ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2024 р. Справа№ 927/298/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Скрипки І.М.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
представники сторін в судове засідання не з`явились,
розглянувши апеляційну скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 (повний текст складено 15.07.2024)
у справі № 927/298/24 (суддя Шморгун В.В.)
За позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави
в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства "АйФіш",
про повернення нерухомого майна, що належить до державної власності, -
ВСТАНОВИВ:
У 2024 році заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" про:
- зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" повернути нерухоме майно, що належить до державної власності - нагульний став №2; розподільна дамба 1-2 ставу; повеневий водоскид; донний водовипуск роздільної дамби; водозабірне спорудження; огороджувальна дамба 2-гоставу; повененевий водоскид 2-го ставу; гребля Білошапки - Б.Рудка; перепускне спорудження; причал нагульного ставу №2; донний водовипуск ставу №2; нагульний став №1; скидний канал ставу №1; контурна дамба ставу №1; причал ставу №1; виросний став 132 га; зимувальний став 6 га; рибоуловлювач ставу №1, що знаходиться у с. Білошапки, Прилуцького району, Чернігівської області, Державному підприємству "АйФіш" (44880645) шляхом підписання Акта повернення з оренди орендованого майна між Орендарем та Балансоутримувачем.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що після припинення дії договору оренди №115-16 від 12.09.2016 року окремого індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, відповідач в порушення положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов цього договору не повернув орендоване державне майно шляхом підписання Акта повернення з оренди орендованого майна.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що належних доказів, які підтверджують наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати до державного бюджету та встановлюють її розмір, тобто первинних документів, прокурор не надав. Отже, на думку місцевого господарського суду, прокурор не довів наявності у позивача підстав для дострокового розірвання Договору з підстав, передбачених п. 12.7.1 Розділу II Договору у новій редакції. Крім того, суд першої інстанції врахував те, що об`єктом оренди є гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, втім розірвати договір оренди нерухомого майна - гідротехнічних споруд, що належать до державної власності, неможливо за наявності чинного договору оренди землі водного фонду під цими спорудами. Водночас, станом на дату направлення позивачем листа про одностороннє розірвання Договору, на дату звернення прокурора до суду із цим позовом і на дату ухвалення рішення суду у цій справі договір оренди земельної ділянки водного фонду, на якій знаходяться спірні гідротехнічні споруди, є чинним.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 року у справі № 927/298/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, висновки місцевого господарського не відповідають фактичним обставинам справи, крім того судом першої інстанції порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального. Зокрема скаржник вважає, що зважаючи на рішення суду у справі № 927/1739/23, яке набрало законної сили, факт не оскарження вказаного рішення товариством з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» подія припинення Договору оренди у редакції від 20.09.2022 року є встановлена. Крім того, місцевим господарським судом не враховано наявність судової справи стосовно розірвання Договору оренди земельної ділянки земель водного фонду від 27.02.2003 року за результатами якої, рішенням від 09.05.2024 року у справі № 927/40/24 (повний текст складено 20.05.2024 року, тобто напередодні постановлення оскаржуваного рішення) розірвано Договір оренди земельної ділянки земель водного фонду від 27.02.2003 року.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 року сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 року витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/298/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 року до надходження матеріалів справи №927/298/24.
26.08.2024 року матеріали справи №927/298/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 року у справі №927/298/24 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 року у справі №927/298/24. Розгляд справи призначено на 23.10.2024 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 року заяву головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А. та Алданової С.О. про самовідвід від розгляду справи №927/298/24 за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 задоволено, вирішено відвести суддів Північного апеляційного господарського суду Євсікова О.О., Корсака В.А. та Алданова С.О. від розгляду справи №927/298/24, матеріали справи № 927/298/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 року у справі №927/298/24 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 04.12.2024 року.
В судове засідання 04.12.2024 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 12.09.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" (далі - Орендар) було укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного (нерухомого) майна №115-16 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір). (т.1, а.с. 22-25).
Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування без права передачі в суборенду державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми: нагульний став № 2; розподільну дамбу 1-2 ставу; повеневий водоскид; донний водовипуск розподільної дамби; водозабірне спорудження; огороджувальну дамбу 2-го ставу; повеневий водоскид 2-го ставу; гребля Білошапки - Б.Рудка; перепускне спорудження; причал нагульного ставу №2; донний водовипуск ставу № 2; нагульний став № 1; скидний канал ставу № 1; контурну дамбу ставу № 1; причал ставу № 1; виросний став 132 га; зимувальний став 6 га; рибоуловлювач ставу № 1 (далі - спірне майно), що перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба" та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Білошапки, вул. Садова, 13.
Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання цього Договору та акта приймання-передачі Майна (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено на 2 роки 264 дні, діє з 12.09.2016 року до 02.06.2019 року включно.
12.09.2016 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" підписаний акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв, в строкове платне користування майно, вказане у Договорі. (т.1, а. с. 26).
16.09.2019 року між Орендодавцем та Орендарем укладений договір про внесення змін до Договору, який продовжили Договір оренди терміном на 2 роки 264 дні з 03.06.2019 року до 21.02.2022 року. (т.1, а.с 30).
25.08.2022 року відбувся електронний аукціон про передачу спірного нерухомого майна , щодо якого прийнято рішення про продовження терміну дії чинного договору оренди на аукціоні, за результати якого переможцем визнано ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" (протокол про результати електронного аукціону №LLP001-UA-20220729-18534, т.1, а.с. 32-35).
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Орендодавець), ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" (далі - Орендар) та Держаним підприємством "Укрриба" (далі - Балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №115-16 від 12.09.2016 року (нова редакція). (т.1, а. с. 36-42).
Договір у новій редакції датований 20.09.2022 року та підписаний електронними цифровими підписами представників сторін 22.09.2022 року та 23.09.2022 року, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. (т.1, а.с. 43).
За умовами п. 1.1 розділу ІІ, п. 4.1 розділу І Договору у новій редакції Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нагульний став № 2; розподільну дамбу 1-2 ставу; повеневий водоскид; донний водовипуск розподільної дамби; водозабірне спорудження; огороджувальна дамба 2-го ставу; повеневий водоскид 2-го ставу; греблю Білошапки - Б.Рудка; перепускне спорудження; причал нагульного ставу №2; донний водовипуск ставу № 2; нагульний став № 1; скидний канал ставу № 1; контурну дамбу ставу № 1; причал ставу № 1; виросний став 132 га; зимувальний став 6 га; рибоуловлювач ставу № 1, розташоване за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Білошапки, вул. Садова, 13, що обліковується на балансі ДП "Укрриба".
Місячна орендна плата становить 34 985,70 грн. без податку на додану вартість, крім того ПДВ 6 997,14 грн. (п. 9.1 Розділу I Договору у новій редакції).
Сума забезпечувального депозиту становить розмір однієї місячної орендної плати, тобто 34 985,70 грн. без ПДВ (п. 10.1 Розділу I Договору у новій редакції).
Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2. Розділу II Договору у новій редакції).
Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІ Договору у новій редакції Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Пунктом 16 Розділу I Договору у новій редакції передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30%.
За умовами п. 4.1, 4.3 розділу ІІ Договору у новій редакції у разі припинення договору Орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.
Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
Договір набирає чинності в день його підписання сторонами, діє протягом воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану (пункт 12.1. Розділу I Договору у новій редакції).
Пунктом 12.7.1 Розділу II Договору у новій редакції передбачено, що Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Відповідно до п. 12.8. Розділу II Договору у новій редакції про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, Орендодавець або Балансоутримувач повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна.
Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання Орендодавцем або Балансоутримувачем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця.
13.09.2023 року Державним агентством меліорації та рибного господарства України видано наказ №338 "Про приймання-передачу державного майна до Державного підприємства "АйФіш", яким передано з балансу Державного підприємства "Укрриба" на баланс Державного підприємства "АйФіш" державного майна згідно з переліком, що додається (у тому числі спірне нерухоме майно). (т.1, а.с. 51).
Відповідно до акта приймання-передачі державного майна №2 від 10.10.2023 року №2 передано в господарське відання ДП "АйФіш" гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, у тому числі спірне нерухоме майно. (т.1, а.с. 53).
10.10.2023 року ДП "Укрриба" та ДП "АйФіш" складений акт про заміну сторони у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №115-16 від 12.09.2016 року, відповідно до якого новим Балансоутримувачем майна за Договором є ДП "АйФіш". (т.1, а.с. 53-55).
Відповідні зміни щодо заміни Балансоутримувача спірного нерухомого майна на ДП "АйФіш" були внесені в текст Договору та акта приймання-передачі на підставі укладеного між сторонами договору про внесення змін до Договору, датованого 30.10.2023 року. (т.1, а.с. 46-48).
06.11.2023 року Регіональне відділення Фонду державного майна направило Орендарю та Балансоутримувачу припис від 06.11.2023 року № 50-04.03-1896 про усунення порушень виконання умов Договору оренди, у якому зазначено, що станом на 06.11.2023 року борг зі сплати за оренду до державного бюджету становить 47 727,26 грн. та запропоновано протягом 5 робочих днів сплатити зазначену заборгованість. (т.1, а.с. 56).
21.11.2023 року Регіональне відділення Фонду державного майна направило Орендарю та Балансоутримувачу повідомлення від 21.11.2023 року № 50-04.03-2014 про відмову від Договору оренди, у якому зазначено про те, що останній раз ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" вносило орендну плату до державного бюджету 07.07.2023 року; станом на 21.11.2023 року сума боргу зі сплати орендної плати складає 63 229,43 грн. (т.1, а.с. 59).
Вказане повідомлення направлено на електронну адресу відповідача - rgbiloshapki@gmail.com, а також цінним листом з описом вкладення, який був невручений адресату та повернутий відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", дата - 29.11.2023 року.
30.11.2023 року Балансоутримувач направив Орендарю лист від 29.11.2023 року, у якому зазначено про направлення акта повернення з оренди спірного нерухомого майна у трьох примірниках з проханням їх підписати та повернути. Вказані документи не були вручені відповідачу та повернуті відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". (т.1, а.с. 64).
Згідно з анкетою про стан майна і розрахунків за Договором оренди №115-16 від 12.09.2016 року, підписаною Орендодавцем, Балансоутримувачем та непідписаною Орендарем, заборгованість зі сплати орендної плати до держаного бюджету становить 62 714,54 грн. (т.1, а.с. 68).
Отже, спір у даній справі на думку прокурора виник у зв`язку з тим, що Договір у новій редакції припинив свою дію 28.11.2023 року, проте відповідач спірне нерухоме майно не повернув, акта приймання-передачі майна не підписав.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив зокрема з того, що прокурор не довів наявності у позивача підстав для дострокового розірвання Договору з підстав, передбачених п. 12.7.1 Розділу II Договору у новій редакції.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник вважає, що зважаючи на рішення суду у справі № 927/1739/23, яке набрало законної сили, факт не оскарження вказаного рішення товариством з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» подія припинення Договору оренди у редакції від 20.09.2022 року є встановлена.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За приписами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній, власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Частиною 3 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 3 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Тлумачення статті 651 ЦК України з урахуванням принципу розумності свідчить, що: сторони в договорі як універсальному регуляторі можуть визначити момент з якого договір вважатиметься розірваним внаслідок вчинення односторонньої відмови від договору; у випадку якщо сторони не встановили момент з якого договір вважатиметься розірваним внаслідок вчинення односторонньої відмови від договору, то з урахуванням що такий односторонній правочин відноситься до таких, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, і таким моментом має бути момент одержання іншою стороною повідомлення про відмову від договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 року у справі №756/420/17 (провадження № 61-18833св21).
Як було зазначено вище, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях як орендодавцем, ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" як орендарем та ДП "Укрриба" як балансоутримувачем, якого надалі замінено на ДП "АйФіш", укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №115-16 від 12.09.2016 року у новій редакції, за умовами якого відповідач отримав в оренду нерухоме майно, що належить до державної власності, - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.
Разом з тим, пунктом 12.7.1 Розділу II Договору у новій редакції передбачено, що Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Вказане положення п. 12.7.1 Розділу II Договору у новій редакції відповідає ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У п. 12.8. Розділу II Договору у новій редакції міститься порядок повідомлення Орендаря про дострокове розірвання договору, який полягає у надсиланні Орендарю та Балансоутримувачу листа про наявність підстави для дострокового припинення договору з вимогою усунути у визначений строк зазначеного у ньому порушення; у разі, якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання Орендодавцем або Балансоутримувачем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору щодо своєчасності сплати орендної плати, а саме прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців, позивач 06.11.2023 року направив відповідачу припис про усунення порушення з вимогою сплатити борг у розмірі 47 727,26 грн., який не був виконаний у встановлений у ньому строк. (т.1, а.с. 56).
В подальшому, у зв`язку з невиконанням відповідачем вказаного припису, 21.11.2023 року позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від Договору. У вказаному повідомленні про відмову від договору також зазначено, що останній раз відповідач вносив орендну плату до державного бюджету 07.07.2023 року, а заборгованість з її сплати станом на 21.11.2023 року становить 63 229, 43 грн.
Отже, як вважає прокурор, Договір у новій редакції припинив свою дію 28.11.2023 року оскільки відповідач допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців, а відтак у відповідача виник обов`язок повернути спірне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.
Водночас, як вірно звернуто увагу судом першої інстанції, за умовами Договору у новій редакції відповідач зобов`язаний до 15 числа поточного місяця оренди сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70/30%, розмір якої на місяць становить 41 982,84 грн. з ПДВ, тобто 29 387, 99 грн. до державного бюджету та 12 594, 85 грн. Балансоутримувачу. (розділ І, п. 10.1 (2), п. 16).
З огляду на викладене вище колегія суддів зазначає, що повний розмір орендної плати за три місяці становить 125 948, 52 грн. (41 982, 84 * 3), розмір трьохмісячної орендної плати до державного бюджету становить 88 163, 97 грн. (29 387, 99 * 3).
В свою чергу, місцевий господарський суд вірно встановив, що вказані суми заборгованості у приписі від 06.11.2023 року (47 727, 26 грн.), у повідомленні від 21.11.2023 року (63 229, 43 грн.), з огляду на розмір місячної орендної плати до державного бюджету - 29 387,99 грн. з ПДВ, свідчать як про суперечливість цих відомостей, так і про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати за три місяці підряд (3*29 387,99=88 163,97 грн.), а розмір вказаної у приписі заборгованості станом на 06.11.2023 року є навіть меншим ніж за два місяці.
Також, колегія суддів звертає увагу, що матеріалах справи наявна анкета про стан майна та розрахунків за Договором в якій міститься інформація щодо суми заборгованості зі сплати орендної плати до державного бюджету, розмір якої становить 62 714, 54 грн. (т.1, а.с. 68).
Більше того, колегія суддів також звертає увагу, що в повідомленні про відмову від договору від 21.11.2023 року вказано про виникнення боргу з 07.07.2023 року, що не відповідає зазначеному розміру заборгованості станом на 21.11.2023 року, враховуючи період її виникнення (07.07.2023 року по 21.11.2023 року, тобто 5 місяців, а отже загальний розмір заборгованості повинен складати 146 939, 95 грн.).
Щодо посилання скаржника на справу № 927/1739/23, яке набрало законної сили, в якій на його думку подія припинення Договору оренди у редакції від 20.09.2022 року є встановлена, колегія суддів зазначає наступне.
Так, колегія суддів зазначає, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" про стягнення 66 572, 10 грн., з яких: 62 714, 54 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 3 857, 56 грн. пені.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2024 року у справі №927/1739/23 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" про стягнення 66 572, 10 грн., з яких: 62 714, 54 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 3 857, 56 грн. пені задоволено повністю.
Зі змісту рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2024 року у справі №927/1739/23 вбачається наступне:
«Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв`язку з несплатою орендної плати понад три місяці підряд, направлено балансоутримувачу та відповідачу припис від 06.11.2023 № 50-04.03-1896 про усунення порушень виконання умов договору оренди та повідомлено орендаря про необхідність сплатити виниклу заборгованість протягом 5 робочих днів. Лист про усунення порушень умов виконання договору оренди орендар отримав 10.11.2023 (поштове відправлення цінним листом з описом вкладення №1400508476525 та поштове відправлення із повідомленням про вручення №1400508381699), та на електронну пошту rgbiloshapki@gmail.com. Від відповідача кошти в рахунок сплати виниклої заборгованості не надходили. Листом від 21.11.2023 № 50-04.03-2014 направлено повідомлення про відмову від договору оренди на електронну пошту rgbiloshapki@gmail.com, цінним листом з описом вкладення № 1400058264204 (невручено, адресат відсутній за вказаною адресою), поштовим відправленням із повідомленням про вручення № 1400057956323 (невручено, адресат відсутній за вказаною адресою). Таким чином, Договір оренди № 115-16 від 12.09.2016 (в редакції Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 115-16 від 12.09.2016 (від 20.09.2022 зі змінами) вважається розірваним з 29.11.2023.
Позивач у позовній заяві зазначає, що останній раз Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» вносило орендну плату до державного бюджету 07.07.2023.
Сума заборгованості по орендній платі складає 62714,54 грн.
Сума забезпечувального депозиту сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «Білошапки» складає 34985,70 грн.
Орендодавець повертає забезпечувальний депозит Орендарю протягом п`яти робочих днів після отримання від Балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого Майна, підписаного без зауважень Балансоутримувача, або здійснює вирахування сум, визначених у пункті 4.8 цього договору, у разі наявності зауважень Балансоутримувача або Орендодавця (п. 4.6. Договору). Примірник акта повернення з оренди орендованого майна не надходив.
Згідно п. 3.7. Розділу II Договору, зокрема орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (в частині, належній державному бюджету).
В порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач орендну плату в повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 62714,54 грн.
Судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати становить 62 714, 54 грн., що підтверджується розрахунком основного боргу доданого позивачем до позовній заяві.
Заперечень щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.»
Отже, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи №927/1739/23 було встановлено лише наявність заборгованості в розмірі 62 714, 54 грн., яка не є сумою прострочення орендної плати за три місяці (88 163, 97 грн.), що було вже вище встановлено.
Також, колегія суддів звертає увагу скаржника, що зі змісту рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2024 року у справі №927/1739/23 не вбачається того, що суд встановив факт припинення Договору оренди у редакції від 20.09.2022 року.
Отже, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на справу №927/1739/23.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, прокурором не надано належних та допустимих доказів наявності у відповідача прострочення сплати орендної плати саме на строк більше трьох місяців.
З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором не доведено наявності у позивача підстав для дострокового розірвання Договору з підстав, передбачених п. 12.7.1 Розділу II Договору у новій редакції, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.
Щодо посилання скаржника на справу №927/40/24, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Господарський суд Чернігівської області розглядав справу №927/40/24 за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яблунівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" про:
- розірвання договору оренди земельної ділянки земель водного фонду від 27.02.2003, укладеного між Прилуцькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки", зареєстрованого у Прилуцькому районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 11.03.2003 №1, посвідченого державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори 27.02.2003 та зареєстрованого в реєстрі за № 2-433, в редакції Договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 09.06.2004 (зареєстрованого в Прилуцькому районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 20.07.2004 №385, посвідченого державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори 09.06.2004 та зареєстрованого в реєстрі за №2-1824), яким передано у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" земельну ділянку водного фонду загальною площею 606,68 га, в тому числі водна поверхня - 417,91 га, під дамбою - 11,78 га, каналами - 37,28 га, пасовищами - 18,19 га, болотами - 121,52 га для рибогосподарських потреб;
- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" повернути Яблунівській сільській раді земельну ділянку площею 606,68 га;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" заборгованості зі сплати орендної плати за використання земельної ділянки водного фонду в сумі 35 590,52 грн.
Як вбачається з цього рішення суду, спір стосується саме тієї земельної ділянки, у тому числі під водоймою, на якій розміщені гідротехнічні споруди, які є об`єктом спору у справі №927/298/24.
Рішенням суду Чернігівської області від 09.05.2024 року у справі №927/40/24, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 року, закрито провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 35 590,52 грн., в іншій частині позов задоволено повністю, а саме розірвано Договір оренди земельної ділянки земель водного фонду від 27.02.2003, укладений між Прилуцькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки", зареєстрований у Прилуцькому районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 11.03.2003 №1, посвідчений державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори 27.02.2003 та зареєстрований в реєстрі за № 2-433, в редакції Договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 09.06.2004, зареєстрованого в Прилуцькому районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 20.07.2004 №385, посвідчений державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори 09.06.2004 та зареєстрований в реєстрі за №2-1824. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" повернути Яблунівській сільській раді земельну ділянку площею 606, 68 га, розташовану на території Яблунівської сільської ради. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" на користь Чернігівської обласної прокуратури 5 368, 00 грн витрат зі сплати судового збору.
Отже, у справі №927/40/24 судами досліджувались обставини щодо користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство "Білошапки" земельної ділянки земель водного фонду за Договором оренди земельної ділянки земель водного фонду від 27.02.2003 року.
Однак, як вбачається з позовної заяви у даній справі №927/298/24, позовні вимоги стосуються правовідносин за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №115-16 від 12.09.2016 року (нова редакція).
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад господарського судочинства є диспозитивність. Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин.
Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Господарського процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Господарського процесуального кодексу України випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Господарського процесуального кодексу України.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Частинами 1 та 3 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог (позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі №914/3203/21).
У пунктах 22.5-22.7 постанови Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №910/644/22 (910/1687/22) міститься правовий висновок, відповідно до якого суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.
Водночас, колегія суддів зазначає, що позовна заява у даній справі №927/298/24 обґрунтована лише підставами не сплати відповідачем орендної плати протягом трьох місяців. Будь-яких обґрунтувань щодо порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки земель водного фонду від 27.02.2003 року прокурором не вказано.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 року у справі №927/298/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 року у справі № 927/298/24 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/298/24.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.12.2024 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
І.М. Скрипка
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123556689 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні