ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"05" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3178/24
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув заяву Київської обласної прокуратури про забезпечення позову, без виклику (повідомлення) учасників справи, у справі № 911/3178/24 за позовом
до
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_1 )
Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство «Триліський спиртовий завод» (08552, Київська обл., Фастівський р-н, село Триліси, код: 32728213)
про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, повернення майна та стягнення 790000 гривень штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Київською обласною прокуратурою (далі по тексту прокуратура/заявник) за допомогою підсистеми «Електронний суд» 22.11.2024 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до ОСОБА_1 , у якій прокурор просить суд:
- розірвати договір № 12/23 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Триліський спиртовий завод», укладений 11.10.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ОСОБА_1 за результатами електронного аукціону № SPD001-UA-20230829-64798, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченком В.В., зареєстрований в реєстрі за № 1832 та повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях придбаний за цим договором об`єкт приватизації у повному складі;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 790000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами електронного аукціону № SPD001-UA-20230829- 64798, оформленого протоколом від 07.09.2023, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 18.09.2023 № 443-вс, між продавцем в особі Регіонального відділення та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір від 11.10.2023 № 12/23 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Триліський спиртовий завод», розташованого за адресою: Київська область, Фастівський район, село Триліси, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченком В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1832.
До складу об`єкта приватизації входять усі види майна, призначені для діяльності державного підприємства (за виключенням того, що не підлягало приватизації), перераховані у п. 1.1. договору та додатку до нього, а саме об`єкти нерухомого майна, що складаються з будівель і споруд, з наступними реєстраційними номерами: № 2226642432249 загальною площею 11028,4 кв. м; № 2730820532140 загальною площею 1404,4 кв. м; № 2749117632140 загальною площею 789,4 кв. м, а також устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, право на торговельну марку або інше позначення та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю цього державного підприємства.
Прокурор вказує, що у розділі 6 договору сторони виклали перелік обов`язків покупця. Серед них у підпункті 6.5.1. пункту 6.5. договору міститься зобов`язання покупця виконати умови продажу об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме: забезпечити погашення протягом 6 (шести) місяців від дати переходу права власності на об`єкт приватизації боргів із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу до покупця права власності на об`єкт приватизації.
Однак, за інформацією Регіонального відділення, викладеною у листі від 02.07.2024 № 51- 07.01.2060, відповідач ОСОБА_1 вимоги підпункту 6.5.1. пункту 6.5. договору під 6.5.1. договору в частині взятого зобов`язання із погашення протягом шести місяців від дати переходу права власності на об`єкт приватизації боргів із заробітної плати й перед бюджетом не виконала, навпаки збільшивши таку заборгованість.
Зважаючи на те, що відповідачка допустила істотне порушення умов договору, що проявилось у порушенні нею зобов`язань встановлених умовами договору, а допущене нею порушення відноситься до виключних умов, передбачених ч. 3 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та розділом 10 договору, для його розірвання у судовому порядку з одночасним поверненням у державну власність цього об`єкта приватизації на підставі положень ч. 11 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» і Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1331.
До того ж, за доводами прокурора, за невиконання умов договору щодо виникнення податкового боргу у відповідності до положень абз. 10 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з ОСОБА_1 , як покупця державного майна, за рішенням суду в установленому порядку має бути стягнутий та перерахований до Державного бюджету України штраф у розмірі 790000 гривень.
Прокуратурою за допомогою підсистеми «Електронний суд» 29.11.2024 до суду сформовано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на наступні об`єкти нерухомого майна з реєстраційними номерами:
- № 2226642432249 комплекс будівель (нежитлові будівлі загальною площею 11028,4 кв. м), розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- № 2730820532140 закінчений будівництвом об`єкт (нежитлові будівлі загальною площею 1 404,4 кв. м), розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- № 2749117632140 закінчений будівництвом об`єкт (нежитлові будівлі загальною площею 789,4 кв. м), розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким способом, у тому числі шляхом передачі в заставу, іпотеку тощо, належного їй на праві власності нерухомого майна:
- 25/100 частки об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 314690061234 приміщення адміністративного будинку зі складом і підвальними приміщеннями, загальною площею 103,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною вартістю 174000,00 грн;
- 23/50 частини від всього будинку з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна № 2393071761246 (номер об`єкта в РПВН 4244358) нежитлове приміщення першого поверху будинку АДРЕСА_4 , загальною вартістю 1628406,00 грн.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник мотивує тим, що предметом розгляду у справі є вимоги, зокрема, про повернення державі в особі Регіонального відділення придбаного за договором об`єкта приватизації у повному складі, у тому числі об`єктів нерухомого майна, що складаються з будівель і споруд, з наступними реєстраційними номерами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: № 2226642432249 загальною площею 11028,4 кв. м; № 2730820532140 загальною площею 1404,4 кв. м; № 2749117632140 загальною площею 789,4 кв. м; про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України штрафу у розмірі 790000 гривень.
За доводами прокурора, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач на момент ухвалення судового рішення у власності увесь придбаний об`єкт малої приватизації, тому застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на придбане за указаним приватизаційним договором № 12/23 від 11.10.2023 майно, у тому числі вищезазначене нерухоме майно з реєстраційними номерами 2226642432249, 2730820532140, 2749117632140, безпосередньо пов`язане із предметом позову та забезпечить реальне виконання судового рішення, оскільки арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Крім того, у разі повного задоволення судом позовних вимог, з відповідачки на користь Державного бюджету України до стягнення підлягатиме сума штрафу у розмірі 790000 гривень, яка є значною та майже в 100 разів перевищує загальну суму приватизаційного договору.
Тому, на переконання прокурора, є вагомі підстави для заборони відповідачці вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким способом, у тому числі шляхом передачі в заставу, іпотеку тощо, нерухомого майна, належного відповідачці на праві власності, за рахунок реалізації якого, у разі відсутності у відповідачки коштів, у подальшому стане можливим виконання рішення суду в частині стягнення штрафу на користь Державного бюджету України.
Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З системного аналізу наведених норм права можна дійти висновку про те, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).
Надавши оцінку доводам заявника наведеним у заяві, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме в частині накладення арешту об`єкти нерухомого майна, що є предметом спірного договору.
Адже у цій частині заявником наведені обґрунтовані підстави щодо існування обставин, відповідно до яких, можливе здійснення відповідачкою під час вирішення спору у справі дій щодо, зокрема, відчуження нерухомого майна, яке є предметом розгляду, що, у свою чергу, фактично порушить принцип ефективного судового захисту прав і інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях в межах одного провадження, та може призвести до необхідності подальшого звернення до суду до кінцевих набувачів речових прав на спірне нерухоме майно з інших підстав.
На думку суду запропоновані прокурором заходи забезпечення позову, є цілком співмірними, із заявленими позовними вимогами прокурора, виправданими та необхідними.
В контексті оцінки балансу інтересів сторін у цьому питанні, зазначені вище обставини дають суду підстави дійти висновку про перевагу інтересів саме позивача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки їх відновлення буде більш ускладненим, ніж відновлення інтересів відповідача, у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.
При цьому, такий захід забезпечення позову як заборона ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким способом, у тому числі шляхом передачі в заставу, іпотеку тощо, належного їй на праві власності нерухомого майна, на думку суду, не є співмірними із предметом позовних вимог, протилежного заявником не доведено, а судом під час розгляду заяви самостійно не встановлено.
Отже, розглянувши заяву прокурора, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви прокуратури.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Київської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі № 911/3178/24 задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні об`єкти нерухомого майна з реєстраційними номерами:
- № 2226642432249 комплекс будівель (нежитлові будівлі загальною площею 11028,4 кв. м), розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- № 2730820532140 закінчений будівництвом об`єкт (нежитлові будівлі загальною площею 1 404,4 кв. м), розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- № 2749117632140 закінчений будівництвом об`єкт (нежитлові будівлі загальною площею 789,4 кв. м), розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Стягувачем за ухвалою є:
Київська обласна прокуратура (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, будинок 27/2, код: 02909996)
Боржником за ухвалою є:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_1 )
Ця ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали Господарського суду Київської області від 05.12.2024 про забезпечення позову у справі № 911/3178/23 до виконання до 05.12.2027.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду Київської області від 05.12.2024 про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала складена та підписана 05.12.2024, набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Колесник
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123557670 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Колесник Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні