Ухвала

від 05.12.2024 по справі 127/2551/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 127/2551/23

провадження № 61-16079ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2024 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління механізації» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління механізації» (далі - ТОВ «Будівельне управління механізації»), в якому просив суд стягнути солідарно заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнову шкоду у розмірі 121 131,05 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Будівельне управління механізації» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 600,00 грн

у відшкодування франшизи.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір

у розмірі 26,00 грн.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2024 року клопотання ТОВ «Будівельне управління механізації» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Будівельне управління механізації» судові витрати, пов`язані із оплатою професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 20 серпня 2024 року - без змін.

22 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2024 року, додаткового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року (надійшла до суду

03 грудня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставами касаційного оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2024 року, додаткового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 лютого

2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св18), від 14 лютого 2018 року у справі № 344/10730/15-ц (провадження № 61-5079св18), від 26 серпня 2108 року у справі № 363/218/16-ц (провадження № 61-9547св18), від 27 квітня 2018 року у справі № 910/9029/17, від 03 жовтня 2018 року у справі

№ 686/17155/15-ц (провадження № 61-18840св18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 22 квітня 2109 року у справі № 761/14285/16-ц (провадження № 61-34581св18), від 18 вересня 2019 року

у справі № 364/959/16-ц (провадження № 61-26577св18), від 17 жовтня 2019 року

у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року

у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 04 грудня 2019 року

у справі № 359/2309/17 (провадження № 61-26508св18), від 11 грудня 2019 року

у справі № 522/15636/16-ц (провадження № 61-1819св17), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19), від 11 березня 2020 року

у справі № 754/5129/15-ц (провадження № 61-38365св18), від 22 квітня 2020 року

у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-13032св19), від 15 жовтня 2020 року

у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20) та у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16;

- суд не дослідив зібрані у справі докази.

Касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України дана справа

є малозначною.

Верховний Суд вважає, що касаційна скарга подана на судове рішення

у справі, яка у силу пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України

є малозначною, проте спір стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт а) пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України, тому є підстави для відкриття касаційного провадження.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління механізації» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області

від 24 липня 2024 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду

від 24 жовтня 2024 року.

Витребувати з Вінницького міського суду Вінницької області вищевказану цивільну справу (№ 127/2551/23).

Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк який не може перевищувати чотирнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник