Постанова

від 04.12.2024 по справі 910/5316/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/5316/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 про зупинення провадження

у справі № 910/5316/24 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач; НКРЕКП; Регулятор; апелянт; скаржник) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" (надалі - відповідач; ТОВ "БК КБР"; Товариство) про стягнення 4 941 403,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором від 06.10.2023 № 50/2023, у встановлений строк Товариство з обмеженою відповідальністю "БК КБР" у повному обсязі не виконало роботи, у зв`язку з чим позивач надіслав відповідачу лист про одностороннє розірвання договору та необхідність відшкодування збитків, вимоги за яким були залишені останнім без задоволення, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5316/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 зупинено провадження у справі № 910/5316/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7480/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії.

За висновками місцевого господарського суду, враховуючи, що правовою підставою для заявлених у справі № 910/5316/24 позовних вимог є доводи позивача про наявність порушень, вчинених відповідачем, при виконанні умов договору, що стало підставою для розірвання договору та нараховано штрафні санкції, а при розгляді справи № 910/7480/24 підлягають встановленню саме обставини щодо наявності чи відсутності порушень з боку НКРЕКП умов договору в частині забезпечення ТОВ «БК КБР» належною проектно-кошторисною документацією, що визначить реальні причини порушення строків виконання робіт по договору і, як наслідок, правомірності односторонньої відмови НКРЕКП від договору, що безумовно вплине на правомірність нарахування штрафу і пені, стягнення яких є предметом позову у справі № 910/5316/24, відтак наявними є процесуальні підстави для зупинення провадження у цій справі.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/5316/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята: за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; за недоведеністю обставин та підстав, що можуть слугувати підставами для винесення такої ухвали, однак, суд першої інстанції визнав їх встановленими; за грубого порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо зупинення провадження у справі.

Апелянт зазначає, що предметом спору у справі № 910/5316/24 є матеріально-правова вимога Регулятора до Товариства про стягнення з останнього на користь НКРЕКП пені за невиконання та несвоєчасне виконання зобов`язань за договором від 06.10.2023 № 50/2023 у розмірі 4 053 726,37 грн та 887 677,32 грн штрафу. Згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року від 12.12.2023 та актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року від 20.12.2023, які підписані представниками НКРЕКП, як замовником, та ТОВ «КБ КБР», як підрядником, а також інженером технічного нагляду Сазоковим В.І., усі заплановані роботи, згідно з додатком 2 до договору, крім демонтажних робіт та частково ремонтних робіт, підрядником не виконані. Зокрема, залишились повністю невиконаними розділи 3-16 загальнобудівельних робіт; а також розділи таких робіт, як електротехнічні роботи (крім частково демонтажних); опалення, вентиляція; водопостачання, каналізація (крім частково демонтажних); система пожежної сигналізації та система порошкового пожежогасіння. Отже, станом на 15.12.2023 роботи, визначені Календарним графіком виконання робіт на 2023 рік, не виконані або виконані не у повному обсязі, що свідчить про порушення підрядником пункту 1.8 та пункту 3.4.3 договору.

В наведеному скаржник звертає увагу, що пунктом 9.2 договору передбачено, що у разі невиконання aбo несвоєчасного виконання зобов`язань за договором, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни договору за кожний день прострочення та відшкодовує збитки, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 3% (трьох відсотків) від ціни договору. Згідно з пунктом 3.1.3 договору замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх з порушенням, зокрема календарного графіку на 2023 рік. Крім цього, відповідно до пункту 9.7 договору при невиконанні умов договору будь-якою стороною, що триватиме більше ніж один місяць, договір може бути в односторонньому порядку розірваний другою стороною. Також пунктом 13.3 договору визначено, що замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі, зокрема, порушення підрядником умов договору, з підстав визначених пунктом 9.7 договору.

Так, НКРЕКП на підставі пунктів 3.1.3, 9.7 та 13.3 договору листом від 05.02.2024 № 1307/24.1/7-24 повідомило про одностороннє розірвання договору від 06.10.2023 № 50/2023 з 19.02.2024 (з урахуванням пункту 13.5 договору, у якому зазначено про необхідність повідомлення іншої сторони за 10 календарних днів до дати розірвання) та необхідність відшкодування збитків, а саме сплати НКРЕКП пені за невиконання та несвоєчасне виконання зобов`язань за договором та штрафу.

Отже, на думку позивача, НКРЕКП правомірно, на підставі та в спосіб визначений законодавством України, відповідно до умов договору звернулася до Господарського суду міста Києва з вимогою про відшкодування збитків, а саме сплати НКРЕКП пені за невиконання та несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, у розмірі 4 053 726,37 грн та 887 677,31 грн штрафу.

Також апелянт акцентує, що у судовій справі № 910/7480/24 предметом спору є визнання недійсним вчиненого НКРЕКП, правочину у формі листа від 05.02.2024 № 1307/24.1/7-24 про розірвання договору № 50/2023 від 06.10.2023 та зобов`язання НКРЕКП, виконати умови договору № 50/2023 від 06.10.2023, а саме: п. 4.1. договору щодо забезпечення позивача (підрядника) належною проектно-кошторисною документацією шляхом внесення відповідних змін до існуючої проектно-кошторисної документації у встановленому законом порядку. Тому, позивач вважає, що обставина одностороннього розірвання НКРЕКП договору не нівелює обставин невиконання відповідачем умов договору, які є підставою для стягнення пені та штрафних санкцій. Тобто, матеріально-правова вимога Регулятора до ТОВ «БК КБР» про стягнення пені та штрафних санкцій відповідно до умов договору жодним чином не залежить від обставини вчинення Регулятором правочину щодо розірвання договору.

Підсумовуючи викладені доводи апелянт стверджує, що рішення у справі № 910/7480/24 не має матеріально-правового зв`язку із предметом спору у справі № 910/5316/24 з огляду на встановлені договором підстави та фактичні обставини стягнення НКРЕКП пені та штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем умов договору.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024, апеляційна скарга позивача у справі № 910/5316/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 про зупинення провадження у справі № 910/5316/24 - задоволено. Поновлено Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 про зупинення провадження у справі № 910/5316/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 про зупинення провадження у справі № 910/5316/24. Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Про перегляд справи в апеляційному порядку сторони повідомлялись шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Водночас, апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, а також надання сторонам можливості скористатись наявним процесуальним інструментарієм для захисту своїх прав та інтересів, розгляд справи по суті здійснено в розумні строки.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства на адресу суду апеляційної інстанції не надходив, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Близька за змістом правова позиція наведена в постановах ВС від 14.06.2023 у справі № 910/2349/22, від 15.11.2021 у справі № 908/309/21, від 29.07.2021 у справі № 917/14/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20, від 08.02.2022 у справі № 904/4013/20.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, тобто до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка перебуває на розгляді.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Водночас підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Поряд із цим, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами заявленого позивачем позову є неналежне виконання станом на 15.12.2023 робіт, визначених календарним графіком виконання робіт на 2023 рік згідно договору № 50/2023 від 06.10.2023, укладеного між НКРЕКП, як замовником, та ТОВ «КБ КБР», як підрядником.

При цьому, самостійним наслідком неналежного виконання підрядником умов договору є настання передбаченої Договором відповідальності, зокрема сплата замовнику пені у розмірі 0,1 відсотка ціни договору за кожний день прострочення та відшкодування збитків, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплата штрафу у розмірі 3% (трьох відсотків) від ціни договору (п. 9.2 Договору).

Так, листом № 1946/24.4/7-24 від 21.02.2024 позивач, за невиконання та несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за Договором, вимагав від останнього сплатити пеню та штраф.

Водночас, окремим наслідком неналежного виконання підрядником умов договору є виникнення у замовника права на одностороннє розірвання Договору, що, між-іншим, не потребує згоди сторони, яка допустила невиконання або неналежне виконання Договору (п.п. 3.1.3, 9.7, 13.3 Договору).

У листі від 05.02.2024 № 1307/24.1/7-24 замовник повідомив підрядника про одностороннє розірвання Договору з 19.02.2024.

За вказаного колегія суддів зазначає, що з огляду на зміст укладеного між сторонами Договору за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду.

За ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

В силу ч. 2 ст. 882 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

З огляду на наведене, колегія суддів висновується, що предметом доказування у справі № 910/5316/24 є встановлення обставин неналежного виконання підрядником станом на 15.12.2023 робіт, визначених календарним графіком виконання робіт на 2023 рік згідно договору № 50/2023 від 06.10.2023, наслідком чого є настання передбаченої Договором та ЦК України відповідальності у вигляді сплати на користь замовника пені та штрафу, з підстав чого позивач звернувся до відповідача, в тому числі, з листом № 1946/24.4/7-24 від 21.02.2024.

Водночас, питання щодо направлення замовником на адресу підрядника листа від 05.02.2024 № 1307/24.1/7-24 про одностороннє розірвання Договору з 19.02.2024, з огляду на обставини спірних правовідносин сторін, - є факультативним.

Таким чином, питання реалізації підрядником права на одностороннє розірвання НКРЕКП Договору не нівелює обставин неналежного виконання підрядником умов Договору, що є підставою для стягнення пені та штрафу, як самостійного виду відповідальності останнього.

Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/7480/24 за позовом ТОВ "БК КБР" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання недійсним вчиненого відповідачем правочину у формі листа від 05.02.2024 № 1307/24.1/7-24 про розірвання договору № 50/2023 від 06.10.2023 та зобов`язання відповідача виконати умови договору № 50/2023 від 06.10.2023, а саме п. 4.1 договору щодо забезпечення позивача (підрядника) належною проектно-кошторисною документацією шляхом внесення відповідних змін до існуючої проектно-кошторисної документації у встановленому законом порядку.

Підставами заявленого ТОВ "БК КБР" позову є несвоєчасне виконання замовником (відповідачем) покладеного на нього Договором обов`язку по забезпеченню підрядника (позивача) належною і затвердженою в установленому порядку проектно-кошторисною документацією на здійснення підрядних робіт, наслідком чого є відсутність факту порушення підрядником п. 1.8 і п. 3.1.3 Договору, на які посилається відповідач, як на підставу такого розірвання, у своєму листі № 1307/24.1/7-24 від 05.02.2024 про одностороннє розірвання Договору, і даним фактам в межах предмета доказування у справі № 910/7480/24 господарським судом буде надана відповідна правова оцінка.

Колегія суддів зазначає, що згідно оскаржуваної ухвали, мотиви об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/5316/24 до вирішення справи № 910/7480/24 пов`язуються з обмеженістю предмета позову.

Мотивами пов`язаності справ є те, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Як вже зазначалось, суд першої інстанції виснував, що оскільки правовою підставою для заявлених у справі № 910/5316/24 позовних вимог є доводи позивача про наявність порушень, вчинених відповідачем, при виконанні умов договору, що стало підставою для розірвання договору та нараховано штрафні санкції, а при розгляді справи № 910/7480/24 підлягають встановленню саме обставини щодо наявності чи відсутності порушень з боку НКРЕКП умов договору в частині забезпечення ТОВ «БК КБР» належною проектно-кошторисною документацією, що визначить реальні причини порушення строків виконання робіт по договору і, як наслідок, правомірності односторонньої відмови НКРЕКП від договору, безумовно вплине на правомірність нарахування штрафу і пені, стягнення яких є предметом позову у справі № 910/5316/24, тому наявними є процесуальні підстави для зупинення провадження у цій справі.

Беручи до уваги зазначене колегія суддів акцентує, що частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

В той же час, за ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Крім того, як вже зазначалось, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Отже, з урахуванням підстав позову, предмету спору та відповідного предмета доказування у справі № 910/5316/24, зважаючи на приписи ч.ч. 4, 7 ст. 75, п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України в їх сукупності, колегія суддів висновується про те, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/5316/24 в розумінні неможливості встановлення та оцінки певних конкретних обставин (фактів), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі зібраних та наявних у справі доказів, а тим самим самостійно встановити обставини, які встановлюються у справі № 910/7480/24, зокрема, в частині факту неналежного виконання підрядником взятих на себе зобов`язань за Договором у межах конкретного періоду.

Крім того, колегія суддів акцентує, що сама по собі взаємопов`язаність вказаних справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

За наведеного, висновки місцевого господарського суду про достатність процесуальних підстав для зупинення провадження у справі № 910/5316/24, за переконанням колегії суддів, є передчасними.

В свою чергу, за переконанням судової колегії викладені апелянтом доводи приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, як вмотивовані.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга НКРЕКП підлягає задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/5316/24 про зупинення провадження підлягає скасуванню з подальшою передачею цієї справи для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 280, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/5316/24 про зупинення провадження - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/5316/24 про зупинення провадження - скасувати.

3. Справу № 910/5316/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков