Постанова

від 04.12.2024 по справі 580/3134/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3134/22 Суддя (судді) першої інстанції: Бабич А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Коротких А.Ю., Чаку Є.В.,

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Золотоніський маслоробний комбінат" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Золотоніський маслоробний комбінат" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2022 року позивач - ТДВ "Золотоніський маслоробний комбінат" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 11 січня 2022 року №212/23-00-07-01-01 про нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2995054,00грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 117407,00грн;

від 11 січня 2022 року №187/23-00-07-01-01 про нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2832115,00грн та штраф у розмірі 708029,00грн;

від 11 січня 2022 року №213/23-00-07-01-01 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 46712552,00 грн;

від 11 січня 2022 року №214/23-00-07-01-01 про нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 28560,00 грн;

від 11 січня 2022 року №195/23-00-07-01-01 про зменшення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 15822 грн;

від 11 січня 2022 року №194/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 6900,60грн;

від 11 січня 2022 року №191/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 340,00грн;

від 08 липня 2022 року №210/2300071316 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1258509,67грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 314627,42грн;

від 08 липня 2022 року №211/2300071316 про донарахування грошового зобов`язання у розмірі 85999,02грн та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 21499,79 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, належним чином не досліджено докази.

Апелянт звернув увагу суду на те, що станом на час прийняття наказу про проведення перевірки та на час проведення контрольного заходу діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків, що є достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих за висновками такої перевірки.

Додатково зазначив про те, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не застосовано положення Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", не надано оцінку листу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 30 грудня 2021 року №04/5171-21, не враховано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні на постачання молочної сировини, не надано правову оцінку факту оплати вартості поставленої молочної сировини, безпідставно враховано інформацію з баз даних АІС "Податковий блок", яка не може бути належним та допустимим доказом податкового правопорушення

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" була прийнята у зв`язку з наданням повноважень Кабінету Міністрів України, водночас існування подальшої заборони на проведення документальних та фактичних перевірок мала б негативні наслідки для формування бюджету України.

Додатково зазначив про відсутність доказів на підтвердження порушених прав та інтересів позивача, останній був обізнаний про призначення та проведення документальної планової перевірки та приймав у ній участь.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТДВ "Золотоніський маслоробний комбінат" зареєстроване, як юридична особа 23 грудня 1993 року, основний вид діяльності - 10.51. Перероблення молока, виробництво масла та сиру.

Відповідно до плану-графіку перевірок на 2021 рік на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 21 вересня 2021 року №2027-п та направлень від 05 жовтня 2021 року №2444/23-00-07-0108, №2445/23-00-07-0108, №2450/23-00-07-0108, від 07 жовтня 2021 року №2466/23-00-07-1315, від 18 жовтня 2021 року №2532/23-00-07-0205, від 25 жовтня 2021 року №2615/23-00-07-0108, від 27 жовтня 2021 року №2629/23-00-07-0805 проведено документальну планову виїзну перевірку ТДВ "Золотоніський маслоробний комбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов`язкове соціальне страхування за період 01 квітня 2017 року по 30 червня 2021 року.

За наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області складено акт від 03 грудня 2021 року №9361/23-00-07-0105/00447824, яким встановлено наступні порушення:

- вимог п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, №7, №88 МСБО 1, п. 5, п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, п. 3.2, п. 3.10 роз. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2995054грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 469626 грн, з них за півріччя 2017 року на суму 143447 грн, три квартали 2017 року на суму 262830 грн, 2020 рік на суму 2525428 грн;

- вимог п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, №7, №88 МСБО 1, п. 5, п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, п. 3.2, п. 3.10 роз. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 46712552 грн, в т.ч. за 2018 рік на суму 14835204 грн, з них за 1 квартал 2018 року на суму 898025 грн, півріччя 2018 року на суму 1541361 грн, 3 квартали 2018 року на суму 8102267 грн, 2019 рік на суму 15302501 грн, з них за 1 квартал 2019 року на суму 15186857 грн, півріччя 2019 року на суму 15302501 грн, три квартали 2019 року на суму 15302501 грн, 2020 рік на суму 15302501 грн, з них за 1 квартал 2020 року на суму 15302501 грн, півріччя 2020 року на суму 15302501 грн, три квартали 2020 року на суму 15302501 грн, півріччя 2021 року в розмірі 1272346 грн, з них за 1 квартал 2021 року на суму 1272346 грн;

- вимог п. 44.1 ст. 44, п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2832115 грн в т.ч. за червень 2019 року на суму 1047276 грн, липень 2019 року на суму 1784839 грн;

- вимог п. 44.1 ст. 44, п. 201.1 ст. 201, п. 198.2 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2021 року на суму 15822 грн;

- вимог п. 203.1 ст. 203 ПК України в результаті чого несвоєчасно подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2018 року;

- вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість на загальну суму 12181,19 грн;

- вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 "б" ст. 176 ПК України в результаті чого подано податкові розрахунки за формою №1-ДФ з помилками та не повною інформацією за 2-4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року, 2 квартал 2019 року, 2-3 квартал 2020 року;

- вимог абз. 2 п. 57.1 ст. 57 пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5, ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 170.9.1, пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170, п. 171.2 ст. 171 п. 176.2 "а" ст. 176 ПК України в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1258509,67 грн, в т.ч. за квітень-грудень 2017 року на суму 573035,68 грн, 2018 рік на суму 582897,55 грн, січень-червень 2019 року на суму 102576,44 грн;

- вимог пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4 та пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 85999,02 грн, в т.ч. за квітень-грудень 2017 року на суму 39157,83 грн, 2018 рік на суму 39831,73 грн, січень-червень 2019 року на суму 7009,46 грн;

- вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України абз. 1 п. 8.4, п. 8.5 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, в результаті чого не подано 34 повідомлення та несвоєчасно подано 3 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП.

На підставі акта перевірки від 03 грудня 2021 року №9361/23-00-07-0105/00447824 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення рішення:

- від 11 січня 2022 року №212/23-00-07-01-01 про нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2995054,00 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 117407,00 грн;

- від 11 січня 2022 року №187/23-00-07-01-01 про нарахування податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 2832115,00 грн та штраф у розмірі 708029,00 грн;

- від 11 січня 2022 року №213/23-00-07-01-01 про зменшення суми від`ємного значення

- від 11 січня 2022 року №214/23-00-07-01-01 про нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 28560,00 грн;

- від 11 січня 2022 року №195/23-00-07-01-01 про зменшення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 15822 грн;

- від 11 січня 2022 року №194/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 6900,60 грн;

- від 11 січня 2022 року №191/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 340,00 грн;

- від 11 січня 2022 року №210/2300071316 про донарахування штрафних санкцій з ПДФО;

- від 11 січня 2022 року №211/2300071316 про донарахування штрафних санкцій з військового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомлення-рішеннями позивачем направлено до Державної податкової служби України скаргу від 28 січня 2022 року №73.

Рішенням Державної податкової служби України від 16 лютого 2022 року №2989/6/99-00-06-01-01-06 продовжено строк розгляду скарги до 02 квітня 2022 року (включно).

Рішенням Державної податкової служби України від 30 червня 2022 року №6346/6/99-00-06-01-01-06 частково задоволено скаргу позивача, скасовано податкові повідомлення рішення від 11 січня 2022 року №210/2300071316 та №211/2300071316 в частині зайво нарахованих штрафних санкцій у сумі 629254,86 грн та 21499,80 грн відповідно.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 30 червня 2022 року №6346/6/99-00-06-01-01-06 прийнято податкові повідомлення рішення:

- від 08 липня 2022 року №210/2300071316 про донарахування ПДФО у розмірі 1258509,67 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 314627,42 грн;

- від 08 липня 2022 року №211/2300071316 про донарахування грошового зобов`язання у розмірі 85999,02 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 21499,79 грн.

Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що 03 лютого 2021 року Уряд України виніс Постанову №89, якою скоротив строк дії обмежень, встановлених п. 52-2підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення окремих видів перевірок юридичних осіб, у т.ч. документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 Кодексу. У судовій справі №640/18314/21 про оскарження цієї Постанови, суд першої та апеляційної інстанції позов задовольнили та визнали її нечинною, проте 01 травня 2024 року вказані рішення скасовані Верховним Судом з направленням справи на новий судовий розгляд суду першої інстанції.

Також суд першої інстанції зазначив про обґрунтованість висновків акту перевірки від 03 грудня 2021 року №9361/23-00-07-0105/00447824 та нереальності господарських взаємовідносин з контрагентами позивача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Платники податків-юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Пунктом 77.3 ст. 77 ПК України передбачено, що забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За правилами п. 77.5 ст. 77 ПК України у разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п 77.6 ст. 77 ПК України).

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про проведення перевірки платника, а також на час проведення контрольного заходу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог п. 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 03 листопада 2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", якою скорочено строк дії обмежень, встановлених п. 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Водночас мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялася.

Відповідно до п.2.1 ст. 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Таким чином, зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку і в Постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 15 квітня 2022 року у справі №160/5267/21, від 04 січня 2024 року у справі №420/16150/21.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними актів індивідуальної дії, прийнятих за її наслідками.

У даній справі перевірку позивача проведено всупереч дії мораторію, встановленому п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України що, відповідно, нівелює її наслідки. Відтак, прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17 вересня 2024 року по справі №320/1257/23 та від 17 жовтня 2024 року по справі №520/21606/21.

Враховуючи встановлені обставини та висновки Верховного Суду у даній категорії справ, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що недотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки свідчить про відсутність правових наслідків останньої та визнання протиправними актів індивідуальної дії, прийнятих за її наслідками.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення від 11 липня 2022 року №6853 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 26 000,00 грн., відповідно до платіжної інструкції від 30 серпня 2024 року №9853 позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 43 800,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 55 097 415,50 грн., позовні вимоги є вимогами майнового характеру.

Станом на 01 січня 2022 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

Отже судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції становив 24 810,00 грн (2481,00 грн х 10).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана позивачем на рішення суду першої інстанції через систему "Електронний суд", розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 29 772,00 грн.

Оскільки, колегію суддів апеляційну скаргу задоволено, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 54 582,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у Черкаській області.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Золотоніський маслоробний комбінат" - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 11 січня 2022 року №212/23-00-07-01-01, №187/23-00-07-01-01, №213/23-00-07-01-01, №214/23-00-07-01-01, №195/23-00-07-01-01, №194/23-00-07-01-01, №191/23-00-07-01-01, від 08 липня 2022 року №210/2300071316, №211/2300071316.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Золотоніський маслоробний комбінат" (код ЄДРПОУ 00447824, місцезнаходження: 19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Галини Лисенко, буд. 18) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 54 582,00 грн. (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ ВП 44131663, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді А.Ю. Коротких

Є.В. Чаку

Повний текст постанови складено "05" грудня 2024 року.