Рішення

від 05.12.2024 по справі 910/10291/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2024Справа № 910/10291/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 11-А) до Приватного акціонерного товариства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №24" (03118, місто Київ, проспект Лобановського, будинок 96) про стягнення 592 248,75 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.08.2024 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" до Приватного акціонерного товариства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №24" про стягнення 592 248,75 грн та 21.08.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 листопада 2023 року між ТОВ «НВП АСУ» (надалі - Позивач) та ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (надалі - Відповідач) було укладено договір №03/11-2023 (надалі - Договір).

Згідно положень пунктів 4.1. та 4.2. загальна вартість робіт за Договором становить без ПДВ 295000,00 грн., з ПДВ - 354000,00 грн.

Вартість робіт, встановлену п.4.1. Договору, Відповідач мав сплатити Позивачу протягом шістдесяти календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт без зауважень.

19 грудня 2023 року між Позивачем та Відповідачем підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, яким сторони за Договором підтвердили виконання Позивачем робіт, які передбачені умовами Договору, перелік виконаних робіт та їх задовільну якість. Також названим актом зафіксовано відсутність у Відповідача зауважень щодо виконаних робіт та грошову суму, яку Відповідач має роботи - 354000,00 грн.

Позивач зазначає, що оскільки зазначений акт підписано сторонами за Договором 19 грудня 2023 року, оплата за Договором мала бути здійснена Відповідачем не пізніше 17 лютого 2024 року. В той же час, на дату подання цього позову Відповідачем Позивачу за Договором суму не сплачено .

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача 354000,00 грн. заборгованості за договором №03/11-2023 від 03 листопада 2023 року; 177000,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання; 44191,97 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язання; 4787,70 грн. - трьох процентів річних; 12510,08 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою суду від 26.08.2024 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 26.08.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу, а також зазначено про обов`язок Приватного акціонерного товариства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №24" зареєструвати свій електронний кабінет.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 16.09.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0600288414723) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 16.09.2024, який направлявся на адресу відповідача Приватного акціонерного товариства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №24" (03118, місто Київ, проспект Лобановського, будинок 96) був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Слід зазначити, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.09.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.11.2023 року між Приватним акціонерним товариством «Спеціалізоване монтажне управління №24» (надалі іменується «Замовник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП АСУ» (надалі іменується «Виконавець») було укладено Договір № 03/11-2023.

Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника на умовах цього Договору виконати роботи, передбачені п.2.1. цього Договору, а Замовник зобов`язується оплатити та прийняти ці роботи.

Пунктами 2.1-2.3 Договору сторони погодили, що в межах укладеного Замовником з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі - ТОВ «ОГТСУ») договору підряду (капітальне будівицтво) №4600005203 від 26 січня 2022 року по об`єкту «Реконструкція газорозподільної станції «Здолбунів» (залишкові роботи), Виконавець зобов`язується виконати роботи з автоматизації процесу одоризації газу щодо автоматичної одоризаційної установки (комплекс одоризації газу на три виходи) газорозподільної станції «Здолбунів».

Склад робіт: обстеження та діагностика автоматичної одоризаційної установки, встановлення власного програмного забезпечення, пусконалагоджувальні роботи.

Місце виконання робіт: 35708, Рівненська область, Здолбунівський район, с. Ільпінь, вул. Фестивальна, 70, ГРС «Здолбунів».

Згідно п. 3.1 Договору, Виконавець зобов`язується виконати роботи у строк шістдесят календарних днів з дати надання Замовником доступу працівникам Виконавця до обладнання автоматичної одоризаційної установки ГРС «Здолбунів».

Загальна вартість робіт за цим Договором становить без ПДВ 295000,00 гривень (двісті дев`яносто п`ять тисяч гривень 00 копійок), з ПДВ 354000,00 гривень (триста п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 коп.) (п. 4.1 Договору).

Вартість робіт, встановлену п.4.1. цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю протягом шістдесяти календарних днів з дати підписання Сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, без зауважень Сторін, в порядку розділу 5 даного Договору.

Датою здійснення платежу є дата надходження відповідних коштів на рахунок Виконавця (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору приймання-передача виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками. Сторін Вказаний Акт може містити написи представника ТОВ «ОГТСУ».

Розділом 7 Договору сторони погодили відповідальність сторін за порушення Договору.

У випадку порушення зобов`язань, що виникають з цього Договору (надалі іменується «порушення Договору»), винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством (п. 7.1 Договору).

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 7.2 Договору).

У випадку порушення строків оплати за виконані роботи за цим Договором Замовник сплачує Виконавцеві пеню в розмірі 0,1% від простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

У випадку порушення строків оплати за виконані роботи за цим Договором більше, ніж на 30 календарних днів, Замовник сплачує Виконавцеві одноразово штраф у розмірі 50% від простроченого платежу (п. 7.6 Договору).

Пунктами 10.1-10.2 Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 цього Договору та закінчується в момент виконання всіх зобов`язань Сторонами.

Відповідно до п. 11.1 Договору, усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

19.12.2023 між Замовником та Виконавцем підписано акт приймання-передачі виконаних робіт. У вказаному акті сторони визначили, що: «Виконані Виконавцем роботи складалися з: обстеження та діагностики автоматичної одоризаційної установки ГРС «Здолбунів встановлення програмного забезпечення Виконавця, пусконалагоджувальні роботи. Якість виконаних Виконавцем робіт є задовільною.

Зауваження у Замовника до виконаних робіт відсутні. На дату складання цього Акту автоматична одоризаційна установка ГРС «Здолбунів» є повністю укомплектованою, перебуває у робочому стані та придатна для подальшої експлуатації.

З врахуванням обсягу виконаних робіт, на підставі розділу 4 Договору на виконання робіт № 03/11 -2023 від « 03» листопада 2023 року сторони за цим Актом встановили, що вартість виконаних Виконавцем робіт складає 354000,00 гривень з ПДВ (триста п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 коп. грн.).

До сплати Замовником Виконавцю підлягає 354000,00 гривень».

Позивач зазначає, що оскільки зазначений акт підписано сторонами за Договором 19 грудня 2023 року, оплата за Договором мала бути здійснена Відповідачем не пізніше 17 лютого 2024 року. В той же час, на дату подання цього позову Відповідачем Позивачу за Договором суму не сплачено .

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача 354000,00 грн. заборгованості за договором №03/11-2023 від 03 листопада 2023 року; 177000,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання; 44191,97 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язання; 4787,70 грн. - трьох процентів річних; 12510,08 грн. збитків від інфляції.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що вартість робіт, встановлену п.4.1. цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю протягом шістдесяти календарних днів з дати підписання Сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, без зауважень Сторін, в порядку розділу 5 даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи 19.12.2023 між Замовником та Виконавцем підписано акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 354000,00 гривень.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати за виконані роботи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 354 000,00 грн підлягають задоволенню.

Окрім того позивачем заявлено до стягнення 177000,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання; 44191,97 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язання; 4787,70 грн. - трьох процентів річних; 12510,08 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що вартість робіт, встановлену п.4.1. цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю протягом шістдесяти календарних днів з дати підписання Сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, без зауважень Сторін, в порядку розділу 5 даного Договору.

Оскільки зазначений акт підписано сторонами за Договором 19 грудня 2023 року, відповідач повинен був здійснити оплату за виконані роботи не пізніше 17 лютого 2024 року, а відтак прострочення у відповідача розпочалось з 18.02.2024.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, вважає його таким, що підлягає задоволенню, а відтак сума, яка підлягає до стягненню становить 4787,70 грн - 3% річних та 12510,08 грн - інфляційні втрати.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У випадку порушення строків оплати за виконані роботи за цим Договором Замовник сплачує Виконавцеві пеню в розмірі 0,1% від простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

У випадку порушення строків оплати за виконані роботи за цим Договором більше, ніж на 30 календарних днів, Замовник сплачує Виконавцеві одноразово штраф у розмірі 50% від простроченого платежу (п. 7.6 Договору).

Судом встановлено, що при здійсненні розрахунків пені, позивачем було застосовано подвійну облікову ставку, що передбачено п. 7.6 Договору.

За арифметичним перерахунком суду, нарахована позивачем пеня в сумі 44191,97 грн. та штраф у розмірі 177000,00 грн. розраховані правильно, а відтак підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №24" (03118, місто Київ, проспект Лобановського, будинок 96, код ЄДРПОУ 04715664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 11-А, код ЄДРПОУ 41292924) 354 000 (триста п`ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. - заборгованості за договором №03/11-2023 від 03 листопада 2023 року, 177000 (сто сімдесят сім тисяч) грн. 00 коп. штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання; 44191 (сорок чотири тисячі сто дев`яносто одна) грн. 97 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, 4787 (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 70 коп. - трьох процентів річних, 12510 (дванадцять тисяч п`ятсот десять) грн. 08 коп. збитків від інфляції та 8887 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн 35 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ