Рішення

від 26.11.2024 по справі 910/11863/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2024Справа № 910/11863/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтдей»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 2.106.420,65 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача не з`явився

від відповідача Тронь І.В., адвокат за довіреністю № 199-Д від 03.06.2024

Суть спору :

27.09.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтдей» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 2.106.420,65 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 2028/07/24 про надання послуг із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії від 20.02.2024 (далі - договір) позивачем було надано відповідачу відповідні послуги на загальну суму 2.074.203,06 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг: за лютий 2024 року від 29.02.2024 на суму 71.357,78 грн, за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 400.210,90 грн, за квітень 2024 року від 30.04.2024 на суму 693.310,09 грн, за травень 2024 року від 31.05.2024 на суму 909.324,29 грн. За умовами договору оплата відповідачем здійснюється щомісяця не пізніше 25 календарного дня місяця, здійснює 100% оплату вартості послуги за механізмом ринкової премії, що надається продавцями за механізмом ринкової премії. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань відповідачем, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 2.106.420,65 грн, з яких 2.074.203,06 грн основного боргу, 12.445,22 грн інфляційних втрат та 19.772,37 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 04.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/11863/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.10.2024.

24.10.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та 28.10.2024 звичайною поштою надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яка є джерелом фінансування придбання послуги за механізмом ринкової премії, наданої ДП «Гарантований покупець» за лютий - травень 2024 року Регулятором не затверджувався, що унеможливлює здійснення відповідачем розрахунку з позивачем відповідно до Закону та Порядку. Дана обставина є відкладальною обставиною в розумінні законодавства, а тому у відповідача не настав строк розрахунків за надану послугу, відповідно позовні вимоги є передчасними. Стосовно нарахування інфляційних втрат та 3% річних зазначає, що відповідач не прострочив виконання грошового зобов`язання, що є підставою для відмови у позову в цілому. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення інфляційних втрт та 3% річних, відповідач просить суд зменшити їх розмір до 1% від стягнутої суми. Зазначає, що в умовах воєнного стану, зважаючи на важливість Гарантованого покупця дл економіки України, вбачається настання непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача боргу в судовому порядку.

28.10.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що умовами договору та Порядку не встановлено залежності строку оплати наданих послуг за механізмом ринкової пермії від дати затвердження регулятором (НКРЕКП) розміру вартості послуг за механізмом ринкової премії. Тому відповідач зобов`язаний відповідно до умов договору та п. 12.20 Порядку сплачувати 100% оплату в кожному розрахунковому місяці за надані послуги до 25 календарної дня місяця, наступного за розрахунковим. Відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про неможливість здійснення оплати або про наявність інших законних підстав для нездійснення платежів. Стосовно зменшення інфляційних втрат та 3% річних зазначає, що передбачені ст. 625 Цивільногокодексу нарахування не є штрафними санкціями, а тому не підлягають зменшенню. Позивач зазначає, що відповідач позивачу не надсилав жодного повідомлення про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань.

29.10.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Позивач у підготовче засідання 29.10.2024 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11863/24 від 29.10.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/11863/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2024.

12.11.2024 відповідачем до суду подано пояснення по справі.

Позивач у судовому засіданні 12.11.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

12.11.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.11.2024.

26.11.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача; позов підтримав повністю.

Позивач у судове засідання 26.11.2024 не з`явився.

У судовому засіданні 26.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2326 від 14.11.2019 постановлено видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Лайтдей» (код ЄДРПОУ 41835186) ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва енергії згідно відповідно до додатку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 218 від 24.01.2020 установлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Лайтдей» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01.01.2030.

20.02.2024 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантований покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайтдей» (продавець за механізмом ринкової премії, позивач) укладено договір № 2028/07/24 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору за цим договором продавець за механізмом ринкової премії зобов`язаний надавати, а гарантований покупець зобов`язаний придбавати послугу із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору своєчасно не сплатив вартість наданих послуг за період з лютого по травень 2024 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2.074.203,06 грн та за неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 12.445,22 грн інфляційних втрат та 19.772,37 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно із Законами України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки, затвердженим постановою Кабінету міністрів України та керується їх положеннями і положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Згідно з п. 2.2. договору придбання послуги гарантованим покупцем у продавця за механізмом ринкової премії здійснюється за цим договором.

Відповідно до п. 2.3. договору вартість послуги визначається відповідно до закону та Порядку та сплачується гарантованим покупцем продавцю за механізмом ринкової премії або переможцем аукціону гарантованому покупцю у випадках, визначених цим договором, законом та Порядком.

Згідно з п. 3.1 договору розрахунок вартості послуги здійснюється гарантованим покупцем відповідно до Порядку на підставі погодинних даних щодо обсягу відпущеної електричної енергії генеруючою одиницею, наданих адміністратором комерційного обліку, даних оператора ринку про середньозважені значення індексів піни на ринку «на добу наперед» для періоду базового навантаження за розрахунковий період (місяць) та місяць, який йому передує, середньозважених цін на ринку «на добу наперед» за відповідну годину за розрахунковий місяць та місяць, який йому передує, даних організатора електронного аукціону про середньозважені значення індексів ціни за двосторонніми договорами, що укладаються на виконання пунктів 6 і 6-1 частини другої статті 66 Закону, крім договорів, що укладаються для виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та договорів купівлі-продажу електричної енергії, укладених за результатами проведення електронного аукціону у формі спеціальної сесії за розрахунковий період (місяць) та місяць, який йому передує, для періоду базового навантаження, а також даних ОСП щодо обсягів проданої за двосторонніми договорами, на ринку «на добу наперед», на внутрішньодобовому ринку у кожному розрахунковому періоді (годині), кожною генеруючою одиницею продавця за механізмом ринкової премії.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата послуги здійснюється виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок відповідної сторони цього договору, з урахуванням ПДВ.

Форма акта приймання-передачі наданих послуг за механізмом ринкової премії, що сплачується гарантованим покупцем, визначена в додатку 1 до цього договору, а форма акта коригування до акта приймання-передачі наданих послуг за механізмом ринкової премії визначена в додатку 2 до цього договору.

Оплата вартості послуги здійснюються у порядку та строки, передбачені Порядком.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом» затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 178 від 24.01.2024 «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» внесено зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019 та викладено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок) в новій редакції.

Порядок містить розділ 12 «Порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії».

Відповідно до п. 12.14. Порядку гарантований покупець не пізніше 5 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги за механізмом ринкової премії у розрахунковому місяці та направляє продавцям за механізмом ринкової премії підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі послуги за механізмом ринкової премії.

Пунктом 12.15. Порядку передбачено, що після отримання акта приймання-передачі послуги за механізмом ринкової премії продавець за механізмом ринкової премії у дводенний строк направляє гарантованому покупцю примірник акта приймання-передачі послуги за механізмом ринкової премії, підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Гарантований покупець упродовж двох днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги за механізмом ринкової премії підписує його із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису та надсилає продавцю за механізмом ринкової премії.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги за механізмом премії на загальну суму 2.074.203,06 грн, що підтверджується наступними актами приймання-передачі наданих послуг

за лютий 2024 від 29.02.2024 на суму 71.357,78 грн,

за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 400.210,90 грн,

за квітень 2024 року від 30.04.2024 року на суму 693.310,09 грн,

за травень 2024 року від 31.05.2024 року на суму 909.324,29 грн.

Відповідно до п. 12.20 Порядку гарантований покупець щомісяця не пізніше 25 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), здійснює 100 % оплату вартості послуги за механізмом ринкової премії, що надається продавцями за механізмом ринкової премії.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на викладене, відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунки з позивачем за надані послуги в наступні строки

за лютий 2024 року у строк до 25.03.2024 включно;

за березень 2024 року у строк до 25.04.2024 включно;

за квітень 2024 року у строк до 27.05.2024 включно;

за травень 2024 року у строк до 25.06.2024 включно.

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо не настання строку оплати наданих послуг з огляду на наступне.

Так, пунктом 12.19 Порядку передбачено, що гарантований покупець не пізніше 18 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, забезпечує подання Регулятору для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії, погодженого ОСП.

17.07.2024 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), було прийнято постанову № 1331, якою затверджено розмір вартості послуги за механізмом ринкової премії, придбаної ДП «Гарантований покупець»:

у лютому 2024 року - 880,93145 тис. грн (без ПДВ);

у березні 2024 року - 13 229,07322 тис. грн (без ПДВ);

у квітні 2024 року - 39 561,61345 тис. грн (без ПДВ);

у травні 2024 року - 52 352,08214 тис. грн (без ПДВ).

Проте, ані умовами договору ані Порядком не передбачено, що оплата послуг із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії здійснюється з дати затвердження Регулятором розміру вартості цієї послуги.

Суд відзначає, що відповідач не заперечує проти вартості наданих послуг, а лише наполягає на тому, що не настав строк виконання грошового зобов`язання за наданими послугами у відповідності до укладеного між сторонами договору.

Більш того, відповідачем не доведено належними засобами доказування, що внаслідок затвердження 17.07.2024 Регулятором розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії, придбаної ДП «Гарантований покупець», розмір вартості наданих послуг за договором зазнав змін (в бік зменшення або збільшення).

Тоді як, в актах приймання-передачі наданих послуг, які є невід`ємною частиною договору, сторони погодили вартість фактично наданих послуг за договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.4 договору гарантований покупець зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідачем не здійснено оплату наданих послуг у повному обсязі на загальну суму 2.074.203,06 грн, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у зазначеному розмірі.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 2.074.203,06 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 12.445,22 грн інфляційних втрат та 19.772,37 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши правильність здійснення позивачем нарахування 3% річних встановив, що 3% річних становлять 19.581,40 грн, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, та відповідно в іншій частині в позові слід відмовити, оскільки позивачем невірно визначено період прострочення оплати наданих послуг за квітень 2024 року.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 12.445,22 грн інфляційних втрат (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Клопотання відповідача про зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних до 1% підлягає відхиленню з огляду на наступне

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних втрат та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про три проценти річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються в разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому стаття 625 Цивільного кодексу України надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, встановити інший, ніж три проценти річних, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

Оскільки умовами договору не визначено розмір процентів річних позивачем пред`явлено вимогу про стягнення 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Зазначені проценти входять до складу основного боргу. Чинне цивільне законодавство не передбачає можливості суду зменшувати основний борг. Тому не може бути зменшено і розмір процентів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 щодо права суду зменшувати розмір процентів передбачений ст. 625 Цивільного кодексу України не приймається судом до уваги, оскільки предметом розгляду у справі № 902/417/18 були вимоги про стягнення іншого розміру процентів річних (40% річних), що був визначений умовами договору. При цьому предметом розгляду у справі № 902/417/18 не були вимоги про стягнення інфляційних втрат.

Посилання відповідача як на підставу неможливості виконання зобов`язань за договором на наявність форс-мажорних обставин, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.1 договору обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 6.2. договору при настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим договором на термін дії обставин непереборної сили та усунення їх наслідків.

Згідно з п. 6.3. договору наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв`язку повідомлення іншій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований Всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем не було подано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором № 2028/07/24 від 20.02.2024, який би підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення позивачу письмового повідомлення про настання форс-мажорних обставин, як того вимагає п. 6.4. договору, що унеможливлює подальше посилання відповідача на такі обставини.

Враховуючи все вищевикладене суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтдей» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симони Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтдей» (81740, Львівська обл., Стрийський р-н, смт Гніздичів(з), вул. Ярослава Мудрого, 10; код ЄДРПОУ 41835186) 2.074.203 (два мільйони сімдесят чотири тисячі двісті три) грн 06 коп. основного боргу, 12.445 (дванадцять тисяч чотириста сорок п`ять) грн 22 коп. інфляційних втрат, 19.581 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одну) грн 40 коп. 3% річних, 31.593 (тридцять одну тисячу п`ятсот дев`яносто три) грн 45 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 04.12.2024.

СуддяВ.В. Сівакова