Рішення

від 05.03.2025 по справі 911/3178/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3178/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код 02909996) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 50, код 43173325)

до

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Державне підприємство «Триліський спиртовий завод» (08552, Київська обл., Фастівський р-н, село Триліси, код 32728213)

про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, повернення майна та стягнення 797864,13 гривень штрафу,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Наумова К.О.;

від позивача: Зікрата М.М.;

від відповідача: Іващук В.М.;

від третьої особи: не з`явився

Київською обласною прокуратурою (далі по тексту - Прокуратура) в підсистемі «Електронний суд» 22.11.2024 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі по тексту - Фонд/позивач) до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 /відповідач), в якій прокурор просить суд:

- розірвати договір № 12/23 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (код за ЄДРПОУ 32728213), укладений 11.10.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за результатами електронного аукціону № SPD001-UA-20230829-64798, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченком В.В., зареєстрований в реєстрі за № 1832 й повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325) придбаний за цим договором об`єкт приватизації у повному складі;

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 790000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка не виконала покладені на неї умовами договору зобов`язання, що згідно положень ст. ст. 26, 29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», є підставою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, повернення на користь держави цього об`єкта та стягнення штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2024 позовну заяву Прокуратури прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/3178/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.01.2025. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Триліський спиртовий завод» (надалі по тексту - третя особа).

До суду 17.12.2024 від Фонду надійшли письмові пояснення щодо позову прокурора.

На адресу суду 30.12.2024 від відповідачки надійшов відзив на позов, за змістом якого остання заперечила пред`явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Прокуратурою через підсистему «Електронний суд» 06.01.2025 сформовано відповідь на відзив, згідно якої прокурор заперечує проти доводів відповідачки наведених у відзиві.

Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та остаточно ухвалою суду від 29.01.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 05.03.2025.

В судове засідання 15.05.2024 з`явились прокурорка представники позивача та відповідачки.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, при цьому про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Прокурорка та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, а представник відповідачки проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Фондом (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 11.10.2023 укладено договір № 12/23 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (код за ЄДРПОУ 32728213) за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Триліси, за результатами електронного аукціону № SPD001-UA-20230829-64798 (далі - договір), відповідно до умов якого:

- продавець зобов`язується передати у власність покупцю, котрий єдиний подав заяву на участь в електронному аукціоні № SPD001-UA-20230829-64798, об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (код за ЄДРПОУ 32728213) за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Триліси (далі - Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови. Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 7864,13 грн, у тому числі ПДВ 1310,69 грн.

До складу об`єкта приватизації входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (код за ЄДРПОУ 32728213) (крім того, що не підлягає приватизації) - будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (код за ЄДРПОУ 32728213). До складу об`єкта приватизації входить нерухоме майно, а саме: - об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель. Адреса: Київська область, Фастівський район, село Триліси, вулиця Степова, будинок 1а. Відомості про складові об`єкта нерухомого майна: будівля, будівля головного корпусу, дріжджового цеху, апаратного відділення, АІІ, загальною площею 4758,6 кв.м; будівля, будівля цеху вуглекислоти, К, загальною площею 702,1 кв.м; будівля, склад хімікатів, Ч, загальною площею 347,4 кв.м; будівля, будівля мехмайстерні, Л, загальною площею 173,8 кв.м; будівля, будівля мідної і електродної, М, загальною площею 210,3 кв.м; будівля, будівля столярної майстерні, Т, загальною площею 273,8 кв.м; будівля, будівля пилорами, О, загальною площею 40,1 кв.м; будівля, будівля спиртосховища, В, загальною площею 358,5 кв.м; будівля, склад матеріалів і дріжджів, ЦІІ, загальною площею 1512,1 кв.м; будівля, склад матеріалів, X, загальною площею 650,2 кв.м; будівля, будівля контори і заводоуправління, Б-ІІ, загальною площею 410,7 кв.м; будівля, будівля очисних сировин цеху, Г, загальною площею 54,4 кв.м; будівля, караульне приміщення, С, загальною площею 34,3 кв.м; будівля, будівля вагової, П, загальною площею 12,9 кв.м; будівля, будівля автогража, Ї, загальною площею 277,7 кв.м; будівля, будівля свинарника, Й, загальною площею 642,7 кв.м; будівля, будівля автогаражів, И, загальною площею 244,9 кв.м; будівля, їдальня, Є, загальною площею 180,8 кв.м; будівля, будівля приїжджих і магазин, З-ІІ (частина будівлі: приміщення магазину, розташовані на 1 поверсі), загальною площею 143,1 кв.м; що належить Державі в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, код ЄДРПОУ: 37508596; право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: дата реєстрації: 17.11.2020, номер запису про право власності: 39281830, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2226642432249, право власності зареєстровано державним реєстратором Коваль Альбіною Володимирівною, Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, Київська область, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2020 за індексним № 233346329, сформованим Коваль Альбіною Володимирівною, Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, Київська область;

- об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі. Адреса: Київська область, Фастівський район, село Триліси, вулиця Степова, будинок 1-а. Відомості про складові об`єкта нерухомого майна: будівля складу, Ф, загальною площею 435,3 кв.м; будівля складу, У, загальною площею 422,5 кв.м; будівля мазутного господарства, б, загальною площею 195,2 кв.м; будівля локомотивного депо, Р, загальною площею 159,8 кв.м; будівля літньої кіноплощадки, Д, загальною площею 61,5 кв.м; погріб спиртосховища, ж, загальною площею 17,4 кв.м; погріб нафтопродуктів, д, загальною площею 43,2 кв.м; погріб підсобного господарства, є, загальною площею 44,4 кв.м; побутове приміщення, г, загальною площею 13,2 кв.м; труба димохідна, Щ, загальною площею 11,9 кв.м; що належить Державі в особі Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ: 00032945; право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: дата реєстрації: 04.05.2023, номер запису про право власності: 50184086, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2730820532140, право власності зареєстровано державним реєстратором Кравченко Аллою Володимирівною, Кожанська селищна рада, Київська область, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 08.05.2023 за індексним № 331511212, сформованим Кравченко Аллою Володимирівною, Кожанська селищна рада, Київська область;

- об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі. Адреса: Київська область, Фастівський район, село Триліси, вулиця Степова, будинок 1-а. Відомості про складові об`єкта нерухомого майна: будівля насосної, в, загальною площею 84,6 кв.м; будівля заводоуправління, Б, загальною площею 704,8 кв.м; що належить Державі в особі Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ: 00032945; право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: дата реєстрації: 09.06.2023, номер запису про право власності: 50618705, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2749117632140, право власності зареєстровано державним реєстратором Загоруйко Яною Олександрівною, Кожанська селищна рада, Київська область, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 14.06.2023 за індексним № 335608759, сформованим Загоруйко Яною Олександрівною, Кожанська селищна рада, Київська область;

- об`єкти нерухомого майна, право власності на які не підлягає державній реєстрації: поля фільтрації, шосейна дорога по заводу; огорожа заводу; газопровід до ГРП і котельні; водопровід технічної води; трубопровід промисловий; стадіон; газоходи від парових котлів; туалет. Адреса: Київська область, Фастівський район, село Триліси, вулиця Степова, будинок 1а (пункт 1.1.);

- перелік нерухомого майна, яке входить до складу об`єкта приватизації та передається у власність покупцю, наведено у додатку до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2.);

- право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після укладання цього Договору та підписання акту приймання-передачі Об`єкта приватизації, але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом (пункт 2.1.);

- покупець, який придбав Об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (код за ЄДРПОУ 32728213) відповідно до умов Договору та статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з дня підписання акта приймання-передачі Об`єкта приватизації між Продавцем та Покупцем (пункт 3.1.);

- передача Об`єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності) (пункт 4.2.);

- сторона, яка порушила взяті відповідно до цього договору зобов`язання, повинна усунути ці порушення. Порушенням зобов`язання за цим договором є його невиконання або неналежне виконання умов, визначених цим Договором (пункт 5.2.);

- покупець зобов`язаний надавати на вимогу Продавця інформацію, необхідну для здійснення ним контролю за виконанням умов цього Договору (пункт 6.3.);

- покупець зобов`язаний виконати умови продажу Об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме забезпечити (пункт 6.5.): погашення протягом 6 (шести) місяців від дати переходу права власності на Об`єкт приватизації боргів із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу до Покупця права власності на Об`єкт приватизації (підпункт 6.5.1.);

- продавець зобов`язаний (пункт 7.1.): передати Покупцю Об`єкт приватизації за актом приймання-передачі (підпункт 7.1.1.); здійснювати контроль за виконанням умов цього Договору в порядку, встановленому законодавством України (підпункт 7.1.2.);

- у разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору Покупець несе відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України (пункт 8.1.);

- у разі повного або часткового невиконання умов цього Договору встановлюється така відповідальність Покупця: у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем умов цього Договору у зв`язку з визнанням банкрутом підприємства, єдиний майновий комплекс якого є Об`єктом приватизації, Покупець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків суми невиконаних ним зобов`язань, але не менш як 10 відсотків ціни придбаного Об`єкта приватизації. При цьому достатнім підтвердженням факту невиконання або неналежного виконання умов цього Договору є прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом підприємства, єдиний майновий комплекс якого є Об`єктом приватизації. Порушення провадження у справі про банкрутство (введення процедури розпорядження майном, санації) не звільняє Покупця Об`єкта приватизації від відповідальності за невиконання умов цього Договору; інша відповідальність, встановлена Договором та законодавством України (пункт 8.2.);

- договір може бути розірваний на вимогу однієї із Сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою Стороною зобов`язань, передбачених цим Договором, у визначені строки, або відповідно до пункту 5.3 Договору. У разі розірвання в судовому порядку Договору у зв`язку з невиконанням Покупцем договірних зобов`язань Об`єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність у встановленому законодавством порядку (пункт 10.2.);

- у разі розірвання Договору в односторонньому порядку відповідно до пункту 5.3 Договору Сторони погодили, що Договір є розірваним з дати відправлення Продавцем Покупцю повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку (пункт 10.3.);

- виключними умовами для розірвання договору об`єкта приватизації в порядку передбаченому законодавством та договором є, зокрема, невиконання умов продажу Об`єкта приватизації і зобов`язань Покупця, визначених умовами Договору, в установлений Договором строк (пункт 10.4.).

Додатком до договору є перелік нерухомого майна, що входить до складу Об`єкта приватизації, а саме: будівля складу, Ф, загальною площею 435,3 кв.м; будівля складу, У, загальною площею 422,5 кв.м; будівля мазутного господарства, б, загальною площею 195,2 кв.м; будівля локомотивного депо, Р, загальною площею 159,8 кв.м; будівля літньої кіноплощадки, Д, загальною площею 61,5 кв.м; погріб спиртосховища, ж, загальною площею 17,4 кв.м; погріб нафтопродуктів, д, загальною площею 43,2 кв.м; погріб підсобного господарства, є, загальною площею 44,4 кв.м; побутове приміщення, г, загальною площею 13,2 кв.м; труба димохідна, Щ, загальною площею 11,9 кв.м; будівля, будівля головного корпусу, дріжджового цеху, апаратного відділення, АІІ, загальною площею 4758,6 кв.м; будівля, будівля цеху вуглекислоти, К, загальною площею 702,1 кв.м; будівля, склад хімікатів, Ч, загальною площею 347,4 кв.м; будівля, будівля мехмайстерні, Л, загальною площею 173,8 кв.м; будівля, будівля мідної і електродної, М, загальною площею 210,3 кв.м; будівля, будівля столярної майстерні, Т, загальною площею 273,8 кв.м; будівля, будівля пилорами, О, загальною площею 40,1 кв.м; будівля, будівля спиртосховища, В, загальною площею 358,5 кв.м; будівля, склад матеріалів і дріжджів, ЦІІ, загальною площею 1512,1 кв.м; будівля, склад матеріалів, X, загальною площею 650,2 кв.м; будівля, будівля контори і заводоуправління, Б-ІІ, загальною площею 410,7 кв.м; будівля, будівля очисних сировин цеху, Г, загальною площею 54,4 кв.м; будівля, караульне приміщення, С, загальною площею 34,3 кв.м; будівля, будівля вагової, П, загальною площею 12,9 кв.м; будівля, будівля автогража, Ї, загальною площею 277,7 кв.м; будівля, будівля свинарника, Й, загальною площею 642,7 кв.м; будівля, будівля автогаражів, И, загальною площею 244,9 кв.м; будівля, їдальня, Є, загальною площею 180,8 кв.м; будівля, будівля приїжджих і магазин, З-ІІ (частина будівлі: приміщення магазину, розташовані на 1 поверсі), загальною площею 143,1 кв.м; будівля насосної, в, загальною площею 84,6 кв.м; будівля заводоуправління, Б, загальною площею 704,8 кв.м; поля фільтрації, шосейна дорога по заводу; огорожа заводу; газопровід до ГРП і котельні; водопровід технічної води; трубопровід промисловий; стадіон; газоходи від парових котлів; туалет.

Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченком В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1832.

Актом приймання-передачі об`єкта малої приватизації від 11.10.2023, підписаного сторонами договору, засвідчено, що відповідно до пункту 4.2. договору продавець передав, а покупець прийняв об`єкт приватизації. Перелік нерухомого майна, що входить до складу об`єкта приватизації та передається у власність покупцю наведено у додатку до договору.

Згідно інформаційного повідомлення Фонду щодо умов продажу об`єкта приватизації станом на 30.06.2023 поточна, у тому числі прострочена, кредиторська заборгованість підприємства становить 11439,0 тис. грн, яка складається із: розрахунку з оплати праці - 3944,0 тис. грн; розрахунку з бюджетом - 5736,0 тис. грн; розрахунку зі страхування - 1083,0 тис. грн; розрахунку за товари, роботи, послуги - 312,0 тис. грн; іншої кредиторська заборгованість (кредит банку) - 364,0 тис. грн.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.11.2024 № 404929604 вбачається, що відповідачка 11.10.2023 зареєструвала право власності на нерухоме майно, яке придбане нею на підставі укладеного договору.

29.04.2024 Фондом була проведена перевірка виконання умов договору, за результатами якої було складено акт поточної перевірки від 29.04.2024 № 9/204, яким встановлено невиконання покупцем взятих не себе зобов`язань, передбачених, пунктом 6.3. та підпунктом 6.5.1. пункту 6.5. договору.

Листом від 02.05.2024 № 50-0301-1455 позивач направив на адресу відповідачки акт поточної перевірки від 29.04.2024, який, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, було отримано відповідачкою.

Докази оскарження відповідачкою вказаного вище акта перевірки у матеріалах справи відсутні.

Звертаючись до суду із розглядуваним позовом прокурор зазначив, що відповідачка зобов`язань, покладених на неї умовами підпункту 6.5.1. пункту 6.5. договору не виконала, чим істотно порушила його умови, тому прокурор, із посиланням на приписи ч. 3, 11 ст. 26, абз. 6 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1331 та розділу 10 договору, вважає, що наявні підстави для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, повернення державі придбаного за цим договором майна та стягнення з відповідачки штрафу.

Заперечуючи проти пред`явленого позову відповідачка посилалася на те, що як у договорі та додатках до нього, так і у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про те, який точний розмір боргу ДП «Триліський спиртовий завод» із заробітної плати, перед бюджетом був саме станом на 11.10.2023, тому як зазначає відповідачка вона була позбавлена можливості виконати свої зобов`язання за договором, які обумовлені у пункті 6.5.1. договору.

Окрім іншого, відповідачка у відзиві посилається на необґрунтованість звернення прокуратури в інтересах Фонду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Щодо підстав представництва прокурором держави у суді в інтересах Фонду, суд дійшов наступних висновків.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідачка, зокрема, оспорювала наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Фонду, з чим суд не погоджується, з огляду на наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись з розглядуваним позовом до суду прокурор зазначив, що відповідачка не виконала покладені на неї обов`язки щодо погашення протягом шести місяців від дати переходу права власності на придбаний у держави об`єкт приватизації боргів із заробітної плати та перед бюджетом, однак компетентний орган, уповноважений здійснювати функції держави, - Фонд, будучи обізнаним про наявне порушення інтересів держави не вжив належних заходів з метою захисту порушених інтересів держави. Тому, як зазначив прокурор у даному випадку наявний державний інтерес.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 4 зазначеного Закону до основних завдань Фонду державного майна України належать реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України: у сфері приватизації державного майна: здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації; здійснює контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших актів законодавства.

Відповідно до п. 1 Положення «Про регіональне відділення Фонду державного майна України», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678, Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Регіональні відділення підпорядковуються Фонду. Фонд, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Пунктом 4.5. положення визначено, що здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

На території Київської області повноваження у вказаній сфері реалізовувались Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, в тому числі і на момент укладення договору від 15.03.2018 № 2082.

Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області реорганізовано шляхом злиття з Регіональними відділеннями Фонду державного майна України по Черкаській та Чернігівській областях і утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Зазначеним наказом установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків, серед іншого, Регіональною відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Таким чином, органом державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження у спірних правовідносинах, та який зобов`язаний вживати заходи з метою захисту порушених інтересів держави, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

З матеріалів справи вбачається, що Фонд звернувся до Прокуратури із листом від 02.07.2024 № 51-07.01.2060, в якому посилаючись на порушення відповідачкою умов договору просив від Прокуратури вжити заходів прокурорського реагування та розглянути можливість звернення з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення до суду щодо стягнення заборгованості, яка утворилася внаслідок встановлення факту неналежного виконання Дубіною О.В. взятих на себе зобов`язань, розірвання договору та повернення майна у державну власність.

У відповідь на вказаний лист Прокуратура листом від 05.08.2024 № 15/4-211вих-24 повідомила Фонд про необхідність надання ряду документів для вирішення питання про наявність підстав для вжиття органами прокуратури представницьких заходів для захисту інтересів держави.

В подальшому, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Київською обласною прокуратурою було скеровано лист до РВ ФДМУ від 16.08.2024 № 15/4-223вих-24, в якому повідомлено про факт порушення інтересів держави, у зв`язку з невиконанням відповідачкою умов договору, тому прокуратура повідомила про намір звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, з моменту повідомлення Прокуратурою Фонду щодо порушення інтересів держави, останнім жодних дій з метою захисту інтересів держави не вжито.

Надавши оцінку доводам прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів Фонду у суді, суд дійшов висновку про те, що прокурор у цій справі обґрунтував неналежне здійснення Фондом інтересів держави у спірних правовідносинах та наявність підстав для їх представництва, виконання вимог статей 23 Закону України «Про прокуратуру», 53 Господарського процесуального кодексу України та належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави у суді у розглядуваних правовідносинах, адже визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їх захисту, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжив, що стало обґрунтованою підставою для звернення прокурора з відповідним позовом.

З наведених мотивів суд відхиляє доводи відповідачки про безпідставність звернення прокурора в інтересах держави в особі Фонду із розглядуваним позовом до суду.

Щодо суті спірних правовідносин.

Положеннями ч. 1 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації (ч. 2 ст. 26 вказаного Закону).

Частинами 1, 2 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об`єктів приватизації здійснює орган приватизації. Порядок здійснення контролю за виконанням зобов`язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України.

Згідно з ч. 9 статті 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк (п. 2 ч. 3 ст. 26 Закону).

Відповідно до частини 10 названої статті у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

Порядок повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується Фондом державного майна України (ч. 11 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

За приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)..

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одночасно, статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 3) сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19).

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов`язань за договором.

Так, розділом 6 договору визначені обов`язки покупця, згідно якого на покупця покладено обов`язок, зокрема, погашення протягом 6 (шести) місяців від дати переходу права власності на Об`єкт приватизації боргів із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу до Покупця права власності на Об`єкт приватизації.

Актом поточної перевірки виконання умов договору від 29.04.2024 № 9/2024 зафіксовано факт невиконання відповідачкою умов пункту 6.3., підпункту 6.5.1. пункту 6.5. договору.

Вказана обставина відповідачкою в перебігу розгляду справи належними доказами не спростована, доказів оскарження акту перевірки надано не було.

Станом на 30.06.2023 поточна, у тому числі прострочена, кредиторська заборгованість підприємства становила 11439,0 тис. грн.

Звертаючись до суду з позовом прокурор вказував, а відповідачкою не заперечувалось, що з моменту укладення договору та до моменту звернення до суду з цим позовом податковий борг збільшився до 7900000 гривень, про що свідчать дані надані Фондом та третьою особою.

Отже, судом встановлено, що відповідачка свої зобов`язання за договором в частині погашення протягом 6 (шести) місяців від дати переходу права власності на Об`єкт приватизації боргів із заробітної плати, перед бюджетом не виконала.

Суд зазначає, що наведене порушення умов договору з боку відповідачки є істотним та в силу приписів п. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» відноситься до виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, що є достатньою підставою для прокурора вимагати розірвання договору та повернення об`єкта приватизації в судовому порядку відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість відповідних пред`явлених вимог.

Окрім іншого, прокурор на підставі ч. 5 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», якою передбачено, що у разі повного або часткового невиконання умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців, серед іншого, у разі невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу майна (акцій, часток) підприємства щодо виникнення податкового боргу покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків суми податкового боргу, вимагає стягнення з відповідачки 790000 гривень штрафу.

Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Зважаючи на факт встановлення судом невиконання відповідачкою умов договору, суд дійшов висновку про правомірність нарахування штрафу, який за результатом перевірки є арифметично вірним.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип, відповідно до змісту ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог, при цьому кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що надані прокурором докази на підтвердження заявлених вимог в їх сукупності, підтверджують викладені ним у позовній заяві обставини факту наявності підстав для розірвання договору з одночасним поверненням об`єкта приватизації у державну власність, а також нарахування штрафу у зв`язку з невиконанням відповідачкою умов договору, з огляду на що позовні вимоги Прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

А саме суд приймає рішення про розірвання договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, зобов`язання відповідачку повернути об`єкт малої приватизації та стягнення з відповідачки на користь Державного бюджету України 790000 гривень штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідачку у повному обсязі.

При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 32728213) № 12/23, укладений 11.10.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченком В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1832.

3. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 50, код 43173325) об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 32728213) у повному обсязі.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України 790000 гривень штрафу.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Л. Українки, 27/2, код: 02909996) 11902,40 гривень судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2025.

Суддя Р.М. Колесник