`язано орган ДМС видати паспорт у формі паспортної книжечки, та іншого переліку документів. Наголошує, що нею оскаржуються дії відповідача, які свідчать про відсутність права у дитини отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року без рішення суду.

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року, у задоволені позову відмовлено.

4. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Неповнолітня ОСОБА_2 (разом із законним представником ОСОБА_1 ) 10 березня 2023 року звернулася до відповідача із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, до якої додала свідоцтво про народження ОСОБА_2 та дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см.

6. Письмовою інформацією №К-24/6/6801-23/6834.27/63-23 від 30 березня 2023 року, за підписом начальника відділу, з метою реалізації конституційних прав запропоновано ОСОБА_2 звернутися до територіального підрозділу УДМС за зареєстрованим місцем проживання в порядку, визначеному законодавством, та надати документи, перелік яких встановлений вимогами Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року №456 (далі - Тимчасовий порядок №456).

7. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулася із вказаним позовом до суду.

ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заява ОСОБА_2 щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки надана нею без долучення передбачених законодавством необхідних документів, тобто у невстановлений спосіб, що є підставою для відмови у видачі паспорта громадянина України.

9. При цьому судами попередніх інстанцій наголошено, що передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є особисте звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою-анкетою встановленого зразка з долученням відповідного переліку документів.

10. Суди звернули увагу на те, що пунктом 35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25 березня 2015 року (далі - Порядок №302), пунктом 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховною Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (далі - Положення про паспорт) та пунктом 1 розділу III «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку №456 визначено перелік документів, які необхідно подати заявнику для оформлення паспорта.

11. Зокрема, судами зазначено, що ОСОБА_2 до заяви не додано довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи та оригінали документів, що підтверджують громадянство, і посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України), що не є підставою для видачі паспорту будь-якого зразка.

12. Також суди, відхиляючи посилання позивачки на правові висновки, які викладено в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17, вказали на те, що підставою відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки слугувало саме неподання ОСОБА_2 необхідних документів, що передбачено приписами пункту 1 Розділу III «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку №456, а не надання особою згоди на обробку персональних даних.

13. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що у разі видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки (виключно на підставі заяви та фактично доданих нею документів) відповідач надав би таку адміністративну послугу всупереч вимогам діючого законодавства, що неприпустимо в діяльності суб`єкта владних повноважень, водночас, оскаржувана відмова не заперечує та не порушує право ОСОБА_2 на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки та не перешкоджає їй у реалізації такого права шляхом звернення до територіального органу ДМС із відповідною заявою-анкетою та доданими документами.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Позивачка у касаційній скарзі, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказує на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосовано норми Тимчасового порядку №456 та Порядку №302 без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 липня 2021 року у справі №280/851/20.

15. Зокрема, позивачка звертає увагу на те, що спірні правовідносини регулюються приписами Положення про паспорт, а не вимогами Тимчасового порядку №456 та Порядку №302, які значно звужують права особи на оформлення та видачу паспорта громадянина України.

16. Скаржник стверджує, що право дитини на отримання паспорта громадянина України повинно бути реалізовано відповідно до вимог Положення про паспорт, а всі документи, які передбачені цим Положенням, були подані до відповідача.

17. Автор касаційної скарги зауважує, що приписами Положення про паспорт не передбачено обов`язку для отримання паспорта вказаного зразка надавати органам ДМС України довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання та інші документи.

18. Разом з цим, на думку скаржника, положення Тимчасового порядку №456 не можуть бути застосовані в цій справі з причин іншого правового регулювання відносин, які виникають після ухвалення рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

19. Скаржник просить звернути увагу на те, що на момент подання ОСОБА_2 заяви від 10 березня 2023 року такого судового рішення ні в неї, ні в її дитини не було, тому посилання судів попередніх інстанцій на те, що для отримання паспорта зразка 1994 року необхідно подати довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи, оригінали документів, що підтверджують громадянство, та посвідчують особу батьків, є безпідставними.

20. Крім цього позивачка наголошує, що позиція апеляційного суду суперечить положенням статті 7 Закону України «Про громадянство України», оскільки цією правовою нормою спростовується необхідність подання документів, які б підтверджували належність ОСОБА_2 до громадянства України з огляду на те, що її батьки є громадянами України, що, відповідно, підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_2 . Водночас, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги та не надали належної оцінки вказаним вище обставинам.

21. Також позивачка вказує на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині відсутності підстав застосування до спірних правовідносин положень Порядку №302 щодо подання заяви-анкети, оскільки лише засобами Єдиного державного демографічного реєстру оформлюється така заява-анкета про отримання паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 19 липня 2021 року в справі №280/851/20.

22. Крім того скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має значний суспільний інтерес.

23. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

25. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

26. Спірні правовідносини у справі, що розглядається, стосуються зобов`язання органу УДМС України видати особі, яка досягла 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт.

27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

29. Законом України від 20 листопада 2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

30. Відповідно до статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

31. Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

32. До прийняття Закону №5492-VI єдиним нормативним актом, який визначав порядок формування, видачи паспорту громадянина України, було Положення про паспорт, вимогами якого визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

33. Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

34. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

35. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 8х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

36. Відповідно до пунктів 12 та 13 Положення про паспорт видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

37. Згідно з вимогами статей 6, 7 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається, зокрема, за народженням. Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

38. Як вбачається зі свідоцтва про народження, які долучені до заяви від 10 березня 2023 року, ОСОБА_2 народилася в Україні, її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) є громадянами України.

39. Кабінетом Міністрів України 25 березня 2015 року прийнято Порядок № 302, яким затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4.

40. Пунктом 131 Порядку №302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні дані особи.

41. Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 внесено зміни до пункту 3 Порядку №302, а саме, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

42. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року затверджено Тимчасовий порядок №456, який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

43. Вирішуючи спір по суті позовних вимог, судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що листом-відповіддю №К-24/6/6801-23/6834.27/63-23 від 30 березня 2023 року, за підписом начальника відділу, запропоновано ОСОБА_2 звернутися до відповідача в порядку, визначеному законодавством, та надати документи, перелік яких встановлено вимогами Тимчасового порядку №456.

44. При цьому судами акцентовано увагу на те, що ОСОБА_2 до заяви про видачу паспорта громадянина України не долучено довідку про реєстраціє/зняття з реєстрації та оригінали документів, що підтверджують факт належності особи до громадянства України.

45. Варто зауважити, що мотивуючи рішення про відсутність підстав для задоволення позову, суди посилались на пункт 1 Розділу III «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку №456, яким встановлено перелік документів, які повинні бути долучені до заяви про видачу паспорта громадянина України особі, яка досягла 16-річного віку, серед яких, зокрема, визначено необхідність подання оригіналів документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України (підпункт 4) та довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи (підпункт 6), про що зазначено відповідачем в листі №К-24/6/6801-23/6834.27/63-23 від 30 березня 2023 року.

46. Однак, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що інформація, яка міститься у вказаному листі-відповіді відповідача від 30 березня 2023 року, стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

47. Натомість, інформації стосовно наявності у ОСОБА_2 відповідного судового рішення на користь заявника, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України, оскаржувані судові рішення та матеріали справи не містять, тому Тимчасовий наказ №456, виходячи із його суті та змісту, не може бути застосований у вказаних правовідносинах.

48. Колегія суддів зазначає, що реалізація права особи на отримання паспорта громадянина України, незалежно від його форми, здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками та свідоцтвом про народження.

49. Вказаний правовий висновок відповідає позиції, який викладено в постановах Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі №280/851/20, від 20 березня 2024 року у справі №560/3366/23.

50. За таких обставин, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, помилково застосували до спірних правовідносин вимоги Тимчасового порядку №456 та не застосували до них приписи Положення про паспорт (в частині визначення переліку необхідних документів), внаслідок чого судами попередніх інстанцій: а) не досліджено докази й не перевірено, чи дотримані ОСОБА_2 при зверненні до відповідача із заявою від 10 березня 2023 року вимоги Положення про паспорт для його одержання у виді книжечки зразка 1994 року; б) не надано відповідної правової позиції (з огляду на встановлення відповідних обставин у цій справі) письмовій відповіді органу міграційної служби від 30 березня 2023 року.

51. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

52. При цьому варто зауважити, що зміст заяви ОСОБА_2 від 10 березня 2023 року свідчить про викладення нею підстав та вимог, які не містять результатів їх розгляду у наданій відповідачем відповіді.

53. Зокрема, ОСОБА_2 в заяві від 10 березня 2023 року просила оформити паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки на підставі Положення про паспорт, в якій, посилаючись на вимоги пункту 13 вказаного Положення, приписи Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, практику Верховного Суду, положення Закону №5492-VI, просила прийняти чітке та однозначне рішення у порушеному нею питанні, а у разі відмови - зазначити правові підстави такого рішення.

54. Водночас, письмова інформація, яка вказана в листі №К-24/6/6801-23/6834.27/63-23 від 30 березня 2023 року, стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, тобто регулює відносини щодо виконання відповідного судового рішення.

55. В касаційній скарзі позивачка зауважує, що відмова викладена в листі №К-24/6/6801-23/6834.27/63-23 від 30 березня 2023 року має ознаки рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки безпідставно відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року при поданні ОСОБА_2 переліку документів, необхідних для його оформлення та видачі.

56. Водночас, судами попередніх інстанцій не встановлено, чи можливо вважати викладену в листі №К-24/6/6801-23/6834.27/63-23 від 30 березня 2023 року письмову інформацію рішенням, і чи досліджувалась відповідачем заява з документами на відповідність вимогам та порядку подання такої заяви в межах нормативно-правого акту, який визначено підставою її подання, а саме, вимогами Положення про паспорт.

57. Цим обставинам суди попередніх інстанцій, у сукупності з доводами позивачки, також не надали оцінку.

58. Без належного дослідження вказаних обставин разом з іншими обставинами справи ухвалення рішення по суті заявлених у цій справі позовних вимог, є передчасним.

59. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

60. Оскільки зазначені обставини залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, Верховний Суд не має можливості перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій вцілому по суті спору.

61. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

62. Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам щодо їх обґрунтованості, оскільки ухвалені на підставі обставин, які не підтверджені доказами та без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору.

63. Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції згідно з частиною другою статті 353 КАС України.

64. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

65. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

66. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

67. Згідно із частиною четвертою зазначеної статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

68. Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанції, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

69. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

70. Щодо вимоги сторони позивача про постановлення окремої ухвали у зв`язку із порушенням закону, що полягає у невжитті заходів до внесення змін до законодавства, які б спростили чи сприяли отриманню паспорта громадянина України зразка 1994 року без судових процедур та тяганин, що свідчить про ігнорування органами Державної міграційної служби України права громадян України на паспорт зразка 1994 року, колегія суддів звертає увагу на таке.

71. Відповідно до частин першої, другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

72. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

73. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що питання про постановлення окремої ухвали вирішується судом під час вирішення спору у разі наявності для того достатніх правових підстав.

74. Стаття 349 КАС України визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, а статтею 353 КАС України передбачено підстави для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

75. Оскільки суд касаційної інстанції, за наслідками розгляду касаційної скарги, дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то клопотання сторони позивача про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

76. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі №560/7209/23 скасувати.

Справу №560/7209/23 направити до Хмельницького окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду