Постанова

від 26.11.2024 по справі 910/4970/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа № 910/4970/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Коваль В.В.

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 (повний текст ухвали складено та підписано 13.08.2024) (суддя Підченко Ю.О.)

за заявою ОСОБА_1

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

у справі № 910/4970/23 Господарського суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до: 1) Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" (відповідач-1);

2) Державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Галунка Андрія Петровича (відповідач-2)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

28.06.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою від 28.06.2024 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 910/4970/23, в якій просила суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/4970/23 та ухвалити нове рішення у даній справі, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі: визнати незаконним та скасувати рішення позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" (далі - ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", Товариство, відповідач-1), які відбулися 13.03.2023, що оформлено протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" від 17.03.2023; скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Галунко А.П., здійснену 24.03.2023 щодо Товариства, номер запису: 1000671070019000934 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Обґрунтовуючи вказану заяву, ОСОБА_1 послалася на те, що у кримінальному провадженні № 12024100010001473 від 08.05.2024, відкритому за заявою ОСОБА_2 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 366, частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), до Голосіївського районного суду міста Києва (справа № 752/10072/24) було направлено обвинувальний акт від 10.05.2024, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Ніколаєвим І.О. від 10.05.2024. Як зазначила заявниця, вказаним обвинувальним актом встановлено факт незаконного вибуття акцій ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" з володіння ОСОБА_4 , що в подальшому призвело до внесення у Національний депозитарій України недостовірних відомостей щодо реєстру акціонерів Товариства та спричинення тяжких наслідків як для ОСОБА_4 , так і для всього Товариства в цілому.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення від 12.10.2023 у справі № 910/4970/23 за нововиявленими обставинами відмовлено повністю; рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/4970/23 залишено без змін.

Місцевий господарський суд виходив із того, що позивачкою не надано доказів існування нововиявлених обставин у розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які б були істотними для зміни або скасування прийнятого у даній справі рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі № 910/4970/23 та прийняти нове рішення, яким вимоги заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/4970/23 задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржниця зазначає, що:

- те, що суд першої інстанції вказав, що обвинувальний акт не існував на час розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції, що виключає його правову кваліфікацію як нововиявлену обставину, свідчить про помилковість сприйняття судом нововиявлених обставин та доказів, які підтверджують наявність нововиявлених обставин;

- обвинувальний акт доводить існування нововиявлених обставин і існування їх під час розгляду справи, проте сам він не є нововиявленою обставиною, тому суд першої інстанції припустився помилки;

- суд першої інстанції не взяв до уваги наведені позивачкою обставини та не визнав їх нововиявленими, чим порушив п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, що призвело до постановлення помилкової ухвали;

- висновки суду про відсутність зв`язку вчиненого злочину та прийнятого судом рішення не відповідають обставинам справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі № 910/4970/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.11.2024 об 11:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 08.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі № 910/4970/23; відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.11.2024 о 10:20.

Позиції учасників справи

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги позивачки заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Явка представників учасників справи. Клопотання учасників справи

У судове засідання, призначене на 26.11.2024, з`явився представник відповідача-1.

Позивачка або її представник та представник відповідача-2 в судове засідання не з`явились. Усі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Разом із тим, 26.11.2024, до початку судового засідання, до Північного апеляційного господарського суду від представника позивачки надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні через захворювання на гостру респіраторну вірусну інфекцію.

Розглянувши зазначене клопотання, заслухавши думку представника відповідача-1, присутнього в судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Розгляд апеляційної скарги судом вже відкладався з урахуванням поданого представником позивачки клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із чим строк розгляду апеляційної скарги був продовжений.

Крім того, слід зазначити, що до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Також, позивачка не було позбавлена можливості надати письмові пояснення по справі.

Разом із тим, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.

При апеляційному розгляді даної справи колегія суддів також враховує положення ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України, відповідно до яких одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За таких обставин, з огляду на необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи, поважного ставлення до іншого учасника справи (відповідача-1), представник якого з`являється і бере участь у судових засіданнях, зважаючи на те, що явка представників сторін судом не визнавалась обов`язковою, з урахуванням змісту ст. 202, 216, 270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення зазначеного клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні позивачки або її представника та представника відповідача-2.

У судовому засіданні представник відповідача-1 проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Предметом позову у даній справі було визнання незаконним та скасування рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача-1, які відбулися 13.03.2023, та скасування реєстраційної дії державного реєстратора.

Позовні вимоги були обґрунтовані порушенням процедури проведення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача-1, що є підставою для скасування рішення позачергових загальних зборів та проведеної у зв`язку із цим реєстраційної дії, а саме:

- рішення про припинення повноважень та обрання голови правління прийняте позачерговими загальними зборами акціонерів усупереч визначеним законодавством та статутом повноваженням;

- рішення позачергових загальних зборів акціонерів щодо внесення змін до статуту прийняте усупереч нормам статуту (за відсутності кворуму);

- повідомлення про проведення позачергових загальних зборів із проєктом порядку денного не надсилалися позивачці, з огляду на що вона була позбавлена права на участь в управлінні Товариством;

- повідомлення про внесення змін до проєкту порядку денного позачергових загальних зборів Товариства здійснене з порушеннями законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у даній справі у позові відмовлено повністю.

При ухваленні рішення місцевий господарський суд виходив із такого.

- чинне законодавство передбачає право загальних зборів акціонерів вирішувати будь-які питання, у тому числі ті, що належать до компетенції наглядової ради або ради директорів, тому оскаржувані рішення зборів прийняті з дотриманням вимог законодавства та статуту відповідача-1;

- оскільки за рішення з питання 17-го порядку денного щодо внесення змін до статуту Товариства не проголосувало три чверті голосів акціонерів від загальної кількості голосів власників голосуючих простих іменних акцій, рішення не було прийняте. Отже, доводи позивачки стосовно прийняття рішень загальними зборами про внесення змін до статуту за відсутності кворуму не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи;

- оскільки дистанційні позачергові загальні збори акціонерів відповідача-1 скликані акціонерами Товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , повідомлення про проведення загальних зборів та проєкт порядку денного таких зборів надсилалися акціонерам Товариства через депозитарну систему України. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виконали обов`язок щодо направлення акціонерам відповідача-1 повідомлення про проведення дистанційних зборів 08.02.2023. Центральний депозитарій на виконання отриманого розпорядження про направлення повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів надав 09.02.2023 відповідні документи усім депозитарним установам, на рахунках яких обліковувалися цінні папери відповідного випуску емітента відповідача-1, а також розмістив на власному вебсайті копію відповідного повідомлення. Таким чином, позивачка нарівні з іншими акціонерами відповідача-1 була повідомлена в порядку та у спосіб, що встановлені законодавством про депозитарну систему України, про дату, час і спосіб проведення позачергових загальних зборів акціонерів, які відбулися 13.03.2023;

- у позовній заяві наголошується, що повідомлення про внесення змін до проєкту порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів відповідача-1 було здійснено з порушенням пунктів 35, 58 Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) від 06.03.2023 № 236 (далі - Порядок № 236). Разом із тим, під час розгляду справи встановлено, що вказаний Порядок № 236 не існував: 1) ані на час прийняття рішення акціонерами про скликання та проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів відповідача-1 та затвердження форми повідомлення акціонерів про такі збори 26.01.2023; 2) ані на час прийняття рішення акціонерами 24.02.2023 щодо внесення змін до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів відповідача-1, які були скликані на 13.03.2023;

- повідомлення про внесення змін до проєкту порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів відповідача-1 відбулося відповідно до чинного на момент внесення таких змін Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого рішенням НКЦПФР від 16.04.2020 № 196 (далі - Тимчасовий порядок № 196), та Порядку направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему України, затвердженого рішенням НКЦПФР від 07.03.2017 № 148 (далі - Порядок № 148);

- позивачка не довела наявність підстав для визнання незаконними та скасування рішень позачергових загальних зборів від 13.03.2023.

Вказане рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 910/4970/23.

Як на підставу для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/4970/23 за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на таке:

- у кримінальному провадженні № 12024100010001473 від 08.05.2024, відкритому за заявою ОСОБА_2 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 366, частиною четвертою статті 191 КК України, до Голосіївського районного суду міста Києва (справа № 752/10072/24) було направлено обвинувальний акт від 10.05.2024, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Ніколаєвим І.О. від 10.05.2024 (далі також - обвинувальний акт);

- обвинувальним актом встановлено факт незаконного вибуття акцій ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" з володіння ОСОБА_4 , що в подальшому призвело до внесення у Національний депозитарій України недостовірних відомостей щодо реєстру акціонерів Товариства та спричинення тяжких наслідків як для ОСОБА_4 , так і для всього Товариства в цілому.

Відповідач-1 проти наявності підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами заперечував у повному обсязі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено розділом IV глави 3 ГПК України.

Згідно зі ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Тобто до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) їх існування на час розгляду справи,

2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи,

3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду щодо питання визначення ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, викладених, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19 тощо.

Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується і послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Підсумовуючи викладене вище, слід вказати, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, оскільки якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду;

- існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Разом із тим, слід відзначити, що згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані.

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі (пункти 7.4-7.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Наведене вище свідчить про сталу та послідовну правову практику Верховного Суду у питанні застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 903/178/22 та від 26.08.2024 у справі № 911/803/20.

Істотними є обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, тобто мають бути такими, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.

Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі.

Слід зазначити, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 916/2719/16.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, зі змісту обвинувального акта вбачається, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024100010001473 встановлено, що:

"… ОСОБА_3 , як голова правління товариства "Укрмонтажспецкомплект", достовірно знаючи, що загальні збори акціонерів не проводились, вніс завідомо неправдиву інформацію щодо їх проведення до протоколу №1 загальних зборів акціонерів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" від 30.01.2012, який особисто підписав.

В подальшому, за вказівкою ОСОБА_6 , без реального проведення вищезазначених загальних зборів, ОСОБА_3 вніс до Додатку № 1 Протоколу №1 від 30.01.2012 загальних зборів акціонерів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" недостовірні відомості щодо власників акцій, зокрема, ОСОБА_4 з часткою акцій 49,91543 % та ОСОБА_6 з часткою акцій 50,00362%, а також ОСОБА_8 з часткою акцій 0,00028 %.

На підставі вищезазначеного протоколу загальних зборів акціонерів №1 від 30.01.2012, 21.03.2012 ТОВ "Інвестиційна компанія Стандарт-Інвест" здійснила переведення у бездокументарну форму підроблених ОСОБА_3 документів щодо належних акціонерам ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" цінних паперів шляхом передачі до Національного депозитарію України недостовірних відомостей щодо реєстру акціонерів, зокрема безпідставно зменшеної кількості акцій ОСОБА_4 та збільшеного пакету акцій ОСОБА_6 .

Таким чином, відчуження у ОСОБА_4 належних йому акцій ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" в кількості 304 штук, ринкова вартість яких складає 194 678,56 грн відбулося без відповідного волевиявлення останнього, шляхом внесення ОСОБА_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки".

Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, з наведеного вбачається, що органами досудового розслідування встановлювалися обставини складення протоколу № 1 загальних зборів акціонерів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" від 30.01.2012, внаслідок чого, на думку слідства, відбулось незаконне відчуження у покійного акціонера Товариства - ОСОБА_4 належних йому акцій.

Натомість, у справі № 910/4970/23 предметом спору була незаконність рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", які відбулися 13.03.2023.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наявність чи відсутність вини ОСОБА_3 у підробленні протоколу від 30.01.2012, за яким ОСОБА_4 нібито позбавлено прав на акції Товариства, не є істотною для справи обставиною, тим паче вирішальною, адже ніяк не пов`язана зі спором у цій справі, позаяк така обставина не спростовує встановленого судами факту дотримання ініціаторами спірних зборів порядку скликання загальних зборів ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" та доведеної відповідачем-1 обставини належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення зборів 13.03.2023.

Крім того, як слушно зауважив суд першої інстанції, ОСОБА_4 не був учасником справи № 910/4970/23, відповідно, обставини набуття і відчуження ним акцій та/або їх незаконного вибуття не входить до предмета доказування у даній справі.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, на які послалась заявниця (позивачка), не пов`язані з вимогами у справі № 910/4970/23, а тому не могли бути враховані при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

Крім того, обвинувальний акт (від 10.05.2024) не існував на час розгляду даної справи та ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023, яке просить переглянути ОСОБА_1 , що виключає його правову кваліфікацію як нововиявлену обставину.

Разом із тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Статтею 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що обвинувальний акт - це процесуальний документ, яким слідство висуває обвинувачення особі у вчиненні кримінального правопорушення та яким закінчується досудове розслідування.

Крім того, на підтвердження заявлених вимог, до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами долучено копію вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 19.06.2024. Однак доказів набрання вироком законної сили долучено не було.

У клопотанні про відкладення розгляду даної справи, поданому до Північного апеляційного господарського суду 26.11.2024, представник позивачки повідомив, що ухвалою Київського апеляційного суду від 05.09.2024 у справі № 752/10072/24 апеляційну скаргу на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 19.06.2024 щодо ОСОБА_3 повернуто, з огляду на що зазначений вирок набув чинності.

Разом із тим, вищенаведена обставина набрання вироком законної сили 05.09.2024 не була предметом дослідження судом першої інстанції та не могла бути врахована ним під час постановлення оскаржуваної ухвали, оскільки цієї обставини не існувало на момент її постановлення. Тому така обставина не може бути взята до уваги судом апеляційної інстанції, який у силу положень ч. 1 ст. 269 ГПК України оцінює дії суду першої інстанції на момент прийняття оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачкою не надано доказів існування нововиявлених обставин у розумінні ст. 320 ГПК України, які б були істотними для зміни або скасування ухваленого у даній справі рішення.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що подана ОСОБА_1 заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва 12.10.2023 у даній справі за нововиявленими обставинами є необґрунтованою.

Положеннями статті 325 ГПК України встановлено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З`ясувавши за результатами розгляду відповідної заяви в порядку статті 325 ГПК України відсутність нововиявлених обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про залишення рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/4970/23 без змін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржниці було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з повним з`ясуванням обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі № 910/4970/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.12.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко