Постанова

від 03.12.2024 по справі 452/3543/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 452/3543/20

провадження № 61-8317св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович, Державне підприємство «Сетам»,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року у складі судді Пошивака Ю. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З. В., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») про визнання недійсними електронних торгів з реалізації квартири, визнання недійсним акту про проведені електронні торги та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

В обґрунтування позову посилалася на те, що їй на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 . Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З. В. від 21 грудня 2018 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 452/435/17, виданого Самбірським міськрайонним судом Львівської області 13 серпня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 195 240, 50 грн завданої матеріальної шкоди, що згідно офіційного курсу валют, встановленого НБУ станом на 03 травня 2017 року, становило 45 000 доларів США та 5 000 грн моральної шкоди, в межах якого приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника (указаної квартири).

20 червня 2019 року вона отримала від приватного виконавця повідомлення № 2013 від 18 червня 2019 року про визначення вартості майна із долученою копією звіту про оцінку даної квартири, виконаного експертом ФОП ОСОБА_4 , згідно якого вартість квартири на дату оцінки становить 575 907 грн.

30 липня 2019 року позивачка отримала повідомлення про те, що 11 липня 2019 року ДП «Сетам» реалізовано належну їй квартиру, а 16 липня 2019 року приватним виконавцем складено акт про проведення електронних торгів, переможцем яких стала ОСОБА_2 .

Позивачка вважає електронні торги, проведені ДП «Сетам», недійсними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки оцінка майна боржника проводилась на підставі недостовірних та неактуальних даних, що призвело до заниження ринкової вартості цього майна та безпосередньо вплинуло на її права і обов`язки в частині суми погашення боргу, а також на права та інтереси малолітньої дитини, яка зареєстрована та проживає у цій квартирі.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд:

визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «Сетам» 11 липня 2019 року, оформлені протоколом № 418362 від 11 липня 2019 року, з реалізації квартири АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З. В. про проведені електронні торги від 16 липня 2019 року та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1159 від 30 липня 2019 року, видане приватним нотаріусом Самбірського нотаріального округу Копистянським Ю. Р.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зазначені нею у позовній заяві порушення вплинули на результат електронних торгів та порушили її права чи законні інтереси, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

02 червня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року.

У касаційній скарзі заявницяпросить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій вказані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня2023рокувідкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

01 серпня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24).

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що ОСОБА_1 була власницею квартири АДРЕСА_1 , яку набула на підставі договору купівлі-продажу від 06 грудня 2007 року.

13 серпня 2018 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області було видано виконавчий лист № 452/435/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 195 240,50 грн завданої злочином матеріальної шкоди та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5 000 грн моральної шкоди.

21 грудня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання вищезазначеного виконавчого листа № 452/435/17 від 13 серпня 2018 року, а 29 січня 2019 року винесена постанова про опис та арешт майна боржника.

19 квітня 2019 року за вих. № 1367 приватний виконавець Маковецький З. В. звернувся до Самбірської районної державної адміністрації з поданням про надання дозволу на реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1

13 червня 2019 року за вих. № 2/31-683/1 Самбірська міська рада повідомила про те, що комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Самбірської міської ради вирішила надати дозвіл на відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

14 червня 2019 року приватним виконавцем Маковецьким З. В. на виконання вимоги статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження. До провадження виконавчих дій залучено незалежного експерта - фізичну особу-підприємеця ОСОБА_4 . Копія відповідної постанови направлена для відома сторонам виконавчого провадження.

14 червня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 склав звіт про оцінку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та висновок про вартість об`єкта оцінки, згідно якого вартість вищевказаної квартири станом на 14 червня 2019 року становить 575 907 грн, який приватний виконавець Маковецький З. В. отримав 18 червня 2019 року, а позивачка - 20 червня 2019 року.

19 червня 2019 року приватний виконавець Маковецький З. В. подав до Львівській філії ДП «Сетам» заявку на реалізацію житлової нерухомості на електронних торгах, а саме - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 із зазначенням вартості майна, що передається на реалізацію, визначеної відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» - 575 907 грн.

Відповідно до журналу вхідної кореспонденції пакет документів з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , зареєстровано ДП «Сетам» 21 червня 2019 року за № 29/823-19.

11 липня 2019 року були ДП «Сетам» проведені електронні торги з реалізації арештованого майна, на яких примусово реалізована квартира АДРЕСА_1 , переможцем яких стала ОСОБА_2 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомою майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 приватним нотаріусом Самбірського нотаріального округу Копистянським Ю.Р. на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 30 липня 2019 року.

З висновку експерта № 23 від 09 листопада 2021 року, складеного на підставі заяви ОСОБА_1 , вбачається, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 з проведеним ремонтом станом на 03 липня 2019 року згідно наданих матеріалів становить 645 312,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною на підставі приписів цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).

З урахуванням частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, а підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення

вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2024 року

у справі № 569/15673/22 (провадження № 61-152 св 24).

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 сформульований правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суди повинні встановити, чи відбулося порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушені права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди у такій категорії спорів, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.

Для визнання судом торгів недійсними обов`язковою є наявність підстав для визнання їх недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Отже, порушення вимог законодавства, допущених під час проведення торгів, є підставою для визнання таких торгів як правочину недійсними виключно за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що сукупність цих обставин позивачка ОСОБА_1 під час розгляду справи не довела, зокрема не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що зазначені нею у позовній заяві недоліки вплинули на результат електронних торгів та порушили її права чи законні інтереси.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили посилання позивачки на те, що її права порушені внаслідок реалізації квартири на торгах за нижчою ціною, оскільки в поданому позивачкою висновку експерта № 23 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи від 09 листопада 2021 року відсутні відомості про включення або не включення до ринкової вартості суми податку на додану вартість, тому такий висновок не є беззаперечним доказом того, що вартість спірної квартири є суттєво більшою.

Разом із тим, частиною шостою статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, зазначена у висновку експерта № 23 від 09 листопада 2021 року ринкова вартість квартири станом на 03 липня 2019 року (645 312,00 грн) не є значно вищою, ніж вартість вищевказаної квартири, що визначена фізичною особою-підприємецем ОСОБА_4 (575 907 грн), у зв`язку із чим суди дійшли правильного висновку, що ці порушення не вплинули на результати електронних торгів.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів позивачки щодо порушення прав неповнолітньої дитини, зареєстрованої у спірній квартирі, оскільки орган опіки та піклування - виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області рішенням № 2/31-681/1 надав дозвіл на відчуження квартири АДРЕСА_1 . Разом із тим, встановлено, що законні представники, якими є батьки (позивачка є бабусею), не зверталися до суду з відповідним позовом про визнання торгів недійсними з підстав порушення прав їхніх дітей на проживання у спірній квартирі.

Суди також обґрунтовано не прийняли до уваги посилання позивачки на наявність ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2020 року у справі № 452/2061/19, оскільки провадження у вказаній справі було відкрито ухвалою суду від 19 липня 2019 року, в той же день судом було зупинено проведення електронних торгів, але такі електронні торги вже відбулися 11 липня 2019 року. Крім того, зазначеним судовим рішенням порушення прав та інтересів ОСОБА_1 внаслідок наявних порушень не встановлено.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених постановах Верховного Суду є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 403, 410, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов