Постанова

від 05.12.2024 по справі 260/2121/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/2121/24 пров. № А/857/18865/24 А/857/18868/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 260/2121/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРДАХ ЛТД» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Плехановою З.Б. у м. Ужгороді) -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРДАХ ЛТД» (далі ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД», позивач, Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі ГУ ДПС, відповідач), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.02.2024 року № 24166, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі також Комісія);

-зобов`язати ГУ ДПС виключити ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року заяву представника позивача про стягнення судових витрат у справі № 260/2121/24 задоволено повністю.

Стягнуто з ГУ ДПС на користь ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Не погодившись із вказаними рішеннями, їх оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення та додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та від 18 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог та заяви про стягнення судових витрат відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної апеляційних вимог зазначає, що у позивача відсутні первинні документи по операціях з придбання/транспортування/розвантаження/навантаження експортованих ТМЦ. Разом з тим, встановлено, що у 4 кварталі 2023 року у Товариства не було найманих працівників, щодо чого відсутні пояснення як у повідомленні, поданому до контролюючого органу, так і у позовній заяві. Щодо додаткового рішення вказує на те, що сума, яку представник позивача просить відшкодувати як витрати на професійну правничу допомогу, неспівмірна із даною категорією спору та із виконаною адвокатом роботою.

Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційні скарги, просить оскаржувані рішення залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) - відсутніість клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.08.2014 р. Податкова адреса: вул. Радіщева, буд.1,м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000.

Комісією прийнято рішення від 19.02.2024 року № 24166 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство віднесено до ризикових на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішення від 19.02.2024 року № 24166 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийняте за наслідками розгляду інформації, наданої позивачем у зв`язку з отриманням в е-кабінет рішення від 18.09.2023 року № 16129 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача було віднесено до ризикових.

Для надання необхідного пакету підтверджуючих документів ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД» звернулось до відповідача з запитом від 05.01.2024 року № 0501-24 про надання інформації: по якій саме податковій накладній/розрахунку коригування, поданій Товариством до реєстрації, були визначені коди податкової інформації, які стали підставою для висновків про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В отриманому в електронний кабінет рішенні від 18.09.2023 року № 16129 про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку інформація не вказана.

На запит позивач 21.01.2024 року отримав відповідь № 351/6/07-16-18-02-06 від 12.01.2024 року, в якій зазначено, що позивач у серпні-вересні 2023 року здійснив постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, та повідомлено про право Товариства на подання на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

09 лютого 2024 року позивач засобами електронного зв`язку направив повідомлення № 1 про надання інформації та документи довільного формату з копіями документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У листі-поясненні від 08.02.2024 року № 8/02/24 позивачем надано відповідачу пояснення щодо здійснення господарської діяльності за період серпень-вересень 2023 року із спростуванням інформації про відповідність ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39355754) критеріям ризиковості.

В наданій інформації ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД» повідомлено відповідача, що протягом серпня-вересня 2023 року ТОВ «ТЕРРДАХ-ЛТД» проводило господарську діяльність, предметом якої був експорт паливної пелети з деревини на виконання зовнішньо економічного контракту від 04.08.2023 р. № 04/08-23 з МРМ Wshod Sp.y.o.o. та надано підтверджуючі документи, а саме:

- по Вантажно-митній декларації від 04.08.2023р. № 23UA209140021386U9: придбання паливної палети від ФОП ОСОБА_1 згідно накладної від 04.08.2023р. № 04/08 на підставі договору від 01.08.2023р. № 08-23, транспортні послуги надано перевізником PPHU DZIURKA Andrzej Dziurka згідно акту виконаних робіт від 08.08.2023р.;

- по Вантажно-митній декларації від 08.08.2023рю № 23UA209230083844U0 придбання паливної палети здійснено у ПП «Делім» згідно накладної від 08.08.2023р. № 080823 на підставі договору від 01.08.2023р. № 0108-23, транспортні послуги надано перевізником ФОП ОСОБА_2 від 01.08.2023р. згідно акту виконаних робіт від 14.08.2023р. № 3;

- по Вантажно-митній декларації від 08.08.2023р. № 23UA2092300083845U0 придбання паливної палети здійснено у ПП «Делім» згідно накладної від 08.08.2023р. № 080823-2 на підставі договору від 01.08.2023р. № 0108-23 транспортні послуги надано перевізником ФОП ОСОБА_2 згідно акту виконаних робіт від 14.08.2023р. № 3;

- по Вантажно-митній декларації від 14.08.2023р. № 23UA209140022266U6 придбання паливної палети здійснено у ПП «Делім» згідно накладної від 14.08.2023р. № 140823-2 на підставі договору від 01.08.2023р. № 0108-23, транспортні послуги надано перевізником ФОП ОСОБА_2 згідно акту виконаних робіт від 21 08.2023р. № 6;

- по Вантажно-митній декларації від 14.08.2023р. № 23UA209140022265U7 придбання палети здійснено у ПП «Делім» згідно накладної від 14.08.2023р. № 140823 на підставі договору від 01.08.2023р. № 0108-23, транспортні послуги надано перевізником ФОП ОСОБА_2 згідно акту виконаних робіт від 21.08.2023р. № 5;

- по Вантажно-митній декларації від 19.08.2023р. № 23UA209230088172U3 придбання паливної палети здійснено у ФОП ОСОБА_1 згідно накладної від 18.08.2023р. № 18/08 на підставі договору від 01.08.2023р. № 08-23, транспортні послуги надано перевізником PPHU DZIURKA Andrzej Dziurka згідно акту виконаних робіт від 24.08.2023р.;

- по Вантажно-митній декларації від 24.08.2023р. № 23UA2923008983U5 придбання паливної палети здійснено у ТзОВ «ЕКСПОРТПЛЮС» згідно накладної від 24.08.2023р. № 127 на підставі договору від 24.08.2023р. № 24/08, транспортні послуги надано перевізником ФОП ОСОБА_2 згідно акту виконаних робіт від 28.08.2023р. № 7;

- по Вантажно-митній декларації від 06.09.2023р. № 23UA29230094603U4 придбання паливної палети здійснено у ФОП ОСОБА_3 згідно накладної від 06.09.2023р. № 06/09, транспортні послуги надано перевізником ФОП ОСОБА_2 згідно акту виконаних робіт від 11.09.2023р. № 11;

- по Вантажно-митній декларації від 07.09.2023р. № 23UA29230095128U6 придбання паливної палети здійснено у ТзОВ «ТМС Трейдінг» згідно накладної від 07.09.2023р. № 226 на підставі договору від 06.09.23р. № 237, транспортні послуги надано перевізником ФОП ОСОБА_4 згідно акту виконаних робіт від 13.09.2023р. № 103;

- по Вантажно-митній декларації від 08.09.2023р. № 23UA292300955590U4 придбання паливної палети здійснено у ФОП ОСОБА_1 згідно накладної від 08.09.2023р. № 08/09 на підставі договору від 01.08.2023р. № 08-23, транспортні послуги надано перевізником ФОП ОСОБА_5 згідно акту виконаних робіт від 13.09.2023р. № 216;

- по Вантажно-митній декларації від 09.09.2023р. № 23UA29230095902U0 придбання паливної палети здійснено у ФОП ОСОБА_3 згідно накладної від 06.09.2023р. № 06/09, транспортні послуги надано перевізником ФОП ОСОБА_6 згідно акту виконаних робіт від 15.09.2023р. № 82.

Всі податкові накладні, складені за наслідками цих експортних операцій, відповідачем було зареєстровано в повному обсязі в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН).

Як вбачається із витягу з протоколу від 19 лютого 2024 року № 39 засідання Комісії було прийнято рішення про відповідність станом на 19.02.2024 року ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39355754) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, визначених Порядком з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація,:

про отримання щодо ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД»(код 39355754) інформаційних листів від:

відділу позапланових перевірок ризикових платників, перевірок з питань відшкодування ПДВ та з інших податків;

управління податкового аудиту відділу запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування;

управління оподаткування юридичних осіб відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб;

управління оподаткування фізичних осіб, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, згідно Довідника по кодах:

01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

3 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

4 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.

Комісією прийнято рішення від 19.02.2024 року № 24166 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРДАХ ЛТД» (надалі - позивач) віднесено до ризикових на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно вимог частини другої статті 2 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165.

Автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації (пункт 2 вказаного Порядку).

Згідно з пунктом 3 цього Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Із змісту оскаржуваного рішення від 19.02.2024 року № 24166 вбачається, що рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийнято відповідачем у зв`язку з отриманням інформації в процесі діяльності та з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 09.02.2024 року № 1, але не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до згаданого Порядку) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно становленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Натомість із змісту оскаржуваного рішення встановлено, що відповідачем прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

З урахуванням відображеної відмітки в оскаржуваному рішенні фактично, таке рішення прийнято у зв`язку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції, відповідач вказаних обставин не спростував та не надав доказів прийняття оскаржуваного у цій справі рішення за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Відповідач в порушення частини другої статті 77 КАС України вказаних обставин не спростував, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оскаржуване рішення прийнято за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування суду апеляційної інстанції не навів та не надав.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Окрім того, із аналізу оскаржуваного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості слідує, що підставою для його винесення слугувала отримана від платника податку інформація та копій документів, а зокрема за кодом податкової інформації:

01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання. 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.

Щодо постачання товару, походження якого не прослілковується за ланцюгом постачання.

Позивачем надано відповідачу повний пакет документів, які підтверджують придбання та оплату товару у контрагентів.

Прийняте відповідачем рішення, окрім загальної інформації про встановлення операцій з реалізації товарів (послуг) за період з 04.08.2023 року по 18.09.2023 року, не містить допустимих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Обов`язок щодо розшифрування в рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття такого рішення, відповідачем не виконаний.

Щодо тверджень відповідача на відсутність у позивача необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно- матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що у оскаржуваному рішенні відповідачем не надано пояснень щодо доказів, якими підтверджено наявність вказаних підстав.

При цьому слід врахувати, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо- складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.07.2020 по справі № 814/1792/17, від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16, від 10.11.2020 у справі № 440/3779/18, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19.

Позивачем для забезпечення виконання господарських зобов`язань по зовнішньо економічному контракту було укладено з контрагентами відповідні договори купівлі товару, придбання паливної палети здійснювалось із навантаженням товару безпосередньо у контрагентів без зберігання товару, для транспортування було залучено спеціалізовані організації по перевезенню вантажів, що підтверджується відповідними міжнародними документами CMR по кожному транспортному перевезенню на склад покупця.

Що стосується постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.

Позивачем здійснено експортне постачання саме придбаних товарів, що підтверджується наданими відповідачу первинними господарськими документами.

Приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія контролюючого органу має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2021 у справі № 340/1098/20.

Окрім того, за правовою позицією, відображеною у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18 всі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом визнання його ризиковим та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).

Отже, відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів враховує таке.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд враховує, що згідно висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Як наслідок, суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо витрат на правничу допомогу, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У оскаржуваному рішенні судом першої інстанції здійснено розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 7 статті 139 КАС України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, про здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено 05.07.2024 із доказами їх понесення в суді першої інстанції.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу встановлено, що між між ТОВ «Адвокатська компанія «Кайрос» та ТОВ «ТЕРРДАХ ЛТД» (замовник) укладено договір про надання правових послуг від 01.01.2023 року № 23-01, в якому викладено наступні умови:

пункт 1.1. Замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати Замовнику правничу допомогу в позовній роботі, супроводженні судових справ по захисту інтересів Замовника;

пункт 1.2. Правнича допомога Виконавцем Замовнику на підставі цього договору надається директором адвокатом Чернявською В.М.;

пункт 2.1. Виконавець бере на себе наступні обов`язки:

надання консультацій, інформаційних довідок по питаннях, що виникають в ході виконання предмет договору;

аналіз нормативно-правових актів, актів нормативного характеру, судової практики, пов`язаних з предметом договору

підготовка та подання заяв по суті судових прав (позовів, заяв, відповідей на відзиви, заперечень, пояснень, тощо), пов`язаних з предметом спору

представництво у встановленому порядку інтересів Замовника в судах адміністративної юрисдикції всіх інстанцій в судовій справі;

пункт 4.1 вартість послуг Виконавця становить фіксовану суму - 15000,00 грн. по кожній судовій справі у судах адміністративної юрисдикції всіх інстанцій;

пункт 4.2. Замовник оплачує послуги Виконавця шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця за актом приймання-виконання наданих правових послуг, який підписується сторонами по кожній судовій справі.

05 липня 2024 року сторонами підписано акт приймання-виконання наданих правових послуг № 23-01-1 за договором про надання правової допомоги № 23-01 від 01.01.2023 року.

При визначенні суми відшкодування колегія суддів, з урахуванням вимог заперечення на клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний суд враховує, що представником позивача був виконаний значний обсяг роботи у справі, який полягав у підготовці адміністративного позову, опрацюванні та долученні доказів у великому обсязі, які в вплинули на вирішення справи на користь відповідача.

Разом з тим, виходячи з обставин справи і предмету спору, колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір витрат, присуджений судом першої інстанції, не завищено та він не суперечить принципу розумності.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 260/2121/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар