Рішення

від 26.11.2024 по справі 922/1770/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024м. ХарківСправа № 922/1770/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СанСлейд", м. Лозова до Лозівської міської ради Харківської області за участю третіх осіб: - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-Плюс"; - треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - ОСОБА_3

третіх осіб - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СанСлейд", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Лозівської міської ради Харківської області, відповідач, в якому просить суд:

- визнати недійсним Рішення Лозівської міської ради Харківської області № 962 від 10.02.2022 Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Садівський старостинський округ);

- визнати недійсним Рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 23.12.2021 № 887 Про надання дозволу ОСОБА_1 , на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Садівський старостинський округ).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що приймаючи рішення у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач діяв в порушенні своїх повноважень та не у спосіб, що передбачений Земельним кодексом України.

Ухвалою суду від 10.06.2024 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.

26.11.2024 до суду від позивача надійшла заява в якій він просить суд розглядати справу без участі представника позивача у судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.

У судовому засіданні 26.11.2024 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, надали заяви в яких просять суд розглядати справу без участі у судовому засіданні; проти позову заперечують у повному обсязі та вказують на те, що позивач не дає змоги оформити право власності на земельні ділянки.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що 01.04.2024 між ТОВ "СанСлейд" та ТОВ "Арт-Плюс" був укладений договір суборенди №015/0618 земельної ділянки з кадастровим номером 6323986000:01:000:0618, загальною площею 17,9000 га у тому числі рілля площею 17,9000 га на території Садівського старостинського округу Лозівської міської ради Лозівського району Харківської області. Вказаний договір укладено строком до 01.04.2067. Наразі позивач здійснює на зазначеній земельній ділянці свою господарську діяльність. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу 376121361, державним реєстратором Олесіївської сільської ради Харківської області Каналовою О.М., 24.04.2024 вчинена державна реєстрація права суборенди. ТОВ "Арт-Плюс" є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6323986000:01:000:0618 площею 17,9 га відповідно до Договору оренди землі від 10.04.2018, б/н, укладеного між Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ "Арт-Плюс". Згідно розділу "Інші права та обов`язки сторін", п. 28. Права Орендаря, п.п. 28.3 Договору оренди землі від 10.04.2018, б/н, укладеного між Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ "Арт-Плюс", орендар має право "передавати с суборенду без згоди Орендодавця орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі у випадках та на умовах, передбачених законом". Відповідно до розділу "Об`єкт оренди", п. 2 вищенаведеного Договору, - "В оренду передається нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 17,9000 га., у тому числі: пасовища - 17,9000 га.".

На початку квітня 2024 року, ТОВ "СанСлейд", з відкритих джерел, з офіційного сайту Лозівської міської ради Харківської області, стало відомо що 23.12.2021 Рішенням Лозівської міської ради Харківської області № 887 "Про надання дозволу ОСОБА_1 , на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Садівський старостинський округ)" було надано дозвіл ОСОБА_1 , який має право на земельну частку (пай) відповідно до рішення Лозівською міськрайонного суду Харківської області по справі № 629/1154/21 від 14.06.2021 та сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0033025, виданого на підставі розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 01.07.1996 № 399 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 3848 від 21.08.1996 на ім`я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП ім. Леніна Лозівською району Харківської області за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323986000:01:000:0618 за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Садівський старостинський округ), в розмірі земельної частки (паю) - 6,45 умовних кадастрових гектарів, з метою виділення її в натурі (на місцевості) та подальшої передачі у власність.

Того ж дня, з відкритих джерел, з офіційного сайту Лозівської міської ради Харківської області, стало відомо що, 10.02.2022 Рішенням Лозівської міської ради Харківської області № 962 "Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Садівський старостинський округ)" було надано дозвіл ОСОБА_2 , яка має право на земельну частку (пай) відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.11.2021 серія та номер НРО 766725 та сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0033169, виданого на підставі розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 01.07.1996 № 399 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 3993 від 23.08.1996 на ім`я ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом, на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП ім. Леніна Лозівського району Харківської області за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323986000:01:000:0618 за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Садівський старостинський округ), в розмірі земельної частки (паю) - 6,45 умовних кадастрових гектарів, з метою виділення її в натурі (на місцевості) та подальшої передачі у власність.

ТОВ "СанСлейд" жодним чином не інформувалось про те, що на земельну ділянку 6323986000:01:000:0618 було надано будь-які дозволи на розробку технічної документації тощо. Про вказане рішення відносно земельної ділянки 6323986000:01:000:0618 ТОВ "СанСлейд" дізналось випадково лише на початку квітня 2024 року. Позивач вважає вказані рішення незаконними та необґрунтованими, прийнятими в порушення норм чинного законодавства. Зокрема, вказує на те, що Лозівською міською радою Харківської області не оформлено право комунальної власності на земельну ділянку 6323986000:01:000:0618; позивачу не зрозуміло чому саме земельна ділянка 6323986000:01:000:0618 була визначена Лозівською міською радою Харківської області з поміж багатьох інших на тій самій території, чи це не є упередженим ставленням; станом на момент прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка 6323986000:01:000:0618, була представлена колективними пасовищами. З огляду на вимоги Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" щодо можливого до паювання таких земель до 01.01.2025, а також те, що відведення бажаної земельної ділянки одній особі суперечить інтересам широкого кола жителів територіальної громади на вільний доступ до таких земель, безперешкодне їх використання за цільовим призначенням.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що 19.10.2021 на адресу міської ради звернувся гр. ОСОБА_1 з проханням виділити йому в натурі земельну ділянку на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області за рахунок земель колективного сільськогосподарського підприємства ім.Леніна на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області розміром 6,45 га умовних кадастрових гектарів та просив надати дозвіл на розроблення технічної документації про виділення в натурі на місцевості земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З поданих заявником документів встановлено, що ОСОБА_1 має право на земельну частку (пай) відповідно до рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області по справі № 629/1154/21 від 14.06.2021 року та сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0033025, виданого на підставі розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 01.07.1996 № 399 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 3848 від 21.08.1996 року на ім`я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 . За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , з метою подальшого виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), відповідно до рішення суду та сертифікату, зазначених вище, міською радою було прийнято рішення № 887 від 23.12.2021 про надання дозволу на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП ім. Леніна Лозівського району Харківської області за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323986000:01:000:0618 за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Садівський старостинський округ), в розмірі земельної частки (паю) 6,45 умовних кадастрових гектарів, з метою виділення її в натурі (на місцевості) та подальшої передачі у власність.

24.11.2021 на адресу міської ради звернулась гр. ОСОБА_2 з проханням виділити їй в натурі земельну ділянку на підставі сертифіката на земельну частку (пай) на місцевості за рахунок земель колективного сільськогосподарського підприємства ім.Леніна на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області розміром 6,45 га умовних кадастрових гектарів та просила надати дозвіл на розроблення технічної документації про виділення в натурі на місцевості земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З поданих заявником документів встановлено, що ОСОБА_2 має право на земельну частку (пай) відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.11.2021 серія та номер НРО 766725 та сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0033169, виданого на підставі розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 01.07.1996 № 399 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 3993 від 23.08.1996 на ім`я ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом. За результатом розгляду заяви ОСОБА_2 , з метою подальшого виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом та сертифікату, міською радою було прийнято рішення № 962 від 10.02.2022 про надання дозволу на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП ім. Леніна Лозівського району Харківської області за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323986000:01:000:0618 за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Садівський старостинський округ), в розмірі земельної частки (паю) 6,45 умовних кадастрових гектарів, з метою виділення її в натурі (на місцевості) та подальшої передачі у власність.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323986000:01:000:0618, загальною площею 17,9000 га (пасовища) була передана в оренду ТОВ "Арт-Плюс" на підставі розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації № 45 від 02.02.2018. В пункті 2 Договору оренди землі від 10.06.2018 визначено, що в оренду передається нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 17,9000 га, у тому числі пасовища 17,9000 га. Пунктом 6 Договору передбачено, що інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини у разі державної реєстрації власником нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки, права власності на земельну ділянку дія даного договору припиняється. Відповідно до пункту 34 Договору, дія договору припиняється у разі державної реєстрації власником нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки, права власності на земельну ділянку. Таким чином, на підставі договору оренди землі від 10.06.2018 ТОВ "Арт-Плюс" отримало в оренду терміном на 49 років нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 17,9000 га, у тому числі пасовища 17,9000 га.

Згодом, 05.08.2021 на підставі Проєкту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельних ділянок, які перебувають у користуванні на умовах оренди землі ТОВ "Арт-Плюс", що розташовані за межами населених пунктів на території Лозівської міської ради Лозівського району Харківської області орендарем було змінено угіддя з пасовища на рілля без повідомлення про це розпорядника земельної ділянки Лозівської міської ради Харківської області. Ініціатива про зміну умов договору оренди землі, у зв`язку зі зміною угідь, від орендаря до міської ради також не надходило. Проте, під час укладення договору суборенди № 015/0618 від 01.04.2024, орендар - ТОВ "Арт-Плюс", передає в суборенду ТОВ СанСлейд земельну ділянку загальною площею 17,9000 га, в тому числі рілля площею 17,9000 га без зазначення будь-якої інформації про те, що ця земельна ділянка є нерозподіленою/невитребуваною. Як наслідок, державна реєстрації власником нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки та права власності на земельну ділянку, як підстава для припинення договору суборенди у ньому відсутня.

Викладене вище свідчить про те, що орендарю, ТОВ "Арт-Плюс" було відомо про те, що за своїм статусом земельна ділянка, що була передана йому у користування на умовах оренди, відноситься до нерозподілених/невитребуваних земельних ділянок колективної власності. В свою чергу, укладений договір суборенди суперечить умовам договору оренди землі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суспільні відносини, які виникли між громадянами спадкоємцями права на земельну частку (пай) регулюються нормами Земельного кодексу України, Закону Україні Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до частини 5, 10 та 11 статті 25 Земельного кодексу України, особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Згідно частиною першою статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до частини одинадцятої статті 118 Земельного кодексу України, у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Як роз`яснено у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Пунктом 17 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Зазначеною правовою нормою встановлено відсутність будь-яких строків для звернення із сертифікатом для виділення земельної ділянки в натурі та визначено, що сертифікат є правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства та таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом.

Пунктом 21 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (далі - Закон), який є спеціальним законом щодо порядку проведення та процедури виділення власникам земельних паїв у натурі із земель, що належали сільськогосподарським підприємствам на праві колективної власності.

Згідно статті 3 Закону, підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Статтею 5 Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 13 Закону (у редакції, що діяла на час спірних відносин) нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Отже, зазначені норми передбачають право осіб, яким належить право на земельну частку (пай), та їх спадкоємцям отримати земельні ділянки в натурі до 01 січня 2025 року. Виділення таких земельних ділянок до 01.01.2025 здійснюється виключно на підставі рішень сільських, селищних або міських рад. Таким чином, саме на відповідача, як орган місцевого самоврядування, покладено обов`язок здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою, шляхом виділення її в натурі (на місцевості) власниками сертифікатів та їх спадкоємцями.

Згідно листа Відділу № 6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 26.06.2024 (вих.2283/327-24) земельна ділянка з кадастровим номером 6323986000:01:000:0618, відповідно до Державного акту на право колективної власності серії ХР-20-00-000473, зареєстрованого в Книзі записів за № 26 від 22.11.1995, входить до складу земель колективної власності колишнього КСП "ім.Леніна" Лозівського району Харківської області.

Таким чином, враховуючи те, що спірна земельна ділянка була сформована за рахунок нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок із земель реформованого КСП ім.Леніна, наявність чинного договору оренди земельної ділянки та договору суборенди, не є підставою для відмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з метою реалізації права цих громадян на виділенні в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), а отже рішення міської ради № 887 від 23.12.2021 та № 962 від 10.02.2022 є законними та прийнятими з дотриманням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Слейд" (64605, Харківська область, м. Лозова, вул. Солов`їна, 26, код ЄДРПОУ 45193783).

Відповідач - Лозівська міська рада Харківської області (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Я. Мудрого, 1, код ЄДРПОУ 06716633).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-Плюс" (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Лозовського, 78-В/1,код ЄДРПОУ 40086256)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Повне рішення підписано 05 грудня 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова